Справа № 544/6/18 Номер провадження 11-кп/814/1721/25Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
13 листопада 2025 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем судового засідання ОСОБА_5 ,
з участю прокурора ОСОБА_6 ,
засудженого ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
представника ДУ "МВК (№ 9)" ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_8 - захисника в інтересах засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Машівського районного суду Полтавської області від 13 серпня 2025 року,-
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини.
Ухвалою суду щодо засудженого
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Токарі, Лохвицького району, Полтавської області, мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, засудженого вироком Полтавського апеляційного суду від 14.02.2024 за ч. 2 ст. 286 КК України до 4 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік,
відмовлено у задоволенні клопотання захисника - адвоката ОСОБА_8 та подання ДУ «Машівська виправна колонія № 9» про заміну покарання у виді позбавлення волі більш м'яким.
Приймаючи вказане рішення, суд послався на те, що невідбуте покарання у виді позбавлення волі не може бути замінено на виправні роботи, оскільки невідбуте покарання засудженого перевищує строк два роки, а виправні роботи можуть бути встановлені лише до двох років.
При вирішенні питання про заміну покарання у виді позбавлення волі на пробаційний нагляд, суд врахував досить великий невідбутий строк призначеного покарання за вчинення необережного тяжкого злочину, внаслідок якого одна людина загинула, одна людина отримала середньої тяжкості тілесне ушкодження, а тому прийшов висновку що заміна покарання у виді позбавлення волі на пробаційний нагляд на даний час не сприятиме виправленню засудженого та досягненню мети покарання, передбаченої ст. 50 КК України.
Крім того, оскільки засуджений ОСОБА_7 заперечував проти заміни покарання у виді позбавлення волі на більш м'яке покарання у виді обмеження волі, суд вважав, що подання установи виконання покарань задоволенню не підлягає.
Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_8 - захисник в інтересах засудженого ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу районного суду та постановити нову, якою задовольнити його клопотання та замінити невідбуту частину покарання у виді позбавлення волі строком 2 роки 6 місяців 01 день (станом на 13.08.2025) на більш м'яке у виді виправних робіт на строк 2 роки з відрахуванням щомісячно в дохід держави 20% його заробітку, яке відбувати у ФГ «Богданагро-2020», або на пробаційний нагляд.
На обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що на законодавчому рівні не встановлено жодних обмежень щодо застосування при розгляді питань, пов'язаних із заміною покарання у виді позбавлення волі більш м'яким, яке у відповідності до ч.1 ст. 82 КК України призначається в межах строків, установлених у Загальній частині цього Кодексу для даного виду покарання і не повинне перевищувати невідбутого строку покарання, призначеного вироком.
Вказує, що із встановлених судом фактів чітко видно, що засуджений ОСОБА_7 став на шлях виправлення, намагається, не зважаючи на неможливість внаслідок своєї інвалідності працевлаштуватися в ДУ «Машівська ВК №9», сплатити заборгованість перед потерпілими по виконавчим листам.
Також зазначає, що факт можливості застосування вимог ч. 1 ст. 82 КК України до ОСОБА_7 , підтверджується також і клопотанням ДУ «Машівська виправна колонія № 9», представник якої, в судовому засіданні фактично підтвердив, що засуджений став па шлях виправлення.
Позиції учасників судового провадження.
В суді апеляційної інстанції засуджений ОСОБА_7 та захисник в його інтересах ОСОБА_8 підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити. Прокурор ОСОБА_6 заперечила проти доводів апеляційної скарги захисника, просила ухвалу суду залишити без змін. Представник ДУ «Машівська виправна колонія (№ 9)» ОСОБА_9 при вирішенні апеляційної скарги поклався на розсуд суду.
Мотиви суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно зі ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбаченого цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог статті 94 цього Кодексу.
Вмотивованим є рішення, у якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
На переконання колегії суддів, судом першої інстанції дотримано зазначених вище вимог.
Як вбачається з матеріалів провадження, на адресу Машівського районного суду Полтавської області надійшло клопотання від захисника засудженого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 та подання ДУ "Машівська виправна колонія (№ 9)" про заміну невідбутої частини покарання засудженому ОСОБА_7 більш м'яким відповідно до ст. 82 КК України.
Судом першої інстанції було відмовлено в задоволенні клопотання захисника та подання ДУ "Машівська виправна колонія (№9)".
Відповідно до ч. 3 ст. 82 КК України заміна невідбутої частини покарання більш м'яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення.
Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким" № 2 від 26.02.2002 р., передбачено, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність того, що засуджений став на шлях виправлення.
Крім того, відповідно до положень пункту 17 вказаної Постанови, суду слід ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.
Згідно з ч. 1 ст. 6 КВК України виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Таким чином з наведеного вбачається, що умовами прийняття рішення про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким є:
1)відбуття засудженим певного строку покарання, визначеного у ч. 4 ст. 82 КПК України;
2)доведено те, що засуджений став на шлях виправлення;
3)більш м'яке покарання призначається в межах строків, установлених у Загальній частині КК для даного виду покарання, і не повинне перевищувати невідбутого строку покарання, призначеного вироком.
Слід звернути увагу, що усупереч висновкам суду першої інстанції, заборони щодо призначення більш м'якого покарання, строк якого є меншим ніж невідбута частина покарання, ст. 82 КК України не містить.
Однак колегія суддів погоджується із тим, що на даний час ОСОБА_7 не досяг необхідного ступеня виправлення для застосування до нього норм ст. 82 КК України.
З особової справи та матеріалів що характеризують особу засудженого ОСОБА_7 встановлено, що він засуджений вироком Пирятинського районного суду Полтавської області від 25.11.2020 із врахуванням ухвали Полтавського апеляційного суду від 14.02.2024 за ч. 2 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 років з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, тобто за вчинення тяжкого злочину з необережності. Взятий під варту 14.02.2024, кінець строку покарання 14.02.2028.
Отже, на момент розгляду клопотання та подання, ОСОБА_7 формально набув право на застосування до нього ст. 82 КК України, оскільки відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 82 КК України фактично відбув не менше 1/3 строку покарання, призначеного судом за необережний тяжкий злочин.
Відповідно до характеристики на засудженого від 29.05.2025 та від 20.06.2025, ОСОБА_7 за час перебування в ДУ «Полтавська установа виконання покарань (№23)» характеризувався посередньо, порушень вимог режиму утримання не допускав. Стягнень та заохочень не мав.
Рішенням комісії Північно-Східного міжрегіонального управління від 20.02.2024 визначено колонію мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання.
З 28 лютого 2024 року відбуває покарання в державній установі «Машівська виправна колонія (№9)». За час відбування покарання в установі характеризується позитивно. До дисциплінарної відповідальності не притягувався, дотримується норм, які визначають порядок, умови відбування покарання та розпорядок дня установи, за що чотири рази був заохочений.
В установі не працевлаштований. За окремим дорученням призначений відповідальним за дотриманням порядку та роботи бібліотеки установи. Покладені обов'язки виконує. До виконання робіт по благоустрою установи виконання покарань відноситься з розумною ініціативою. Бережно ставиться до робочого обладнання та інвентарю. Не допускає порушень вимог пожежної безпеки та безпеки праці.
Дотримується правомірних взаємовідносин та ввічливого ставлення з персоналом установи. Виконує законні вимоги персоналу установи виконання покарань. У взаємовідносинах з іншими засудженими не конфліктний. Спальне місце та приліжкову тумбочку утримує в чистоті і порядку, має охайний зовнішній вигляд.
Являється особою з інвалідністю ІІІ-ї групи за загальними захворюваннями. Приймає участь у виховних заходах, які проводяться в установі.
Відповідно до ст. 123 КВК України приймає участь у реалізації програми диференційованого виховного впливу «Правопросвітництво», програма не реалізована.
Відповідно до ст. 126 КВК України прагне до підвищення наявного загальноосвітнього рівня та вдосконалення наявних професійно-технічних навичок шляхом самоосвіти.
Відповідно до ст. 127 КВК України являється членом бібліотечної секції самодіяльних організацій засуджених державної установи «Машівська виправна колонія (№9)».
Відповідно до ст. 110 КВК України підтримує зв'язки з дружиною та сином, шляхом телефонних розмов та побачень, отримує від них посилки та передачі.
Має виконавчі листи на загальну суму 661000 грн., відраховано з пенсійних виплат 3541,50 грн.
Ризик вчинення повторного кримінального правопорушення ОСОБА_7 , а також його ймовірної небезпеки для суспільства оцінюється як низький.
Згідно із довідками головного бухгалтера ДУ «Машівська виправна колонія (№9)» №№ 187, 188 від 18.06.2025, засуджений ОСОБА_7 за період відбування покарання в установі не працевлаштований, заробітна плата не нараховувалася. Заборгованість засудженого по позовах становить 656 278 грн. В той же час із ОСОБА_7 для погашення заборгованості було утримано пенсійних виплат 4722 грн.
За висновком характеристики ступень виправлення ОСОБА_7 оцінений як «Став на шлях виправлення» та може бути представлений до заміни покарання більш м'яким покаранням на підставі ст. 82 КК України, з чим колегія суддів погодитися не може.
Колегія суддів враховує наявність заохочень у ОСОБА_7 за виконання покладених обов'язків та додержання правил поведінки, встановлених КВК України та Правилами внутрішнього розпорядку та вимог безпеки праці, кількість яких на час апеляційного розгляду становить 5 (06.05.2024, 09.08.2024, 11.11.2024, 13.05.2025, 15.08.2025), а також намагання ОСОБА_7 виправитися та відшкодувати завдану шкоду, про що свідчать постанови про закінчення виконавчого провадження ВП № 75938730 від 23.09.2025, ВП № 75938865 від 23.09.2025, ВП № 75938632 від 23.09.2025, ВП № 75938975 від 22.09.2025, згідно із якими зі ОСОБА_7 стягнуто на користь ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 по 150 000 грн. кожному в рахунок завданої моральної шкоди, а також 49 000 грн. на користь ОСОБА_10 на відшкодування витрат на правничу допомогу.
Однак врахуванню підлягає і те, що за наслідками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, за яке ОСОБА_7 відбуває покарання, спричинено загибель людини та середньої тяжкості тілесні ушкодження іншій людині, що спричинили тривалий розлад здоров'я, а строк покарання, який відбув ОСОБА_7 , є недостатнім для того, щоб впевнитися в тому, що він дійсно став на шлях виправлення та що покарання у виді виправних робіт або пробаційного нагляду, які просить застосувати сторона захисту, сприятимуть подальшим позитивним змінам у поведінці засудженого та будуть відповідати виховній меті призначення покарання.
На переконання колегія суддів, вид покарання (виправні роботи та пробаційний нагляд), на які сторона захисту просить змінити призначене ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі, на даний час не будуть в повній мірі відповідати характеру вчиненого злочину, відомостям про особу засудженого та його ступеню виправлення, з тим, щоб гарантувати подальшу виховну дію покарання, зокрема запобігання нових кримінальних правопорушень не тільки засудженим, а і іншими особами.
На підставі викладеного, після повного та об'єктивного дослідження даних про характер вчиненого злочину, особу засудженого, його поведінки під час відбування покарання, ставлення до вчиненого злочину та його наслідків, колегія суддів вважає передчасними вимоги захисника про заміну ОСОБА_7 невідбутої частини покарання у віді позбавлення волі більш м'яким покаранням у виді виправних робіт або пробаційного нагляду, а тому не знаходить підстав для задоволення апеляційних вимог.
Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів апеляційного суду ,-
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 - захисника в інтересах засудженого ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу Машівського районного суду Полтавської області від 13 серпня 2025 року щодо ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3