Житомирський апеляційний суд
Справа №296/12513/25 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Номер провадження №11-сс/4805/789/25
Категорія ст.422 КПК Доповідач ОСОБА_2
20 листопада 2025 року Житомирський апеляційний суд в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у письмовому провадженні в м.Житомирі матеріали судового провадження №296/12513/25 за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира від 03.11.2025,
зазначеною ухвалою скаргу ОСОБА_5 про розгляд скарги від 01.09.2025 та зобов'язання начальника ГУНП в Житомирській області виконати вимоги ст.214 КПК - повернуто особі, яка її подала.
В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою задовольнити його скаргу від 30.07.2025, виконати вимоги ст.214 КПК України та подати прокурору дані про скоєння злочинів злочинною організацією у складі суддів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 передбачених ст.ст.190, 255, 256, 364, 366 КК України. При цьому, зазначає, що ці слідчі судді шість разів повертали його скарги, позбавивши його конституційного права звернення до суду. Крім того, зазначає, що суддя ОСОБА_9 безпідставно не виконав вимоги ст.214 КПК України, не зобов'язавши внести відомості до ЄРДР про вчинені злочини зазначеними суддями. Наголошує, що ці судді навмисно затягують строк досудового розслідування кримінального провадження №1202006000000186 від 18.03.2020. Окрім того, суддя ОСОБА_10 (підозрюваний провадженні №42020060360000013) повинен був заявити собі самовідвід на підставі ст.75 КПК України, однак розглянув одну з його - Заварзіна скарг, чим приховати бездіяльність ОСОБА_11 . Звертає увагу і на рішення Житомирського апеляційного суду в справі №296/7854/24 (слідчий суддя ОСОБА_10 ), яке до цього часу не виконано.
В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_5 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду провадження (шляхом телефонограми від 11.11.2025 про призначений судовий розгляд провадження 18.11.2025 о 09 год. 30 хв.), не з'явився, про поважні причини свого неприбуття не повідомив. Клопотань про перенесення чи відкладення розгляду провадження до суду не надсилав.
В свою чергу, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду провадження, представник Житомирської обласної прокуратури також не з'явився, про поважні причини свого неприбуття не повідомив, за відсутності клопотань про перенесення чи відкладення розгляду провадження.
Відповідно до ч.4 ст.405 КПК України неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття. Якщо для участі в розгляді в судове засідання не прибули учасники кримінального провадження, участь яких згідно з вимогами цього Кодексу або рішенням суду апеляційної інстанції є обов'язковою, апеляційний розгляд відкладається.
Виходячи з положень ч.4 ст.107, ст.406 КПК України апеляційний суд вважає за можливе розглянути вказане судове провадження в письмовому порядку.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали судового провадження, а також ухвалу слідчого судді в межах, передбачених ст.404 КПК України, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_5 не підлягає до задоволення з таких підстав.
У відповідності до вимог ст.2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч.1 ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до п.18 ч.1 ст.3, ч.3 ст.26 КПК України, слідчий суддя здійснює у порядку, передбаченому цим Кодексом, судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні шляхом вирішення питань, винесених на його розгляд сторонами та віднесених до його повноважень цим Кодексом.
Як вважає апеляційний суд, слідчим суддею при розгляді скарги ОСОБА_5 дотримано вище зазначених вимог кримінального процесуального Закону.
Як убачається з матеріалів судового провадження №296/12513/25, 03.11.2025 ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира зі скаргою, в якій просив: продовжити термін оскарження рішення від 22.10.2025; розглянути його скаргу від 01.09.2025 та зобов'язати ОСОБА_11 виконати вимоги ст.214 КПК; подати прокурору дані про скоєння злочинів злочинною організацією у складі суддів ОСОБА_10 , ОСОБА_7 та ОСОБА_12 (а.п.1-2).
Приймаючи рішення про повернення скарги ОСОБА_5 , слідчий суддя послався на те, що з цієї скарги вбачаються ціленаправлені образливі висловлювання з боку останнього, тобто ОСОБА_5 зловживає своїми процесуальними правами, а тому його скарга від 03.11.2025 підлягає поверненню в порядку ч.6 ст.9 КПК України.
За результатами апеляційної перевірки оскаржуваного рішення та матеріалів провадження, апеляційний суд вважає, що висновки слідчого судді про повернення скарги ОСОБА_5 , є законними та обґрунтованими.
Так, відповідно до п.4 ч.1 ст.7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема віднесено повагу до людської гідності.
Також, положеннями ч.1 ст.11 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження повинна бути забезпечена повага до людської гідності, прав і свобод кожної особи.
У розумінні Європейського Суду з прав людини, звернення до суду з використанням нецензурної лексики, образливих і лайливих слів, символів у поданих до суду документах і у спілкуванні із судом, з іншими учасниками процесу, їхніми представниками, а також вчинення інших аналогічних дій констатується як зловживання правом на подання заяви. Так, Суд, застосовуючи п.п. «а» п.3 ст.35 Конвенції, оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі ст.34, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання.
В свою чергу, аналогічної позиції дотримується Верховний Суд (постанова ВП ВС справа №199/6713/14-ц, справа №9901/324/19, постанова ККС ВС у справі №264/6844/20, провадження №51-572км21).
У зазначених рішеннях Верховного Суду вказується, що учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу. Нецензурна лексика, образливі та лайливі слова чи символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям) не можуть використовуватися ні в заявах по суті справи, заявах із процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників.
При цьому, хоча КПК України не містить окремого положення, яке визначає випадки та наслідки зловживання процесуальними правами у разі висловлювання образ, зокрема у бік суду або судді, водночас, заборона зловживання процесуальними правами є загально правовим принципом і поширюється на всі види судочинства.
Крім того, згідно правового висновку Великої Палати Верховного Суду викладеного у постанові 14.03.2019 (справі №9901/34/19), нецензурна лексика, образливі та лайливі слова, символи, зокрема для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду не можуть використовуватися ні в заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників. Зазначені дії свідчать про очевидну неповагу до честі, гідності цих осіб з боку осіб, які такі дії вчиняють. Ці дії також суперечать основним засадам та принципам судочинства та його завданню. З огляду на це вчинення таких дій суд може визнати зловживанням процесуальними правами та має право повернути скаргу, заяву, клопотання.
Беручи до уваги вищезазначені положення нормативно-правових актів та практику ЄСПЛ, використання в тексті скарги неприпустимих та образливих висловлювань на адресу суду, судді або суддів вказує на таке зловживання.
У даному випадку, оскільки в скарзі ОСОБА_5 від 03.11.2025 об'єктивно використані образливі висловлювання на адресу судді/суддів, які виходять за межі нормальної, коректної та легітимної критики, та які у розумінні ЄСПЛ констатується як зловживання правом на подання скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що слідчий суддя правильно дійшов висновку щодо її повернення ОСОБА_5 .
Одночасно, апеляційний суд звертає увагу на те, що таке рішення слідчого судді не позбавляє права повторного звернення до відповідного слідчого судді суду першої інстанції, однак, виключно в порядку та спосіб, передбаченими КПК України.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_5 не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та є необґрунтованими, як і такими, що не спростовують вище зазначені висновки викладені в оскаржуваному рішенні слідчим суддею. Постановлена ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, підстави для її скасування чи зміни відсутні.
Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 422 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира від 03.11.2025, якою скаргу ОСОБА_5 про розгляд скарги від 01.09.2025 та зобов'язання начальника ГУНП в Житомирській області виконати вимоги ст.214 КПК - повернуто особі, яка її подала - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді: