Справа № 158/17/25 Головуючий у 1 інстанції: Поліщук С. В.
Провадження № 22-ц/802/1243/25 Доповідач: Киця С. I.
11 листопада 2025 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Киці С. І.,
суддів Данилюк В. А., Шевчук Л. Я.,
секретар судового засідання Черняк О. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Сільськогосподарське приватне підприємство "Дружба" до Ківерцівської міської ради Луцького району Волинської області про визнання права власності на нерухоме майно за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 , поданою представником ОСОБА_2 , на рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 10 вересня 2025 року,
Позивач ОСОБА_1 в січні 2025 року звернувся в суд з позовом до відповідача Ківерцівської міської ради Луцького району Волинської області, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Сільськогосподарське приватне підприємство «Дружба», про визнання права власності на нерухоме майно. Позов мотивовано тим, що Акціонерне пайове товариство «Дружба» (АПТ «Дружба») є правонаступником колгоспу «Дружба» с. Журавичі колишнього Ківерцівського району. Акціонерне пайове товариство «Дружба» у відповідності до виписки з протоколу №2 від 25.12.1998 зборів уповноважених АПТ «Дружба» було реорганізовано в сільськогосподарське приватне підприємство «Дружба», засновником якого є позивач по справі ОСОБА_1 , що підтверджується статутом СГПП «Дружба». Рішенням загальних зборів співвласників СГПП «Дружба» бувшого Ківерцівського району, при розподілі майна, засновнику ОСОБА_1 було виділено наступне нерухоме майно: 1. свинарник, який 1963 року введений в експлуатацію; 2. будинок комірника, який 1966 року введений в експлуатацію; 3. корівник 2-х рядний, який 1968 року введений в експлуатацію; 4. корівник 2-х рядний, який 1973 року введений в експлуатацію; 5. столярний цех, який 1993 року введений в експлуатацію; 6. адмінприміщення, яке 1980 року введене в експлуатацію; 7. зерносклад (с. Журавичі), який 1974 року введений в експлуатацію; 8. зерносклад (с. Журавичі), який 1988 року введений в експлуатацію; 9. зерносклад (с. Домашів), який 1989 року введений в експлуатацію; 10. машинно-тракторний парк (25 об'єктів), який 1987 року введений в експлуатацію; 11. ремонтно-механічна майстерня, яка1980 року введена в експлуатацію; 12. приміщення пилорами, яка в 1978 року введена в експлуатацію. Вказане майно було передане засновником позивачем по справі ОСОБА_1 в користування СГПП «Дружба» та перебуває на його балансі на рахунку № НОМЕР_1 «Будинки та споруди», при цьому станом на даний час документів про введення даних об'єктів в експлуатацію не збереглося. Рішенням № 1 від 06.10.2021 затверджена нова редакція статуту СГПП «Дружба», засновником якого та одноосібним власником є позивач по справі ОСОБА_1 . Вважає, що вищевказане майно є приватною власністю позивача по справі ОСОБА_1 , оскільки отримане ним згідно рішення комісії з організації вирішення майнових питань, що виникають в процесі реформування СГПП «Дружба» «Про виділення майна засновнику сільськогосподарського приватного підприємства на суму його майнового паю», що оформлене відповідними протоколами саме як майновий пай позивача, яке останній передав на баланс заснованого ним СГПП «Дружба» та використовується в господарській діяльності підприємства. На зазначені об'єкти нерухомого майна виготовлено технічні паспорти та присвоєно поштові адреси. Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Ківерцівської міської рада Волинської області від 16 листопада 2021 року за № 61622797 відмовлено ОСОБА_1 у державній реєстрації права власності на адмінприміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , у зв'язку з тим, що подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження. Покликаючись на положення ст. ст. 321, 392 ЦК України, Закон України «Про колективне сільськогосподарське підприємство», просить визнати за позивачем по справі ОСОБА_1 право власності на вказані вище об'єкти нерухомого майна.
Рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 10 вересня 2025 року в задоволенні позову відмовлено.
Позивач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на вказане рішення суду. Вважає рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим, винесеним у результаті неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків суду обставинам справи, та таким, що ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права. Вказує, що спірне майно засновнику сільськогосподарського підприємства ОСОБА_1 передано згідно діючого на той час Закону України “Про колективне сільськогосподарське підприємство» на підставі протоколу № 4 від 25.12.1998 зборів уповноважених АПТ “Дружба» (про виділення майна засновнику сільськогосподарського приватного підприємства на суму його майнового паю) до моменту початку аграрної реформи згідно Указу Президента України “Про заходи щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки» від 29 січня 2001 року № 62/2001. Другий етап реорганізації сільськогосподарського підприємства проводився в 2001 році після прийняття вищевказаного Указу Президента України № 62/2001. Було оформлено список основних засобів, які належать членам СГПП “Дружба», до якого також увійшло спірне майно, яке було виділено ОСОБА_1 ще протягом 1998 року на першому етапі реорганізації, а також список основних засобів, які не належать членам СГПП “Дружба». Оскільки все спірне майно ОСОБА_1 було виділено у відповідності до п. 10 протоколу № 4 від 25.12.1998 зборів уповноважених АПТ “Дружба» та переліку основних засобів до вступу в силу Указу Президента України “Про заходи щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки» від 29 січня 2001 року № 62/2001 та в подальшому вказане рішення загальних зборів співвласників СГПП “Дружба» від 16.03.2021, було затверджено комісією з організації та вирішення майнових питань, які виникають в процесі реформування СГПП “Дружба» та загальними зборами співвласників СГПП “Дружба», то повторно сертифікати на вказане майно не видавались та не погашались. Вказане не взято до уваги судом першої інстанції виключно з формальної відсутності примірника майнового сертифікату. ОСОБА_1 заперечує висновок суду першої інстанції про те, що Ківерцівська міська рада є неналежним відповідачем, оскільки у ОСОБА_1 відсутні правовстановлюючі документи на спірні об'єкти нерухомого майна, а об'єкти розташовані на території Ківерцівської територіальної громади, тобто на землі комунальної власності, тому відповідачем у цій справі має бути не державний реєстратор, а Ківерцівська міська рада, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 916/1608/18. Просить суд рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю та визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) право власності на наступні об'єкти нерухомого майна: 1) свинарник А-1, загальною площею 559,4 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 ; 2) будинок комірника А-1, загальною площею 39,5 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 ; 3) корівник 2-х рядний А-1, загальною площею 932,9 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 ; 4) корівник 2-х рядний А-1, загальною площею 606,7 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 ; 5) зерносклад А-1, загальною площею 591,4 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 ; 6) зерносклад А-1, загальною площею 927,1 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 ; 7) зерносклад (с. Домашів) А-1, загальною площею 512,1 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 ; 8) пилорама А-1, загальною площею 559,4 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 ; 9) ремонтно-механічна майстерня А-2, загальною площею 400,5 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 ; 10) ремонтно-механічна майстерня Б-1, загальною площею 80,2 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 ; 11) машинно-тракторний парк А-1, загальною площею 449,5 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 ; 12) машинно-тракторний парк Б-1, загальною площею 442,5 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 ; 13) машинно-тракторний парк В-1, загальною площею 398,3 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 ; 14) машинно-тракторний парк Г-1, загальною площею 400,6 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 ; 15) машинно-тракторний парк Д-1, загальною площею 216,9 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 ; 16) столярний цех А-1, загальною площею 230,9 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 ; 17) адмінприміщення А-2, загальною площею 366,5 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 .
Відзив на апеляційну скаргу в цій справі не подавався.
Учасники справи, їх представники в судове засідання не з'явились. Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Бурда Д. П. подав заяву про відкладення розгляду справи через його участь у невідкладних слідчих діях ГУНП у Волинській області адвоката Бурди Д. П. та по сімейних обставинах адвоката Красуна В. В., доказів зазначеного не подано суду. Апеляційний суд ухвалив відмовити в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи, через неповажність причин неявки в судове засідання. Позивач, представники відповідача та третьої особи не повідомили суд про причини неявки в судове засідання.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є неможливість вирішення спору у відповідному засіданні.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (частина 2 статті 372 ЦПК України).
Суд ухвалив проводити розгляд справи у відсутності учасників справи, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи.
У відповідності до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи.
Апеляційний суд в складі колегії суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено, що АПТ «Дружба» реорганізовано в Сільськогосподарське приватне підприємство «Дружба», засновником якого є позивач по справі ОСОБА_1 , що підтверджується випискою з протоколу № 2 загальних зборів АПТ «Дружба» Ківерцівського району від 25 грудня 1998 року, а згідно Протоколу № 4 зборів уповноважених АПТ «Дружба» Ківерцівського району від 25 грудня 1998 року було затверджено перелік осіб, які мають право на майнові паї, розміри цих майнових паїв, а також про виділення засновнику СГПП «Дружба» ОСОБА_1 на суму його майнового паю об'єктів нерухомого майна зазначених у позовній заяві.
Довідкою СГПП «Дружба», підписаною членами комісії СПП «Дружба» (без зазначення їх прізвищ), без реєстраційного номеру та дати, зазначено основні засоби, які належать засновнику ОСОБА_1 .
З копії статуту СГПП «Дружба» затвердженого засновником СГПП «Дружба» ОСОБА_1 28 грудня 1998 року та зареєстровано в Ківерцівській районній державній адміністрації 30 грудня 1998 року встановлено, що підприємство є юридичною особою з дня його державної реєстрації (п. 3.1); підприємство є правонаступником АПТ «Дружба» (п. 3.3); підприємство є власником майна, земельних угідь, коштів, майнових та інших прав переданих йому засновником (п. 3.5); засновником підприємства є ОСОБА_1 (п. 4.1); статутний фонд підприємства складає 24023 грн та формується за рахунок разової передачі засновником майна і коштів, що є його власністю (п. 5.1, 5.2).
Нова редакція Статуту СГПП «Дружба», що затверджена власником ОСОБА_1 (рішення №1 від 06.10.2021) не пройшла відповідної реєстрації.
Долучені до матеріалів справи такі докази як: рішення виконавчого комітету Журавичівської сільської ради Ківерцівського району Волинської області № 28 від 29.11.2018 про присвоєння поштових адрес приміщенням СГПП «Дружба», довідки СГПП «Дружба» про облікування нерухомого майна приватного підприємства, а також технічні паспорти на об'єкти нерухомого майна не є доказом, що підтверджують право власності позивача по справі на дане майно.
Майно, право власності на яке просить визнати позивач по справі ОСОБА_1 введено в експлуатацію в період з 1963 по 1993 роки, при цьому жодних доказів (правовстановлюючих документів) про право власності на майно матеріали справи не містять.
Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Тобто, судове рішення не породжує права власності, а лише підтверджує наявне.
03 грудня 1999 року видано Указ Президента України № 1529/99 «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки» який передбачав, зокрема, реформування протягом грудня 1999 - квітня 2000 року колективних сільськогосподарських підприємств на засадах приватної власності на землю та майно шляхом забезпечення всім членам колективних сільськогосподарських підприємств права вільного виходу з цих підприємств із земельними частками (паями) і майновими паями та створення на їх основі приватних (приватно-орендних) підприємств, селянських (фермерських) господарств, господарських товариств, сільськогосподарських кооперативів, інших суб'єктів господарювання, заснованих на приватній власності; передачі окремих будівель, споруд, техніки, робочої і продуктивної худоби, птиці, знарядь праці тощо членам колективних сільськогосподарських підприємств - власникам земельних часток (паїв), які подали в установленому порядку заяву про відведення земельної ділянки в натурі, у рахунок погашення належних їм майнових паїв.
На час виникнення спірних правовідносин перехід права власності на майно колишніх сільськогосподарських підприємств регулювалось постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 року № 177 «Про врегулювання питань щодо забезпечення майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки» та листом Міністерства аграрної політики України від 05 травня 2001 року № 37-25-11/3923 «Щодо порядку видачі, обліку та погашення Свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат)». Відповідно до положень зазначених нормативних актів список осіб, які мають право на майновий пай, складається комісією і затверджується зборами співвласників. Майновий пай члена підприємства документально підтверджується свідоцтвом про право власності на майновий пай члена підприємства за зразком згідно з додатком. Свідоцтво видається сільською, селищною або міською радою згідно із списком осіб, які мають право на майновий пай підприємства.
Порядок розподілу та використання майна реорганізованих колективних господарських підприємств був урегульований наказом Міністерства аграрної політики від 14.03.2001 р. № 62 «Про затвердження Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств», зареєстрованого в Міністерстві юстиції від 04.04.2001 р. за № 306/5496, втратив чинність 24.05.2013р. на підставі наказу Міністерства аграрної політики та продовольства від 11.04.2013 р. № 253 «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких наказів», зареєстрованого в Міністерстві юстиції 25.04.2013 р. за № 673/23205, яким передбачалося, що виділення майнових паїв в індивідуальну власність проводилося підприємством - користувачем майна із переліку майна, виділеного на ці цілі. При виділенні майна в натурі конкретному власнику підприємство-правонаступник (користувач) одночасно з підписанням акта приймання-передавання майна робило відмітку про виділення майна в натурі у свідоцтві про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства, що засвідчується підписом керівника підприємства та печаткою. Указане свідоцтво з відміткою про виділення майна в натурі індивідуально, акт приймання-передавання майна були підставою для оформлення прав власності на зазначене майно в установленому порядку.
Передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності в судовому порядку є наявність підтвердженого належними доказами як права власності на майно, яке оспорюється або не визнається іншою особою, так і доведеність факту порушення (невизнання або оспорювання) цього права на спірне майно (пункти 76-77 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 916/1608/18).
Оскільки позивач не надав суду належних, допустимих та достатніх доказів, які б підтверджували існування у нього права власності на спірне майно, то правильним є висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для визнання за позивачем права власності на вказане майно.
Суд першої інстанції правильно вказав, що рішенням державного реєстратора Ківерцівської міської ради №61622797 від 16.11.2021, прийнято рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень з цих підстав на адмінприміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , яке зазначено у прохальній частині позовної заяви. Вищезазначене рішення державного реєстратора підлягає оскарженню, при цьому позивачем по справі оскаржено не було.
У позовній заяві позивач вказує, що АПТ “Дружба» було правонаступником КСП “Дружба», а СГПП “Дружба» - правонаступником АПТ “Дружба». Позивачем суду не надано свідоцтво про право власності на майновий пай члена підприємства, яким підтверджується майновий пай члена підприємства. Доказів, що ОСОБА_1 звертався до сільської, міської ради з приводу оформлення права власності на майновий пай не надано.
Відповідно до статуту СГПП “Дружба» зареєстрованого 30.12.1998 у Ківерцівській районній державній адміністрації підприємство є власником майна, земельних угідь, майнових та інших прав переданих йому засновником (п. 3.5.). Отже, спірне майно, яке було передане позивачем, як засновником, належить на праві власності СГПП “Дружба», при цьому позовні вимоги до СГПП “Дружба» не заявлялись. Зазначаючи в апеляційній скарзі, що спірні об'єкти нерухомості (корівники, свинарник, зерносклад і т.д.) розташовані на землях комунальної власності, а не на землі сільськогосподарського підприємства, позивач не наддав жодного доказу. Ківерцівська міська рада, як відповідач, не порушувала прав та інтересів позивача. Посилання в апеляційній скарзі на правові позиції Верховного Суду не спростовують правильних висновків, оскільки ці правові позиції викладені в справах по скаргах в інших правовідносинах, ніж у цій справі.
На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для визнання за позивачем права власності на майно.
Рішення судом першої інстанції постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування немає.
Керуючись ст. ст. 259, 268, 367, 368, 369, 371, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , залишити без задоволення.
Рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 10 вересня 2025 року в цій справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 19 листопада 2025 року.
Головуючий - суддя
Судді