Справа № 162/944/25 Провадження №33/802/788/25 Головуючий у 1 інстанції:Глинянчук В. Д.
Доповідач: Гапончук В. В.
17 листопада 2025 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд в складі:
судді - Гапончука В.В.,
за участю
захисника Круковця М.В. - Пасевича О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу захисника Пасевича Олександра Петровича в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Любешівського районного суду Волинської області від 21 жовтня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця і жителя АДРЕСА_1 , учня Любешівського технічного фахового коледжу ЛНТУ, РНОКПП НОМЕР_1 , до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122, ч.2 ст.126, ч.1 ст.130 КпАП України,
Постановою судді Любешівського районного суду Волинської області від 21.10.2025 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні правопорушень, передбачених ч.2 ст.122, ч.2 ст.126, ч.1 ст.130 КпАП України, і на підставі ч.2 ст.36 КпАП України накладено стягнення у межах санкції ч.1 ст.130 КпАП України у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Стягнуто з ОСОБА_1 у користь держави 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок судового збору.
ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він всупереч п.2.1 Правил дорожнього руху о 22 годині 13 хвилин 0.09.2025 року по вулиці Береговій у селищі Любешів Камінь-Каширського району Волинської області, не маючи права керування таким транспортним засобом, керував мотоциклом «Лонцін», реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Також, о 22 годині 13 хвилин 05.09.2025 року по вулиці Незалежності у селищі Любешів Камінь-Каширського району Волинської області, керуючи мотоциклом «Лонцін», реєстраційний номер НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мовлення, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху.
Окрім цього, всупереч п.9.2 (б) Правил дорожнього руху о 22 годині 13 хвилин 05.09.2025 року по вулиці Береговій у селі Зарудчі Камінь-Каширського району Волинської області, керуючи мотоциклом «Лонцін», реєстраційний номер НОМЕР_2 , перед поворотом не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку.
Справи за ч.2 ст.122, ч.2 ст.126, ч.1 ст.130 КпАП України відносно ОСОБА_1 в суді об'єднано в одне провадження (а.с.31-32).
Не погоджуючись із постановою судді захисник Пасевич О.П. в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій вважає оскаржувану постанову судді такою, що не відповідає вимогам закону, матеріалам та обставинам справи.
Вказує на те, що ОСОБА_1 на час складання протоколів про адміністративні правопорушення та на даний час є неповнолітнім. А тому для забезпечення права на захист неповнолітньої особи при її притягненні до будь-якого виду юридичної відповідальності здійснюється шляхом обов'язкового залучення законного представника, що не було зроблено працівниками поліції.
Підтвердженням цих обставин є відеозапис, з якого видно, що при зупинці ОСОБА_1 , пропонування йому пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння, опитування, огляду його предметів, їх фотографування без його дозволу, складання відносно нього процесуальних документів його батьків присутніх не було і ніхто їх на місце подій не викликав, тим більше про це і не повідомляв.
При телефонній розмові ОСОБА_1 , особа, яка склала протоколи відносно нього, нічим не підтвердила і не переконалася, що він спілкувався із своєю мамою. Разом з цим, жодним нормативно-правовим актом не передбачено і не надано право поліцейському проводити процесуальні дії із неповнолітніми особами в присутності їхзаконних представників за допомогою телефонної розмови.
Крім того, з матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що уповноважена особа, яка складала протоколи про адміністративні правопорушення, не ознайомила неповнолітню особу зі спеціальним правом, визначеним у ст.270 КпАП України.
Крім того, як убачається із зазначених протоколів про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні трьох різних правопорушень, вчинених в один і той же час але в різних місцях, що виключає склад будь якого з цих правопорушень в його діях.
Таким чином, наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративнихправопорушень, передбачених ч.2 ст.122, ч.2 ст.126 та ч.1 ст.130 КпАП України, за відсутності допустимих доказів обставин, викладених у протоколах про адміністративні правопорушення не доведена, тому провадження у справі підлягає закриттю.
Просить постанову Любешівського районного суду Волинської області від 21.10.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122, ч.2 ст.126 та ч.1 ст.130 КпАП України скасувати, а провадження щодо нього закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КпАП України (а.с.39-41).
В судове засідання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його законний представник ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленими про час та місце судового розгляду справи не з'явилися, клопотань про перенесення розгляду справи не подавали. Захисник не заперечував щодо продовження слухання справи у відсутності його довірителя. А тому апеляційний суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його законного представникп ОСОБА_2 ,відповідно до вимог ст.268 КпАП України.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши захисника ОСОБА_1 - адвоката Пасевича О.П., який підтримав останню з мотивів, викладених в ній, та просив її задовольнити, приходжу до наступного висновку.
За положеннями статтей 245, 252, 280 КпАП України, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
На думку апеляційного суду вказаних вимог закону при розгляді справи суд першої інстанції дотримався в повному обсязі.
Висновок суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.122, ч.2 ст.126, ч.1 ст.130 КпАП України, за обставин, викладених у постанові, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується сукупністю доказів, перевірених у судовому засіданні та належно оцінених судом.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст.251 КпАП України, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, а також іншими документами.
Факт вчинення ОСОБА_1 згаданих адміністративних правопорушень за обставин, зазначених в оскаржуваній постанові судді, підтверджуються зібраними у справі і належним чином дослідженими судом письмовими доказами.
Долучені до матеріалів адміністративної справи відеозаписи підтверджують винуватість ОСОБА_1 в сукупності з іншими дослідженими судом доказами. Підстав вважати дії поліцейських незаконними, а зібрані у ході досудової підготовки матеріалів докази недопустимими немає.
Апеляційний суд зазначає, що поліцейськими дотримано вимоги Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МОЗ та МВС України № 1452/735 від 09.11.2015 року.
Не знайшли свого підтвердження доводи апелянта про те, що працівники поліції при зупинці ОСОБА_1 , пропозиції пройти огляд на виявлення стану алкогольного сп'яніння та складенні адміністративних матеріалів діяли не у спосіб, передбачений законодавством, оскільки це повністю спростовується відеозаписом, який підтверджує, що працівники поліції діяли цілком у законний спосіб.
Проаналізувавши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності вважаю, що винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому адміністративних правопорушень є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КпАП України, які містяться в матеріалах справи.
Вищевикладені докази у своїй сукупності відтворюють реальну картину перебігу подій, є чіткими та послідовними та не викликають сумніву в апеляційного суду.
Такими чином усі доводи апелянта, які викладені в апеляційній скарзі і наведені ним в ході розгляду справи апеляційним судом щодо відсутності вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, на думку апеляційного суду зводяться до довільної та суперечливої інтерпретації дійсних обставин справи та відповідних норм чинного законодавства і фактично спрямовані на уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за вчинені правопорушення, передбачені ч.2 ст.122, ч.2 ст.126, ч.1 ст.130 КпАП України, шляхом закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень.
Доводи, на які посилається апелянт в апеляційній скарзі, а також надані ним під час розгляду справи апеляційним судом, аналогічні тим, що були предметом дослідження під час розгляду справи у суді першої інстанції та не заслуговують на увагу апеляційного суду, так як не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи як судом першої інстанції, так і під час розгляду справи апеляційним судом.
З урахуванням наведеного апеляційний суд вважає, що місцевий суд обґрунтовано визнав винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.122, ч.2 ст.126, ч.1 ст.130 КпАП України, постанова судді першої інстанції є законною та мотивованою, а накладене на ОСОБА_1 безальтернативне стягнення відповідає вимогам ст.ст.23, 33, 36 КпАП України.
За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було прийнято законне і обґрунтоване рішення, при цьому, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та зміни чи скасування оскаржуваної постанови.
На підставі викладеного, керуючись статтею 294 КпАП України, -
Апеляційну скаргу захисника Пасевича Олександра Петровича в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Постанову судді Любешівського районного суду Волинської області від 21 жовтня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122, ч.2 ст.126, ч.1 ст.130 КпАП України залишити без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського апеляційного суду Гапончук В.В.