Житомирський апеляційний суд
Справа №289/967/25 Головуючий у 1-й інст. Кириленко О. О.
Номер провадження №33/4805/959/25
Категорія ч.5 ст.126 КУпАП Доповідач Григорусь Н. Й.
20 листопада 2025 року м.Житомир
Суддя Житомирського апеляційного суду Григорусь Н.Й., розглянувши у відкритому судовому засідання в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Радомишльського районного суду Житомирської області від 03 липня 2025 року, якою останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП,
Постановою судді Радомишльського районного суду Житомирської області від 03 липня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 40800 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років без оплатного вилучення транспортного засобу.
Згідно з постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 26 травня 2025 року о 23-38 год. по вул. Русанівській, 12 в м. Радомишль керував транспортним засобом «PEUGEOT BOXER», державний номерний знак НОМЕР_1 , повторно протягом року, будучи позбавленим права керування транспортними засобами. Своїми діями порушив вимоги п. 2.1 а Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність згідно ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову судді скасувати, а провадження у справі закрити. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції не врахував, що він не керував транспортним засобом, знаходився біля власного автомобіля, проте автомобілем керував його товариш. Про складену щодо нього постанову не знав. Вказав, що до матеріалів справи не долучені відеозаписи на підтвердження викладених у постанові доказів.
Одночасно, скаржник ОСОБА_1 просив поновити строк на апеляційне оскарження посилаючись на те, що оскаржувану постанову від 03 липня 2025 року він отримав 07 липня 2025 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 подав 14 липня 2025 року. На підставі викладеного вважає, що має право на поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду.
Розглянувши клопотання про поновлення строку, перевіривши доводи захисника, з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, суд вважає за необхідне поновити апелянту строк на апеляційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин.
ОСОБА_1 була надана можливість апеляційним судом надати свої покази у справі, проте він цим не скористався. Знаючи про наявність апеляційного провадження, будучи належним чином повідомленим про місце і час судового засідання (поштове повідомлення, телефонограма, оголошення) останній у судове засідання до суду апеляційної інстанції вкотре не з'явився, заяв про відкладення розгляду справи не подавав.
Нормами чинного КУпАП не передбачено можливості зупинення строків накладення адміністративного стягнення, а сплив такого строку навіть за наявності вини особи у вчиненні кримінального правопорушення є безумовною підставою для закриття провадження у справі.
При цьому, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не позбавлена можливості подавати письмові пояснення щодо обставин справи, подавати докази та залучити захисника для представництва та захисту її інтересів підчас розгляду справи в суді.
Відповідно до статті 6 Європейської конвенції з прав людини кожна особа має право на розгляд її справи упродовж розумного строку судом встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти неї обвинувачення. Тому, розгляд даної справи без невиправданої затримки не буде відповідати інтересам особи, яка притягується до адміністративної відповідальності .
За таких обставин, з метою недопущення затягування розгляду справи, зважаючи на положення статті 268 КУпАП, які не містять імперативної заборони щодо розгляду справи за відсутності особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення та у відповідності до положень ч. 6 ст. 294 КУпАП, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності осіб, які беруть участь в апеляційному провадженні справи.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, доходжу висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до вимог статтей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Водночас, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 вказаних вимог закону дотримався в повному обсязі, з'ясував всі обставини, дослідив і належним чином оцінив всі докази та дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, за обставин, викладених у постанові суду.
Статтею 126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.
Відповідно до ч. 5 ст. 126 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Зокрема, частиною 2 ст. 126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Частиною 4 ст. 126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Всупереч доводам апеляційної скарги скаржника, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, за обставин, викладених у постанові, підтверджується зібраними у справі та дослідженими судом доказами, які містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №342724 від 26 травня 2025 року; копією постанови серії ЕНА №4825007 від 26 травня 2025 року; довідкою ВП №2 Житомирського РУП про те, що ОСОБА_1 отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами серії НОМЕР_2 від 11 вересня 2003 року, проте при складенні адміністративного протоколу за ч. 5 ст. 126 КУпАП для вилучення не передав; довідкою щодо проведення заходів із встановлення повторності вчиненого адміністративного правопорушення; довідкою про належність транспортного засобу Peugeot Boxer, д.н.з. НОМЕР_1 гр. ОСОБА_2 . Вищенаведені докази є належними та допустимими.
Так, рішенням Радомишльського районного суду у справі №289/705/23 від 25 квітня 2023 року ОСОБА_1 позбавлено права керування транспортними засобами строком на 10 років.
За змістом протоколу серії ЕПР1 №342724 від 26 травня 2025 року ОСОБА_1 26 травня 2025 року о 23-38 год по вул. Русанівській, 12 в м. Радомишль керував транспортним засобом «PEUGEOT BOXER», державний номерний знак НОМЕР_1 , повторно протягом року, будучи позбавленим права керування транспортними засобами.
Згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4219803 від 07 березня 2025 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу 20400 грн.
Доводи скаржника ОСОБА_1 про відсутність доказів на підтвердження факту керування ним транспортним засобом «PEUGEOT BOXER», державний номерний знак НОМЕР_1 , спростовуються постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4825007 від 26 травня 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ним п. 2.9.в ПДР України, що передбачено ч. 1 ст. 121-3 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у вигляді штрафу 1190 грн.
За змістом фабули названої постанови 26 травня 2025 року о 23-38 год по вул. Русанівській, 12 в м. Радомишль керував транспортним засобом «PEUGEOT BOXER», державний номерний знак НОМЕР_1 , у якому був неосвітлений задній державний номерний знак. Варто зауважити, що зміст вказаної постанови ОСОБА_1 погодив своїм підписом, фактично визнавши факт керування вказаним транспортним засобом 26 травня 2025 року о 23-38 год.
Відомостей щодо скасування або оскарження останньої матеріали справи не містять.
Крім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що в оскаржуваній постанові суддя вказав, що ОСОБА_1 у судовому засіданні не заперечував проти скоєння вказаного правопорушення.
Відтак аргументи скаржника щодо відсутності доказів керування ним автомобіля за вказаних обставин суд вважає необґрунтованими, а нічим не підтверджена версія скаржника про перебування біля свого автомобіля у той час, коли за кермом перебував не встановлений товариш, та за його доводами працівники поліції не складали у його присутності жодних документів, на переконання суду виглядає надумано та не узгоджується із зібраними у справі доказами.
Відеозаписи, на відсутність яких посилався скаржник, на думку апеляційного суду, не єдине джерело доказів, які можуть підтвердити факт керування ОСОБА_3 транспортним засобом. Суд робить висновки на підставі оцінки сукупності зібраних у справі доказів.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 про зворотне розцінюються як спосіб захисту та намагання уникнути адміністративної відповідальності.
За таких обставин, відсутні підстави ставити під сумнів відомості, що об'єктивно зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення.
Доказів, які спростовують правильність висновків суду першої інстанції, апелянтом не надано, і матеріали справи їх не містять.
Порушень норм КУпАП під час складання протоколу, які потягли б безумовне скасування постанови суду, апеляційним судом не встановлено.
Враховуючи наведене, судом першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення про доведеність вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі, не підлягає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
Поновити строк на апеляційне оскарження на постанову судді Радомишльського районного суду Житомирської області від 03 липня 2025 постанови.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Радомишльського районного суду Житомирської області від 03 липня 2025 року - без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Н.Й.Григорусь