Житомирський апеляційний суд
Справа №290/222/24 Головуючий у 1-й інст. Кірічук М. М.
Номер провадження №33/4805/780/25
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Галацевич О. М.
19 листопада 2025 року м.Житомир
Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Житомирського апеляційного суду Галацевич О.М., за участі захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - адвоката Якимчука Олександра Миколайовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу адвоката Якимчука Олександра Миколайовича, яка подана в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Романівського районного суду Житомирської області від 06 серпня 2024 року, якою останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,
встановив:
Постановою судді Романівського районного суду Житомирської області від 06 серпня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000,00 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Згідно з постановою судді місцевого суду, 02.02.2024 близько 04 год 57 хв по вул. Миру, 10 в селищі Биківка ОСОБА_1 керував транспортним засобом Nissan Sunny, номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.9а) Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду адвокат Якимчук О.М., в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, посилаючись на незаконність постанови, неповне з'ясування судом обставин справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. Зокрема, зазначив про відсутність у матеріалах справи доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом та вказав на допущені працівниками поліції порушення порядку проведення огляду на стан сп'яніння, фіксації правопорушення та оформлення адміністративних матеріалів. Звернув увагу, що матеріали справи містять один відеозапис тривалістю в одну хвилину, з якого не вбачається, хто керував транспортним засобом. Інших відеозаписів, у тому числі з нагрудних камер поліцейських, в матеріалах справи немає. Попри це, суд послався на такі відеозаписи, що свідчить про не дослідження доказів. Також заявив про неналежне повідомлення його та ОСОБА_1 судом про розгляд справи, внаслідок чого вважає порушеним право на захист. На його думку, працівниками поліції не було надано належних і допустимих доказів, які б поза розумним сумнівом підтверджували вину ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, а постанова суду не ґрунтується на таких доказах, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.
Одночасно апеляційна скарга містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Як на поважну причину пропуску такого строку захисник посилається на те, що ОСОБА_1 не був повідомлений про розгляд справи судом та не отримував копію судового рішення. Оскаржувана постанова була надіслана судом до ЄДРСР 02.01.2025. Копію судового рішення на його повторний запит ним отримано 17.02.2025. Окрім того, зазначив, що усунув недоліки, зазначені у постанові Житомирського апеляційного суду від 22.05.2025, повторно подавши апеляційну скаргу 29.05.2025.
Розглянувши клопотання про поновлення строку, з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, суд вважає за необхідне поновити апелянту строк на апеляційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Постанова судді згідно ст.283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Проте, вищевказані вимоги закону суддею місцевого суду дотримані не були і висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не підтверджується доказами.
Так, статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №756881 від 02.02.2024 вбачається, що огляд на сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився з використанням спеціального технічного засобу ALCOTEST 6810, результат тесту показав - 0,46 проміле.
За змістом ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Отже, законодавцем встановлено обов'язковість використання під час проведення огляду особи на стан сп'яніння технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості їх застосування фіксування результатів огляду у присутності двох свідків.
Відповідно до ч.5 ст.266 КУпАП, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
На долученому до матеріалів справи диску міститься відеозапис з відеореєстратора службового автомобіля лише моменту зупинки транспортного засобу. Безпосередня процедура проведення поліцейськими огляду на стан сп'яніння водія ОСОБА_1 з використанням спеціального технічного засобу на місці зупинки транспортного засобу не зафіксована. Також із протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що під час проведення огляду свідки не залучалися.
Таким чином, огляд на стан сп'яніння було проведено з порушенням вимог ст. 266 КУпАП.
Зазначені обставини залишились поза увагою суду першої інстанції, який належним чином не дослідив наявний у справі відеозапис.
Посилання працівника поліції у рапорті на нібито технічну несправність відеореєстратора не спростовує факту порушення вимог ст. 266 КУпАП, оскільки обов'язок забезпечити збереження та належні умови експлуатації технічного засобу відеозапису покладено саме на поліцейського (п. 6 Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, яка затверджена Наказом МВС України №1026 від 18.12.2018).
Наявність у матеріалах справи акта огляду на стан сп'яніння, роздруківки результатів тесту з підписами водія не усуває встановленого порушення вимог ст. 266 КУпАП, оскільки обов'язковою умовою дійсності огляду на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів є його повна відеофіксація або проведення у присутності двох свідків. Відсутність відеофіксації процедури огляду унеможливлює перевірку дотримання поліцейськими порядку проведення огляду, а тому зазначені документи не можуть бути достатніми для підтвердження факту перебування водія у стані сп'яніння.
За таких обставин складені відносно ОСОБА_1 процесуальні документи не містять належних доказів його перебування у стані алкогольного сп'яніння, а зібрані у справі докази не можуть бути достатніми та достовірними для висновку про винуватість останнього у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, поза розумним сумнівом. Отже, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду справи.
Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
В п.39 Рішення ЄСПЛ «Лучанінова проти України» Суд зробив висновок, що з огляду на загальний характер законодавчого положення, яке порушив заявник у зазначеній справі, а також профілактичну та каральну мету стягнень, передбачених цим положенням, Суд вважає, що провадження, про яке йдеться (справа про адміністративне правопорушення), є кримінальним для цілей застосування Конвенції.
Згідно зі статтею 89 КПК України суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення. У разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате.
Зважаючи на викладене, апеляційний суд дійшов висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Всі сумніви щодо доведеності вини порушника тлумачаться на його користь, а викладені в протоколі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 відомості підтверджуються доказами у справі, які не можна визнати допустимими, а тому протокол про адміністративне правопорушення в даному випадку також не можна визнати доказом вини ОСОБА_1 в розумінні ст. 251 КУпАП.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає за необхідне закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд -
постановив:
Клопотання адвоката Якимчука Олександра Миколайовича, яке подане в інтересах ОСОБА_1 , про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити. Поновити строк на апеляційне оскарження постанови Романівського районного суду Житомирської області від 06 серпня 2024 року.
Апеляційну скаргу адвоката Якимчука Олександра Миколайовича, яка подана в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити.
Постанову Романівського районного суду Житомирської області від 06 серпня 2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - скасувати.
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Галацевич