20 листопада 2025 року
м. Рівне
Справа № 557/754/24
Провадження № 22-ц/4815/1216/25
Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Боймиструка С.В.,
суддів: Хилевич С.В., Шимків С.С.,
секретар судового засідання: Хлуд І.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Тлумацького ліцею №1 Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області на ухвалу Гощанського районного суду Рівненської області від 18 червня 2025 року у справі за заявою представника Тлумацького ліцею №1 Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області - Олійник Л.В. про розстрочення виконання рішення суду,
Представник Тлумацького ліцею №1 Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області - Олійник Л.В. звернулася до суду із заявою про розстрочення виконання рішення суду.
В обґрунтування заяви вказано, що рішенням Гощанського районного суду Рівненської області від 23 квітня 2025 року у справі №557/754/24 з Тлумацького ліцею №1 Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 стягнуто збитки, завдані внаслідок дорожньо-транспортної пригоди
Відповідач визнає боргове зобов'язання та має намір виконати судове рішення і повному обсязі, проте одноразова виплата неможлива через об'єктивні причини.
Вказує, що бюджет на 2025 рік не передбачає видатків на оплату вказаного боргу, а одноразове стягнення суми боргу призведе до невиплати зарплат та несе загрозу для здійснення освітньо-навчальних функцій.
Зазначає, що запровадження воєнного стану зумовило перерозподіл бюджетних коштів на потреби оборони та підтримку населення, тому Тлумацький ліцей № 1 Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області не має можливості отримати додаткові фінансові ресурси через зменшення бюджетних асигнувань та відсутність позабюджетних джерел фінансування.
З огляду на наведені обставини, просить розстрочити виконання судового рішення від 23 квітня 2025 року в частині стягнення на користь ОСОБА_1 333465 гривні 32 коп. матеріальної шкоди, строком на 6 місяців зі сплатою кожного місяця з січня по червень 2026 рівними частинами по 55577 грн. 55 коп.
Ухвалою Гощанського районного суду Рівненської області від 18 червня 2025 року у задоволенні заяви відмовлено.
Не погоджуючись із ухвалою суду, Тлумацький ліцей №1 Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області оскаржив її в апеляційному порядку.
Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що Тлумацький ліцей №1 Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області є навчальним закладом, що не має самостійного прибутку, не здійснює госпрозрахункової діяльності, а відтак не має коштів для одноразової сплати присуджених збитків. На момент ДТП водій автобуса, власником якого є Тлумацький ліцей №1 Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області, здійснював перевезення військовослужбовців в інтересах захисту Батьківщини від агресії російської федерації, тобто діяв в інтересах держави в умовах військового стану. Вважає, що розстрочення сплати боргу не завдасть істотної шкоди та не порушить прав та інтересів позивача (стягувача), а навпаки дозволить впорядкувати виплату такого відшкодування.
У відповідності до статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом установлено, що рішенням Гощанського районного суду Рівненської області від 23 квітня 2025 року задоволено позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Тлумацького ліцею №1 Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_3 про стягнення збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задоволено повністю.
Зокрема вирішено стягнути з Тлумацького ліцею №1 Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області на користь ОСОБА_1 333 465 (триста тридцять три тисячі чотириста шістдесят п'ять) гривень 32 коп. матеріальної шкоди.
Стягнути з Тлумацького ліцею №1 Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області на користь ОСОБА_2 486 053 (чотириста вісімдесят шість тисяч п'ятдесят три) гривні 12 коп.
Стягнути з Тлумацького ліцею №1 Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі у розмірі 13 334 (тринадцять тисяч триста тридцять чотири) гривні 65 коп., що складається з судового збору, сплаченого позивачем у розмірі 3 334 грн. 65 коп. та витрат на правову допомогу у розмірі 10 000, 00 грн.
Стягнути з Тлумацького ліцею №1 Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області на користь ОСОБА_2 судові витрати по справі у розмірі 18 860 (вісімнадцять тисяч вісімсот шістдесят) гривень 53 коп., що складається з судового збору, сплаченого позивачем у розмірі 4 860 грн. 53 коп. та витрат на правову допомогу у розмірі 14 000, 00 грн.
Рішення суду набрало законної сили 23 травня 2025 року.
Згідно ст.ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, заявником не наведено у заяві про розстрочення виконання рішення суду обставин, які мають характер особливих або виняткових, оскільки обставини, на які посилається заявник, не носять такого характеру та не надано жодних доказів наявності виняткових обставин які, відповідно до вимог ст. 435 ЦПК України є обов'язковою умовою для розстрочення виконання рішення суду.
Щодо посилання заявника на введення в Україні воєнного стану, що в свою чергу унеможливлює виконання ним зобов'язань, то такі суд відхилив, оскільки однієї констатації факту наявності форс-мажорних обставин недостатньо для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов'язання, а обов'язковим елементом, необхідним для звільнення боржника від відповідальності з цієї підстави, є причинно-наслідковий зв'язок між такими обставинами та неможливістю виконати зобов'язання. Жодних обмежень щодо виконання судових рішень на період дії воєнного стану діючим законодавством не передбачено.
Отже, суд дійшов висновку, що обставин, які є підставою для розстрочення виконання судового рішення, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, заявником під час розгляду його заяви не доведено.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду.
Згідно ч. 1 ст. 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця, у випадках, встановлених законом, встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
За правилами ч. 3 ст. 435 ЦПК України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Відповідно до ч. 4 ст. 435 ЦПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи, тяжке захворювання її самої чи членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч. 5 ст. 435 ЦПК України).
Виконання судового рішення має розглядатися як невід'ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (справа «Горнсбі проти Греції»). Термін, протягом якого судове рішення залишається невиконаним, може ставити під сумнів розумність строків судового захисту. При вирішенні питання про затримку виконання судового рішення, слід враховувати інтереси обох сторін, як стягувача так і боржника, та дотримуватися їх балансу.
З аналізу наведених норм слідує, що розстрочення або відстрочення виконання рішення можливе лише у виключних випадках за наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Під час вирішення питання про розстрочення виконання рішення суду обов'язково мають враховуватись також інтереси сторони, на користь якої ухвалене рішення, тобто стягувача.
Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен ураховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами (правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 796/43/2018, від 19 червня 2019 року у справі № 2-55/10).
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність виняткових обставин, які б перешкоджали належному виконанню боржником рішення суду, ускладнювали б його виконання або робили виконання неможливим.
Посилання на відсутність бюджетних коштів на виконання рішення суду, належним чином не обгрунтовані. Долучений план асигнувань не підтверджує і не спростовує наявність підстав для відстрочення або розстрочення виконання судового рішення. Заявником не надано чітких і зрозумілих арифметичних розрахунків, зокрема який конкретно розмір фінансування заявника на місяць (квартал), які витрати у нього на місяць (квартал) і чому визначена судом сума не може бути виплачена.
Усі посилання на зменшення фінансування носять загальний характер і ніяким чином не свідчать про неможливість виконання рішення.
Це ж стосується посилань на непереборні обставини, пов'язаними із військовою агресією РФ, запровадженням воєнного стану і обмеженням фінансування, які також носять загальний характер.
Також колегія суддів звертає увагу, що вимоги заяви виходять за межі строку можливого розстрочення, передбаченого ч.5 ст. 435 ЦПК України.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення суду.
Відповідно до ч.1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.141,375,381,382 ЦПК України, Рівненський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Тлумацького ліцею №1 Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області залишити без задоволення.
Ухвалу Гощанського районного суду Рівненської області від 18 червня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Судді: Боймиструк С.В.
Хилевич С.В.
Шимків С.С.