Справа № 545/5283/22 Номер провадження 22-ц/814/3263/25Головуючий у 1-й інстанції Зуб Т. О. Доповідач ап. інст. Пилипчук Л. І.
04 листопада 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий суддя Пилипчук Л.І.,
судді Лобов О.А., Чумак О.В.
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у місті Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою в її інтересах представником - адвокатом Губа Олегом Миколайовичем,
на ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 05 червня 2025 року, постановлену суддею Зуб Т.О.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Страхова компанія «Мега Гарант», ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення,
13.03.2025 ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до АТ «СК «Мега Гарант», ОСОБА_2 , у якому просила стягнути: із АТ «СК «Мега-Гарант» матеріальну шкоду внаслідок лікування у розмірі 7 025,00 грн. та моральну шкоду в розмірі 351,25 грн.; а також із ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 199 648,75 грн., як відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 18.03.2025 відкрито провадження у справ.
26.05.2025 відповідач ОСОБА_2 звернувся в суд із клопотанням про зупинення провадження у справі до розгляду Верховним Судом справи №542/5283/22, касаційне провадження за якою відкрито ухвалою 24.04.2025.
Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 05.06.2025 провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Страхова компанія «Мега Гарант», ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, - зупинено до розгляду у касаційному порядку кримінального провадження №545/5283/22 у відношенні ОСОБА_2 .
Ухвала районного суду вмотивована тим, що обставини цивільної справи не можуть бути об'єктивно встановлені до розгляду у касаційному порядку кримінальної справи №545/5283/22 у відношенні ОСОБА_2 , що є підставою для зупинення провадження на підставі п.6 ч.1 ст.251 ЦПК України.
Позивачка, в інтересах якої діє представник - адвокат Губа О.М., оскаржив ухвалу районного суду в апеляційному порядку. Посилаючись на порушення норм процесуального права, а також неповне з'ясування обставин справи, просить ухвалу районного суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Вважає відсутніми підстави для зупинення провадження у справі, оскільки у цій справі вирок Полтавського районного суду Полтавської області від 10.05.2023 відносно ОСОБА_2 набрав законної сили з прийняттям 10.02.2025 Полтавським апеляційним судом відповідної ухвали. Натомість, суд касаційної інстанції відкриваючи провадження у справі №545/5283/22 питання зупинення виконання вироку не вирішував, що виключає підстави для зупинення провадження у цій справі на підставі п.6 ч.1 ст.251 ЦПК України.
Зазначає, що наведена районним судом позиція Верховного Суду, сформована у справі №643/1155/16-ц від 01.02.2017, є нерелевантною, а тому не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 21.07.2025 відкрито провадження; у справі закінчено підготовчі дії та призначено її до судового розгляду, про що постановлена ухвала апеляційного суду від 23.07.2025.
25.08.2025 до Полтавського апеляційного суду надійшов відзив відповідача ОСОБА_2 на апеляційну скаргу, яку просить залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін, як законне та обґрунтоване.
Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Із матеріалів справи убачається, що 13.03.2025 ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до Акціонерного товариства «Страхова компанія «Мега Гарант», ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
В обґрунтування підстав позову позивач посилається на те, що Полтавським РУП ГУНП в Полтавській області проводилося досудове розслідування кримінального провадження №12021170420001391 від 29.12.2021 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.
У межах досудового розслідування кримінального провадження встановлено, що близько 11-20 год. 29.12.2221 ОСОБА_2 керував сідловим тягачем Volvo FH42TB, реєстраційний номер НОМЕР_1 , із напівпричіпом Kogel SNCO24, реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухався по 354 км автодороги М-03 «Київ-Харків-Довжанський» в напрямку м.Харків, де перед виконанням розвороту в напрямку м.Полтава, не переконався в безпеці виконання свого маневру, не дав дорогу автомобілю Skoda Fabia, реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_3 , що рухався в напрямку м.Полтави, виїхав на його смугу для руху, чим створив небезпеку та допустив з ним зіткнення.
Під час досудового розслідування кримінального провадження встановлено, що між власником автомобіля Volvo FH42TB, реєстраційний номер НОМЕР_1 , із напівпричіпом Kogel SNCO24, реєстраційний номер НОМЕР_2 , та страховиком АТ «СК «Мега Гарант» укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів №2022899978 щодо автомобіля та №202900111 щодо напівпричіпу.
Унаслідок ДТП позивачка отримала тілесні ушкодження середнього ступені тяжкості та з метою захисту порушеного просить стягнути із АТ «СК «Мега-Гарант» на її користь матеріальну шкоду в розмірі 7 025,00 грн. та моральну шкоду в розмірі 3751,25 грн.; а також із ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 199 648,75 грн., як відшкодування моральної шкоди./а.с.1-6/
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 10.02.2024 (справа №545/5283/22) апеляційну скаргу зі змінами та доповненнями обвинуваченого ОСОБА_2 - задоволено частково.
Вирок Полтавського районного суду Полтавської області від 10.05.2023 в частині призначення ОСОБА_2 покарання змінено.
На підставі п.2 ч.1 ст.49, ч.5 ст.74 КК України звільнено ОСОБА_2 від призначеного йому покарання у зв'язку із закінченням строків давності.
Вирок Полтавського районного суду Полтавської області від 10.05.2023 в частині вирішення цивільних позовів ОСОБА_1 , пред'явлених до АТ «СК «Мага-Гарант», ОСОБА_2 - скасовано та призначено в цій частині новий розгляд у суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства./а.с.18-28/
Ухвалою Верховного Суду від 24.04.2025 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_2 на вирок Полтавського районного суду Полтавської області від 10.05.2023 та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 10.02.2025 стосовно нього./а.с.74/
Ухвалою Верховного Суду від 05.05.2025 витребувано з Полтавського районного суду Полтавської області матеріали кримінального провадження стосовно ОСОБА_2 /а.с.75/
26.05.2025 відповідач ОСОБА_2 звернувся в суд із клопотання про зупинення провадження у цивільній справі №542/5283/22 до розгляду касаційним судом касаційної скарги ОСОБА_2 на вирок Полтавського районного суду Полтавської області від 10.05.2023 та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 10.02.2025 постановлених стосовно нього у справі №545/5283/22./а.с.73/
Задовольняючи клопотання та зупиняючи провадження у цій справі до розгляду у касаційному порядку кримінального провадження №545/5283/22 у відношенні ОСОБА_2 , районний суд керувався вимогами п.6 ч.1 ст.251 ЦПК України, виходячи із того, що зазначені справи є пов'язаним, а обставини у цій справі не можуть бути об'єктивно встановлені до вирішення іншої справи Верховним Судом.
Апеляційний суд із такими висновками суду першої інстанції не погоджується з таких підстав.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої державою Україна, закріплено право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального звинувачення.
Таке право кореспондується з обов'язком добросовісного використання як сторонами, так і судом, своїх процесуальних прав та необхідністю утримуватися від дій, що зумовлюють затягування судового процесу та вживати наданих процесуальним законом заходів до скорочення періоду судового провадження. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції (пункт 35 Рішення ЄСПЛ від 07.07.1989 у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» та параграфи 66, 69 Рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
У постанові Верховного Суду від 08.12.2021 у справі №761/33089/20 указано, що тлумачення пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України свідчить, що обов'язкове зупинення провадження у справі можливе за наявності у сукупності таких умов: 1) об'єктивної неможливості розгляду справи до вирішення іншої справи, тобто неможливість для суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі; 2) пов'язаність справ - пов'язаною зі справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; у тому числі йдеться про факти, які мають преюдиційне значення.
Метою зупинення провадження у справі згідно з пунктом 6 частини першої статті 251 ЦПК України є виявлення обставин (фактів), які не можуть бути з'ясовані та встановлені в цьому провадженні, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Об'єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у справі, провадження у якій зупинено, зокрема факти, що мають преюдиційне значення. З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з'ясовувати: як пов'язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об'єктивна неможливість розгляду справи. Отже, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у конкретній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв'язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи. Разом із тим необхідно враховувати, що відповідно до пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Наведене відповідає позиції Верховного Суду, сформованій у справі №357/10397/19 від 14.02.2022.
Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду необхідно у кожному конкретному випадку з'ясовувати: як пов'язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об'єктивна неможливість розгляду справи.
Отже, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо ухвалити рішення у цій справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв'язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи.
Поряд з цим, Верховний Суд у постанові від 27.09.2023 у справі №588/1156/21 звернув увагу, що сама по собі взаємопов'язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду однієї справи до прийняття рішення в іншій справі. Підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення в ній має значення для справи, що розглядається, а саме неможливість її розгляду до вирішення іншої справи.
Зупиняючи провадження у даній справі, суд першої інстанції виходив із того, що предметом розгляду даної справи є стягнення з ОСОБА_2 на корить ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої дитини, матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення. Проте обставини у цій справі не можуть бути об'єктивно встановлені до вирішення Верховним Судом справи №545/5283/22 за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_2 на вирок Полтавського районного суду Полтавської області від 10.05.2023 та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 10.02.2025 стосовно нього.
Колегія суддів не може повною мірою погодитися з такими висновками суду першої інстанції, адже суд першої інстанції, зупиняючи провадження у справі, залишив поза увагою, що вирок суду відносно ОСОБА_2 набрав законної сили з прийняттям 10.02.2025 Полтавським апеляційним судом відповідної ухвали, що виключає підстави для зупинення провадження у цій справі на підставі п.6 ч.1 ст.251 ЦПК України.
Крім того, суд першої інстанції не обґрунтував у чому саме полягає об'єктивна неможливість розгляду цієї справи та чому зібрані докази не дають можливості самостійно встановити та оцінити обставини (факти), що мають суттєве значення для вирішення цього спору.
Таким чином, колегія суддів установила, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України, оскільки не містить аргументованих та переконливих мотивів необхідності зупинення провадження у справі як щодо об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до розгляду у касаційному порядку справи №545/5283/22, так і щодо того, що зібрані у цій справі докази дійсно не дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Згідно із п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України апеляційний суд скасовує ухвалу суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, якщо останній порушив норми матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Таким чином, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала міського суду скасуванню із направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст.367,368, п.4 ч.1 ст.379, ст.ст.381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану в її інтересах представником - адвокатом Губа Олегом Миколайовичем, - задовольнити.
Ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 05 червня 2025 року - скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя Л.І. Пилипчук
Судді О.А. Лобов
О.В. Чумак