Справа № 537/4424/25 Номер провадження 33/814/875/25Головуючий у 1-й інстанції МАХАНЬКОВ О. В. Доповідач ап. інст. Корсун О. М.
14 листопада 2025 року м. Полтава
Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Корсун О.М., за участю секретаря судового засідання Гонти М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову Крюківського районного суду м. Кременчук від 05 серпня 2025 року,
Цією постановою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винуватим і накладено на нього стягнення за ч.1 ст.130 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, із позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнуто із ОСОБА_1 605 гривень 60 копійок судового збору.
За постановою місцевого суду ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 01 липня 2025 року о 21 годині 07 хвилин по вул. Республіканській, 53 у м. Кременчук Полтавської обл. у порушення вимог п.2.5 ПДР України керував транспортним засобом «GELLY MR-7151Y», н.з. НОМЕР_1 , із ознаками наркотичного сп'яніння у вигляді: вираженого тремтіння пальців рук, неприродної блідості, та відмовився від проходження в установленому законодавстом порядку медичного огляду на стан названого сп'яніння.
В апеляційній скарзі особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , просить скасувати постанову Крюківського районного суду м. Кременчук від 05 серпня 2025 року та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Свої вимоги мотивує тим, що суд першої інстанції не врахував те, що: він не мав ознак наркотичного сп'яніння та поліцейські не проводили перевірку на предмет існування ознак наркотичного сп'яніння; поліцією не доведено належними й допустимими доказами факт порушення ним положень ПДР України, які би давали право здійснити законну зупинку транспортного засобу, під його керуванням, у зв'язку з чим, усі наступні вимоги поліцейських він не зобов'яний був виконувати, а всі складені щодо нього документи є неналежними й недопустимими доказами; в порушення приписів законодавства його не було відсторонено від керування транспортним засобом.
Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , було належним чином повідомлено про місце, дату, час апеляційного розгляду та в судове засідання він не з'явився, клопотань/заяв про відкладення розгляду апеляційної скарги від нього не надходило. Участь ОСОБА_1 в судовому засданні щодо апеляційного розгляду цієї справи відповідно до положень КУпАП не є обов'язковою.
Тому на підставі ч.6 ст.294КУпАП України справа щодо ОСОБА_1 підлягає розгляду в апеляційному порядку.
Суд апеляційної інстанції вивчив матеріали справи, проаналізував доводи апеляційної скарги та дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Статтею 294 КУпАП регламентовано, що судове рішення суду першої інстанції переглядається в межах доводів апеляційної скарги.
Виходячи з положень ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно зі ст.245 КУпАП завданням судді при розгляді справ про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП настає, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Відповідно до п.12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України №1452/735 від 09 листопада 2015 року, в разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного сп'яніння, поліцейський направляє цю особу на огляд до найближчого закладу охорони здоров'я.
Приписами п.п.7-8 розділу ІІІ Інструкції передбачено, що проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння.
З огляду ж на обов'язковість проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини, яке проводиться в закладах охорони здоров'я, огляд на стан наркотичного сп'яніння здійснюється лише в медичному закладі.
Висновок місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - відмови як особи, яка керувала транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується наявними у матеріалах справи належними, допустимими, достовірними, а у своїй сукупності достатніми та взаємозв'язаними доказами, і є обґрунтованим.
Так, згідно з даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №378418 01 липня 2025 року о 21 годині 07 хвилин водій ОСОБА_1 по вул. Республіканській, 53 у м. Кременчук Полтавської обл. у порушення вимог п.2.5 ПДР України керував транспортним засобом «GELLY MR-7151Y», н.з. НОМЕР_1 , із ознаками наркотичного сп'яніння у вигляді: вираженого тремтіння пальців рук, неприродної блідості, та відмовився від проходження в установленому законодавстом порядку огляду на стан названого сп'яніння в медичному закладі (а.с.1).
Наведені вище обставини підтверджуються даними відеозаписів, записаних на технічному носієві інформації, з яких установлено те, що 01 липня 2025 року приблизно о 21 годині 07 хвилин ОСОБА_1 по вул. Республіканській, 53 у м. Кременчук Полтавської обл. керував транспортним засобом «GELLY MR-7151Y», н.з. НОМЕР_1 , і був зупинений поліцією. Затим поліцейський повідомив ОСОБА_1 про наявність у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння у вигляді: вираженого тремтіння пальців рук, неприродної блідості, однак ОСОБА_1 на неодноразові вимоги поліції відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння відповідно до встановленого порядку в закладі охорони здоров'я, не пояснюючи мотиви таких своїх дій. Поліцейським було роз'яснено ОСОБА_1 : що вказані вище дії (відмова водія від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в установленому законодавстом порядку) є підставою для складання щодо нього протоколу за фактом вчинення адміністративного правопорушення;, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП; права та обов'язки, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП. Затим поліцією було оформлено матеріали провадження щодо ОСОБА_1 та оголошено йому зміст протоколу про адміністративне правопорушення, повідомлено про заборону подальшого керування ОСОБА_1 автомобілем (а.с.7).
При цьому, ОСОБА_1 , який згідно з даними довідки Відділення адміністративної практики БПП у м. Кременчук УПП у Полтавській області ДПП має посвідчення водія від 15 квітня 2021 року (а.с.6), безумовно розумів наявність у нього передбаченого законодавстом обов'язку пройти на вимогу поліцейського в установленому порядку огляд на стан наркотичного сп'яніння і наслідки відмови від проходження згаданого огляду, а саме те, що особи, які вчиняють вказане порушення, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Таким чином, наведені вище докази підтверджують зміст один одного й безперечно доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та об'єктивних обставин не довіряти їм немає. Підстав для висновку про недопустимість, недостовірність чи неналежність цих доказів не встановлено.
Пунктом 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України №1452/735 від 09 листопада 2015 року, визначено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Саме ці дискреційні повноваження поліцейського дають йому право самостійно визначати наявність чи відсутність підстав для проведення огляду водія на стан сп'яніння.
Як убачається з матеріалів провадження, поліцією було встановлено наявність підстав уважати, що ОСОБА_2 перебуває в стані наркотичного сп'яніння з ознаками такого стану. На місці події поліцейський повідомив ОСОБА_2 про виявлення в нього ознак наркотичного сп'яніння у вигляді: вираженого тремтіння пальців рук, неприродної блідості, в контексті наявності підстав для проведення його огляду на стан названого сп'яніння. Наявність у ОСОБА_2 цих ознак наркотичного сп'яніння зафіксовано й у протоколі про адміністративне правопорушення та направленні на медичний огляд (а.с.1, 3). Усупереч доводам апелянта, виявлення ознак у вигляді: вираженого тремтіння пальців рук, неприродної блідості, виходячи з їх змісту, може здійснюватися в ході спілкування з водієм, зокрема, під час його візуального огляду, що й мало місце за обставин досліджуваної ситуації, та не потребує обов'язкового проведення інших специфічних дій чи тестів.
Отже, з урахуванням наведених вище обставин і вимог закону, суд апеляційної інстанції не вбачає порушень у ході висування поліцією ОСОБА_2 вимог щодо проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння чи безпідставності таких вимог.
У силу приписів ч.1 ст.130, ст.266 КУпАП, п.2.5 ПДР України проходження водієм огляду на стан наркотичного сп'яніння на вимогу поліцейського, який установив наявність підстав для висновку про перебування водія в стані наркотичного сп'яніння, відповідно до встановленого законодавством порядку є безумовним обов'язком водія.
Що стосується долученого ОСОБА_1 до апеляційної скарги висновку КП «Полтавський обласний центр терапії залежностей Полтавської обласної ради» №91 від 02 липня 2025 року, в якому зазначено про те, що в ОСОБА_1 не виявлено ознак сп'яніння (а.с.32), то суд апеляційної інстанції зауважує наступне.
З аналізу змісту відеофіксації та вказаного вище висновку вбачається, що ОСОБА_1 пройшов зазначений вище огляд у медичному закладі після складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення (на наступний день, більше ніж через 10 годин із моменту складання протоколу) самостійно на підставі власної заяви (за відсутності поліцейського, в порядку самозвернення).
Адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, що полягає у відмові особи, яка керувала транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, є закінченим з моменту відмови водія від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння відповідно до встановленого порядку (в закладі охорони здоров'я).
За змістом п.6 розділу Розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України №1395 від 07 листопада 2015 року, в разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду (на стан сп'яніння) в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення.
У п.27 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23 грудня 2005 року також передбачено, що, якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Таким чином, із моменту відмови водія ОСОБА_1 на неодноразові вимог поліції від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння ним було вчинено закінчене адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, після чого поліцейський із дотриманням нормативних положень обґрунтовано зафіксував фактичні обставини цього правопорушення в протоколі. Тому проходження ОСОБА_1 самостійно огляду в закладі охорони здоров'я вже після закінчення вчиненого ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і, більше того, після його фіксації у відповідному процесуальному документі суб'єктом владних повноважень, не спростовує наявність у діях ОСОБА_1 події та складу вказаного вище адміністративного правопорушення.
В аспекті викладеного вище апеляційний суд також зауважує, що місцевим судом у межах протоколу про адміністративне правопорушення притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не за керування транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння, а за відмову від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння особою, яка керувала транспортним засобом, що є порушенням вимог п.2.5 ПДР України та утворює самостійну альтернативну форму об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
При цьому, названий вище огляд у медичному закладі не відповідає порядку такого огляду, визначеного в ст.266 КУпАП, положеннях Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року, оскільки здійснений без направлення і доставлення ОСОБА_1 для огляду поліцейським (проведено огляд на підставі власної заяви апелянта), а також огляд у медичному закладі й складення висновку за результатами огляду проведено без залучення поліцейського, присутність якого при огляді є обов'язковою.
Отже, наявність у матеріалах провадження зазначеного вище медичного висновку не впливає на необхідність і правильність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, а посилання апелянта на вказаний висновок є безпідставним.
Водночас доводи апеляційної скарги щодо підстави та обставин зупинки автомобіля, питання відсторонення від керування транспортним засобом за своїм змістом не стосуюються конструктивних ознак диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП, не утворюють достатню підставу для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження щодо ОСОБА_1 , адже не спростовують факт керування ним транспортним засобом і його відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, тобто наявність у його діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і, враховуючи викладене вище, також самі по собі не обумовлюють недопустимість чи неналежність доказів по справі з огляду на відсутність безпосереднього прямого зв'язку між цими питаннями та обставинами, які мають місце в межах складу вказаного вище адміністративного правопорушення.
Таким чином, доводи апеляційної скарги, з яких ставиться питання про скасування оскаржуваної постанови й закриття провадження щодо ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, не знайшли свого підтвердження.
Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_1 є водієм із водійським посвідченням серії НОМЕР_2 , що підтверджується даними довідки Відділення адміністративної практики БПП у м. Кременчук УПП у Полтавській області ДПП та не оспорюється в апеляційній скарзі (а.с.6).
Тому суд першої інстанції з урахуванням положень ст.23, 33 КУпАП правильно наклав на ОСОБА_1 стягнення відповідно до санкції ч.1 ст.130 КУпАП, яка є безальтернативною.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а постанову Крюківського районного суду м. Кременчук від 05 серпня 2025 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя Полтавського
апеляційного суду О.М. Корсун