Житомирський апеляційний суд
Справа №278/938/25 Головуючий у 1-й інст. Мокрецький В. І.
Номер провадження №33/4805/992/25
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Григорусь Н. Й.
19 листопада 2025 року м.Житомир
Суддя Житомирського апеляційного суду Григорусь Н.Й., за участі: захисника - адвоката Олянюка В.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу адвоката Олянюка Віталія Леонідовича, в інтересах ОСОБА_1 на постанову Житомирського районного суду Житомирської області від 17 липня 2025 року, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Постановою судді Житомирського районного суду Житомирської області від 17 липня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави 605,60 грн судового збору.
Згідно з постановою судді місцевого суду, 17 лютого 2025 року о 09 годині 41 хвилина ОСОБА_1 на 186 км + 300 м автодороги М-21, поблизу с-ща Гуйва, Житомирського району, у порушення п. 2.9 «а» ПДР, керував автомобілем «Mazda 6», реєстраційний номер НОМЕР_1 , у стані наркотичного сп'яніння та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, адвокат Олянюк В.Л., діючи в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, провадження у справі закрити, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, однобічне та неповне з'ясування судом обставин справи. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що матеріали справи не містять достатніх та належних доказів того, що у ОСОБА_1 були ознаки наркотичного сп'яніння, направлення останньому не вручалось, а також відсутні відомості щодо отримання ОСОБА_1 акту огляду на стан наркотичного сп'яніння. На думку адвоката, у діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП, а вина - недоведена.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення захисника Олянюка В.Л., який апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити, дослідивши доводи апеляційної скарги, доходжу висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є в тому числі своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Як регламентують приписи ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний, зокрема, з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.
Суд, у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції дотримані, висновок суду про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за керування, в порушення п. 2.9 а) Правил дорожнього руху, транспортними засобами у стані наркотичного сп'яніння - є правильним, а зміст постанови судді відповідає вимогам, передбаченими ст. ст. 283, 284 КУпАП.
Так, з протоколу по адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №249214 від 17.02.2025 убачається, що 17 лютого 2025 року о 09 годині 41 хвилина ОСОБА_1 на 186 км + 300 м автодороги М-21, поблизу с-ща Гуйва, Житомирського району, керував автомобілем «Mazda 6», реєстраційний номер НОМЕР_1 , у стані наркотичного сп'яніння, що підтверджується висновком лікаря нарколога 78 від 17.02.2025, чим порушив п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.130 КУпАП. Від керування тз відсторонений згідно ст. 266 КУпАП (а.с. 1).
Відповідно до п. 6 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі-Інструкція), огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
При цьому, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я (п. 12).
За таких обставин, вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується наявними по справі доказами, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 249214 від 17.02.2025. Слід зазначити, що ОСОБА_1 ознайомлений зі змістом протоколу особисто під підпис;
- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №78 від 17.02.2025, про те, що під час огляду в ОСОБА_1 виявлено наркотичне сп'яніння;
- результатом токсикологічного дослідження на виявлення наркотичних речовин у сечі №160 від 17.02.2025;
- копією акту медичного огляду №78 від 17.02.2025, за результатами огляду було встановлено діагноз наркотичне сп'яніння, який був підтверджений і результатами лабораторних досліджень, оскільки в сечі виявлено канабіноїди;
- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4089873 від 17.02.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП;
- долученими до протоколу відеозаписами, на яких зафіксований факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, факт огляду на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі.
Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду дав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв'язку з іншими доказами, та дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги відносно того, що матеріали справи не містять достатніх та належних доказів того, що у ОСОБА_2 були ознаки наркотичного сп'яніння спростовуються відеозаписом, на якому поліціянт виявив у ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп'яніння, а саме блідість обличчя, зіниці очей, які не реагують на світло. Тобто, у працівників поліції була обґрунтована підозра вважати, що особа знаходиться у стані наркотичного сп'яніння, зважаючи на ознаки висловлені особі.
Так, відповідно до п. 2, 4 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі-Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками наркотичного сп'яніння є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Таким чином, тільки наявність у водія ознак наркотичного сп'яніння надає право працівнику поліції запропонувати йому пройти огляд на стан сп'яніння, про що і вноситься запис у направлення на огляд. При цьому, зазначені уповноваженими особами ознаки наркотичного сп'яніння не повинні підтверджуватися або доводитися матеріалами справи, оскільки огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких саме у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану, іншими доказами або спеціальними прийомами (методами) підтверджувати ці ознаки не потрібно.
Що стосується доводів апеляційної скарги захисника про відсутність відомостей щодо отримання ОСОБА_1 акту огляду на стан наркотичного сп'яніння, то слід зазначити наступне.
Пунктами 15, 18, 19, 21 Інструкції висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння) (додаток 4), видається на підставі акта медичного огляду.
Акт медичного огляду особи складається в одному примірнику, який залишається в закладі охорони здоров'я. Висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння складається у присутності поліцейського в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров'я.
Висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
Отже, доказом перебування водія в стані алкогольного сп'яніння є висновок медичного огляду, який наявний в матеріалах справи. При цьому, відповідно до Інструкції акт медичного огляду не вручається оглянутій особі, оскільки він складається лише в одному примірнику, який залишається в закладі охорони здоров'я. Слід зазначити, що із результатами огляду ОСОБА_1 був ознайомлений, про що свідчить його особистий підпис у висновку медичного огляду (а.с. 4), а тому будь-яких порушень Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015, під час огляду ОСОБА_1 не встановлено.
Крім того, відповідно до п. 8 Розділу ІІ Інструкції, форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.
Відповідно до п. 12 розділу ІІ Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані алкогольного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Зміст зазначених норм свідчить про те, що направлення не повинно вручатися ОСОБА_1 , а надаватися лише медичному закладу куди доставляється особа для огляду. Інструкцією не передбачено виготовлення кількох примірників направлення.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильність прийнятого місцевим судом рішення.
Досліджені під час розгляду в справі про адміністративне правопорушення докази повністю узгоджуються між собою, є належними та допустимими, та такими, якими в повній мірі підтверджується вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді, апеляційним переглядом не встановлено.
Апеляційний суд також наголошує, що порушення Правил дорожнього руху, які мають наслідком відповідальність за ст. 130 КУпАП, є грубим та потенційно небезпечним як для самої особи, яка керує транспортним засобом, що є джерелом підвищеної небезпеки, так і для інших учасників дорожнього руху, тяжкість ймовірних наслідків.
У рішенні, ухваленому 29 червня 2007 року у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства», Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
За таких обставин, відсутні підстави для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 .
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу адвоката Олянюка Віталія Леонідовича, в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Житомирського районного суду Житомирської області від 17 липня 2025 року - без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Н.Й. Григорусь