Ухвала від 11.11.2025 по справі 295/9541/24

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №295/9541/24 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1

Номер провадження №11-кп/4805/872/25

Категорія ч.3 ст.286-1, ч.1 ст.382 КК Доповідач ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2025 року Житомирський апеляційний суд в складі:

головуючого-судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю: секретаря ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

потерпілого ОСОБА_7 ,

законного представника потерпілого ОСОБА_8 ,

представника потерпілого ОСОБА_9 ,

захисника ОСОБА_10 ,

обвинуваченого ОСОБА_11 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі матеріали судового провадження №295/9541/24 в межах кримінального провадження №12024060000000318 за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_11 та його захисника ОСОБА_12 на вирок Богунського районного суду м.Житомира від 04.08.2025 відносно ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.286-1, ч.1 ст.382 КК України,

ВСТАНОВИВ:

зазначеним вироком ОСОБА_11 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 286-1 та ч.1 ст. 382 КК України і призначено йому покарання:

- за ч.3 ст.286-1 КК України - у виді позбавлення волі на строк 10 років з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 років,

- за ч.1 ст.382 КК України - у виді позбавлення волі на строк 2 роки.

На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено покарання у виді 10 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 10 років.

На підставі ст.71 КК України частково приєднано невідбуту частину покарання, призначеного вироком Овідіопільського районного суду Одеської області від 09.09.2021 за ч.3 ст.190, ч.4 ст.358 КК України, остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 10 років.

Строк відбування покарання обраховано з дати набрання вироком законної сили.

На підставі ч.5 ст.72 КК України зараховано строк попереднього ув'язнення з 05.04.2024 по день набрання вироком законної сили в строк покарання із розрахунку 1 день попереднього ув'язнення дорівнює 1 дню позбавлення волі.

Цивільний позов ОСОБА_8 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_13 задоволено частково.

Стягнуто з АТ «Страхова Група «ТАС» на користь ОСОБА_8 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_13 121431 грн 50 коп в рахунок відшкодування витрат у зв'язку із лікуванням потерпілої.

Стягнуто з АТ «Страхова Група «ТАС» на користь ОСОБА_8 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_13 144 000 грн в рахунок відшкодування шкоди, пов'язаної із стійкою втратою працездатності.

Стягнуто з АТ «Страхова Група «ТАС» на користь ОСОБА_8 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_13 6650 грн 48 коп в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнуто з ОСОБА_11 на користь ОСОБА_8 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_13 250 000 грн, в рахунок відшкодування моральної шкоди.

В задоволенні решти вимог - відмовлено.

Цивільний позов ОСОБА_14 та ОСОБА_7 задоволено повністю.

Стягнуто з ОСОБА_11 на користь ОСОБА_14 600000 грн, в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнуто з ОСОБА_11 на користь ОСОБА_7 600000 грн, в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнуто з ОСОБА_11 процесуальні витрати, пов'язані із залученням експертів в сумі 26 126 грн 16 коп на користь держави

Питання про речові докази вирішено у відповідності до вимог ст.100 КПК України.

Згідно вироку суду, ОСОБА_11 , будучи, відповідно до постанови Богунського районного суду м. Житомир від 30.11.2022 у справі №295/10852/22, яка набрала законної сили 13.12.2022, визнаним винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі- КУпАП) та позбавленим права керування транспортними засобами терміном на 1 рік, умисно та систематично, достовірно знаючи про наявність даного рішення суду та будучи ознайомлений з ним, з метою його невиконання в частині позбавлення права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 1 ст.129-1 Конституції України, ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України, положень ст. 15 Закону України «Про дорожній рух», відповідно до якого забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, всупереч рішенню суду, систематично керуючи транспортними засобами, починаючи з 13.02.2022 шість разів був зупинений працівниками управління патрульної поліції (далі - УПП) в Житомирській області за підозрою у керуванні транспортним засобом у стані наркотичного, алкогольного сп'яніння та керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, а саме: 23.11.2022, 18.03.2023, двічі 28.04.2023, 08.08.2023, 11.09.2023, за що у встановленому законом порядку був згідно постанов Богунського районного суду м. Житомира притягнутий до адміністративної відповідальності, у зв'язку із чим на нього накладено наступні адміністративні стягнення: 24.02.2023 за ч.1 ст.130 КУпАП - штраф у розмірі 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік (справа №295/12674/22); 01.05.2023 за ч.3 ст.130, ч. 5 ст. 126 КУпАП - штраф у розмірі 51000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на 10 років (справа №295/3754/23); 15.06.2023 за ч.3 ст.130 КУпАП - штраф у розмірі 51000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на 10 років (справа №295/5727/23); 15.06.2023 за ч. 5 ст. 126 КУпАП - штраф у розмірі 40800 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на 5 років (справа №295/5728/23); 21.09.2023 за ч.3 ст. 130, ч.5 ст. 126 КУпАП - штраф у розмірі 51000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на 10 років (справа №295/11129/23); 06.11.2023 за ч.3 ст.130, ч.5 ст. 126 КУпАП - адміністративний арешт на строк 15 діб з позбавленням права керування транспортними засобами на 5 років (справа №295/12760/23).

Крім того ОСОБА_11 , будучи відповідно до постанови Богунського районного суду м. Житомира від 06.11.2023 у справі №295/12760/23, яка набрала законної сили 17.11.2023, визнаним винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.130, ч.5 ст. 126 КУпАП та позбавленим права керування транспортними засобами терміном на 5 років, всупереч рішенню суду, з 17.11.2023 продовжив вчиняти правопорушення у сфері забезпечення правил дорожнього руху, за що був притягнутий працівниками поліції у встановленому законом порядку до адміністративної відповідальності 22.02.2024 за ч.5 ст. 126 КУпАП до штрафу в розмірі 40800 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на 5 років (справа №295/419/24).

Також ОСОБА_11 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами, належних висновків для себе не зробив та 05.04.2024 приблизно о 15 год 00 хв, керував технічно справним автомобілем «MERCEDES-BENZ С 200 CDI» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 належить ОСОБА_15 , в якому перевозив пасажирів ОСОБА_16 і ОСОБА_17 .

Керуючи у вказаний день та час зазначеним транспортним засобом по вул.Покровській, зі сторони вул. Северина Наливайка в напрямку вул. Богдана Хмельницького в м. Житомир, водій ОСОБА_11 в порушення вимог п. 2.9.а) вказаних вище Правил, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, перевищив максимально допустиму швидкість, зазначену в пункті 12.4. Правил («у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год»), чим грубо порушив вимоги пункту 12.9.б) ПДР («водієві забороняється: перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7 цих Правил»), при цьому рухався зі швидкістю 102 км/год, таким чином в порушення вимог пункту 2.3.д) ПДР водій ОСОБА_11 створив загрозу безпеці дорожнього руху при керуванні ним транспортним засобом за вказаних умов.

Також, незважаючи на створену загрозу безпеці дорожнього руху, водій ОСОБА_11 , свідомо ігноруючи загальноприйняті правила поведінки на дорозі та зобов'язання виконувати вимоги ПДР, у тому числі, ті, що носять характер заборони, перебуваючи в умовах створеної ним небезпечної обстановки, яка вимагала особливої уваги від нього як особи, яка керує транспортним засобом, діючи злочинно самовпевнено, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, продовжував порушувати вимоги пункту 12.9.б) ПДР, рухаючись транспортним засобом в межах населеного пункту з перевищенням дозволеної швидкості.

При цьому ж, в порушення вимог пункту 2.3.б) ПДР водій ОСОБА_11 проявив неуважність, не простежив за дорожньою обстановкою та її змінами, не врахував дорожні умови та обрану ним швидкість транспортного засобу, що призвело до наступного.

Так, рухаючись по вул. Покровській та наближаючись до перехрестя з вул.Гранітною, водій ОСОБА_11 , в порушення вимог п. 13.1. вказаних вище Правил, не дотримався безпечної дистанції до автомобіля «МАЗ 5337» реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_18 , який рухався попереду в попутному напрямку та якого він об'єктивно спроможний був виявити.

Водночас, перебуваючи на відстані, достатній для зменшення швидкості руху транспортного засобу аж до його зупинки, за умови чіткого виконання вказаних вище вимог ПДР, водій ОСОБА_11 , в порушення вимог пункту 12.1. ПДР, невірно оцінив дорожню обстановку, і відповідно маючи змогу не відреагував на її зміну, тобто під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху, не зменшив швидкість руху керованого транспортного засобу, щоб мати змогу безпечно ним керувати задля належної оцінки дорожньої ситуації, створеної ним внаслідок злочинної самовпевненості.

Натомість, продовжуючи рух автомобілем з перевищенням максимально допустимої швидкості, без вжиття жодних заходів для усунення створеної ним небезпечної обстановки, водій ОСОБА_11 , в порушення вимог пункту 12.3. ПДР негайно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, внаслідок чого передньою правою частиною свого автомобіля здійснив зіткнення із задньою лівою частиною автомобіля «МАЗ 5337» реєстраційний номер НОМЕР_3 .

В послідуючому автомобіль «MERCEDES-BENZ С 200 CDI» реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_11 , виїхав на зустрічну смугу руху, де здійснив зіткнення з мопедом «Suzuki» без реєстраційного номерного знаку, під керуванням неповнолітнього ОСОБА_19 , який рухаючись в зустрічному напрямку, перевозив неповнолітню ОСОБА_13 .

Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди неповнолітній водій мопеда «Suzuki» ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримав наступні тілесні ушкодження: множинні переломи кісток основи та склепіння черепа, розрив твердої мозкової оболонки, крововиливи між борозни головного мозку, розрив черепно-хребтового з'єднання з повним розривом стовбура мозку, множинні переломи кісток тазу, відкритий перелом лівої стегнової кістки, крововилив під плевру та в тканину легень, селезінки, розрив аорти з масивним крововиливом в навколоаортну клітковину, рани голови (2) та нижніх кінцівок (множинні), множинні садна тіла, синці правого ока та гомілки. Дані тілесні ушкодження мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя в момент їх спричинення, знаходяться в прямому причинному зв'язку з настанням смерті.

Неповнолітня пасажирка мопеда «Suzuki» ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , отримала наступні тілесні ушкодження: забійні поверхневі рани на лівому стегні та гомілці; закритий багатоуламковий перелом лівої стегнової кістки в середній третині; закрита черепно-мозкова травма; струс головного мозку, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, за ознаками тривалого розладу здоров'я.

Пасажир автомобіля «MERCEDES-BENZ С 200 CDI» реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , отримав тілесні ушкодження у вигляді: сторонніх тіл в м'яких тканинах обличчя зліва на рівні величної та скроневої кісток, закрита тупа травма шийного відділу хребта, здавлено-уламковий перелом тіла С5 хребта шийного хребця їх здавленням спинно-мозкового каналу та перелом його суглобних відростків справа, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознаками небезпеки для життя.

Порушення водієм ОСОБА_11 вимог пп. 1.5., 2.1 а), 2.3.б), д), 2.9.а), 12.1., 12.3., 12.4., 12.9. б) та 13.1. Правил дорожнього руху України знаходиться у прямому причинному зв'язку із створенням аварійної обстановки, виникненням даної дорожньо-транспортної події та її наслідками.

Таким чином, ОСОБА_11 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.286-1 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, що спричинило смерть потерпілого, а також заподіяло потерпілим тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості та тяжкі тілесні ушкодження.

Крім того, своїми умисними діями, які виразились у невиконанні постанови суду, що набрала законної сили, ОСОБА_11 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 cт.382 КК України.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_11 просить змінити вирок Богунського районного суду м.Житомира від 04.08.2025 року та перекваліфікувати його дії з ч.3 ст.286-1 КК України на ч.2 ст.286 КК України. В обґрунтування своїх вимог вказує на те, що категорично не погоджується з тим, що скоїв дану дорожньо-транспортну пригоду в стані алкогольного сп'яніння, оскільки алкоголь давно не вживає, про що знали всі його близькі та товариші. В судовому засіданні свідки ОСОБА_15 , ОСОБА_17 , потерпілий ОСОБА_16 та усі інші особи, які були учасниками святкування дня народження ОСОБА_15 підтвердили вказаний факт. Крім того, не погоджуючись із встановленими обставинами ДТП зазначає, що автомобіль МАЗ, який збирав сміття на узбіччі, без включення лівого повороту здійснив маневр з правої смуги в ліву смугу руху. Вказує, що він не розраховував на те, що вказаний автомобіль буде обганяти трактор з причепом та тролейбус, адже його завдання збирати сміття на узбіччі, а не їздити в центрі вулиці та обганяти інший транспорт. Вважає, що водій автомобіля МАЗ Маєвський не переконався, що ліва смуга вільна, його діям як учаснику дорожнього руху оцінку експертом не надано. Наголошує, що окрім нього, до дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 05.04.2024 року, мають також відношення і інші особи.

Захисник ОСОБА_12 в поданій апеляційній скарзі також просить змінити оскаржуваний вирок, перекваліфікувавши дії обвинуваченого з ч.3 ст.286-1 КК України на ч.2 ст.286 КК України та зменшити частково не відбуту частину покарання, яку було приєднано до основної частини з двох років до п'яти місяців, в решті вирок залишити без змін. Мотивує апеляційні доводи тим, що суд першої інстанції не надав об'єктивної оцінки показанням обвинуваченого ОСОБА_11 , а саме в частині порушення правил дорожнього руху водієм автомобіля МАЗ. Вказує, що у зв'язку з тим, що водій автомобіля МАЗ не включаючи лівого повороту розпочав маневр з правої смуги руху в ліву смугу руху та враховуючи, що дорожнє покриття було мокрим - технічної можливості зупинити автомобіль «Мерседес Бенц» у обвинуваченого не було. Вважає, що вказані обставини підтверджено показаннями свідка ОСОБА_17 , а показання свідка Маєвського не відповідають дійсності та він як учасник ДТП є зацікавленою стороною. Вказує, що у водія МАЗ не було необхідності здійснювати маневр, так як він виконував специфічну роботу, збирав сміття на узбіччі дороги і його швидкість не повинна була бути більшою як швидкість трактора чи тролейбуса, які рухались перед ним. Аргументує свої вимоги тим, що експертиза не відповідає вимогам щодо її змісту, є не повною, експертом використано лише оптичний диск відеозаписів ДТП, інші матеріали, в тому числі показання свідків, потерпілих, підозрюваного експертом не використовувались. Крім того, вважає недоведеним факт керування автомобілем ОСОБА_11 у стані алкогольного сп'яніння. На переконання захисника, свідки, які були учасниками святкування дня народження ОСОБА_15 , в судовому засіданні підтвердили, що в день події обвинувачений не вживав алкогольні напої. Разом з тим, вважає, що до показань свідка ОСОБА_20 , суд мав віднестися критично, оскільки він в судовому засіданні змінив свої показання, а інших доказів того, що ОСОБА_11 перебував в нетверезому стані до скоєння ДТП - не встановлено. Також звертає увагу, що при приєднанні невідбутої частини покарання, суд не врахував, що ОСОБА_11 проявив щире каяття, визнав свою вину в тому, що скоїв ДТП, тим самим допоміг встановленню фактичних обставин по справі, просив пробачення у потерпілих, визнав позовні вимоги та заявив, що буде відшкодовувати всі понесені потерпілими матеріальні та моральні збитки.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення обвинуваченого ОСОБА_11 та його захисника ОСОБА_12 , які просили задовольнити подані апеляційні скарги, заперечення потерпілого, законного представника потерпілого, представника потерпілого та прокурора щодо задоволення апеляційних скарг обвинуваченого та захисника, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційних скарг, а також вирок суду першої інстанції в межах, передбачених ст.404 КПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги сторони захисту задоволенню не підлягають з таких підстав.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року: «Кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».

Згідно зі статтею 2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до вимог ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим, тобто ухвалене з дотриманням вимог кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог ст.94 цього Кодексу, з наведенням належних та достатніх мотивів і підстав його ухвалення.

Статтею 404 КПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Встановлені судом першої інстанції фактичні обставини кримінального провадження, їх кримінально-правова кваліфікація, доведеність вини ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України в апеляційному порядку сторонами кримінального провадження не оскаржено, а тому вирок суду в цій частині апеляційним судом не переглядається.

Предметом апеляційного розгляду у цій справі є доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України та правильність кваліфікації його дій за цієї статтею. Зокрема, стороною захисту оскаржується встановлений судом першої інстанції факт перебування обвинуваченого у стані алкогольного сп'яніння під час вчинення дорожньо-транспортної пригоди, що є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.286-1 КК України.

Так, під час судового розгляду даного кримінального провадження судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_11 , 05 квітня 2024 року приблизно о 15 годині, керуючи технічно справним автомобілем «MERCEDES-BENZ С 200 CDI», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в салоні якого перевозив пасажирів ОСОБА_16 і ОСОБА_17 , рухаючись по вул. Покровській та наближаючись до перехрестя з вул. Гранітною у м.Житомир, допустив зіткнення передньою правою частиною свого автомобіля із задньою лівою частиною автомобіля «МАЗ 5337» реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_18 , після чого автомобіль виїхав на зустрічну смугу руху та здійснив зіткнення з мопедом «Suzuki» без реєстраційного номера, під керуванням неповнолітнього ОСОБА_19 , який перевозив пасажирку ОСОБА_13 .

Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди неповнолітній водій мопеда ОСОБА_19 отримав тілесні ушкодження, що за своїми ознаками є тяжкими та знаходяться у прямому причинному зв'язку з настанням його смерті. Пасажирка мопеда ОСОБА_13 отримала тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, а пасажир автомобіля «MERCEDES-BENZ С 200 CDI» ОСОБА_16 - тяжкі тілесні ушкодження за ознаками небезпеки для життя.

Вказані обставини дорожньо-транспортної пригоди, її учасники та наслідки не оспорюються стороною захисту в апеляційних скаргах та підтверджуються матеріалами кримінального провадження, зокрема висновками судово-медичних експертиз та іншими доказами, дослідженими судом першої інстанції та наведеними у вироку.

В той же час, як убачається зі змісту поданих апеляційних скарг, стороною захисту ставиться під сумнів доведеність стороною обвинувачення винуватості ОСОБА_11 у вказаній ДТП та її наслідках, при цьому позиція сторони захисту зводиться до того, що причиною ДТП є порушення правил дорожнього руху водієм автомобіля МАЗ ОСОБА_18 , внаслідок чого у обвинуваченого ОСОБА_11 не було технічної можливості зупинити керований ним автомобіль та уникнути зіткнення з автомобілем МАЗ та в подальшому з мопедом «Suzuki».

Так, обвинувачений ОСОБА_11 як в суді першої так і в суді апеляційної інстанції свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав частково, вважає себе винним в даній дорожньо-транспортній пригоді, оскільки керував транспортним засобом, не маючи відповідного права керування, їхав з перевищенням швидкості руху, його швидкість складала приблизно 60-70 км/год та не загальмував відразу. Разом з тим, вказав, що інших норм не порушував, на його думку причиною дорожньо-транспортної пригоди стало не увімкнення водієм автомобіля «МАЗ» покажчика лівого повороту перед зміною смуги руху. Надав показання, що 05.04.2024 року близько 13:00 ОСОБА_21 привезла його та інших на своєму авто на вул.Наливайко в «Крошенський парк» в бесідку, де вони святкували день народження ОСОБА_22 . На дні народження також були присутні ОСОБА_23 , ОСОБА_24 та ОСОБА_25 . Він був організатором відпочинку, але алкоголь не вживав, оскільки не любить. Хто вживав алкоголь він не пам'ятає. Ключ від транспортного засобу ОСОБА_22 був у нього, оскільки він ходив за пакетами з їжею і алкоголем в автомобіль. Через декілька годин після початку святкування він вирішив поїхати за цигарками та водою на заправку «ОККО». Коли пішов в бік автомобіля, до нього підбіг ОСОБА_26 і захотів поїхати з ним. У той час ОСОБА_23 вже був в автомобілі, спав, а ОСОБА_27 та ОСОБА_25 залишились в парку. В автомобілі ОСОБА_28 був за кермом, ОСОБА_23 їхав на задньому сидінні, ОСОБА_29 на пасажирському передньому сидінні. Пояснив, що їхав зі швидкістю 60-80 км/год в лівому ряду, наближаючись до перехрестя з вул.Гранітна, помітив автомобіль, який рухався в попутному напрямку із увімкнутим покажчиком повороту ліворуч на вул.Гранітну. Тому ОСОБА_11 перестроївся в праву смугу руху, щоб об'їхати. По правій смузі їхав автомобіль МАЗ, який збирав сміття на узбіччі. Тому, проїхавши автомобіль, який він об'їжджав зліва, повернувся на ліву смугу руху. Одночасно з ним попереду також перестроївся автомобіль МАЗ з правої смуги в ліву, не вмикаючи покажчика лівого повороту. ОСОБА_11 гальмував, однак асфальт був мокрий, МАЗ рухався повільно, уникнути зіткнення не вдалось. На якій відстані до МАЗа та за який час до зіткнення почав гальмувати - пояснити не зміг. Зіткнення відбулось між правим крилом та колесом автомобіля під керуванням ОСОБА_11 та лівим колесом МАЗу. Далі не пам'ятає, лише побачив коли був вже на обочині. Коли вийшов з машини побачив, що під машиною лежить хлопчик, дістав його звідти, але останній вже не дихав, тоді ОСОБА_11 почав кричати, щоб викликали швидку і йому хлопець, який був на місці події, відповів, що вже їде. Перебігши на праву сторону, побачив на тротуарі постраждалу дівчину, запитав в неї, чи все добре, сказав, що вже викликали швидку. Далі знову обійшов машину, зрозумів ситуацію і що може бути з ним, взяв з багажника автомобіля пляшку горілки, ємністю 0,5 л, випив приблизно пів пляшки та викинув пляшку в кущі по ліву сторону. У цей час знайомих його на місці не було, ОСОБА_23 був в машині, а ОСОБА_30 вийшов до нього. Чи хтось бачив, що він пив горілку, він не знає, в той час працівників поліції не бачив, не знає чи вони бачили його з горілкою. В подальшому поліцейські почули його запах після горілки і зрозуміли, що він п'яний.

Проте, не зважаючи на таку позицію обвинуваченого, суд першої інстанції, безпосередньо дослідивши докази, дійшов правильного висновку про наявність у діях обвинуваченого складу інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України, та обґрунтував сукупністю належних та допустимих доказів.

Зокрема, неповнолітня потерпіла ОСОБА_13 у присутності законного представника у судовому засіданні пояснила, що вона товаришувала із загиблим ОСОБА_31 , часто каталась із ним на мопеді, вони були друзями і навчались разом, ОСОБА_32 завжди був веселий, сміливий, міг завжди постояти за всіх, їх родини товаришували. 05.04.2024 року, вона разом із ОСОБА_33 їздили містом Житомир на мопеді «Сузукі», у ОСОБА_34 був шлем, а у неї ні. Алкогольні напої ні вона, ні ОСОБА_32 в той день точно не вживали. Спочатку вони їздили до його бабусі на вул. Танкістів, потім вони поїхали в бік міста, на «Крошню». На мопеді вона сиділа позаду. Швидкість руху їх мопеду не пам'ятає, однак, автомобілі вони не обганяли. Збоку виїхала машина і від удару ОСОБА_13 втратила свідомість. Коли отямилась - лежала на тротуарі нічого не розуміла, не відчувала болю, бачила людей, бачила збоку чорну машину по правій стороні. Її знайомих на місці не було, ОСОБА_35 вона не бачила. Хто викликав швидку та хто виходив з чорної машини не пам'ятає. В автомобіль швидкої їй допомагали дістатись лікарі, у цей час її ліва нога була вивернута в іншу сторону в частині стегна. В лікарні вона спочатку була на витяжці, а потім їй робили операцію в частині стегна, було тяжко вставати з-за травми ноги та через струс мозку. В лікарні була 21 день, після того як зробили операцію вона приймала медичні препарати, отримувала лікування вдома. Школу до кінця навчального року не відвідувала, оскільки не могла стати на ногу, відчувала постійний біль, пересувалась лише на двох милицях. В кінці серпня її поставили на одну милицю, тоді зламалась в нозі пластина, та їй у зв'язку з цим проводили повторну операцію. Пропустила два тижні навчання на початку навчального року.

Потерпілий ОСОБА_7 в судовому засіданні показав, що ОСОБА_13 знав як однокласницю сина. У цей день, приблизно о 15-00 год, йому зателефонував друг і запитав якого кольору у його сина куртка, оскільки їхав знайомий і бачив ДТП. В той час його дружина була у батьків, їй теж зателефонувала жінка з місця ДТП. Вони разом з дружиною поїхали до місця події. Прибувши, дружина перша побігла, поки він паркував машину, вона повернулась і сказала, що син загинув. В подальшому він був біля сина, ОСОБА_36 була в машині швидкої, мопед був в придорожньому кармані, автомобіль був на пішохідній зоні, син лежав біля автомобіля з водійської сторони. На місці ДТП було багато незнайомих людей, вже була швидка та працівники поліції. Хто викликав швидку він не знає. ОСОБА_28 він взагалі не бачив, бачив тільки раніше невідомого ОСОБА_23 . В середині автомобіля нікого не було. Після ДТП підходив батько ОСОБА_28 , вибачався за нього. Фінансову допомогу не надавали. Мопед, придбаний в 2023 році. По технічному паспорту на мопеді може їздити дві особи, максимальна швидкість мопеда до 60 км/год. Він періодично їздив на ньому на роботу. Син з його дозволу брав мопед покататись з друзями на стадіоні.

Потерпіла ОСОБА_14 надала показання, що в той день її син десь збирався їхати на мопеді. Вона була у свекрухи, коли їй зателефонувала невідома жінка та повідомила, що її син попав в ДТП та адресу місця події. На місці події дізналась, що син загинув. На місці ДТП було дуже багато людей, працівники поліції. Серед людей вона бачила ОСОБА_23 , який ліз до неї битися та жінку - власницю автомобіля, на якому їхав ОСОБА_28 , цю жінку цікавило лише те, хто відремонтує її авто. ОСОБА_28 вона не бачила, його забрала поліція. Син лежав біля передніх дверей автомобіля.

Допитаний в суді першої інстанції потерпілий ОСОБА_16 повідомив, що знайомий з обвинуваченим ОСОБА_11 більше 10 років, товаришували родинами, спілкувались про особисте життя. ОСОБА_11 вміє їздити на автомобілі добре, водійські права у нього були, однак власного автомобіля не було, тому він їздив на батьківських «Жигулях». ОСОБА_23 повідомив, що у день ДТП він ще зранку вживав алкогольні напої, близько о 12-00 год, зустрівся з ОСОБА_11 на бесідках. Там також були ОСОБА_21 , ОСОБА_29 та ОСОБА_25 , однак їх прізвища йому невідомі. У цей день було день народження у ОСОБА_27 , вони вживали алкогольні напої та шашлик. ОСОБА_11 жарив шашлик на мангалі, який знаходився приблизно 10-15 метрів від ОСОБА_16 , тобто у полі його зору. Зазначає, що ОСОБА_11 не вживав алкоголю з ним, оскільки ходить до церкви з дитинства і йому не можна, а щодо наркотичних засобів йому не відомо. Випивши приблизно 100 г віскі, ОСОБА_23 став себе погано почувати, ОСОБА_11 провів його до автомобіля, де він ліг спати на задньому сидінні. Прокинувся після ДТП, впав із сидіння на підлогу автомобіля, вдарився шиєю, його підняв ОСОБА_11 , допоміг вийти із машин, при цьому сказав, що вчинив ДТП, більше він його не бачив. Коли вийшов з автомобіля попросив допомоги у поліцейського, оскільки боліла голова, а далі не пам'ятає, оскільки була бійка - його били люди по голові та шиї, оскільки вважали, що він був за кермом. Чи вживав ОСОБА_11 алкогольні напої після ДТП, він не бачив. Зазначив, що у нього був струс головного мозку, перелом хребта та поставили протез на шиї.

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні вказала, що співмешкала з ОСОБА_11 з весни 2022, потім з літа-осені 2023 року вони просто товаришували. На її думку ОСОБА_11 не вживав алкогольні напої, оскільки є віруючим. Щодо вживання ОСОБА_11 наркотичних засобів їй невідомо, при ній він цього не робив. З 2022 року у неї в користуванні був « ОСОБА_37 » чорного кольору НОМЕР_1 , яким ОСОБА_11 з її дозволу часто користувався і в період коли був співмешканцем і в подальшому. У день ДТП після 12:00 год, вона святкувала свій день народження на «Крошні» в бесідках. Спочатку заїхала на автомобілі забрала ОСОБА_11 , потім ОСОБА_16 , потім ще одного друга ОСОБА_28 , ім'я якого не пам'ятає. На місці ОСОБА_11 жарив шашлик, алкоголь не вживав. В автомобілі залишалось декілька пляшок ігристого вина та горілки в багажнику та в салоні авто. Автівку вона не зачиняла, оскільки остання стояла пару метрів від бесідки та її було видно. Ключі від авто лежали на столі в бесідці, коли треба було ОСОБА_11 їх брав без попередження. Гості весь час заходили і виходили, люди приїжджали просто привітати її. Вона вживала алкоголь. ОСОБА_16 був вже трішки випивший, випив декілька разів, після цього вона з ОСОБА_11 завели ОСОБА_16 в автомобіль на задні сидіння спати. Вони продовжували сидіти далі, ОСОБА_11 був біля них. Коли ОСОБА_11 поїхав вона не помітила і він не попереджав, що від'їде. Хтось з сусідніх бесідок їм сказав, що сталася аварія, побачивши відсутність свого авто, побігла в сторону, де відбулась аварія. Коли прибігла до місця ДТП нікого не бачила, окрім ОСОБА_11 , оскільки він стояв по середині дороги, був затор, біля нього стояла поліція, і він сказав що потрапив у ДТП. Чи був запах алкогольних напоїв від ОСОБА_11 у той час не пам'ятає, при ній він алкоголь не вживав. Після цього вона побігла до автомобіля, почала плакати, до неї підбігли люди, які не пустили до автомобіля, били її та кричали, що ніби вона була за кермом та вбила дитину. Вона подзвонила в поліцію і повідомила про побиття. До автомобіля її допустили на 4 день, в багажнику нічого не було, окрім її одягу, щодо зниклих речей вона запитала в слідчої групи, однак їй ніхто на це питання відповіді не дав. Також зазначила, що технічний паспорт на автомобіль був в машині, ОСОБА_11 про це знав. Про те, що в ОСОБА_11 проводилися обшуки через виготовлення наркотичних засобів їй невідомо. Дізналася, що ОСОБА_30 з ним в машині тоді, коли прибігла на місце ДТП.

Свідок ОСОБА_17 повідомив, що 05.04.2024 відпочивав разом із обвинуваченим та іншими особами в бесідці у «Крошенському парку». Біля бесідки ОСОБА_11 смажив шашлик. В бесідці на столі стояли спиртні напої, він випив 3 чарки. Близько 15 години, обвинувачений мав поїхати купити ще вугілля, свідок вирушив з ним: сидів на передньому пасажирському сидінні, на задньому сидінні спав ОСОБА_16 . Вони рухались в напрямку м. Коростень. Їхали у лівій смузі. Попереду бачив газель, яка включила поворот на вул. Гранітну (вліво). Перестроїлись в праву смугу, коли ОСОБА_11 хотів перестроїтись у ліву смугу, МАЗ також виїхав в ліву смугу. Свідок попереджав обвинуваченого, що він не встигне пригальмувати, після чого відбувся удар. Бачив потерпілого ОСОБА_19 , якого витягали з-під автівки, та мопед Сузукі. Свідок повідомив, що обвинувачений сказав, що буде тікати, оскільки він вживав алкоголь.

Свідок ОСОБА_20 в судовому засіданні показав, що в день ДТП рухався на своїй автівці у сторону центра міста. Бачив у зустрічному напрямку руху як автомобіль газель увімкнув лівий поворот, у цей час до нього з великою швидкістю наближався мерседес. Мерседес перестроївся із лівої смуги у праву смугу руху, а потім одразу - у ліву смугу руху, оскільки права була зайнята. В той момент, коли Мерседес перестроювався назад в ліву смугу, там вже їхав МАЗ. Почув удар і побачив у дзеркало заднього виду ДТП. Коли мерседес врізався у МАЗ, його розвернуло, він врізався у мопед. Він зупинився метрів через 100-150 і підбіг до місця ДТП. Вийшовши із автомобіля, водій оглянув автомобіль, потім вийшов пасажир, вони курили. Водій хотів витягти іншого пасажира з заднього сидіння, але він не дозволив, бо там лежав хлопчик. ОСОБА_20 викликав швидку і перебував поруч з дівчинкою до приїзду швидкої. Поліція приїхала приблизно хвилини через 2 після ДТП. Майже одразу зібралось дуже багато людей. Обвинувачений постійно був в полі зору, але щоб він відкривав багажник, діставав звідти горілку, пив її, викидував пляшку - не бачив. В цей же день на запит поліції видав відеозапис з реєстратора, розташованого у нього в автомобілі.

Свідок ОСОБА_38 повідомила суду, що 05.04.2024 рухаючись в лівій полосі близько 15 години по вул. Покровській до повороту на вул. Гранітну, відчула як летять уламки. Зупинилась, вийшла із автомобіля, побачила, що чорний мерседес димить, підбігла - за кермом сидів ОСОБА_11 без видимих ушкоджень. Потім побачила дівчину, яка лежала біля машини зі сторони вул.Гранітної та з іншої сторони лежав хлопчик і було багато крові. Коли ОСОБА_11 вийшов із автомобіля, то сів на сходинках не далеко від машини і сидів, склалось враження, що він в стані алкогольного сп'яніння, хоча не пам'ятає, чи був від нього запах алкоголю. Проїжджаючий поруч автомобіль патрульної поліції зупинився, поліцейські підійшли спочатку до автомобіля, потім спілкувались з ОСОБА_28 , потім його забрали. Не бачила, щоб ОСОБА_28 підходив до багажника, діставав пляшку горілки і пив.

Свідок ОСОБА_18 повідомив, що працює на посаді водія КУ «Управління автомобільних шляхів», та 05.04.2024 близько 15 години рухався на автомобілі МАЗ по вул. Покровській (з центра на виїзд з міста). Їхав у правій смузі зі швидкістю 50 км/год, однак через те, що перед ним рухались трактор та тролейбус, увімкнувши покажчик лівого повороту, почав перестроюватись у ліву смугу. Коли перестроювався, дорога була вільною, перешкод для маневру не було. Після закінчення маневру відчув удар з лівого боку. Потім побачив чорний мерседес бенз на тротуарі зі сторони зустрічного напрямку руху, та зупинив свій транспортний засіб. Коли підійшов до мерседесу, побачив дівчину яка лежала на тротуарі, та хлопця поблизу водійських дверцят автівки. Одразу викликали швидку та поліцію. Поліція протягом 5 хвилин вже була. Далі не слідкував хто чим займався.

Крім того, ухвалюючи рішення, суд першої інстанції урахував фактичні дані, які містять:

- протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 05.04.2024 року з доданими до нього схемою, ілюстративною таблицею, та оптичним диском оглянуто місце ДТП за адресою: м. Житомир вул. Покровська, біля будинку №148. Погодні умови: похмуро, періодичний дощ, температура повітря +13 °C; вид події: наїзд з послідуючим зіткненням. На триповерховому будинку наявні камери зовнішнього відеоспостереження. Дорога має по дві смуги в кожному напрямку, розділені розміткою 1.3 та 1.5 ПДР. На схемі та фото зафіксовано розташування трупа ОСОБА_19 на тротуарі біля автомобіля «Мерседес» в положенні на спині, з явними тілесними ушкодженнями голови, розташування та пошкодження транспортних засобів. Транспортний засіб №1 - «MERCEDES-BENZ С 200» реєстраційний номер НОМЕР_1 , має наступні пошкодження : пошкодження в передній частині автомобіля з руйнацією лако-фарбового покриття, деформацією кришки капоту, бамперу, декоративної решітки, відсутня права фара, пошкоджене праве колесо (автомобіль №10 на схемі). Транспортний засіб №2 - мопед чорного кольору з пошкодженням пластикових частин облицювання металевих частин, відсутня передня фара, пошкоджено спидометр, деформація передньої вилки. Мопед без реєстраційних номерів (№9 на схемі). Транспортний засіб №3 - автомобіль «МАЗ», реєстраційний номер НОМЕР_4 з пошкодженнями задньої частини, а саме: відсутня балка заднього бампера, пошкоджений та зігнутий лівий брудозахисний щиток, розбита кришка лівого ліхтаря. Труп ОСОБА_19 , без взуття, знаходиться на тротуарі біля автомобіля Мерседес (а.п.77-103 т.2);

- відповідь КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» ЖОР від 16.04.2024 №01-06/582, відповідно до якої бригадою екстреної медичної допомоги здійснювався виїзд на ДТП 05.04.2024 року о 15 год 02 хв за адресою: м. Житомир, вул. Покровська, 116. По прибутті бригади екстреної медичної допомоги одній особі чоловічої статі віком 15 років було констатовано біологічну смерть. Другій особі жіночої статі віком 14 років було надано відповідну медичну допомогу та доставлено в приймальне відділення КНП «Житомирська обласна дитяча клінічна лікарня» Житомирської обласної ради. Третій особі жіночої статі віком 36 років було надано відповідну медичну допомогу. Від запропонованого транспортування до медичного закладу відмовилась (а.п.128 т.2);

- висновок експерта №317 від 29.05.2024 року, за яким при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_19 виявлено тілесні ушкодження: множинні переломи кісток основи та склепіння черепа, розриви твердої мозкової оболонки, крововиливи між борозни головного мозку, розрив черепно-хребтового з'єднання з повним розривом стовбура мозку, множинні переломи кісток тазу, відкритий перелом лівої стегнової кістки, крововилив під плевру та в тканину легень, селезінки, розрив аорти з масивним крововиливом в навколоаортальну клітковину, рани голови (2) та нижніх кінцівок (множинні), множинні садна тіла, синці правого ока та гомілки. Дані тілесні ушкодження утворились від дії тупих твердих предметів з обмеженою та переважаючою контактуючою поверхнею, якими могли бути виступаючі та переважаючі поверхні кузова автомобіля, мотозасобу та дорожнього покриття, не суперечить обставинам та терміну, вказаних в постанові, незадовго до, після та в момент настання смерті, мають ознаки ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя в момент їх спричинення, знаходяться в прямому причинному зв'язку з настанням смерті. Смерть ОСОБА_19 настала внаслідок тупої поєднаної травми тіла у вигляді: множинних переломів кісток основи та склепіння черепа, розривів твердої мозкової оболонки, крововиливів між борозни головного мозку, розриву черепно-хребтового з'єднання з повним розривом стовбура мозку, множинних переломів кісток тазу, відкритого перелому лівої стегнової кістки, крововиливів під плевру та в тканину легень, селезінки, розриву аорти з масивним крововиливом в навколоаортальну клітковину, множинних ран, саден та синців тіла. В момент спричинення тілесних ушкоджень гр. ОСОБА_19 міг знаходитися в будь-якому положенні тіла, при якому ділянки тіла з ушкодженнями були б доступні для здійснення травмуючого впливу. Відповідь на питання про можливість врятування життя входить в компетенцію комісійної експертизи. Однак, на думку експерта, врятувати життя при наданні своєчасної медичної допомоги було неможливо, оскільки виявлені тілесні ушкодження, згідно п.4,8 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», є смертельними. Враховуючи ступінь розвитку трупних явищ, слід вважати, що смерть гр. ОСОБА_19 настала в межах близько доби до моменту дослідження трупа в морзі. При судово-токсикологічному досліджені крові від трупа ОСОБА_19 будь-яких спиртів та наркотичних речовин не виявлено (а.п. 105-113 т.2);

- свідоцтво про смерть ОСОБА_19 № НОМЕР_5 від 06.04.2024 року, яким підтверджується його смерть 05.04.2024 року (а.п.106 т.3);

- висновок експерта №779 від 27.05.2024 року, відповідно до якої у потерпілої ОСОБА_13 , яка знаходилась на стаціонарному лікуванні з 05.04.2024 по 16.04.2024 у зв'язку із отриманими тілесними ушкодженнями виявлено: забійні поверхневі рани на лівому стегні та гомілці; закритий багатоуламковий перелом лівої стегнової кістки в середній третині; закрита черепно-мозкова травма; струс головного мозку, які утворилися від дії тупих твердих предметів і травмуючим механізмом їх утворення була ударна дія таких предметів, ударна дія тупих предметів із струсом тіла, були спричинені при ДТП 05.04.2024 і які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, за ознаками тривалого розладу здоров'я (а.п.116-117 т.3);

- висновки СМЕ №749 від 22.05.2024 року, №810 від 30.05.2024 року у потерпілого ОСОБА_16 , який перебував на стаціонарному лікуванні з 05.04.2024 по 15.04.2024 виявлено закриту тупу травму шийного відділу хребта, здавлено-уламковий перелом тіла 5-го шийного хребця із здавленням спинно-мозкового каналу та перелом його суглобових відростків справа. Закрита тупа травма шийного відділу хребта відноситься до тяжкого тілесного ушкодження за ознакою небезпеки для життя і утворились від дії тупого твердого предмета, і травмуючим механізмом її утворення була дія сили здавлювання хребта, які могли бути спричинені під час ДТП 05.04.2024 (а.п.120-121, 123-124 т.3);

- результат токсикологічного дослідження крові від 05.04.2024 року, відповідно до якого в крові ОСОБА_11 виявлено етиловий алкоголь в концентрації 1,05 проміле (а.п.134 т.3);

- висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 05.04.2024 року, де зазначено, що ОСОБА_11 на момент огляду перебуває у стані алкогольного сп'яніння (а.п.136 т.3)

- протокол огляду предмету від 06.04.2024 року, згідно якого проведено огляд відеозапису, вилученого з автореєстратора свідка ОСОБА_20 , яким зафіксовано події 05.04.2024. На момент проведення фіксації денна пора доби, на лобовому склі наявні краплі води, дорожнє покриття перебуває у мокрому стані. Автомобіль, з якого ведеться відеозапис, рухається в правій смузі у напрямку центру м. Житомир, попутно та на зустріч рухаються різного типу транспортні засоби. На відрізку відеофайлу, починаючи з 13.59.59 зафіксовано, що автомобіль рухається у правій смузі, наближаючись до перехрестя, попереду рухаються транспортні засоби, у лівій зустрічній смузі рухається автомобіль типу «Газель» білого кольору, який зменшує швидкість, у правій зустрічній смузі автомобіль «МАЗ» рудого кольору, позаду нього стає помітний автомобіль чорного кольору із увімкненим світлом фар. Потім автомобіль типу «Газель» зупиняється, а у правій зустрічній смузі продовжує рух автомобіль МАЗ рудого кольору, до якого наближається чорний автомобіль. О 14.00.00 в попутному напрямку до автомобіля, з якого здійснюється відеозапис, проїжджає білий автомобіль, що обмежує оглядовість зустрічної смуги і о 14.00.01 в полі зору з'являється на зустрічній смузі руху автомобіль «МАЗ» рудого кольору, позаду швидко наближається автомобіль чорного кольору «Мерседес», між ними залишається досить коротка відстань. О 14.00.02, коли автомобіль проїжджає МАЗ та «Мерседес» і їх не видно, чутно гучний звук зіткнення. Після цього автомобіль, з якого здійснюється відеозапис, зупиняється і о 14.00.19 чутно звук, як хтось вийшов з салону автомобіля ( а.п.108-113 т.2);

- протокол зняття показань технічних приладів (засобів), що мають функції відеозапису від 08.04.2024 року та протокол огляду предмету від 09.04.2024 року, згідно з якими на відеозаписі з камери спостереження, встановленої на фасаді будинку №189 по вул. Покровській в м. Житомирі зафіксовано подію ДТП, що мала місце 05.04.2024 року. Встановлено, що відеозапис здійснюється у світлу пору доби. Проїзна частина перебуває у мокрому стані. На початку відеозапису видно рух по вул. Покровській, зі сторони проспекту Незалежності, в напрямку вул. Богдана Хмельницького, ближче до правого краю проїзної частини трактору червоного кольору з причепом зеленого кольору. Позаду вказаного трактору з причепом, в попутному напрямку, ближче до середини проїзної частини видно рух автомобіля «Газель» білого кольору, який при наближенні до перехрестя з вул. Гранітною знижує швидкість руху. В цей же час видно рух автомобіля марки «МАЗ», який рухається позаду трактору з причепом у напрямку вул.Б.Хмельницького, по правій смузі руху та випереджає «Газель». О 14:31:57 на проїзній частині вул.Покровської, в напрямку проспекту Незалежності, ближче до правого краю проїзної частини рухається мопед на якому перебувають дві особи. В цей же час автомобіль марки «МАЗ» справа випереджає автомобіль марки «ГАЗель». Також в цей момент позаду автомобілів «МАЗ» та «ГАЗель» з'являється в полі зору легковий автомобіль темного кольору, який швидко до них наближається. Далі «МАЗ», після випередження по правій смузі руху «ГАЗель», зміщується в ліву смугу руху, попереду у нього по правій смузі руху рухається трактор із причепом. В цей же час автомобіль темного кольору, який рухався позаду вказаних транспортних засобів, в безпосередній близькості від задньої частини автомобіля «ГАЗель» змінює свій рух з лівої у праву смугу руху. В цей час мопед наближається до перехрестя з вул. Гранітною. о 14:31:59 «МАЗ» вже перестроївся з правої у ліву смугу руху та в цей момент легковий автомобіль чорного кольору, який рухався позаду, здійснює зіткнення своєю передньою правою частиною із задньою лівою частиною вантажівки. Зіткнення між вказаними транспортними засобами відбулося на вул. Покровській в районі перехрестя з вул. Гранітною. В цей час мопед із двома особами знаходився в безпосередній близькості від них. Після зіткнення легковий автомобіль чорного кольору змінив свій напрямок руху вліво та виїхав на зустрічні смуги руху, де відбувся наїзд на мопед із двома особами на ньому, який рухався у зустрічному напрямку. В подальшому видно як розлітаються уламки транспортних засобів, з мопеда підлітає до гори особа, яка знаходилася на ньому. В подальшому автомобіль «МАЗ» зупинився на вул. Покровській у лівій смузі руху, в напрямку вул.Б.Хмельницького, мопед зупинився на газоні, а легковий автомобіль зупинився на тротуарі, неподалік від будинку, де встановлена відеокамера, з якої ведеться відеозйомка. Також видно, що легковим автомобілем, що є учасником дорожньо-транспортної пригоди, є автомобіль марки «MERCEDES-BENZ». В подальшому, під час перегляду відеозапису видно, що поблизу задньої правої частини автомобіля «MERCEDES-BENZ» рухається особа, яка до цього була на мопеді. Також у вказаному автомобілі відчинилися водійські дверцята. В цей час до автомобіля «MERCEDES-BENZ» та до потерпілих з мопеда почали підбігати люди. Через деякий час із салону автомобіля «MERCEDES-BENZ» вийшов водій. Після чого з автомобіля «MERCEDES-BENZ» вийшов пасажир переднього сидіння. Через деякий час на місце події приїхали співробітники поліції та карети швидкої медичної допомоги (а.п. 115-125 т.2);

- відповідь Житомирського обласного центру з гідрометеорології від 15.04.2024 року №996-03-16-336, з якої вбачається, що 05.04.2024 року о 15-00 год було хмарно; вітер західний, середня швидкість 3м/с, максимальна 6м/с; температура повітря - 14.5° тепла; відносна вологість повітря - 65%; метеорологічна дальність видимості становила 10 км. З 14 год. 25 хв. до 15 год. 15 хв. спостерігався слабкий зливовий дощ (а.п.129 т.2);

- відповідь КП «Електричних мереж зовнішнього освітлення «Міськсвітло» ЖМР від 17.04.2024 №129, згідно якої на момент скоєння ДТП на перехресті вулиць Покровська - Гранітна тимчасових дорожніх знаків і тимчасових споруд не було, заяв і скарг від мешканців даного району не надходило (а.п.130 т.2);

- протокол огляду транспортного засобу від 10.04.2024 року, яким зафіксовано огляд транспортного засобу - автомобіля ««MERCEDES BENZ С200», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 . При огляді встановлено: зовнішні пошкодження сконцентровані в передній правій частині автомобіля у вигляді пошкодження переднього вітрового скла, деформації кришки моторного відсіку, руйнація переднього бамперу автомобіля, решітки радіатора, рами кріплення решітки радіатора, рами кріплення переднього номерного знаку, правого переднього зовнішнього світлового приладу, переднього правого крила автомобіля. Переднє праве колесо автомобіля без вмісту повітря, розгерметизовано (а.п.198-204 т.2);

- висновки експертів №СЕ-19/106-24/5611-ІТ від 26.04.2024 року, №СЕ-19/106-24/5614-ІТ від 29.04.2024, №СЕ-19/106-24/5609-ІТ від 26.04.2024 на момент ДТП, робоча гальмова система, рульове керування, ходова частина автомобілей «MERCEDES BENZ С200» (номерний знак НОМЕР_1 ), «МАЗ» (номерний знак НОМЕР_3 ), мопеда «SUZUKI» (без реєстраційного номера), знаходились в технічно працездатному стані. В ході експертизи не встановлено ознак технічного характеру, які могли призвести до раптової відмови та втрати керування транспортним засобом, і знаходитись в причинному зв'язку з створенням аварійної обстановки і виникненням даної ДТП (а.п.133-139, 141-146, 148-153 т.2);

- висновок експерта №СЕ-19/106-24/5615-ІТ від 09.05.2024 року, згідно яким на автомобілі «MERCEDES BENZ С200» (номерний знак НОМЕР_1 ) визначена наявність двох груп слідів і пошкоджень ударно-динамічного характеру, які розташовані в передній та правій боковій частині автомобіля та накладаються одні на одні. Виражені слідами згинів, вдавлювання, зминання, розривів, потертостей металу та руйнацій полімерних матеріалів. З відшаруванням власного лакофарбового покриття. Впровадженням складових частин декоративного облицювання наданого на дослідження мопеда «SUZUKI». При цьому загальний напрямок слідоутворюючої сили був спрямований спереду назад та під незначним кутом справа наліво відносно поздовжньої осі автомобіля. Вказані сліди, виходячи з фабули і обставин ДТП, могли утворитися в процесі першочергового контакту автомобіля «MERCEDES BENZ С200» з наданим на дослідження автомобілем «МАЗ» (номерний знак НОМЕР_3 ) та послідуючим контактом з наданим на дослідження мопедом «SUZUKI» (без номерного знаку).

На мопеді «SUZUKI» сліди механічних пошкоджень, ударно-динамічного характеру, сконцентровані в передній лівій частині, виражені слідами згинів, вдавлювання, потертостей металу, розломами, відломами полімерного облицювання передньої вилки та рами, з відокремленням складових частин. При цьому загальний напрямок слідоутворюючої сили був спрямований зліва направо відносно поздовжньої осі мопеда. Вказані пошкодження мають єдиний механізм утворення та виходячи з фабули і обставин ДТП могли утворитися в процесі контакту мопеда SUZUKI з автомобілем «MERCEDES BENZ С200». Первинний контакт досліджуваних транспортних засобів відбувся між передньою частиною (передній бампер, кришка моторного відсіку) автомобіля «MERCEDES BENZ С200» з передньою лівою частиною (декоративне облицювання передньої вилки, ліве перо передньої вилки, переднє колесо зліва) мопеда «SUZUKI». В момент первинного контакту кут між поздовжньою віссю автомобіля «MERCEDES BENZ С200» (номерний знак НОМЕР_1 ) та повздовжньою віссю мопеда «SUZUKI» становив близько 115±5°. З технічної точки зору місце зіткнення автомобіля «MERCEDES BENZ С200» та мопеда «SUZUKI», розташоване на проїзній частині вулиці Покровської в м. Житомир, в правій смузі по напрямку руху до центра міста, перед зафіксованим слідом юзу правих коліс автомобіля «МЕRCEDES BENZ С200» (позиція №7 на схемі) (а.п.155-163 т.2);

- висновок експерта №СЕ-19/106-24/5616-ІТ від 09.05.2024 року, відповідно до якого на автомобілі «МАЗ» (номерний знак НОМЕР_3 ) сліди механічних пошкоджень, ударно-динамічного характеру, сконцентровані в задній лівій частині, виражені слідами згинів, вдавлювання, потертостей металу, з відшаруванням власного лакофарбового покриття та відтиском на торцевій частині заднього захисного пристрою, за геометричними формами співпадаючим з переднім номерним знаком автомобіля «MERCEDES BENZ С200». При цьому загальний напрямок слідоутворюючої сили був спрямований ззаду наперед відносно поздовжньої осі автомобіля. Вказані пошкодження мають єдиний механізм утворення та виходячи з фабули і обставин ДТП могли утворитися в процесі контакту автомобіля «МАЗ» з «MERCEDES BENZ С200». 3. Первинний контакт досліджуваних транспортних засобів відбувся між передньою частиною (передній бампер, кришка моторного відсіку, праве переднє крило) автомобіля «MERCEDES BENZ С200» з задньою частиною (задній захисний пристрій, задній лівий бризковик) автомобіля «МАЗ». В момент первинного контакту кут між поздовжньою віссю автомобіля «MERCEDES BENZ С200» та повздовжньою віссю автомобіля «МАЗ» становив близько 15 ±5°. З технічної точки зору місце зіткнення автомобіля «MERCEDES BENZ С200» та «МАЗ» розташоване на проїзній частині вулиці Покровської в м. Житомир, по напрямку руху від центра міста до виїзду, перед зафіксованими уламками пластику автомобіля MERCEDES BENZ С200» (позиція №1 на схемі) (а.п.165-174 т.2);

- висновок експерта №КСЕ 19/106-24/5592 від 21.05.2024 року, проведеного на підставі дослідження відеозапису з камер спостереження «2_ch8- 20240405143150 20240405153150» встановлено, що швидкість руху автомобіля «Mercedes-Benz С200» н/з НОМЕР_1 до ДТП становила 102 км/год. Швидкість руху автомобіля «МАЗ», н.з. НОМЕР_3 до ДТП становила 45.2 км/год. Швидкість руху мопеда SUZUKI AF50 без р/н під керуванням водія ОСОБА_19 до ДТП становила 45 км/год. В умовах даної пригоди водій мопеда SUZUKI AF50 без р/н ОСОБА_19 - не мав технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем «Mercedes-Benz С200» н/з НОМЕР_1 , з моменту виникнення небезпеки для руху шляхом виконання вимог п. 12.3 ПДР. У даній дорожній обстановці водієві автомобіля «Mercedes-Benz С200» н/з НОМЕР_1 , ОСОБА_11 необхідно було діяти відповідно до вимог п.12.4, 12.9 б, та 13.1 Правил дорожнього-руху України. З технічної точки зору, враховуючи те, що дана ДТП трапилась в задовільних дорожніх умовах, за відсутності технічних чинників, які б змушували водія ОСОБА_11 екстрено виконувати вимоги п.12.3 Правил дорожнього руху України, тобто -з боку інших учасників дорожнього руху для вказаного водія не створювалась небезпека чи перешкоди для руху, розв'язок даної дорожньої ситуації повністю вирішувався обраними діями на свій розсуд вказаним водієм.

Отже, з технічної точки зору, в діях вказаного водія вбачаються невідповідності вищезазначеним вимогам ПДР, які і знаходяться в причинному зв'язку з виникненням даної ДТП.

Питання про те, чи мав технічну можливість водій автомобіля «Mercedes-Benz С200» уникнути зіткнення шляхом екстреного гальмування не вирішувалось, оскільки з технічної точки зору, його зміст позбавлений смислу, так як експертне дослідження з визначення технічної можливості уникнути ДТП, відповідно до вимог п. 12.3 проводиться саме для того учасника ДТП, якому була створена небезпека чи перешкода для руху.

У даній дорожній обстановці оцінка дій водія автомобіля «МАЗ» р/н НОМЕР_6 ОСОБА_18 не потребує спеціальних технічних пізнань, та може бути надана органами слідства (судом) самостійно на підставі правового аналізу матеріалів провадження у відповідності до вимог Правил дорожнього руху.

У даній дорожній обстановці водієві мопеда «SUZUKI» без р/н ОСОБА_19 необхідно було діяти відповідно до вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України, зміст якого зазначений в дослідницькій частині. З технічної точки зору, в діях водія ОСОБА_19 не вбачається невідповідності вимогам п. 12.3 ПДР.

В умовах місця пригоди, з технічної точки зору, причиною виникнення наведеної ДТП є - невідповідність дій водія автомобіля Mercedes-Benz С200 н/з НОМЕР_1 ОСОБА_11 вимогам п.12.4, 12.9 б), та 13.1 Правил дорожнього руху України (а.п.176-196 т.2).

Зібрані у справі вищенаведені докази загалом узгоджуються між собою, не викликають сумнівів у їх достовірності та у своїй сукупності в достатній мірі підтверджують фактичні обставини кримінального правопорушення, які викладені при формулюванні обвинувачення, а саме те, що порушення водієм ОСОБА_11 вимог п.12.4, 12.9 б), та 13.1 Правил дорожнього руху України знаходиться в прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками і щодо спростування протилежних доводів сторони захисту колегія суддів вважає за необхідне вказати таке.

Дорожній рух становить діяльність з підвищеним ризиком, під час якої можуть виникати непередбачувані ситуації як в силу певних зовнішніх факторів (наприклад, завалів або поваленого дерева), так і в силу людських помилок, необережності, необачності, а також і порушення правил дорожнього руху. Тому на всіх учасників дорожнього руху покладається обв'язок дотримуватися не лише чітко визначених правил, як, наприклад, обмеження швидкості або заборони проїзду, але й загальних засад безпеки руху, що визначаються дорожньою обстановкою, що склалася. Водій юридично зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну (пункт 2.3 б ПДР) та в разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку об'єктивно спроможний виявити, негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди (пункт 12.3 ПДР). Закон не передбачає модифікації цих обов'язків або звільнення від них залежно від причин виникнення перешкоди, тому ці причини можуть включати також і порушення ПДР іншим учасником дорожнього руху.

Дослідивши фактичні обставини справи та доводи сторін, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає позицію сторони захисту хибною, а наведені ними доводи щодо не доведення належними й допустимими доказами наявності у діях обвинуваченого всіх ознак об'єктивної сторони інкримінованого злочину такими, що не заслуговують на увагу.

Колегія суддів зазначає, що вирішуючи питання наявності чи відсутності в діях ОСОБА_11 причинного зв'язку з наслідками, що настали, необхідно враховувати, що диспозиція правопорушення, передбаченого ст. 286-1 КК, сформульована законодавцем як бланкетна, тому для встановлення ознак об'єктивної сторони складу кримінального правопорушення, передбаченого даною нормою закону України про кримінальну відповідальність, потрібно проаналізувати ті нормативно-правові акти, які унормовують правила безпеки руху й експлуатації транспорту, насамперед ПДР, для з'ясування, які саме порушення цих правил були допущені особою, яка керувала т/з у момент ДТП. При цьому належить враховувати, що кримінальне правопорушення, передбачене ст.286-1 КК, є правопорушенням із так званим матеріальним складом, і однією із обов'язкових ознак його об'єктивної сторони, що характеризує вчинене діяння (дію чи бездіяльність), є не будь-які з допущених особою порушень ПДР, а лише ті з них, які спричиняють (викликають, породжують) суспільно небезпечні наслідки, передбачені ч. 1, 2, 3, 4 ст. 286-1 КК, тобто тільки такі порушення ПДР, які є причиною настання цих наслідків і, отже, перебувають із ними у причинному зв'язку.

Об'єктивна сторона складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286-1 КК, включає такі обов'язкові елементи: діяння (дія або бездіяльність), вчинене особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; обстановка; суспільно-небезпечні наслідки (середньої тяжкості тілесне ушкодження, смерть потерпілого або тяжке тілесне ушкодження, загибель кількох осіб); причинний зв'язок між суспільно небезпечним діянням та передбаченими законом суспільно небезпечними наслідками.

Діяння полягає в порушенні правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту. Воно може вчинятися шляхом дії або бездіяльності й полягати: 1) у вчиненні дій, заборонених правилами 2) у невиконанні дій, які особа може і зобов'язана вчинити відповідно до вимог правил безпеки руху й експлуатації транспорту. Обстановка вчинення кримінального правопорушення характеризується тим, що діяння вчиняється та наслідки настають в обстановці дорожнього руху. Причинний зв'язок між діянням і наслідками має місце тоді, коли порушення правил безпеки руху або експлуатації транспорту, допущене винуватою особою, неминуче зумовлює шкідливі наслідки, передбачені ст. 286-1 КК.

Допущені особою, яка керує т/з, порушення ПДР можуть бути умовно поділені на дві групи: а) порушення, які самі собою (без порушення інших правил ПДР) не здатні викликати наслідки, зазначені у ст. 286-1 КК; б) порушення, які самі собою (навіть без будь-яких інших додаткових факторів) містять реальну можливість настання наслідків і тим самим виступають як головна, вирішальна умова, без якої наслідки не настали б і яка з неминучістю викликає (породжує) їх у конкретній ДТП, що мала місце.

Під час розгляду кримінального провадження суд зобов'язаний виявити, встановити і вказати в мотивувальній частині вироку порушення ПДР, які мали місце під час конкретної ДТП, але водночас він повинен чітко зазначати у вироку, які саме з цих порушень були причиною настання наслідків, передбачених ст. 286-1 КК, тобто знаходилися у причинному зв'язку з ними, а які з цих порушень виконали лише функцію умов, що їм сприяли.

Тільки порушення ПДР, які містять у собі реальну можливість настання суспільно небезпечних наслідків і виступають безпосередньою причиною їх настання у кожному конкретному випадку ДТП, є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.286-1 КК. Тобто склад правопорушення, передбаченого ст. 286-1 КК, утворює не будь-яке недотримання особою, яка керує т/з, вимог ПДР, а лише таке, що безпосередньо призвело до зазначених у цій статті наслідків.

У випадку виникнення ДТП за участю декількох водіїв наявність чи відсутність у їх діях складу кримінального правопорушення потребує встановлення причинного зв'язку між діянням (порушенням правил безпеки дорожнього руху) кожного з них і наслідками, що настали, тобто з'ясування ступеня участі кожного з них у спричиненні злочинного наслідку.

У цьому кримінальному провадженні місцевий суд провів розгляд з урахуванням положень ст. 337 КПК України в межах висунутого ОСОБА_11 обвинувачення відповідно до обвинувального акта, дослідив та оцінив усі докази в сукупності та чітко встановив у вироку, що ОСОБА_11 , в порушення вимог п. 2.9.а) ПДР, керуючи транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, перевищив максимально допустиму швидкість, зазначену в п. 12.4 ПДР (50 км/год), та грубо порушив вимоги п. 12.9.б) ПДР, рухаючись зі швидкістю 102 км/год., чим створив загрозу безпеці дорожнього руху при керуванні транспортним засобом (п. 2.3.д ПДР). Незважаючи на створену ним небезпечну дорожню обстановку, ОСОБА_11 , свідомо ігноруючи заборонні приписи ПДР, діючи злочинно самовпевнено, продовжував рух у межах населеного пункту з перевищенням дозволеної швидкості, порушуючи вимоги п. 12.9.б) ПДР. При цьому, в порушення п. 2.3.б) ПДР, проявив неуважність, не простежив за дорожньою обстановкою та її змінами, не врахував дорожні умови та обрану ним швидкість транспортного засобу, що призвело до наступного: рухаючись по вул. Покровській та наближаючись до перехрестя з вул. Гранітною, водій ОСОБА_11 , в порушення вимог п.13.1 ПДР, не дотримався безпечної дистанції до автомобіля «МАЗ 5337», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_18 , який рухався попереду в попутному напрямку.

Водночас, перебуваючи на відстані, достатній для зменшення швидкості руху аж до зупинки транспортного засобу, за умови чіткого виконання вимог ПДР, ОСОБА_11 , у порушення п.12.1 ПДР, невірно оцінив дорожню обстановку, не відреагував на її зміну та, обираючи безпечну швидкість руху, не зменшив швидкість, щоб мати змогу безпечно керувати транспортним засобом. Натомість, продовжував рух з перевищенням максимально допустимої швидкості, без вжиття заходів для усунення створеної ним небезпечної обстановки, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки (п.12.3 ПДР), внаслідок чого передньою правою частиною свого автомобіля здійснив зіткнення із задньою лівою частиною автомобіля «МАЗ 5337», в послідуючому виїхав на зустрічну смугу руху, де здійснив зіткнення з мопедом «Suzuki» під керуванням неповнолітнього ОСОБА_19 , який рухаючись в зустрічному напрямку.

Таким чином, допущені водієм ОСОБА_11 порушення вимог пп.12.4., 12.9.б) та 13.1 Правил дорожнього руху України перебувають у прямому причинному зв'язку зі створенням аварійної обстановки, виникненням зазначеної дорожньо-транспортної пригоди та заподіянням потерпілому ОСОБА_19 тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили його смерть, а також тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості ОСОБА_13 й тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_16 . Зазначені наслідки є безпосереднім результатом таких порушень і становлять обов'язкову ознаку об'єктивної сторони складу кримінального правопорушення.

За конкретними обставинами даного кримінального провадження апеляційний суд вважає, що та обставина чи був увімкнений покажчик лівого повороту автомобіля «МАЗ» перед здійсненням маневру з правої смуги в ліву смугу руху не має вирішального значення для встановлення винуватості обвинуваченого в порушенні правил безпеки руху, адже згідно експертного висновку №КСЕ 19/106-24/5592 від 21.05.2024 року дана ДТП трапилась в задовільних дорожніх умовах, за відсутності технічних чинників, які б змушували водія ОСОБА_11 екстрено виконувати вимоги п.12.3 Правил дорожнього руху України, тобто - з боку інших учасників дорожнього руху для вказаного водія не створювалась небезпека чи перешкоди для руху, розв'язок даної дорожньої ситуації повністю вирішувався обраними діями на свій розсуд вказаним водієм.

Як вірно встановив суд першої інстанції, з аналізу відеозапису з камери спостереження, розташованої на фасаді будинку №189 по вул. Покровській у м.Житомирі, убачається, що водій автомобіля «Mercedes», наближаючись до перехрестя, рухався із значно перевищеною швидкістю. При цьому йому було добре видно, що обидві смуги руху зайняті транспортними засобами, які рухались істотно повільніше. Така дорожня обстановка об'єктивно вимагала від водія «Mercedes» завчасного зменшення швидкості, однак він цього не зробив, продовживши рух на великій швидкості, що значно перевищувала швидкість транспортних засобів, які рухалися попереду в попутному напрямку.

Суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що, хоча якість відеозображення та віддаленість камери не дозволяють достеменно встановити факт увімкнення покажчика лівого повороту на автомобілі «МАЗ» перед початком маневру, проте чітко видно, що зміна смуги руху автомобілем «МАЗ» здійснювалась поступово, а не різко. Водночас автомобіль «Mercedes», швидко наближаючись до нього, повторював траєкторію його руху, що свідчить про те, що водій не міг не бачити зміну напрямку руху «МАЗ» і, попри очевидну необхідність реагування, не вжив жодних заходів для зниження швидкості та запобігання зіткненню.

Апеляційний суд не вбачає підстав ставити під сумнів експертні висновки у даному кримінальному провадженні, якими беззаперечно встановлено, що в умовах місця пригоди, з технічної точки зору, причиною виникнення наведеної ДТП є - невідповідність дій водія автомобіля Mercedes-Benz С200 н/з НОМЕР_1 ОСОБА_11 вимогам п.12.4, 12.9 б), та 13.1 Правил дорожнього руху України.

На вказані експертні висновки захисник уваги не звернув та фактично перейнявши на себе роль експерта в апеляційній скарзі наголошував на необґрунтованих твердженнях про те, що у зв'язку із тим, що водій автомобіля МАЗ не включаючи лівого повороту розпочав маневр з правої смуги руху в ліву смугу руху та враховуючи, що дорожнє покриття було мокрим - технічної можливості зупинити автомобіль «Мерседес Бенц» у обвинуваченого не було.

Більше того, зазначеним експертним висновком засвідчено, що питання про те, чи мав технічну можливість водій автомобіля «Mercedes-Benz С200» уникнути зіткнення шляхом екстреного гальмування не вирішувалось, оскільки з технічної точки зору, його зміст позбавлений сенсу, так як експертне дослідження з визначення технічної можливості уникнути ДТП, відповідно до вимог п. 12.3 проводиться саме для того учасника ДТП, якому була створена небезпека чи перешкода для руху, чого в даному кримінальному провадженні не встановлено, оскільки жоден із інших учасників дорожнього руху не створював для водія автомобіля «Mercedes-Benz С200» ані небезпеки, ані перешкоди, а розвиток дорожньої ситуації повністю залежав від обраної ним манери керування транспортним засобом та дотримання ним вимог Правил дорожнього руху.

Стороною захисту не надано жодних належних, допустимих і достовірних доказів, у тому числі жодного експертного висновку, які б підтверджували викладені нею припущення щодо обставин дорожньо-транспортної пригоди та дій інших учасників дорожнього руху. Викладені захистом позиції щодо нібито відсутності у водія автомобіля «МАЗ» потреби здійснювати маневр у зв'язку з виконанням «специфічної роботи» зі збору сміття на узбіччі дороги, що, на їх думку, начебто обмежувало його швидкість певними межами, як і твердження обвинуваченого про його «нерозрахунок» на можливість обгону трактору з причепом, фактично є лише припущеннями, не підтвердженими жодними об'єктивними даними. Такі аргументи не мають жодного фактичного, технічного чи юридичного підґрунтя, є надуманими, суб'єктивними та спрямовані виключно на хибне тлумачення дорожньої ситуації, що склалася безпосередньо перед виникненням ДТП, з метою уникнення відповідальності.

Апеляційний суд також не приймає до уваги аргументи сторони захисту про неповноту висновку експертизи механізму та обставин дорожньо-транспортної пригоди №КСЕ 19/106-24/5592 від 21.05.2024 року, з підстав вказаних в апеляційній скарзі захисником.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, об'єктами дослідження експерта були матеріали кримінального провадження, зокрема, протокол огляду місця ДТП, схеми до нього та оптичний диск із відеозаписом з місця події.

Отже, у розпорядженні експерта були надані усі докази, що містили об'єктивну інформацію про дорожньо-транспортну подію. Експерт при заданому комплексі вихідних даних вирішив всі можливі питання, на які надав повні, в достатній мірі обґрунтовані та вичерпні відповіді. Клопотання про надання слідчим додаткових матеріалів експерт не подавав.

Більше того, наявність у матеріалах провадження відеозапису з місця ДТП, який фіксує реальний перебіг події, обстановку, дії учасників та інші об'єктивні фактичні дані, виключає необхідність використання суб'єктивних джерел інформації для проведення експертних досліджень, якими є показання свідків, потерпілих чи підозрюваного, на чому наголошує захисник в апеляційній скарзі. Такі показання можуть містити припущення, помилкове сприйняття або суб'єктивну оцінку подій, тоді як відеозапис забезпечує безпосереднє і точне відображення фактичних обставин дорожньо-транспортної пригоди, що є найбільш достовірним та точним джерелом для проведення експертного дослідження.

Саме тому, на думку колегії суддів, експерт обґрунтовано використав відеозапис як основне джерело вихідних даних для дослідження, що відповідає вимогам об'єктивності, повноти та наукової обґрунтованості експертного висновку.

Отже, з огляду на встановлені під час розгляду справи в суді першої інстанції обставини, колегія суддів зауважує, що висновок експерта у даному кримінальному провадженні №КСЕ 19/106-24/5592 від 21.05.2024 року відповідає вимогам статей 101, 102 КПК України, є належно мотивованим, науково обґрунтованим, складений експертом, що має достатній фах, досвід і стаж експертної роботи, та був офіційно попереджений про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 КК України, що відповідає п.4.12 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 8.10.1998 № 53/5, відповіді та висновки експерта не допускають подвійного тлумачення і суперечностей, які потребували б роз'яснення, а, окрім того, всупереч доводам захисника, підтверджуються іншими доказами у даному кримінальному провадженні.

Таким чином, колегія суддів не вбачає у цьому провадженні підстав для визнання експертизи механізму та обставин дорожньо-транспортної пригоди неповною і погоджується з правильністю його оцінки судом першої інстанції, а незгода сторони захисту з такою оцінку не є достатньою підставою для визнання висновку експерта неналежним чи недопустимим доказом.

Доводи сторони захисту про недоведеність вчинення ОСОБА_11 злочину у стані алкогольного сп'яніння були предметом розгляду місцевого суду та спростовуються детально наведеними в оскарженому вироку доказами.

Суд першої інстанції критично оцінив показання обвинуваченого про те, що він був тверезий та розцінив їх як захисну позицію з метою уникнення більш суворого покарання за вчинене. З такої оцінкою показань обвинуваченого в частині заперечення ним факту перебування в стані алкогольного сп'яніння в момент вчинення ДТП погоджується апеляційний суд.

Факт керування ОСОБА_11 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння на момент ДТП підтверджується результатом токсикологічного дослідження крові від 05.04.2024 року, відповідно до якого в крові ОСОБА_11 виявлено етиловий алкоголь в концентрації 1,05 проміле, висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 05.04.2024, де зафіксовано, що ОСОБА_11 на момент огляду перебував у стані алкогольного сп'яніння.

Доводи обвинуваченого про те, що алкоголь він ужив уже після дорожньо-транспортної пригоди, начебто діставши з багажника автомобіля пляшку горілки, випивши її та викинувши пляшку в кущі неподалік місця події, є безпідставними й не підтверджуються жодними доказами.

Передусім ці твердження спростовуються відеозаписом з камер спостереження, на якому чітко та безперервно зафіксовано увесь перебіг подій від моменту ДТП і до прибуття правоохоронців. На відео видно, що ОСОБА_11 після виходу з автомобіля не підходив до багажного відділення транспортного засобу та не відкривав багажник, не здійснював будь-яких дій, пов'язаних із діставанням будь-яких предметів, зокрема пляшки, і не вживав жодних напоїв. Зазначені обставини додатково підтверджуються показаннями свідків ОСОБА_20 та ОСОБА_39 , які зазначили, що ОСОБА_11 перебував у їхньому полі зору відразу після ДТП і до приїзду поліції, і за цей час він не відкривав багажник, не діставав пляшку і не вживав алкоголь.

Таким чином, сукупність відеозапису як об'єктивного джерела фактичних даних та показань свідків повністю спростовує версію обвинуваченого про вживання алкоголю вже після ДТП.

Крім того, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги показання потерпілого ОСОБА_16 та свідка ОСОБА_15 про те, що ОСОБА_11 не вживав алкогольні напої, оскільки є віруючим, оскільки було встановлено, що цей потерпілий та свідок є друзями обвинуваченого (свідок ОСОБА_15 раніше співмешкала з обвинуваченим), а їхні показання суперечать іншим вказаним вище достовірним доказам, які підтверджують перебування обвинуваченого у стані алкогольного сп'яніння на момент ДТП, у тому числі й власним показанням ОСОБА_11 , який у судовому засіданні зазначив, що не вживає алкоголь не з релігійних переконань, а лише через те, що не любить його смак.

Колегія суддів зауважує, що незгода сторони захисту з оцінкою судом першої інстанції доказів у кримінальному провадженні не може бути достатньою та обґрунтованою підставою для визнання їх недопустимими, а є лише способом захисту і намаганням спростувати ці докази, які об'єктивно вказують на вчинення ОСОБА_40 злочину, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України.

За наведених обставин кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_11 за ч.3 ст.286-1 КК України, а саме як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, в стані алкогольного сп'яніння, що спричинило смерть потерпілого, а також заподіяло потерпілим тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості та тяжкі тілесні ушкодження, є правильною.

Отже, апеляційний суд дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України, прийнято згідно з критерієм доведеності «поза розумним сумнівом», який застосовується Європейським судом з прав людини (рішення «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року), а тому підстав для задоволення апеляційних вимог обвинуваченого та його захисника за обставин, викладених в поданих апеляційних скаргах, не вбачається.

Що стосується апеляційних доводів захисника ОСОБА_10 з приводу того, що при приєднанні невідбутої частини покарання, суд не врахував, що ОСОБА_11 проявив щире каяття, визнав свою вину в тому, що скоїв ДТП, тим самим допоміг встановленню фактичних обставин по справі, просив пробачення у потерпілих, визнав позовні вимоги та заявив, що буде відшкодовувати всі понесені потерпілими матеріальні та моральні збитки, колегія суддів їх відхиляє з огляду на таке.

Відповідно до ст. ст. 50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінальних покарань», передбачено, що, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

На думку суду апеляційної інстанції, суд першої інстанції при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_11 в повній мірі дотримався вище наведених вимог закону.

Відповідно до змісту оскарженого вироку, суд першої інстанції, призначаючи ОСОБА_11 покарання врахував характер і ступінь тяжкості вчинених злочинів, які відповідно до положень ст.12 КК України належать до нетяжких злочинів (ч.1 ст. 382 КК України) та до тяжких злочинів (ч.3 ст. 286-1 КК України), їх наслідки є непоправними. ОСОБА_19 , 2009 року народження, загинув, отримані ОСОБА_13 , 2009 року народження, тяжкі тілесні ушкодження назавжди змінили її життя, ОСОБА_16 отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження і вимушений був лікуватися тривалий час. Врахував суд першої інстанції і дані про особу винного, який не одружений, напередодні вчинення кримінальних правопорушень працевлаштований не був. Обвинувачений раніше судимий - вироком Овідіопольського районного суду Одеської області від 09.09.2021 за ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України визначено іспитовий строк 3 роки. Вчинив кримінальні правопорушення під час іспитового строку

Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, судом першої інстанції не встановлено. Також відсутні докази, які б свідчили про щире розкаяння чи активне сприяння розкриттю злочину, а заявлені ним наміри щодо відшкодування завданої шкоди не підтверджуються жодними конкретними діями.

Доводи сторони захисту про не врахування судом першої інстанції визнання ОСОБА_11 вини та його каяття є безпідставними, оскільки визнання вини у провадженні цієї категорії справ передбачає не лише визнання факту вчинення порушення, а й усвідомлення та визнання наявності причинного зв'язку між допущеними порушеннями Правил дорожнього руху та фактичними наслідками у вигляді загибелі та тілесних ушкоджень потерпілих, чого ОСОБА_11 не визнав.

Із змісту апеляційної скарги обвинуваченого, а також його позиції, висловленої під час апеляційного розгляду, вбачається, що він фактично намагається перекласти відповідальність за скоєну ДТП на іншого її учасника - водія ОСОБА_18 , представляючи його дії як такі, що є безпосередньою причиною дорожньо-транспортної пригоди.

Отже, підстави для врахування зазначених обставин як таких, що пом'якшують покарання відсутні.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, сам факт постійного невиконання численних рішень судів, що набрали законної сили, значне перевищення швидкості руху, регулярне керування транспортними засобами в стані алкогольного сп'яніння у сукупності із вчиненням правопорушення в період іспитового строку свідчить про те, що деформація його правосвідомості досягла такого рівня, що зневажливе ставлення ним до законів, суду та правопорядку стали для нього нормою поведінки.

Відповідно до ч.3 ст.78 КК України у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового кримінального правопорушення суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 КК України.

Приписами ст.71 КК України встановлено, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. Остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком. Ці приписи закону є імперативними і підлягають обов'язковому виконанню.

Згідно з приписами п.26 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», невідбутою частиною покарання за попереднім вироком треба вважати покарання, від відбування якого особу звільнено з випробуванням, за винятком часу тримання під вартою в порядку запобіжного заходу або затримання, перебування в медичному закладі тощо

Як слідує з оскаржуваного вироку, місцевий суд на підставі ст.71 КК України частково приєднав невідбуту частину покарання, призначеного вироком Овідіопільського районного суду Одеської області від 09.09.2021 року за ч.3 ст.190, ч.4 ст.358 КК України та остаточно призначив покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 10 років, тобто суд дотримався вимог, передбачених ст.ст.71 КК України при призначенні остаточного покарання.

Таким чином, в апеляційній скарзі захисника обвинуваченого не наведено переконливих доводів, які б слугували підставою для пом'якшення призначеного ОСОБА_11 покарання

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які би перешкодили чи могли перешкодити місцевому суду ухвалити законне та вмотивоване рішення, колегією суддів не виявлено, а наведені в апеляційній скарзі доводи не є достатніми для скасування оскарженого вироку.

Враховуючи наведене вище, на переконання колегії суддів апеляційного суду, оскаржуваний вирок є законним та обґрунтованим, відтак апеляційні вимоги сторони захисту не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407 КПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_11 та його захисника ОСОБА_12 залишити без задоволення, а вирок Богунського районного суду м.Житомира від 04.08.2025 відносно ОСОБА_11 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її оголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії рішення.

Судді :