Справа № 163/1575/25 Провадження №33/802/769/25 Головуючий у 1 інстанції:Ониско Р. В.
Доповідач: Денісов В. П.
19 листопада 2025 року місто Луцьк
Суддя Волинського апеляційного суду Денісов В.П., з участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, Логвіс В.Ю., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Маневицького районного суду Волинської області від 14 жовтня 2025 року щодо нього,
Вказаною постановою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, із позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів на строк 1 (один) рік,
Також стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 605 грн. 60 коп. судового збору,
ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він 06 липня 2025 року, біля 11 год. 07 хвилин, на автомобільній дорозі (Р-14) сполученням Луцьк-Ківерці-Маневичі-Любешів-Дольськ 71км, керував автомобілем марки «RENAULT GRANT SCENIC», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п. 2.9 а Правил дорожнього руху.
В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає постанову судді незаконною. Посилається на те, що працівник поліції безпідставно здійснив зупинку транспортного засобу під його керуванням, а отже не мав права проводити огляд водія на стан сп'яніння. Зазначає, що він не мав жодних ознак алкогольного сп'яніння. Вказує на те, що огляд на стан алкогольного сп'яніння був проведений без присутності свідків. Просить постанову судді скасувати та закрити справу за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_3 , яка підтримувала апеляційну скаргу і просила скасувати постанову судді та закрити провадження у справі, доходжу висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.
Відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Згідно приписів ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Положеннями ст.280 КУпАП регламентовано, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вказаних вимог закону суд першої інстанції, розглядаючи матеріали про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , дотримався.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме, керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами у справі, що ретельно перевірені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та у взаємозв'язку для ухвалення даного рішення.
Так, його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, об'єктивно стверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 383013 від 06 липня 2025 року (а.с.1), актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів «ДРАГЕР 6820» (виявлені ознаки сп'яніння у ОСОБА_1 - 1.02 проміле) (а.с.4), направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 06 липня 2025 року (від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі ОСОБА_1 відмовився) (а.с.5), рапорту поліцейського роти з обслуговування м. Ковель УПП у Волинській області ДПП Євгенія Пірожика від 06 липня 2025 року (а.с.6), DVD-R диска з відеозаписом відносно ОСОБА_1 (а.с.9), а також іншими матеріалами справи.
Пункт 1.3 ПДР передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
В п.1.9 ПДР встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Так, п.2.9 «а» ПДР забороняє водію керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, настає за ч.1 ст.130 КУпАП.
Процедура проведення огляду на визначення в особи стану алкогольного сп'яніння повністю відповідає вимогам нормативно-правових актів, які регламентують це питання.
Так, відповідно до змісту ст.266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі Інструкції), якщо поліцейський уповноваженого підрозділу НПУ виявляє ознаки стану алкогольного сп'яніння у водія транспортного засобу (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів; порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці), у зв'язку з чим є законні підстави вважати, що останній перебуває у такому стані, то має право вимагати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп'яніння.
А тому, оскільки на місці зупинки транспортного засобу у водія ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук (а.с.4), то працівник поліції мав право запропонувати йому пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан сп'яніння.
Отже, не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що він не мав жодних ознак алкогольного сп'яніння, оскільки такі доводи є необґрунтованими та повністю спростовуються наявними в матеріалах доказами.
В той час, відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, під час проходження проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, або такий огляд проводиться у присутності двох свідків
Згідно приписів частини 3 цієї статті КУпАП у разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Відповідно до п.6 Розділу І Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Згідно з п.7 Розділу І у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я.
Зазначені нормативно-правові акти дають зробити висновок, що для проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння водія транспортного засобу в закладах охорони здоров'я є дві підстави, а саме незгода водія на проведення огляду на стан сп'яніння працівником поліції з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу та незгода водія з його результатами.
Відеозаписи, які містяться у матеріалах справи та перегляд їх змісту вказує на те, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння зафіксовано належним чином.
Зазначені відеозаписи події відповідають вимогам ст.251 КУпАП, згідно якої доказом є показання технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Надані відеозаписи відображають подію адміністративного правопорушення та містять відомості, що підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому обґрунтовано судом взяті до уваги.
Як вбачається з відеозапису з бодікамер працівників поліції, ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції за невиконання ОСОБА_1 вимог дорожнього знаку 2.2. ПДР «Проїзд без зупинки заборонено», поліцейський, який зупинив транспортний засіб під керуванням останнього, на місці зупинки виявив ознаки алкогольного сп'яніння та запропонував водієві пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу драгер, на що він погодився. Було встановлено, що ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп'яніння, результат огляду - 1,02‰. На пропозицію працівника поліції проїхати в медичний заклад відмовився. Працівник поліції роз'яснив права особи яка притягається до адміністративної відповідальності, місце розгляду справи та виконав інші дії, що входять до його обов'язків при складенні протоколу про адміністративне правопорушення. Був ознайомлений з протоколом та засвідчив його власним підписом, також і в акті огляду зазначив підписом, що з результатом згідний (а.с.9).
Таким чином, є безпідставним доводи апелянта про те, що у працівників поліції були відсутні законні підстави для проведення огляду та, що працівник поліції безпідставно здійснив зупинку транспортного засобу, оскільки транспортний засіб було зупинено в порушення вимог ПДР, згодом були у водія виявлені ознаки алкогольного сп'яніння.
Більше того, апеляційний суд зазначає, що правомірність дій поліцейських щодо зупинки транспортного засобу не знаходиться у причинному зв'язку з обов'язком водія транспортного засобу пройти відповідний медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння.
Право органів Національної поліції вимагати пройти у встановленому порядку медичний огляд відповідно до п.2.5 ПДР України кореспондується із обов'язком водія не керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Що стосується тверджень апеляційної скарги про незалучення поліцейськими свідків, то вони не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому не беруться апеляційним судом до уваги.
Так, положеннями ч.2 ст.266 КУпАП регламентовано, що огляд водія на стан алкогольного чи іншого сп'яніння, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.
Оскільки поліцейськими було застосовано технічні засоби відеозапису, на яких зафіксовано дії водія ОСОБА_1 (а.с.9), тому свідки в даному випадку не залучались відповідно до приписів ч.2 ст.266 КУпАП.
З урахуванням наведеної сукупності обставин, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими і такими, що свідчать про намагання ОСОБА_1 уникнути накладення на нього безальтернативного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами.
Апеляційним судом не встановлено порушень порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, визначеного ст.266 КУпАП.
Оцінюючи сукупність наявних в справі доказів, апеляційний суд дійшов висновку, що доводи апелянта щодо відсутності в його діях складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не відповідають встановленим обставинам справи та повністю спростовуються сукупністю досліджених в суді першої інстанції матеріалів справи про адміністративне правопорушення, та відповідно розцінюються як такі, що спрямовані на уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Як не встановлено й істотних порушень норм КУпАП, які могли б стати безумовною підставою для скасування постанови та закриття провадження у справі, як про це просить сторона захисту у своїх апеляційних скаргах.
Проаналізувавши зібрані й досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, вважаю, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КУпАП, які містяться в матеріалах справи.
При накладенні на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, суд врахував фактичні обставини справи, дані про особу порушника та обґрунтовано застосував безальтернативне адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Підстав для скасування постанови судді та закриття провадження в даній справі з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд не вбачає.
На підставі викладеного та керуючись ст.294 КУпАП,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову судді Маневицького районного суду Волинської області від 14 жовтня 2025 року щодо нього - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського апеляційного суду В.П. Денісов