Справа № 539/1959/25 Номер провадження 22-ц/814/3502/25Головуючий у 1-й інстанції Даценко В. М. Доповідач ап. інст. Пилипчук Л. І.
18 листопада 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий суддя Пилипчук Л.І.,
судді Дряниця Ю.В., Чумак О.В.,
розглянувши у місті Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика»
на рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 10 червня 2025 року, постановлене суддею Даценко В.М.,
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
22.04.2025 ТОВ «Бізнес Позика» звернулося в суд із указаним позовом. В обґрунтування підстав позову зазначає, що 13.08.2024 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір №498349-КС-004 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». За умов такого договору ТОВ «Бізнес Позика» надало позичальнику грошові кошти у розмірі 44 000,00 грн., зі сплатою процентів у розмірі 1,14950134% за кожен день користування кредитом та комісію, а позичальник зобов'язався повернути кредит на умовах, установлених договором та графіком платежів.
ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов'язання за договором виконало та перерахувало на зазначену позичальником при заповненні анкетних даних в особистому кабінеті банківську картку за № НОМЕР_1 грошові кошти у розмірі 44 000,00 грн. Проте позичальник зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, унаслідок чого станом на 31.03.2024 утворилася заборгованість у розмірі 158 747,16 грн., що складається із: 44 000,00 грн. - прострочені платежі по тілу кредиту; 108 147,16 грн. - прострочені платежі по процентам; 6 600,00 грн. - прострочені платежі за комісією, заявлених позивачем до стягнення включно із витратами, судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 10.06.2025 позов задоволено частково.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за договором №498249-КС-004 про надання кредиту від 13.08.2024 у розмірі 130 408,34 грн., що складається із: 44 000,00 грн.- сума кредиту за договором/погашення суми кредиту; 79 808,34 грн. - проценти за користування кредитом; 6 600,00 грн. - комісія за надання кредиту.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» сплачений судовий збір у розмірі 1 989,96 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Рішення міськрайонного суду вмотивовано тим, що позивачем доведено належними доказами неналежне виконання позичальником умов зобов'язання за кредитом, унаслідок чого утворилася заборгованість, яка підлягає стягненню за тілом кредиту, відсотками, які відповідно до умов зобов'язання слід обраховувати за стандартної процентною ставкою 547,50000000%, а також комісією за надання кредиту.
Позивач не погодився із указаним судовим рішенням в частині, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог. Посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення міськрайонного суду в оскаржуваній частині скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити у повному обсязі та здійснити розподіл судових витрат.
Вважає висновки міськрайонного суду такими, що базуються на хибному ототожнені природи нарахування процентів у відповідності до положень статей 1048, 1056-1 ЦК України та в порядку частину другої статті 625 цього Кодексу.
Наголошує, що обов'язок сплати процентів по кредиту, порядок нарахування процентів, а також їх фіксований розмір передбачені статтями 1048, 1056-1 ЦК України та погоджені сторонами зобов'язання при укладенні договору №498349-КС-004, який є чинним. За умов такого зобов'язання сторонами погоджено стандартну процентну ставку за кредитом - 1,50000000% у день; знижена процентна ставка - 1,14950134% у день. Припускаючи, що позичальник буде дотримуватися обов'язкового графіку платежів за договором, його сторони обраховували орієнтовну загальну вартість кредиту (114 360,00 грн.), застосовуючи знижену процентну ставку.
Однак, боржник не сплатив жодного платежу на погашення кредиту, чим порушив зобов'язання, установлені договором, що і призвело до подорожчання кредиту та збільшення процентної ставки, що також погоджено сторонами кредитного договору у п.3.2.2 цього договору.
Наголошує, що при визначенні розміру стягнення заборгованості за відсотками, позивач виходив із того, що у період із 13.08.2024 по 03.09.2024 проценти нараховувалися по заниженій (пільговій) відсотковій ставці, яка становила 1,14950134% у сумі 11 127,16 грн.; а із 04.09.2024 по 28.01.2025 - за стандартною процентною ставкою, яка становила 1,50000000% у сумі 147 620,00 грн.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 30.07.2025 відкрито апеляційне провадження; у справі закінчено підготовчі дії та призначено її до судового розгляду, про що постановлена ухвала апеляційного суду від 31.07.2025.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Учасники судового процесу, будучи належним чином повідомленими про день та час розгляду справи, в судове засідання до суду апеляційної інстанції не з'явилися, що з огляду на положення частини другої статті 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності.
Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приймає до уваги наступне.
Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що згідно із анкетою клієнта позичальника ОСОБА_1 , останній висловив бажання отримати кредит у розмірі: 44 000,00 грн.; дата отримання кредиту: 13.08.2024; електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1; фінансовий номер телефону позичальника: НОМЕР_2 ; номер банківського рахунку/банківської картки для перерахунку коштів: НОМЕР_1 ./а.с.38/
13.08.2024 ОСОБА_1 підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-8569, номер телефону НОМЕР_2 : Паспорт споживчого кредиту, кредитодавець: ТОВ «Бізнес Позика»; тип кредиту: кредит; сума: 44 000,00 грн.; строк кредитування: 169 дні (24 тижні); мета отримання кредиту: на задоволення потреб, не пов'язаних із підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника; процентна ставка, відсотків річних: знижена - 419,56798910, стандартна - 547,5; тип процентної ставки: фіксована; комісія за надання кредиту: 6 600,00 грн.; загальні витрати за кредитом: 86 408,34 грн.; орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника за весь строк користування кредитом (у т.ч. тіло кредиту, відсотки та інші платежі): 130 408,34 грн.; реальна річна процентна ставка, відсотків річних: 19 660,61 грн./а.с.16-18/
13.08.2024 ТОВ «Бізнес Позика» запропонувало ОСОБА_1 укласти договір про надання кредиту з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», яка була прийнята останнім./а.с.26-30, 31-36/
13.08.2024 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір №498349-КС-004 про надання кредиту (споживчий кредит. Електронна форма). За умов такого договору, кредитодавець надає позичальнику грошові кошти у розмірі 44 000,00 грн. на засадах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісією за надання кредиту у порядку та на умовах, визначених цим договором та Правилами надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес Позика» (п.2.1. договору); тип кредиту: кредит (п.2.3. договору); строк, на який надається кредит: 24 тижні (п.2.4. договору); стандартна процентна ставка за кредитом: в день 1,50000000, фіксована; знижена процентна ставка за кредитом: у день 1,14950134, фіксована; комісія за надання кредиту: 6 600,00 грн. (п.2.5. договору); загальний розмір наданого кредиту: 44 000,00 грн. (п.2.6. договору); термін дії договору: до 28.01.2025 (п.2.7. договору); орієнтовна загальна вартість наданого кредиту: 130 408,34 грн. (п.2.8. договору); орієнтовна реальна річна процентна ставка: 19 660,61 процентів (п.2.9. договору).
Кредитодавець зобов'язаний протягом 3 робочих днів з дня укладення договору надати позичальнику кредит в сумі, вказаній у п.2.1. договору, шляхом безготівкового переказу коштів (однією або декількома транзакціями) на поточний (картковий рахунок позичальника, який відповідає банківській платіжній картці, що наведена у розділі 8 договору (п.3.1. договору)./а.с.19-25/
ТОВ «ПрофітГід» підтверджено здійснення переказу грошових коштів у рамках Договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів №ПГ-5 від 04.11.2020 та на підставі платіжної інструкції (замовлення) відправника, ТОВ «ПрофітГід» здійснено наступний успішний переказ грошових коштів на рахунок отримувача:
- номер платіжної інструкції - 5db172b0-595a-11ef-b90a-000c29d57ed2_1;
- надавача платіжних послуг - ТОВ «ПрофітГід»;
- платник - ТОВ «Бізнес Позика»;
- номер транзакції - 42354-30412-92524;
- дата та час здійснення переказу коштів - 12:57:22 13.08.2024;
- сума переказу - 44 000,00 грн.;
- номер платіжної картки отримувача - НОМЕР_3 ;
- емітент платіжної картки отримувача - Монобанк;
- код авторизації - 045536;
- код RRN - 422612083754;
- призначення переказу - перерахування коштів ОСОБА_1 , згідно кредитного договору №498349-КС-004 від 13.08.2024./а.с.39/
Згідно із розрахунком заборгованості за кредитом, складеним ТОВ «Бізнес Позика» відносно ОСОБА_1 станом на 31.03.2025: 44 000,00 грн. - прострочені платежі по тілу кредиту; 108 147,16 грн. - прострочені платежі по процентам; 6 600,00 грн. - прострочені платежі за комісією./а.с.13-15//
Частково задовольняючи позовні вимоги, міськрайонний суд виходив із того, що позивачем доведено належними доказами неналежне виконання позичальником умов зобов'язання за кредитним договором, унаслідок чого утворилася заборгованість за тілом кредиту, відсотками та комісією.
Визначаючи розмір стягнення заборгованості, міськрайонний суд виходив із того, що сторонами зобов'язання погоджено обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки, розрахованої за умови застосування стандартної процентної ставки за користування кредитом у розмірі 547,50000000%. Отже, заборгованість позичальника перед кредитором становить 130 408,34 грн. та складається із: 44 000,00 грн. - тіло кредиту; 79 808,34 грн. - процентів за користування кредитом% 6 600,00 грн. - пені.
Апеляційний суд, переглядаючи рішення районного суду в межах доводів апеляційної скарги, із такими висновками суду першої інстанції погодитися не може, з таких підстав.
Стосовно підставності та розміру процентів, нарахованих за користування кредитом, колегія судді враховує наступне.
За змістом статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно із частиною першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Процентна ставка за кредитним договором, як його істотна умова, може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною (частини перша-третя статті 1056-1 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28.03.2018 у справі №444/9519/12, від 04.07.2018 у справі №310/11534/13-ц дійшла висновку, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти, а також обумовлену в договорі неустойку за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. При цьому суд зазначив, що кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов'язання, відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, а не у вигляді стягнення процентів та неустойки.
Отже, надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає у тому, що позичальник одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачає ч.2 ст.1050 ЦК України). Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до ст.1048 ЦК України. Таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у справі №910/4518/16 від 05.04.2023.
У справі, що переглядається установлено, що позичальник, будучи обізнаним із умовами кредитування, серед іншого, погодився із розміром зниженої та стандартною відсоткової ставки, нарахованих у межах строку кредитування, що відповідає положенням статей 1048, 1056-1 ЦК України, із 13.08.2024 по 03.09.2024 - за заниженою (пільговою) відсотковою ставкою, яка становила 1,14950134%; а із 04.09.2024 по 28.01.2025 - за стандартною процентною ставкою, яка становила 1,50000000%, за кожен день користування кредитом, застосованою, у зв'язку із порушенням графіку вчинення платежів.
Погодивши таку фіксовану відсоткову ставку та умови її застосування, позичальник взяв на себе відповідні зобов'язання, звільнення від виконання яких не може бути виправданим помилковою оцінкою ним певних обставин чи норм права, за відсутності належного правового підґрунтя.
При постановленні оскаржуваного рішення суд першої інстанції викладене помилково залишив поза увагою, вдавшись до помилкового обрахування розміру стягнення заборгованості за кредитним договором, виходячи із орієнтовної загальної вартості кредиту (130 408,34 грн.), яка обрахована виходячи із того, що позичальник буде дотримуватися обов'язкового графіку платежів за договором.
У справі, що переглядається відповідачем не надано доказів, які б підтверджували належність виконання кредитного договору або ж відсутність такого обов'язку. Заявлений до стягнення розмір заборгованості відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами.
Згідно статей 12,13, 81 ЦПК України обов'язок доказування та подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
При цьому, Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц).
Наведений процесуальний обов'язок відповідачем не виконано, а тому за правилами частини четвертої статті 12 ЦПК України він несе ризик настання наслідків із цим пов'язаних. Отже, установивши, що відповідач допустив порушення умов зобов'язання за кредитним договором, яким погоджено подорожчання кредиту та збільшення процентної ставки (п.3.2.2 цього договору), що безпосередньо пов'язано із добросовісністю дій самого позичальника, колегія суддів погоджується із доводами апеляційної скарги при визначенні розміру стягнення заборгованості за відсотками. В частині підставності стягнення заборгованості за тілом кредитом та пенею, рішення міськрайонного суду в апеляційному порядку не оскаржувалося та не переглядалося.
Згідно зі статтею 141 ЦПК України, в порядку перерозподілу судових витрат, із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» підлягає стягненню судовий збір за подачу позову в розмірі 2 422,40 грн юта за подачу апеляційної скарги в розмірі 3 633,60 грн., а всього 6 056,00 грн.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376 п.п.3,4, ст.ст.381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» - задовольнити.
Рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 10 червня 2025 року змінити в частині загального розміру постановленої до стягнення із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованості за договором №498349-КС-004 від 13.08.2024, збільшивши його зі 130 408,34 грн. на 158 747,16 грн., та в частині розміру процентів за користування кредитом, збільшивши його із 79 808,34 грн. на 108 147,16 грн.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» судовий збір у розмірі 6 056,00 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Л.І. Пилипчук
Судді Ю.В. Дряниця
О.В. Чумак