Житомирський апеляційний суд
Справа №290/429/25 Головуючий у 1-й інст. Кірічук М. М.
Категорія 70 Доповідач Талько О. Б.
30 жовтня 2025 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючої судді: Талько О.Б.,
суддів: Коломієць О.С., Григорусь Н.Й.,
за участю секретаря Нестерчук М.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу № 290/429/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката Кузнєцова Костянтина Віталійовича, на рішення Романівського районного суду Житомирської області від 8 липня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Кірічука М. М.,-
У квітні 2025 року позивачка звернулася до суду з позовом, в якому зазначила, що 1 листопада 2022 року уклала шлюб із відповідачем, від якого вони мають неповнолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає з нею та знаходиться на її утриманні. На даний час вони із відповідачем хоча і перебувають у шлюбі, але фактично протягом останнього року проживають окремо, а 15 квітня 2025 року нею було подано позовну заяву про розірвання шлюбу. Жодних коштів на утримання сина від відповідача вона не отримує, хоча він є працездатним та призваний до лав ЗСУ, а також має стабільний дохід.
Окрім того, ОСОБА_2 також добровільно не надає їй матеріальної допомоги, а вона перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Джерела доходу, крім соціальних виплат на дитину, у неї відсутні. Також на її утриманні перебувають двоє неповнолітніх дітей від першого шлюбу.
Таким чином, просила суд ухвалити рішення про стягнення з відповідача щомісячно аліментів на її утримання у твердій грошовій сумі в розмірі 10000 грн щомісяця, починаючи з дня подачі заяви до досягнення сином ОСОБА_4 трирічного віку.
Рішенням Романівського районного суду Житомирської області від 8 липня 2025 року позов задоволено.
Стягнуто щомісячно з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 кошти на її утримання в твердій грошовій сумі у розмірі 10000 грн, починаючи з 15 квітня 2025 року до 9 квітня 2027 року.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 - адвокат Кузнєцов К.В., посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Зокрема, зазначає, що відповідач не був повідомлений про розгляд справи.
У матеріалах справи відсутні будь-які відомості про те, яким саме чином і коли відповідач був повідомлений про розгляд справи, що позбавило його можливості подати відзив, надати докази та реалізувати право на захист.
Окрім того, відповідно до медичної документації, що надається додатком до зазначеної скарги, а саме довідки військово-лікарської комісії № 2025-0606-0804-2514- 7 від 06.06.2025 року, довідки від з травматологічного відділення КУ «ЦРЛ Пулинської райради» від 01.08.2025 року відповідач наразі перебуває на стаціонарному лікуванні, а тому здійснювати захист своїх прав під час розгляду даної справи виявилось неможливим.
Відповідач жодних повісток, копії позовної заяви не отримував. Про ухвалення оскаржуваного рішення йому стало відомо з додатку «Дія».
Крім того, з 22 січня 2025 року відповідач проходить лікування травм, отриманих під час виконання бойового завдання, що підтверджується довідкою військово-лікарської комісії (ВЛК) від 6 червня 2025 року. Про зазначені обставини позивачці було відомо, що підтверджується відеозаписом від 09.07.2025 року, який додається до матеріалів апеляційної скарги.
Таким чином, позивачка, усвідомлюючи його скрутне матеріальне та фізичне становище, пов'язане з тривалим лікуванням та фактичною неможливістю отримувати судові повістки й особисто брати участь у судовому процесі, скористалася цими обставинами, що призвело до ухвалення рішення без належного захисту прав та інтересів відповідача.
Зауважує, що суд визначив розмір аліментів на утримання дружини ОСОБА_1 виключно на підставі довідки з Державної податкової служби у Житомирській області від 2 червня 2025 року за 6 місяців, яка містить разові виплати та не відображає стабільний дохід відповідача. При цьому не досліджувалися фактичні середньомісячні доходи та витрати відповідача.
Вказує, що відповідач є військовослужбовцем, мобілізованим для проходження служби, що підтверджується відповідними документами, та під час виконання бойового завдання отримав множинні вогнепальні осколкові поранення.
Відповідно до довідки військово-лікарської комісії № 2025-0606-0804-2514-7 від 06.06.2025 року, солдат ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , військова частина НОМЕР_2 , має наступний діагноз: S78. 1. Стан після ВТ (22.01.2025): множинних вогнепальних осколкових поранень тулуба, верхніх та правової нижньої кінцівки, ускладнених турнікетним синдромом правової нижньої кінцівки, лікованим оперативно (25.01.2025): ампутація правої нижньої кінцівки на рівні в/3 стегна, ( 26.01., 27.01., 03.02., 10.02., 13.02.2025): Повторні хірургічні обробки з реампутацією кукси, у вигляді незміцнілого шкірного рубця кукси правого стегна, в'ялогранулюючої рани кукси, фантомного больового синдрому.
Відповідач наразі потребує тривалого лікування. Так, відповідно до довідки від 01.08.2025 року, ОСОБА_2 наразі перебуває на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні КУ «ЦРЛ Пулинської райради» з 26.07.2025 року по даний час.
Зазначені обставини є істотною зміною матеріального та фізичного стану відповідача, оскільки він втратив працездатність, перебуває у тяжкому стані та потребує постійного догляду і додаткових витрат на лікування та реабілітацію. У зв'язку з цим він об'єктивно не має можливості сплачувати аліменти на утримання дружини.
Суд залишив поза увагою вказані обставини та дійшов помилкового висновку про задоволення позову.
Окрім того, у мотивувальній частині рішення суду відсутнє належне правове та фактичне обґрунтування визначення розміру аліментів на утримання дружини у сумі 10000 грн. Судом не наведено жодних розрахунків, доказів, з яких би вбачалося, чому саме зазначена сума є обґрунтованою, необхідною та пропорційною матеріальному стану відповідача і потребам позивача. Така невизначеність у розрахунках та мотивуванні порушує вимоги ст. 263 ЦПК України щодо законності та обґрунтованості судового рішення.
Окрім цього, позивачка є особою з інвалідністю 3 групи. Вона отримує щомісячні соціальні виплати у зв'язку з інвалідністю, розмір яких є фіксованим, що забезпечує покриття її базових життєвих потреб. Зазначені обставини свідчать про наявність фінансових можливостей позивачки та повинні були бути враховані судом при визначенні розміру аліментів на дружину, відповідно до принципів розумності, справедливості та пропорційності.
У відзиві на апеляційну скаргу позивачка просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення без змін.
Зокрема, зазначає, що станом на дату ухвалення рішення відповідач мав дохід, який значно перевищує встановлений законом прожитковий мінімум для осіб. Маючи такий дохід, відповідач не надав належних доказів, які б свідчили про реальні додаткові витрати на лікування чи інші життєво необхідні потреби. Обов'язковою умовою виникнення права на отримання аліментів від другого з подружжя є не лише необхідність у такій допомозі, а й також можливість останнього надавати таку матеріальну допомогу. Вважає, що надані відповідачем медичні документи переважно не відображають актуального стану здоров'я і медичних витрат за останній період.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони з 1 листопада 2022 року перебувають у зареєстрованому шлюбі, від якого у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Наявна в матеріалах справи довідка Романівської селищної ради від 14.04.2025 року містить інформацію про склад сім'ї ОСОБА_1 , до якої належать: чоловік ОСОБА_2 , син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не був повідомлений про розгляд справи.
Відповідно до довідки військово-лікарської комісії № 2025-0606-0804-2514-7 від 06.06.2025 року, солдат ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , військова частина НОМЕР_2 , має наступний діагноз: S78. 1. Стан після ВТ (22.01.2025): множинних вогнепальних осколкових поранень тулуба, верхніх та правової нижньої кінцівки, ускладнених турнікетним синдромом правової нижньої кінцівки, лікованим оперативно (25.01.2025): ампутація правої нижньої кінцівки на рівні в/3 стегна, ( 26.01., 27.01., 03.02., 10.02., 13.02.2025): Повторні хірургічні обробки з реампутацією кукси, у вигляді незміцнілого шкірного рубця кукси правого стегна, в'ялогранулюючої рани кукси, фантомного больового синдрому.
Згідно з довідкою, виданою КНП "Лікарня" Пулинської селищної ради, від 01.08.2025 року ОСОБА_2 з 26 липня 2025 року перебував на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні КУ «ЦРЛ Пулинської райради» з діагнозом МВТ (22.01.2025): ВОСП тулуба, верхніх та правої нижньої кінцівки. Стан після ампутації.
Відповідно до положень частини другої статті 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.
Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу ( частина четверта статті 84 СК України).
Отже, право на аліменти у дружини - матері може виникнути лише у разі достатнього матеріального забезпечення чоловіка, наявності у чоловіка достатніх коштів для надання дружині - матері спільної дитини матеріальної допомоги та стягуються за умови, що чоловік, до якого пред'явлено вимоги про надання утримання, спроможний надавати матеріальну допомогу.
Таким чином, сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Як свідчать матеріали справи, у зв'язку із проходженням військової служби та захистом України від збройної агресії рф відповідач отримав тяжке поранення, що призвело до ампутації правої нижньої кінцівки.
Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, позивачка зауважила, що відповідач отримав грошове забезпечення та додаткову винагороду для лікування після тяжкого поранення, що, на її думку, свідчить про спроможність відповідача сплачувати аліменти на її утримання.
З даного приводу колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що грошові виплати військовослужбовцям, які отримали поранення, передбачені в першу чергу для забезпечення можливості їхнього лікування, реабілітації та відновлення здоров'я й психологічного стану після отриманих травм.
Таким чином, виплата зазначених коштів жодним чином не свідчить про наявність у відповідача можливості сплачувати кошти на утримання позивачки.
Як вбачається з матеріалів справи, матеріальне становище відповідача значно погіршилося через тривале лікування, яке потребує та потребуватиме у подальшому значних фінансових витрат.
Вказані обставини не були враховані судом першої інстанції, який дійшов помилкового висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача на утримання позивачки 10000 грн щомісячно.
Враховуючи вказане, рішення суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 259,268,367,368,374,376,381-384 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Кузнєцова Костянтина Віталійовича, задовольнити.
Рішення Романівського районного суду Житомирської області від 8 липня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуюча Судді:
Повний текст постанови складений 18 листопада 2025 року.