Справа № 526/1020/25 Номер провадження 22-ц/814/3342/25Головуючий у 1-й інстанції Максименко Л. В. Доповідач ап. інст. Чумак О. В.
11 листопада 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої Чумак О.В.,
суддів Дряниці Ю.В., Пилипчук Л.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Край» на рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 29 травня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Край» про стягнення коштів (орендної плати),
У квітні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Край» про стягнення коштів (орендної плати).
В обґрунтування позову посилався на те, що між ОСОБА_1 та ТОВ «Агро-Край» укладено договори оренди земельних ділянок з кадастровим номером 5320481700:00:004:0048.
Відповідно до додаткових угод № б/н від 17 жовтня 2017 року до договорів оренди розмір орендної плати складає 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за рік оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.
Проте відповідач за 2023 рік орендну плату не сплатив.
Просив стягнути з ТОВ «Агро-Край» на користь ОСОБА_1 заборгованість по орендній платі за користування земельною ділянкою кадастровий номер 5320481700:00:004:0048 за 2023 рік у розмірі 6761,40 грн. та стягнути судові витрати.
При цьому до позовної заяви додано докази на підтвердження витрат на правничу допомогу, в тому числі додаткову угоду № 1, та акт виконаних робіт № 1 відповідно до яких розмір витрат на правничу допомогу складає 5000 грн.
22 квітня 2025 року ТОВ «Агро-Край» направило до суду відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволенні позовних вимог щодо стягнення заборгованості по орендній платі з розрахунку до стягнення у розмірі 12% відмовити, зменшити розмір витрат на правову допомогу до 3 тис. грн.
Рішенням Гадяцького районного суду Полтавської області від 29 травня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «Агро-Край» про стягнення коштів (орендної плати) задоволено.
Стягнуто з ТОВ «Агро-Край» на користь ОСОБА_1 заборгованість по орендній платі за користування земельною ділянкою (кадастровий номер 5320481700:00:004:0048) за 2023 рік у загальному розмірі 6763.40 грн., з яких - 5517.32 грн. - орендна плата за землю; 208.07 грн - 3% річних, 784.86 грн - інфляційні втрати, 253.15 грн - пеня.
Стягнуто з ТОВ «Агро-Край» на користь ОСОБА_1 судові витрати, які складаються з витрат по сплаті судового збору в сумі 1211,20 грн. та витрат на правову допомогу у розмірі 4000 грн.
З рішенням суду в частині розміру стягнутих витрат на правничу допомогу не погодилося ТОВ «Агро-Край» та оскаржило його в апеляційному порядку. Просить оскаржуване рішення змінити зменшивши розмір стягнутих з ТОВ «Агро-Край» на користь ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу з 4000 грн до 3000 грн.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що стягнення з відповідача витрат на послуги адвоката у сумі 4000,00 грн свідчить про явне порушення співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг.Справа не потребує великої правової кваліфікації щодо предмету спору. Вважає, що враховуючи обставини справи для захисту прав та інтересів позивача не було необхідності в залученні адвоката. Зазначає, що відшкодування витрат на правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу
У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 - адвокат Рой І.В. посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до такого висновку.
Згідно частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Враховуючи, що ціна позову становить 6761 грн. 40 коп. та беручи до уваги положення частини 13 статті 7, статті 369 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без виклику сторін в порядку письмового провадження.
Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Оскільки, рішення суду оскаржується лише в частині розміру стягнутих витрат на правничу допомогу, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для перегляду правильності рішення суду щодо розгляду справи по суті.
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження витрат на правничу допомогу до позову додано копії: договору про надання адвокатських послуг № б/н від 27 січня 2025 року укладеного між ОСОБА_1 та адвокатом Рой І.В.;
додаткової угоди № 1 до Договору про надання правничої допомоги № б/н від 27 січня 2025 року відповідно до якої сторони погодили, що клієнт протягом 30 робочих днів з моменту винесення рішення по справі здійснює оплату вартості послуг з надання правової допомоги в розмірі 5000 грн.;
акта виконаних робіт № 1 до Договору про надання правової допомоги б/н від 27 січня 2025 року.
Надаючи оцінку матеріалам справи та характеру наданої позивачу правової допомоги, колегія суддів звертає увагу на наступне.
Згідно частини 1 статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За правилами частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Пунктом 3 частини 2 статті 141 ЦПК України встановлено, що судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно із частотною 3 статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частини 3 статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності).
Водночас, згідно із частиною 4 статті 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).
З огляду на зазначене положеннями ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи і наданих послуг та фінансового стану учасників справи.
Подібні правові висновки викладені у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).
Надаючи оцінку наявним в матеріалах справами доказам, суд апеляційної інстанції вважає доведеним факт понесення позивачем витрат на правничу допомогу у розмірі 5000 грн. При цьому, звертає увагу, що адвокатом надавався комплекс послуг, а саме консультація, складання та направлення запиту, складання позовної заяви, а також клопотання про витребування доказів.
Зважаючи на наведене, враховуючи, що представник відповідача заявляв клопотання про зменшення розміру правничої допомоги, беручи до уваги характер правовідносин у цій справі, проаналізувавши обсяг наданих послуг, оцінюючи співмірність витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, з огляду на визначені практикою Європейського суду з прав людини критерії, та виходячи із засад розумності та справедливості, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вартість наданих послуг у розмірі 5000 грн. є надмірною та неспівмірною зі складністю справи, виконаними адвокатом роботами (наданими послугами; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт), та вважає обґрунтованим та справедливим визначення розміру витрат на правничу допомогу у сумі 4000 грн.
При цьому суд апеляційної інстанції не приймає до уваги доводи наведені в апеляційній скарзі щодо можливості розгляду справи судом за відсутності представника позивача, оскільки кожна особа має право на захист та надання їй правничої допомого. Тоді як відсутність значної правої проблематики, на думку відповідача, не може бути підставою для обмеження права позивача на захист, чи бути підставою для відмови у відшкодуванні витрат на правничу допомогу.
Також безпідставними є посилання ТОВ «Агро-Край» на надмірне збагачення позивача та отримання ним доходу шляхом стягнення витрат на правничу допомогу, враховуючи, що відповідачем не надано жодних доказів на зазначене. При цьому матеріалами справи підтверджуються реальність наданої правової допомоги.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно із статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції в повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи. Рішення суду прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Зважаючи на наведене апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
За правилами частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки апеляційний суд не змінює судове рішення та не ухвалює нове, розподіл судового збору не здійснюється при розгляді цих апеляційних скарг.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Край» -залишити без задоволення.
Рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 29 травня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття та у випадках передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий О.В. Чумак
Судді Ю.В. Дряниця
Л.І. Пилипчук