Житомирський апеляційний суд
Справа №283/320/24 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Номер провадження №11-кп/4805/932/25
Категорія ст.291 КК України Доповідач ОСОБА_2
12 листопада 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з участю
секретаря: ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
потерпілих: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
представника потерпілої - адвоката ОСОБА_10 ,
прокурора ОСОБА_11
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальне провадження №12021060510000254 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 на вирок Малинського районного суду Житомирської області від 15 вересня 2025, яким засуджено
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, особи з інвалідністю війни 2 групи, не судимого, -
- за ст. 291 КК України - на 2 (два) роки позбавлення волі.
Запобіжний захід обвинуваченому під час судового розгляду не обирався.
Строк відбування покарання вирішено рахувати з моменту звернення вироку до виконання - з моменту затримання.
Стягнуто з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави 10827 (десять тисяч вісімсот двадцять сім) гривень 02 копійки процесуальних витрат на проведення судових експертиз.
Заходи забезпечення кримінального провадження у виді арешту, накладеного ухвалою слідчого судді від 22.10.2021, скасовано.
Речові докази у кримінальному провадженні: велосипед чорного кольору, номер рами 72212617, який переданий на зберігання ОСОБА_6 - залишено у його користуванні та розпорядженні; мопед марки «LEADER EX 50QT-B» без реєстраційного знаку, який передано на зберігання потерпілому ОСОБА_9 - залишено у його користуванні та розпорядженні; оптичні носії інформації з відеозаписами слідчих експериментів - залишено в матеріалах кримінального провадження.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_8 до ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди, спричиненої кримінальним правопорушенням, - задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , 400000 (чотириста тисяч) гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди, спричиненої кримінальним правопорушенням.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_9 до ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди, спричиненої кримінальним правопорушенням, - задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , 80000 (вісімдесят тисяч) гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди, спричиненої кримінальним правопорушенням.
Як встановив суд, 18 жовтня 2021 року близько 18 години 30 хвилин, в темну пору доби, ОСОБА_6 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керував велосипедом чорного кольору, номер рами 72212617, який не був обладнаний ліхтарем та світлоповертачами, та рухався на ньому по АДРЕСА_2 в напрямку від центру селища до місця свого проживання.
Грубо порушуючи вимоги п. 6.7, п. 2.3б, п. 6.6а, п. 10.1, п. 11.14 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, ОСОБА_6 проявив неуважність, не стежив за дорожньою обстановкою, не реагував на її зміну, не переконався в тому, що його дії будуть безпечними і не створять перешкоду або небезпеку іншим учасникам дорожнього руху. Рухаючись на зазначеній ділянці дороги в зустрічній смузі руху відносно свого напрямку руху, ОСОБА_6 допустив зіткнення з мопедом марки «LEADER EX 50QT-B», без державного реєстраційного номера, під керуванням водія ОСОБА_12 .
Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди водій мопеда ОСОБА_12 отримав тілесні ушкодження у вигляді: синців в ділянці верхньої і нижньої повік лівого ока; численних подряпин (саден) на шкірі чола справа, на переніссі, крилах і кінчику носа, в проекції правої виличної кістки по зовнішньому краю, по зовнішньому краю правої брови, в верхній третині лівої щоки; численних подряпин (саден): по тильним поверхням правої і лівої кистей рук; по внутрішній і зовнішній поверхням лівого і правого гомілково-ступневого суглобів; в проекції лівого ліктьового суглобу; в проекції правого колінного суглобу; масового крововиливу темно-червоного кольору в м'які тканини голови по внутрішній поверхні в лівій лобній, скроневій, тім'яній і потиличній ділянках волосистої частини голови на ділянці 21x16 см, нерівномірно вираженого, з глибинним просякненням до 0,2 см; крововиливу над твердою мозковою оболонкою (епідуральний) в лівій скронево- лобній ділянці мозку у вигляді рідкої крові з домішками ніжних невеличких згортків темно-червоної крові і в проекції ложа оболонкових артеріальних судин в середній черепній ямці; крововиливу між твердою і м'якою мозковими оболонками (субдуральний) у вигляді накопичення рідкої темно-червоної крові з ніжними, в невеликій кількості, згортками, що поширений над скроневою, тім'яною і частково потиличною долями лівої півкулі мозку, об'ємом до 75 мл; вираженого набряку головного мозку; крововиливів під м'які мозкові оболонки лівої півкулі мозку по базальній і конвекситальній поверхнях, нерівномірно виражені;
крововиливів у вигляді множинних дрібно-крапливих геморагій в корі і в білій речовині мозку лівої півкулі; крововиливів в речовину середнього і довгастого мозку, в оболонки півкуль мозку; крововиливів (вентрикулярних) в бокові шлуночки мозку у вигляді ліквору і геморагій; скронево-текторіальної дислокації головного мозку нарівні скроневої частки лівої півкулі мозку і стовбуру мозку; поперечного перелому по передній поверхні кам'янистої частини піраміди лівої скроневої кістки, в проекції лівої середньої черепної ямки, лінія перелому довжиною до 5 см, хвиляста, з нерівними краями, прогинанням країв; крововиливів в м'які тканини обличчя в лобній, виличних, скроневих і щічних областях справа і зліва, темно-червоного кольору, не визначеної форми, нерівномірно виражені, місцями глибиною просякнення не менше 0,2 см; уламкових переломів кісток зовнішнього і внутрішнього носа, крил носа, стінок лівої гайморової пазухи і лівої орбіти; лінійного перелому основи черепа, малих і великих крил клиноподібної кістки зліва в проекції верхньої щелепної поверхні і великого крила. 22.10.2021 настала смерть водія мопеда ОСОБА_12 внаслідок отриманих в ДТП тяжких тілесних ушкоджень, зокрема черепно-мозкової травми, що супроводжувалася: геморагічним забоєм головного мозку; крововиливами в м'які тканини голови по внутрішній поверхні в лівій лобній, скроневій, тім'яній і потиличній ділянках волосистої частини голови; крововиливом над твердою мозковою оболонкою (епідуральний) в лівій скронево-лобній ділянці мозку; крововиливом між твердою і м'якою мозковими оболонками (субдуральний); крововиливами під м'які мозкові оболонки лівої півкулі мозку; крововиливами у вигляді множинних дрібно-крапливих геморагій в крові і в білій речовині мозку лівої півкулі, в речовинах середнього і довгастого мозку, в оболонках півкуль мозочку, в бокових шлуночках мозку; набряком і здавленням головного мозку; крововиливами в м'які тканини обличчя в лобній, виличних, скроневих і щічних областях справа; уламковими переломами кісток зовнішнього та внутрішнього носа, крил носа, стінок лівої гайморової пазухи і лівої орбіти; лінійними переломами основи черепа, малих і великих крил клиноподібної кістки зліва в проекції верхньої щелепної поверхні і великого крила; по передній поверхні кам'янистої частини піраміди лівої скроневої кістки; травматичним шоком.
Порушення ОСОБА_6 вимог пунктів 2.3.б, 6.6.а, 6.7, 10.1, 11.14 Правил дорожнього руху України знаходяться в прямому причинному зв'язку зі створенням аварійної обстановки, виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками у вигляді смерті ОСОБА_12 .
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 просить змінити вирок суду в частині призначеного покарання та призначити ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки та застосувати положення ст. 75 КК України звільнивши ОСОБА_6 від відбування призначеного основного покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням зі встановленням іспитового строку.
Змінити вирок щодо ОСОБА_6 в частині стягнення з обвинуваченого моральної шкоди на користь ОСОБА_8 та стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8 моральну шкоду в сумі 100 000 тисяч гривень та в частині стягнення з обвинуваченого моральної шкоди на користь ОСОБА_9 та стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_9 моральну шкоду в сумі 5 000 тисяч гривень.
Вважає, що вирок підлягає зміні в зв'язку з невідповідністю призначеного покарання, тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.
Зазначає, що призначене покарання ОСОБА_6 03.05.1949 року, зважаючи на вік та особу обвинуваченого є явно несправедливим через свою суворість.
Посилається на те, що судом першої інстанції було встановлено, що обвинувачений ОСОБА_6 є особою з інвалідністю 2-ї групи, інвалід війни та згідно довідки ЛКК № 198 за станом здоров'я потребує стороннього догляду.
Крім того, в досудовій доповіді Коростенського районного сектору № 2 філії Державної установи «Центр пробації» у Житомирській області зазначено, що виправлення обвинуваченого без позбавлення або обмеження волі можливе, не становить небезпеки для суспільства та, на думку органу пробації виконання покарання у громаді можливе за рахунок здійснення з боку органу пробації нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень.
Вважає необґрунтованими доводи суду першої інстанції наведені у вироку, про відсутність підстав застосування ст. 75 КК України, та звільнення обвинуваченого ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням. ОСОБА_6 раніше не судимий та згідно характеристики з місця проживання заяв та скарг за час проживання його в селищі Чоповичі до селищної ради не надходило.
Щодо стягнення моральної шкоди звертає увагу, на те, що злочин є не тяжким, вчинений з необережності, а також особу обвинуваченого, якому 76 років, який має лише один офіційний дохід це - пенсія, а тому, вважає наявні відповідні підстави для зменшення розміру моральної шкоди.
Крім того, на переконання сторони захисту, хоча ОСОБА_9 і є потерпілим у даному кримінальному провадженні, проте даним злочином йому не було завдано такої істотної моральної шкоди, так як така шкода у грошовому еквіваленті вже охоплюється заявленим цивільним позовом потерпілої ОСОБА_8 .
Заслухавши доповідача, пояснення захисника та обвинуваченого, які підтримали подану апеляційну скаргу, заперечення прокурора та потерпілих на апеляційну скаргу захисника, який перевіривши матеріали провадження, відповідно до вимог ст. 404 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Висновки суду першої інстанції про фактичні обставини кримінального провадження та доведеність вини ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується сукупністю досліджених під час судового розгляду і наведених у вироку доказів, є обґрунтованими і законними та апелянтом не оспорюються.
Не оспорюється в апеляційній скарзі також правильність кваліфікації дій ОСОБА_6 за ст. 291 КК України.
Відповідно до ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до загальних засад призначення кримінального покарання, передбачених ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
З кримінального провадження вбачається, що суд призначаючи ОСОБА_6 покарання в повній мірі дотримався вказаних вимог закону.
При призначенні покарання ОСОБА_6 судом було враховано тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до нетяжкого необережного злочину, обставини його вчинення в стані алкогольного сп'яніння, непоправні наслідки - смерть людини, обставину, що пом'якшує покарання, наявність інвалідності 2 групи, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, згідно характеристики з місця проживання заяв та скарг відносно нього не надходило, має статус інваліда війни 2-ї групи, вину не визнав.
Також судом першої інстанції не залишено без уваги висновки досудової доповіді органу пробації, про те, що виправлення обвинуваченого без позбавлення волі на певний строк, можливе та не становить великої небезпеки для суспільства ( т.1 а.п. 55-57).
Судом не залишено без уваги і думки потерпілих, які наполягли на суворій мірі покарання.
Підстав вважати призначене ОСОБА_6 покарання за ст. 291 КК України очевидно несправедливим внаслідок його суворості, як зазначено в апеляційний скарзі захисника, апеляційний суд не вбачає, не є такими обставинами і дані, які захисник ОСОБА_7 наводить у апеляційній скарзі, а зокрема те що обвинувачений є особою похилого віку та є інвалідом війни.
ОСОБА_6 , в суді першої інстанції вину не визнавав, шкоди потерпілим не відшкодував, перед потерпілими не вибачився, хоча вони зазнали непоправної втрати сина та брата, а намагався перекласти всю вину на потерпілого - загиблого ОСОБА_12 , на досудовому розслідуванні намагався спотворити умови ДТП - хотів перемістити велосипед.
Колегія суддів враховуючи тяжкість та характер вчиненого кримінального правопорушення його суспільну небезпеку, наслідки злочину - смерть потерпілого ОСОБА_12 , вважає, що вік та стан здоров'я обвинуваченого не зменшують суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, в тій мірі, яка дає можливість звільнити його від призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України, а також про можливість призначення менш суворого покарання на підставі ст. 69 КК України.
Вказані обставини безумовно слід враховувати при призначені покарання, що суд і зробив визначивши строк покарання ближче до мінімальної межі санкції, однак на переконання апеляційного суду ОСОБА_6 розраховуючи на врахування судом його віку та стану здоров'я, безкарності за вчинене, жодних дій для применшення своєї вини та зменшення спричиненої ним шкоди і не намагався вчинити у продовж чотирьох років з моменту вчинення злочину
Вказані обставини, за наявності захворювань, які перешкоджають відбуттю покарання, можуть бути підставою для застосування положень п.6 ч.1 ст. 537 КПК України та звільнення ОСОБА_6 від відбування покарання.
Щодо доводів апеляційної скарги захисника про необґрунтоване стягнення з обвинуваченого моральної шкоди у сумі 400 000 гривень на користь потерпілої ОСОБА_8 та 80 000 на користь потерпілого ОСОБА_9 що зазначена сума є завищеною, колегія суддів вважає, що вони є безпідставними з огляду на таке.
Як убачається з мотивувальної частини рішення суду першої інстанції, щодо визначення та обґрунтування розміру відшкодування моральної шкоди потерпілим ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які оцінила заподіяну їм моральну шкоду у розмірі 1 000 000 грн та 100 000 грн., було встановлено судом з достатнім урахуванням характеру вчиненого злочину, його наслідків, глибини та тривалості моральних та фізичних страждань потерпілих, пов'язаних із смертю дорогої для них людини -сина та рідного брата ОСОБА_12 у результаті протиправних дій ОСОБА_6 та вирішено стягнути в розмірі 400 000 грн. та 80 000 грн. Також виходячи при цьому з вимог розумності, виваженості та справедливості, суд врахував конкретні обставини провадження та докази досліджені і оцінені в судовому засіданні, діяв на власний розсуд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції і вважає, що розмір відшкодування моральної шкоди було визначено із засад розумності, виваженості та справедливості з урахуванням фізичних та моральних страждань потерпілих, конкретних обставин справи, наслідків вчиненого злочину і вважати його необґрунтовано завищеним підстав не має.
Переконливих аргументів, які б ставили під сумнів законність рішення суду першої інстанції, вмотивованість його висновків при призначенні обвинуваченому покарання в апеляційній скарзі не наведено.
На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що вирок суду щодо ОСОБА_6 є законним та обґрунтованим, тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів,
постановив:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 - залишити без задоволення, а вирок Малинського районного суду Житомирської області від 15 вересня 2025 року щодо ОСОБА_6 - без змін.
Касаційна скарга на судове рішення може бути подана безпосередньо до Касаційного Кримінального суду в складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
Судді: