20 листопада 2025 року
м. Рівне
Справа № 564/4455/24
Провадження № 22-з/4815/80/25
Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді: Гордійчук С. О.,
суддів: Ковальчук Н.М., Шимківа С.С.
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф»,
відповідач: ОСОБА_1
розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення сторін заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» адвоката Бачинського О.М. про ухвалення додаткового рішення у справі № 564/4455/24,
В провадженні Рівненського апеляційного суду перебувала цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Постановою Рівненського апеляційного суду від 28 серпня 2025 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» задоволено.
Рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 12 березня 2025 року в частині відмови у стягненні витрат на професійну правничу допомогу з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» скасовано.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» понесені ним в суді першої інстанції витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.
01 вересня 2025 року до суду надійшла заява представника ТОВ «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» адвоката Бачинського О.М. про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення з ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 4 000 грн.
За частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Клопотання підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Таким чином, у випадку, якщо суд при ухваленні судового рішення по суті спору з певних причин не вирішив питання про судові витрати, або відкладення вирішення цього питання було ініційовано стороною у справі, таке питання підлягає вирішенню шляхом ухвалення судом додаткового судового рішення в порядку статті 270 ЦПК України.
Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частина третя статті 270 ЦПК України).
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 3 частини першої статті 133 ЦПК України).
Згідно з статтею 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно з частиною першою статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
У відповідності до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року в справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) вказано, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
У додатковій постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 лютого 2022 року у справі № 925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов'язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
З матеріалів справи убачається, що на підтвердження витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції до апеляційної скарги було додано копію договору про надання правової допомоги №20250326 від 26 березня 2025 року, укладений між адвокатом Бачинським Остапом Михайловичем та ТОВ «Фінансова компанія «Артеміда-Ф», копію розрахунку суми судових витрат із детальним описом робіт та копію ордеру про надання правничої допомоги від 27 березня 2025 року.
В апеляційній скарзі адвокат просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» витрати на професійну правничу допомогу в ході апеляційного розгляду у сумі 4000 грн, отже про це було зазначено до закінчення судових дебатів у справі.
Постанова Рівненського апеляційного суду прийнята 28 серпня 2025 року.
Заява про ухвалення додаткового рішення у справі подана представником ТОВ «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» адвокатом Бачинським О.М. 01 вересня 2025 року через систему «Електронний суд».
До поданої заяви про ухвалення додаткового рішення апелянтом додано копію Акту №1 приймання-передачі наданих послуг згідно договору про надання правової допомоги №20250326 від 26 березня 2025 року та копію рахунку №1 від 29.08.2025 року.
Тобто, докази розміру витрат, які відповідач поніс у зв'язку з розглядом справи, були подані в порядку встановленому частиною восьмою статті 141 ЦПК України.
Разом із цим, на думку колегії суддів, наведений представником позивача обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт підтверджені належними та допустимими доказами, а визначений розмір витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції є обґрунтованим.
Ураховуючи, що апеляційну скаргу представника ТОВ «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» адвоката Бачинського О.М. задоволено, то колегія суддів, виходячи із критерію реальності адвокатських витрат та розумності їх розміру, вважає, що з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» підлягають стягненню витрати на правничу допомогу, понесені на стадії апеляційного перегляду справи, у заявленому заявником розмірі.
Керуючись статтями 141, 270 ЦПК України, апеляційний суд, -
Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» адвоката Бачинського О.М. про ухвалення додаткового рішення задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» 4000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду лише у випадках, передбачених п. 2 ч. 3ст. 389 ЦПК України.
Повний текст додаткової постанови складений 20 листопада 2025 року.
Головуючий суддя: Гордійчук С.О.
Судді: Ковальчук Н.М.
Шимків С.С.