Рівненський апеляційний суд
Іменем України
18 листопада 2025 року м. Рівне
Справа № 570/4349/25
Провадження № 11-кп/4815/713/25
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду в складі :
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю:
прокурора ОСОБА_4 ,
засудженого ОСОБА_5 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу прокурора Рівненської окружної прокуратури ОСОБА_7 на ухвалу Рівненського районного суду Рівненської області від 25 вересня 2025 року, якою звільнено умовно-достроково від відбування невідбутої частини покарання у виді обмеження волі засудженого ОСОБА_5 ,
Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 25 вересня 2025 року задоволено подання ДУ «Городоцький виправний центр №131» та звільнено засудженого ОСОБА_5 умовно-достроково від відбування невідбутої частини покарання у виді обмеження волі строком на чотири місяці і один день.
В апеляційній скарзі прокурор Рівненської окружної прокуратури ОСОБА_7 просить зазначену ухвалу скасувати та відмовити у задоволенні подання ДУ «Городоцький виправний центр №131» про умовно-дострокове звільнення від відбування невідбутої частини покарання у виді обмеження волі засудженого ОСОБА_5 .
На обґрунтування цих вимог зазначив, що місцевий суд, звільняючи засудженого ОСОБА_5 умовно-достроково від подальшого відбування покарання, в оскаржуваній ухвалі не навів жодних положень законодавства, доказів, висновків. мотивів та підстав, з яких виходив під час прийняття рішення.
Прокурор вказав, що місцевий суд залишив поза увагою, що ОСОБА_5 раніше неодноразово судимий, у тому числі до покарання у виді громадських робіт на строк 100 годин, 240 годин та 80 годин, які він не відбув. Також засуджений ухилився від відбування покарання у виді обмеження волі за вироком Червоноградського міського суду Львівської області від 13.05.2024, у зв'язку з чим було постановлено ухвалу про його затримання та направлення до місця відбування покарання, на виконання якої 05.02.2025 його затримано працівниками поліції та 20.02.2025 ОСОБА_5 прибув у ДУ «Городоцький виправний центр №131».
Окрім того, ОСОБА_5 злісно ухиляється від сплати аліментів на утримання дитини, станом на 01.02.2024 заборгованість становила 162 323,29 грн, яка так і не сплачена, а також притягався до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства відносно своєї дружини, а після розлучення - колишньої дружини в присутності дитини.
Прокурор також покликався на те, що за період його роботи на ДП «Підприємство ДКВС України (№131)» за 5 місяців йому нараховано винагороди лише 10 270 грн, що свідчить про те, що ним не виконувалась належна кількість «людино-годин», тобто про його несумлінне ставлення до праці, лише для констатування факту, що засуджений працював.
Зазначив, що наявне відкрите виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_8 аліментів на утримання неповнолітнього сина, однак жодних дій для утримання свого сина та його виховання засуджений не вживає, з виплаченої в установі винагороди за виконану роботу жодних коштів на сплату аліментів не перерахував.
Вважає, що наявність двох заохочень, які засуджений отримав безпосередньо перед відбуттям необхідної частини покарання та скерування до суду подання про його умовно-дострокове звільнення, означає, що позитивні зміни у його поведінці мають нетривалий характер та лише розпочались, а також не розкрито зміст програм/заходів, у яких, згідно з наданою характеристикою, засуджений бере активну участь. Окрім того, ризик вчинення засудженим повторного кримінального правопорушення та ризик ймовірності небезпеки для суспільства оцінюються як «Середній», а згідно з Висновком щодо ступеня виправлення засудженого, ОСОБА_5 отримав лише 70 балів, що є наближеними до мінімальних - 64 балів.
Заслухавши суддю-доповідача, прокурора ОСОБА_4 на підтримання апеляційної скарги, засудженого ОСОБА_5 , який просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги прокурора та залишити ухвалу без змін, перевіривши матеріали судової справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить таких висновків.
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 засуджений 13.05.2024 Червоноградським міським судом Львівської області за ч. 2 ст. 389, ч. 1 ст. 71 КК України на 1 рік 5 місяців обмеження волі. Ухвалою Львівського апеляційного суду від 13.08.2024 вказаний вирок залишено без змін.
Ухвалою Червоноградського міського суду Львівської області від 09.12.2024 постановлено затримати ОСОБА_5 та направити до місця відбування покарання у порядку, встановленому для осіб засуджених до позбавлення волі.
05.02.2025 ОСОБА_5 затриманий працівниками Шептицького РВП ГУНП у Львівській області, у цей же день прибув у ДУ «Львівська установа виконання покарань №19» а 20.02.2025 року прибув у ДУ «Городоцький виправний центр №131».
Початок строку відбування покарання 05.02.2025.
Кінець строку відбування покарання 26.01.2026.
На даний час ОСОБА_5 відбуває покарання у ДУ «Городоцький випарвний центр №131».
Так, пункт 1 ч.3 ст. 81 КК України передбачає, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше половини строку покарання, призначеного судом за кримінальний проступок.
Тому формальною датою настання умовно-дострокового звільнення є 24.07.2025.
Відповідно до характеристики на засудженого, наданої установою виконання покарань, ОСОБА_5 працевлаштований на виробництві установи на дільниці по виготовленню МПП, до праці ставиться сумлінно, в установі не виявлено та не зафіксовано випадків вживання ним спиртовмісних або психотропних речовин. За час утримання в ДУ «Львівська установа виконання покарань №19» до дисциплінарної відповідальності не притягався, заходи заохочення не застосовувались. За період відбування покарання у ДУ «Городоцький виправний центр №131», ОСОБА_5 характеризується позитивно, порушень встановленого порядку відбування покарання не допускав, до дисциплінарної відповідальності не притягувався, двічі заохочувався адміністрацією установи, на профілактичному обліку в установі не перебуває. Також засуджений бере активну участь у програмах/заходах, бере участь у реалізації плану індивідуальної роботи. ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та ризик ймовірної небезпеки для суспільства оцінюються як середні.
Окрім того, відповідно до висновку щодо ступеня виправлення засудженого, із урахуванням аналізу критеріїв оцінки виправлення засудженого, характеристики під час відбування покарання, психологічної характеристики засудженого, підсумкової оцінки ризику вчинення повторного кримінального правопорушення та результатів індивідуальної програми соціально-виховної роботи, за підсумком 70 балів, ОСОБА_5 довів своє виправлення та має бути представлений до умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.
Також з довідки про нараховану винагороду засудженого ОСОБА_5 убачається, що він працевлаштований на виробництві установи з квітня 2025 року.
Так, згідно з умовами ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від покарання можливо при обов'язковій та одночасній наявності в їх сукупності підстав та умов. При цьому головним та вирішальним є не факт відбування певної частини покарання, а виправлення засудженого.
У відповідності до ч.2 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Згідно з роз'ясненнями, які містить п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» від 26.04.2002 №2 умовно - дострокове звільнення від відбування покарання, заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можливе лише після повного і всебічного вивчення даних про особу засудженого та якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Під сумлінною поведінкою засудженого слід розуміти зразкове дотримання вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених, беззаперечне виконання законних вказівок і розпоряджень адміністрації установи виконання покарань, відсутність порушень дисципліни, товариське ставлення до інших засуджених, а під сумлінним ставленням до праці - участь у суспільно корисній роботі, добросовісне виконання трудових обов'язків, використання форм і методів отримання доходів, які допустимі з точки зору не лише індивідуальних, а й суспільних інтересів (сплата податків, обов'язкових платежів тощо), підвищення кількісних і якісних показників у роботі, ощадливе ставлення до обладнання та інструментів, додержання правил охорони праці та техніки безпеки.
На переконання колегії суддів, матеріали цього судового провадження свідчать про те, що засуджений ОСОБА_5 своєю поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.
Щодо доводів прокурора про наявність відкритого виконавчого провадження щодо стягнення з ОСОБА_5 заборгованості по аліментах на утримання сина, то згідно з фінансовою довідкою, в установі на виконанні виконавчі листи відсутні.
Разом з тим, на погашення вказаного боргу, у травні, червні та липні 2025 року ОСОБА_5 було перераховано кошти сумами по 475 грн.
Доводи апелянта про ухилення засудженим від відбування покарання у виді громадських робіт за попередніми вироками не заслуговують на увагу, оскільки за ці дії ОСОБА_5 було притягнуто до кримінальної відповідальності за невиконання рішення суду і такі обставини не впливають на оцінку поведінки засудженого під час відбування ним покарання за іншим вироком.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до переконання, що ухвала місцевого суду є законною та обґрунтованою, постановленою з дотриманням вимог закону про кримінальну відповідальність, тому підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419, 537, 539 КПК України, колегія суддів
Ухвалу Рівненського районного суду Рівненської області від 25 вересня 2025 року, якою звільнено умовно-достроково від відбування невідбутої частини покарання у виді обмеження волі засудженого ОСОБА_5 , залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_7 - без задоволення.
Ця ухвала касаційному оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3