Житомирський апеляційний суд
Справа №274/1381/23 Головуючий у 1-й інст. Хуторна І. Ю.
Категорія 39 Доповідач Талько О. Б.
23 грудня 2024 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючої судді: Талько О.Б.,
суддів: Шевчук А.М., Коломієць О.С.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Житомирі цивільну справу № 274/1381/23 за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" на рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 13 грудня 2023 року, ухвалене під головуванням судді Хуторної І.Ю.,
У березні 2023 року Акціонерне товариство «Комерційний Банк «ПриватБанк» звернулося до суду із вищевказаним позовом, в обґрунтування якого зазначено, що 2 листопада 2010 року між АТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 укладений договір, згідно з яким банк надав відповідачеві кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.
ОСОБА_1 підписав заяву, відповідно до якої погодився з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами Банку, з якими був ознайомлений. При укладенні вказаного договору відповідач надав свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку. Разом з тим, ОСОБА_1 свої зобов'язання за фактичне використання кредитних коштів належним чином не виконував, у зв'язку з чим станом на 13 лютого 2023 року утворилась заборгованість за вказаним кредитним договором в розмірі 45506 грн. 55 коп., яка складається із: заборгованості за тілом кредиту у сумі 37226 грн. 01 коп. та заборгованості зі сплати процентів у сумі 8280 грн. 54 коп.
Враховуючи вищезазначене, позивач просив стягнути із ОСОБА_1 45506 грн. 55 коп.
Заочним рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 13 грудня 2023 року позов задоволено частково.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь АТ КБ « ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 36000 грн. та 2123 грн. судового збору.
В апеляційній скарзі АТ «КБ «ПриватБанк» просить скасувати рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити в цій частині нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Зокрема, зазначає, що суд не надав належної оцінки тій обставині, що відповідач підписав заяву, відповідно до якої погодився з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами Банку. Отже, підписуючи анкету-заяву, користуючись кредитними коштами та здійснюючи погашення заборгованості, відповідач висловив свою згоду з формою договору та його умовами.
Наголошує на тому, що у вказаній заяві зазначено про те, що базова процентна ставка за користування кредитом визначена на рівні 2,5 % на місяць.
Отже, сторонами при укладенні вказаного договору були досягнуті усі істотні умови договору.
Вказана обставина залишилася поза увагою суду першої інстанції, який безпідставно відмовив у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що 2 листопада 2010 року ОСОБА_1 підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в АТ КБ “ПриватБанк». У вказаній заяві відсутні умови договору про розмір встановлення кредитного ліміту та розмір відсоткової ставки за користування кредитом.
На підтвердження факту укладення договору, окрім вказаної анкети-заяви, позивач надав суду витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку.
Окрім того, до матеріалів справи долучено паспорт споживчого кредиту та довідку про умови кредитування з використанням кредитки « Універсальна, 55 днів пільгового періоду», в якій зазначено про те, що базова відсоткова ставка за користування кредитом становить 2,5 % на місяць. Вказана заява підписана відповідачем 3 листопада 2011 року.
Звертаючись до суду з даним позовом, банк посилався на ту обставину, що відповідач належним чином не виконує кредитні зобов'язання, у зв'язку з чим станом на 13 лютого 2023 року утворилась заборгованість в розмірі 45506 грн. 55 коп., яка складається із: заборгованості за тілом кредиту у сумі 37226 грн. 01 коп. та 8280 грн. 54 коп. заборгованості зі сплати процентів.
Відповідно до ст.ст. 1054, 526 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного судочинства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною першою статті 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
За правилами ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У ч.1 ст.638 ЦК України закріплена норма, згідно з якою договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч.ч.1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
В постанові від 3 липня 2019 року у справі №342/180/17 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілими усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку з чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Долучений до позовної заяви витяги з Умов та правил надання банківських послуг передбачають можливість нарахування відсотків за користування кредитом. Водночас, матеріали справи не містять доказів того, що саме ці Умови були надані відповідачеві для ознайомлення та були погоджені ним при підписанні анкети-заяви.
Окрім того, у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження №6-16цс15) зроблено висновок про те, що роздруківка Умов та правил надання банківських послуг, а також Тарифів банку із сайту позивача не може бути належним доказом, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони ( банку), яка може вносити відповідні зміни в умови і правила надання банківських послуг.
Також Велика Палата Верховного Суду у вищезгаданій постанові від 3 липня 2019 року дійшла висновку про те, що в даному випадку неможливо застосовувати до вказаних правовідносин положення частини 1 ст.364 ЦК України, оскільки Умови та правила, що розміщені на офіційному сайті позивача неодноразово змінювалися самим АТ КБ “ПриватБанк» з часу виникнення спірних правовідносин й до звернення позивача до суду з даним позовом, що не виключає можливості долучення кредитором до позовної заяви витягу з Тарифів та Умов у будь-яких редакціях, найбільш сприятливих для задоволення позову.
Отже, без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачеві Умови та правила надання банківських послуг та за відсутності у анкеті-заяві домовленості сторін про розмір відсоткової ставки, наданий банком витяг з Умов не може розцінюватись як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із ОСОБА_1 кредитного договору.
Надані позивачем Умови і правила надання банківських послуг, враховуючи їх мінливий характер, не можна вважати складовою частиною кредитного договору, оскільки вони не підписані позичальником. Лише факт безпосереднього підписання позичальником Умов та правил може свідчити про прийняття ним запропонованих йому умов кредитування. Отже, відсутні підстави вважати, що сторони дійшли згоди та обумовили у письмовому вигляді ціну договору, в тому числі й розмір відсоткової ставки.
Наявна в матеріалах справи довідка про умови кредитування з використанням кредитки « Універсальна, 55 днів пільгового періоду», у якій зазначено про те, що базова відсоткова ставка за користування кредитом становить 2,5 % на місяць, не може вважатися складовою частиною кредитного договору, оскільки підписана відповідачем 3 листопада 2011 року. Водночас, анкета - заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг датована 2 листопада 2011 року.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про часткове задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновків суду.
Керуючись ст. ст. 259,268,367,374,375,381-384 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" залишити без задоволення, а рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 13 грудня 2023 року в частині відмови у задоволенні позову, - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Головуюча Судді: