Справа № 532/492/25 Номер провадження 33/814/697/25Головуючий у 1-й інстанції Тесленко Т. В. Доповідач ап. інст. Герасименко В. М.
14 листопада 2025 року м. Полтава
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Герасименко В.М., з секретарем судового засідання Леуською Л.Я., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції) розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Кобеляцького районного суду Полтавської області від 03 червня 2025 року,
Цією постановою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , зареєстрованого АДРЕСА_2 ,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 гривень.
За постановою судді, ОСОБА_1 15 лютого 2025 року о 16 год 30 хв в м. Кобеляки по вул. Дніпровській 1, Полтавського району Полтавської області, в порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху України, керував транспортним засобом марки ВАЗ 211010, н/з НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі відмовився. Від керування транспортного засобу був відсторонений.
У поданій апеляційній скарзі особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 просить скасувати постанову судді.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт вказує, що працівники поліції не пояснили причин зупинки транспортного засобу, з відеозапису не вбачається ознак наркотичного сп'яніння, на відеозапису працівники поліції умовляють не проходити огляд на стан сп'яніння у медичному закладі.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вислухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на підтримку апеляційної скарги, приходжу до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
За наслідками перевірки рішення суду першої інстанції в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, встановлено, що при розгляді матеріалів справи про адміністративне правопорушення судом належним чином були досліджені докази, що містяться в матеріалах справи, зокрема, протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №247950 від 15.02.2025; направлення водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння від 15.02.2025 де вказано, що у ОСОБА_1 маються ознаки наркотичного сп'яніння, а саме розширені зіниці очей, що не реагують на світло, порушення мови; порушення координації рухів; розпискою про передачу транспортного засобу ОСОБА_2 ; відеозаписом з нагрудної камери поліцейського.
При цьому, на відеозапису долученого до матеріалів справи зафіксовані обставини зупинки транспортного засобу ВАЗ 211010, н/з НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , зафіксована неодноразова пропозиція поліцейського пройти огляд на стан сп'яніння, на яку він спочатку погодився, потім вказував про проходження огляду на місці, під час розмови з працівниками поліції пропонував надати службовим особам неправомірну вигоду, однак на чергову вимогу працівника поліції ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду у закладі охорони здоров'я, при цьому працівниками поліції роз'яснено наслідки відмови від проходження огляду на стан сп'яніння, та в подальшому доведено до відома зміст складеного протоколу про адміністративне правопорушення.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що вимога поліцейського про необхідність проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння була чіткою і зрозумілою для сприйняття.
Апеляційний суд не приймає до уваги посилання щодо невинуватості ОСОБА_1 , оскільки відмова від вимоги поліцейського пройти в установленому порядку огляд на стан сп'яніння у медичному закладі є складом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, незалежно від того, чи був водій в стані наркотичного сп'яніння, і пояснення щодо відсутності ознак наркотичного сп'яніння та не бажання проходити огляд на стан сп'яніння не є підставою для звільнення від адміністративної відповідальності.
Під час апеляційного розгляду не встановлено порушень працівниками поліції вимог ст. 266 КУпАП, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, протокол складений в установленому законом порядку, з дотриманням вимог ст.ст. 256, 266 КУпАП.
Отже, відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння належним чином зафіксована, підтверджується сукупністю доказів, які учасниками справи не спростовані, а дії поліцейських не суперечать вимогам ст. 266 КУпАП.
Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом особою, яка притягується до адміністративної відповідальності не оспорюється.
Будь-яких відомостей, які б свідчили про незаконність дій працівників поліції, в тому числі щодо причин зупинення транспортного засобу або при складанні протоколу стосовно ОСОБА_1 , оскарження їх дій або бездіяльності, згідно чинного законодавства України, матеріали справи не містять, а отже суб'єктивні твердження апелянта з цього приводу, а саме безпідставності зупинки транспортного засобу, є необґрунтованими.
Протокол складений працівниками поліції без жодних зауважень ОСОБА_1 щодо безпідставності зупинки транспортного засобу. Така версія ОСОБА_1 виникла лише на стадії судового розгляду у суді першої інстанції.
На переконання суду апеляційної інстанції, доводи апелянта щодо незаконної зупинки транспортного засобу працівниками патрульної поліції не знайшли свого підтвердження апеляційним судом, оскільки з огляду на правовий аналіз норм Правил дорожнього руху України, не згода водія із причинами зупинки, або його необізнаність про це, не позбавляє його обов'язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, такий обов'язок прямо передбачений п.2.5 Правилами дорожнього руху та не впливає на причину зупинки. За не виконання такого обов'язку, тобто відмови водія від проходження огляду на встановлення стану сп'яніння, має наслідком настання відповідальності передбаченої ч.1 ст.130 КУпАП.
Крім того, суд зазначає, що у випадку не згоди апелянта з причинами зупинки працівниками поліції, це не виключає можливість відповідно до п.п.д) п.2.14 Правил дорожнього руху України оскаржити дії поліцейського в разі порушення ним законодавства.
Твердження апелянта про умовляння працівників поліції не проходити огляд на стан наркотичного сп'яніння у закладі охорони здоров'я, апеляційний суд вважає надуманими, оскільки в ході перевірки матеріалів справи та відеозапису не було встановлено того, що поліцейські своїми активними діями спонукали водія ОСОБА_1 відмовитись від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі, відтак суд апеляційної інстанції приходить висновку, що немає підстав вважати, що поліцейські спровокували водія до вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Перевіряючи доводи апелянта про те, що у ОСОБА_1 були відсутні ознаки наркотичного сп'яніння в зв'язку з чим поліцейські не мали права направляти його для проходження вказаного огляду в заклад охорони здоров'я суд апеляційної інстанції виходить з того що наявні у водія ознаки наркотичного сп'яніння, могли й не проглядатись на відеозаписі з нагрудних камер поліцейських, які бачили їх при безпосередньому спілкуванні з водієм та сприймали їх суб'єктивно, що відповідає вимогам відомчої Інструкції та КУпАП. Їх відсутність водій міг спростувати пройшовши огляд. Тому вважаю що поліцейські діяли правомірно, виявивши у водія ознаки сп'яніння та направивши його у заклад охорони здоров'я для проходження огляду.
Таким чином, висновки суду першої інстанції про встановлення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, ґрунтуються на підставі повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин справи, оскільки судом достовірно встановлено, що останній відмовився від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Досліджені під час розгляду в справі про адміністративне правопорушення докази повністю узгоджуються між собою та є такими, що не викликають сумніву та давали суду підстави для висновку про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доказів, які б свідчили про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи апелянт не надав.
Постанова судді місцевого суду відповідає вимогам Закону, істотних порушень норм права, які були б підставою для зміни чи скасування судового рішення не встановлено.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Кобеляцького районного суду Полтавської області від 03 червня 2025 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя Полтавського
апеляційного суду В.М. Герасименко