20 листопада 2025 року
м. Рівне
Справа № 569/11267/25
Провадження № 22-ц/4815/1071/25
Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Боймиструка С.В.,
суддів: Хилевич С.В., Шимків С.С.,
секретар судового засідання: Хлуд І.П.,
за участю: ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Бойчука Костянтина Мефодійовича на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 09 червня 2025 року у справі за заявою ОСОБА_2 , заінтересована особа Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, про встановлення факту,
Заявник ОСОБА_2 звернувся в суд із з заявою в порядку окремого провадження в якій просить встановити факт роботи ОСОБА_2 , відповідно до трудової книжки НОМЕР_1 у ТзОВ фірма "АНІНА" в період з 03.01.1996 року по 20.11.2002 року.
Вказує, що отримав відмову ГУ ПФУ в Рівненській області у призначенні пенсії, яка обґрунтована зокрема тим, що до страхового стажу не зараховано період з 03.01.1996 по 20.11.2002, оскільки виправлена дата звільнення з роботи. Вказано, що для зарахування цього періоду необхідно надати уточнюючу довідку про період роботи, видану підприємством, на якому працював заявник, на підставі первинних документів за час виконання роботи.
Звернувшись в Управління пенсійного фонду зі свідками, які працювали разом із ОСОБА_2 , для встановлення факту його роботи в ТОВ "АНІНА", працівником УПФ у Рівненській області було відмовлено у зарахуванні стажу, оскільки у свідків був менший стаж роботи у ТОВ "АНІНА" ніж у заявника, тому ОСОБА_2 було запропоновано звернутись до суду з заявою про встановлення факту.
Враховуючи що в архівних установах не збереглись документи, що підтверджують час роботи ОСОБА_2 у ТОВ "АНІНА", а єдиним доказом є свідки та заява про вихід із засновників ТОВ "АНІНА", виникла необхідність встановити факт роботи ОСОБА_2 в ТОВ "АНІНА" в період з 03.01.1996 по 20.11.2002 року.
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 09 червня 2025 року у відкритті провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_2 , заінтересована особа Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, про встановлення факту відмовлено.
В апеляційній скарзі заявник, покликаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм процесуального права, просить оскаржувану ухвалу суду скасувати, а цивільну справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що заява про встановлення факту роботи не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його правильним та обґрунтованим.
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19 ЦПК України).
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина перша статті 293 ЦПК України).
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Перелік фактів, що встановлюються судом при розгляді справи визначено частиною першою статті 315 ЦПК України, який не є вичерпним. Так, згідно з частиною другою даної статті ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Як вбачається з вимог заяви ОСОБА_2 , він просить встановити факт його роботи відповідно до трудової книжки НОМЕР_2 у ТзОВ - фірма "АНІНА" в період 03.01.1996 року по 20.11.2002 року. Така необхідність зумовлена відмовою ПФУ у призначенні пенсії за віком через незарахування до страхового стажу періоду роботи у ТзОВ - фірма "АНІНА" у зв'язку з виправленням в трудовій книжці заявника, а саме в даті звільнення.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду України.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
У судовому порядку відповідно до пункту 26 зазначеного Порядку, встановлюється лише факт приналежності документа, що підтверджує трудовий стаж, якщо ім'я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові або прізвищем особи за паспортом або свідоцтвом про народження.
Таким чином, встановлення факту роботи для призначення пенсії здійснюється органами Пенсійного фонду України під час прийняття рішення про призначення пенсії, а рішення вказаного органу щодо її призначення підлягає оскарженню у встановленому законом порядку.
З урахуванням наведеного питання встановлення факту роботи не підлягає судовому розгляду, а повинне вирішуватись у позасудовому порядку відповідно до встановленої законодавством процедури.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом із додержанням загальних правил, встановлених ЦПК України, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Як встановив суд, орган Пенсійного фонду відмовив заявнику у призначенні пенсії не у зв'язку із тим, що його прізвище, ім'я, по батькові або інші відомості у трудовій книжці не збігаються з його прізвищем, ім'ям, по батькові, зазначеним у інших документах, а у зв'язку із тим, що у заявника, в тому числі, за записами трудової книжки від 30.05.1988 НОМЕР_3 від 01.03.1996 по 20.11.2002, виправлена дата звільнення з роботи, тобто трудова книжка заповнена з порушенням.
Відповідно є правильним висновок суду, що між сторонами наявний спір і такий спір може бути вирішений шляхом оскарження рішення органу Пенсійного фонду про відмову в призначенні пенсії в порядку адміністративного судочинства.
За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі постановлено з додержанням норм процесуального права та з урахуванням всіх обставин справи.
Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 268, 374, 375, 383, 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Бойчука Костянтина Мефодійовича залишити без задоволення.
Ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 09 червня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Судді: Боймиструк С.В.
Хилевич С.В.
Шимків С.С.