Справа № 761/9692/24
Провадження № 2/761/1985/2025
(заочне)
30 квітня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Аббасової Н.В.,
секретаря судового засідання Сухини А.С.,
за участі:
представника позивача Шатковської І.С.
представника третьої особи Гонтара Д.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві у порядку загального позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Беламі Юа», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Житло-Капітал», про витребування нерухомого майна з чужого володіння,
У березні 2024 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду із позовом до ТОВ «Беламі Юа» (далі по тексту - відповідач), третя особа: ТОВ «ФК «Житло-Капітал» (далі по тексту - третя особа), про витребування нерухомого майна з чужого володіння.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 2021 року позивач є довірителем фонду фінансування будівництва виду А «ЖК Герцен Парк» (далі по тексту - «ФФБ»). Після повного розрахунку з Управителем ФФБ (ТОВ «ФК «Житло-Капітал») позивач набув майнові права на паркомісця №№ НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки: 8000000000:91:005:0019) (поштова адреса: АДРЕСА_2 ).В подальшому позивачу стало відомо, що в лютому 2024 року право власності на зазначені паркомісця було зареєстровано за іншою юридичною особою, а саме ТОВ «Беламі Юа».
Позивач зазначає, що він не відступав (не відчужував) на користь будь-яких третіх осіб належні йому майнові права на зазначені паркомісця, отже відповідач заволодів оспорюваним майном незаконно, без відповідної правової підстави.
Позивач є належним власником майна, тому має право витребувати це майно з незаконного володіння відповідача.
На підставі зазначеного позивач просив суд:
-витребувати у ТОВ «Беламі Юа» та передати ОСОБА_1 паркомісце НОМЕР_3 у складі об'єкту будівництва - комплексу житлових будинків з вбудованими приміщеннями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки: 8000000000:91:005:0019) (поштова адреса: АДРЕСА_2 ), майнові права на яке були набуті ОСОБА_1 на законних підставах;
- витребувати у ТОВ «Беламі Юа» та передати ОСОБА_1 паркомісце НОМЕР_4 у складі об'єкту будівництва - комплексу житлових будинків з вбудованими приміщеннями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки: 8000000000:91:005:0019) (поштова адреса: АДРЕСА_2 ), майнові права на яке були набуті ОСОБА_1 на законних підставах;
- витребувати у ТОВ «Беламі Юа» та передати ОСОБА_1 паркомісце НОМЕР_5 у складі об'єкту будівництва - комплексу житлових будинків з вбудованими приміщеннями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки: 8000000000:91:005:0019) (поштова адреса: АДРЕСА_2 ), майнові права на яке були набуті ОСОБА_1 на законних підставах;
-стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.03.2024 матеріали позовної заяви передано на розгляд судді Аббасовій Н.В.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 18.03.2024 відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче судове засідання. Цією ж ухвалою суду встановлено відповідачу строк п'ятнадцять днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, протягом якого відповідач має право подати відзив на позовну заяву, з урахуванням вимог ст. 178 ЦПК України. Також встановлено третій особі строк п'ятнадцять днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження та відзиву у справі для подання пояснень щодо позову або відзиву, до яких застосовуються правила, встановлені частинами 3-6 ст. 178 ЦПК України.
30.04.2024 від представника позивача - адвоката Шатковської І.С. надійшло клопотання про витребування доказів.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 30.04.2024 клопотання представника позивача - адвоката Шатковської І.С. про витребування доказів задоволено, витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кирпич Л.В. належним чином завірені копії реєстраційних справ щодо паркомісць №№ НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5 за адресою: АДРЕСА_2.
03.07.2024 від представника третьої особи - адвоката Гонтаря Д.О. надійшли письмові пояснення на позовну заяву у яких представник третьої особи зазначив, що позивач є законним власником оспорюваного майна, а відповідач не може вважатись власником цього майна, оскільки володіє таким майном незаконно, без відповідної правової підстави. Представник третьої особи просив задовольнити позов в повному обсязі.
04.07.2024 та 19.07.2024 від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кирпич Л.В. надійшли аналогічні за змістом відповіді на ухвалу суду від 30.04.2024, у якій нотаріус зазначила наступне. Реєстрація прав паркомісця №№ НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5 за адресою: АДРЕСА_2 , проводилась на підставі вчинених нотаріальних дій, тому розділи на вказані об'єкти нотаріусом не відкривались, реєстраційні справи щодо них не формувались і не зберігаються. Реєстраційні справи щодо вказаних об'єктів нерухомого майна в електронній формі знаходяться в Державному реєстрі прав.
04.09.2024 від представника позивача - адвоката Шатковської І.С. надійшло клопотання про витребування доказів.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 04.09.2024 клопотання представника позивача - адвоката Шатковської І.С. про витребування доказів задоволено, витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кирпич Л.В. належним чином завірені копії договорів купівлі-продажу, виданих 14.02.2021 ОСОБА_2 , а саме: серія та номер 125, серія та номер 124, серія та номер 123.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 26.02.2025 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті в загальному позовному провадженні.
24.04.2025 від представника позивача - адвоката Шатковської І.С. надійшло клопотання про долучення додаткових доказів.
В судовому засідання 29.04.2025 протокольною ухвалою суд на місці ухвалив: повернутись до стадії підготовчого провадження для вирішення питання про долучення доказів; долучив подані 24.04.2025 представником позивача - адвокатом Шатковською І.С. докази до матеріалів справи; закрив підготовче провадження та перейшов до розгляду справи по суті.
Представник позивача - адвокат Шатковська І.С. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.
Відповідач в судове засідання свого представника не направив, про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином у встановленому законом порядку, причин неявки не повідомив та відзиву на позовну заяву не подав.
Представник третьої особи Гонтар Д.О. підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.
Відповідно до ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (Рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України»).
Так, відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України (надалі - ЦПК України) суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.
Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та обов'язки сторін суд, на підставі ч.ч. 1, 2 ст. 280 та відповідно до ст. 281 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.
Заслухавши пояснення представника позивача та представника третьої особи, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
За змістом частин 1-4 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15 ЦК України).
Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до ст. 16 ЦК України особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.
25.02.2021 між позивачем та третьою особою укладено три договори про участь у Фонді фінансування будівництва №33-2502/2021-31, №33-2502/2021-13, №33-2502/2021-11 (далі по тексту - Договори про участь у ФФБ).
Відповідно до умов зазначених договорів, Довіритель зобов'язується передати Управителю в управління грошові кошти з метою отримання Довірителем у власність житла (об'єкт інвестування), а Управитель зобов'язується прийняти кошти на рахунок ФФБ у довірчу власність та здійснювати від свого імені та за плату управління цими коштами в порядку та на умовах, передбачених цими договорами, Правилами Фонду фінансування будівництва виду А «ЖК Герцен Парк», затвердженими наказом Директора Управителя №85 від 10.12.2013, договором між Забудовником та Управителем №10/12/13 від 10.12.2013 та чинним законодавством України.
Згідно матеріалів справи вбачається, що залучення коштів для спорудження об'єкту будівництва здійснювалося через Фонд фінансування будівництва виду А «ЖК Герцен Парк», управителем якого є ТОВ «Фінансова компанія «Житло-Капітал».
Порядок взаємодії усіх суб'єктів системи фінансово-кредитних механізмів при будівництві житла та операціях з нерухомістю визначається Законом України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю», регламентується Правилами Фонду фінансування будівництва виду А «ЖК Герцен Парк, затвердженими наказом директора ТОВ «ФК «Житло-Капітал» № 85 від 10.12.2013.
Спорудження об'єкта будівництва здійснювалося в рамках договору від 10.12.2013, який укладено між ТОВ «ФК «Житло - Капітал» та ТОВ «Укрбуд Девелопмент» № 10/12/13, на підставі якого здійснювалося спорудження комплексу житлових будинків з вбудованими приміщеннями, що розташований за будівельною адресою: АДРЕСА_3 (кадастровий номер земельної ділянки: 8000000000:91:005:0019).
Згідно з п. 2.1.1.8 Договорів про участь у ФФБ, сторони домовились, що Управитель передає Довірителю, у разі, якщо він повністю проінвестує закріплений за ним об'єкт інвестування, майнові права на цей об'єкт інвестування за договором про уступку майнових прав.
25.02.2021 позивач здійснив на користь третьої особи оплату за договором №33-2502/2021-31 у розмірі 288 000,00 грн, за договором №33-2502/2021-13 у розмірі 130 800,00 грн, за договором №33-2502/2021-11 у розмірі 99 000,00 грн, що підтверджується довідками з АБ «Укргазбанк», які містяться в матеріалах справи.
Тобто, позивачем було виконано умови Договорів про участь у ФФБ №33-2502/2021-31, №33-2502/2021-13, №33-2502/2021-11 в повному обсязі.
Відповідно до п. 1.9. Договорів про участь у ФФБ, об'єктами інвестування, що підлягає передачі Довірителю в порядку та на умовах Договорів про участь у ФФБ№33-2502/2021-31, №33-2502/2021-13, №33-2502/2021-11, після завершення будівництва є парко місця №№ НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5 у комплексі житлових будинків з вбудованими приміщеннями, що розташовані за будівельною адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки: 8000000000:91:005:0019).
Пунктом 4.1. Договорів про участь у ФФБвизначено, що закріплення об'єкта інвестування за Довірителем - це встановлення правовідносин між Довірителем та Управителем на підставі цього Договору, за яких у Довірителя виникає право вимоги на цей об'єкт інвестування в майбутньому.
Згідно п. 4.4. Договорів про участь у ФФБ, при закріпленні за Довірителем об'єкта інвестування Управитель вилучає цей об'єкт з переліку об'єктів інвестування, що є у пропозиції Управителя, для виключення можливості закріплення цього об'єкта інвестування за іншим Довірителем та зобов'язується, за умови виконання Довірителем своїх зобов'язань за цим Договором включити Довірителя до переліку Довірителів, яким Забудовник у подальшому зобов'язаний передати у власність закріплені за ними об'єкти інвестування.
Пунктом 4.6. Договорів про участь у ФФБ визначено, що після внесення Довірителем коштів до ФФБ, Управитель закріплює за Довірителем відповідну кількість вимірних одиниць об'єкта інвестування з урахуванням поточної ціни вимірної одиниці об'єкта інвестування, що відображається в Свідоцтві про участь у ФФБ.
Встановлено, що 25.02.2021 між позивачем та третьою особою укладено три договори відступлення майнових прав №№ М33-2502/2021-31, М33-2502/2021-13, М33-2502/2021-11 (далі по тексту - Договори відступлення майнових прав).
Пунктом п. 1.1. Договорів відступлення майнових прав визначено, що Управитель передає, а Довіритель приймає майнові права на об'єкт інвестування, що підлягає передачі Довірителю в порядку та на умовах договору про участь у ФФБ після завершення Забудовником будівництва. Паркомісця №№ НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5 у комплексі житлових будинків з вбудованими приміщеннями, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки: 8000000000:91:005:0019).
Враховуючи наведене вбачається, що позивач після укладення Договорів про участь у ФФБ, Договорів про відступлення прав та розрахунку з довірителем, отримав майнові права на машиномісця №№ 23 Б, НОМЕР_4, НОМЕР_5, які містились у Переліку об'єктів інвестування.
Видані позивачу третьою особою довідки №1187 від 10.04.2025, № 1088 від 10.04.2025, №1089 від 10.04.2025 свідчать про те, що позивач здійснив повний розрахунок з Управителем ФФБ (третя особа) та отримав право на набуття у власність закріплених за ним паркомісць.
Згідно Наказу департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 1108 від 01.09.2021 паркінгу у складі проєкту будівництва комплексу житлових будинків з вбудованими приміщеннями на АДРЕСА_3 присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_2 .
Крім того, згідно Витягів від 10.04.2025 з переліку довірителів, які мають право отримати у власність закріплені за ними об'єкти інвестування, відповідно до отриманих довірителем від Управителя майнових прав на ці об'єкти інвестування, а також довідок №1187 від 10.04.2025, № 1088 від 10.04.2025, №1089 від 10.04.2025, позивач є таким, що повністю про інвестував об'єкти інвестування в об'єкті будівництва і включений до переліку довірителів, які мають право отримати у власність закріплені за ними об'єкти інвестування, відповідно до отриманих довірителем від управителя майнових прав на цей об'єкт інвестування.
Також третя особа передала позивачу оригінали Технічних паспортів від 27.09.2021 на машиномісця №№ 23 Б, НОМЕР_4, 3Бта заяву про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, підписану директором Забудовника.
З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що позивач набув майнові права на об'єкти інвестування (паркомісця №№ НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5) за вказаною адресою.
Разом з тим, як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 16.02.2024 та 17.02.2024, право власності на машиномісця №№ 23 Б , НОМЕР_4, НОМЕР_5 за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстровано за відповідачем на підставі договорів купівлі-продажу, виданих 14.02.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кирпич Л.В. серія та номер 125, серія та номер 124, серія та номер 123.
Так, нормами ст. 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно з ст. 177 ЦК України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні й нематеріальні блага.
Відповідно до ч. 1 ст. 190 ЦК України майном як особливим об'єктом вважаються окремі речі, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.
Верховний Суд України у постанові від 30 січня 2013 року у справі №6-168цс12 визначив, що майнове право, яке можна визначити як «право очікування», є складовою частиною майна як об'єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до Закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Положеннями ст. 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Згідно ч. 2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Велика Палата ВС у своїй Постанові від 14 вересня 2021 року (пункти 146, 147, 149) за результатами розгляду справи № 359/5719/17 щодо захисту прав інвестора будівництва дійшла до наступних висновків. Інвестор після виконання ним фінансових зобов'язань за укладеними договорами купівлі-продажу цінних паперів та резервування об'єкта нерухомості (чи аналогічними правочинами, що підтверджують здійснення інвестування) отримує документи, які підтверджують реальність такого правочину та встановлюють для нього його особисті майнові права на конкретний об'єкт нерухомого майна. Для отримання права власності на такий об'єкт нерухомості інвестор має трансформувати свої майнові права у власність шляхом державної реєстрації речових прав на цей об'єкт нерухомості, але виконати це можна лише за умов завершення будівництва новоствореного об'єкта нерухомості відповідно вимог чинного законодавства та прийняття такого нерухомого майна до експлуатації (статті 328, 331 ЦК України).
Таким чином, саме інвестор є особою, яка первісно набуває право власності на об'єкт нерухомого майна, що споруджений за його кошти.
Інвестор наділений правами, тотожними правам власника нерухомого майна, пов'язаними зі створенням об'єкту нерухомого майна, а тому в разі порушення його речових прав він має право на звернення до суду за їх захистом шляхом пред'явлення позову про визнання за ним його майнових прав та витребування своєї власності з незаконного володіння іншої особи (статті 392, 388 ЦК України). При цьому не вимагається визнання недійсними нікчемних правочинів, які спрямовані на незаконне заволодіння майном інвестора іншими особами (стаття 228 ЦК України).
Крім того, ВП ВС частково відступила від висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові від 24 червня 2015 року в справі № 367/5136/13-ц (провадження № 6-318цс15), про необхідність позивача захищати свої майнові права, а не право власності, яке ще не виникло. На переконання Великої Палати ВС, у разі виконання інвестором власних інвестиційних зобов'язань після завершення будівництва об'єкта інвестування відповідно до вимог закону майнові права інвестора трансформуються у право власності, яке підлягає державній реєстрації за інвестором як первісним власником.
Відповідно до ч. 1 ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Застосовуючи положення ст. 387 ЦК України необхідно виходити з того, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним і в якої майно фактично знаходиться та є індивідуально визначеним.
Правовий аналіз положень статті 387 цього Кодексу дає підстави для висновку, що у наведеній нормі йдеться про право власника на віндикаційний позов, тобто позов власника, який не володіє, до невласника, який незаконно володіє майном, про вилучення цього майна в натурі.
Сторонами у віндикаційному позові є власник речі, який не лише позбавлений можливості користуватися і розпоряджатися річчю, але вже й фактично нею не володіє, та незаконний фактичний володілець речі (як добросовісний, так і недобросовісний).
Як зазначено в постанові Верховного Суду від 12 січня 2022 року у справі № 703/1191/20 (провадження № 61-19324 св 21), віндикаційний позов заявляється власником при порушенні його правомочності володіння, тобто тоді, коли майно вибуло з володіння власника: (а) фізично - фізичне вибуття майна з володіння власника має місце у випадку, коли воно в нього викрадене, загублене ним тощо; (б) «юридично» - юридичне вибуття майна з володіння має місце, коли воно хоч і залишається у власника, але право на нього зареєстровано за іншим суб'єктом.
До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд також у Постанові від 31 березня 2021 року у справі № 752/4033/16-ц, провадження № 61-13656 св 20, та додатково зауважив, що належним відповідачем у віндикаційному позові є володіючий невласник.
У постанові Верховного Суду від 02 серпня 2023 року в справі № 607/25518/19 у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду з посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року в справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21) зроблено висновки про те, що з урахуванням специфіки обороту нерухомого майна володіння ним досягається без його фізичного утримання або зайняття, а державна реєстрація права власності на нерухоме майно підтверджує фактичне володіння ним. Тобто суб'єкт, за яким зареєстроване право власності, визнається фактичним володільцем нерухомого майна.
При цьому державна реєстрація права власності на нерухоме майно створює спростовувану презумпцію наявності в суб'єкта і права володіння цим майном (як складової права власності). Отже, особа, за якою зареєстроване право власності на нерухоме майно, є його володільцем.
У випадку незаконного, без відповідної правової підстави заволодіння нею таким майном право власності (включаючи права володіння, користування та розпорядження) насправді і далі належатиме іншій особі - власникові. Останній має право витребувати це майно з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності. Тому заволодіння нерухомим майном шляхом державної реєстрації права власності на нього ще не означає, що такий володілець набув право власності (права володіння, користування та розпорядження) на це майно.
Власник, якого незаконно, без відповідної правової підстави, позбавили володіння нерухомим майном шляхом державної реєстрації права власності на це майно за іншою особою, не втрачає право володіння нерухомим майном. Така інша особа внаслідок державної реєстрації за нею права власності на нерухоме майно стає його фактичним володільцем (бо про неї є відповідний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно). Але не набуває право володіння на відповідне майно, бо воно, будучи складовою права власності, і далі належить власникові. Саме тому він має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави, ним заволоділа.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 грудня 2021 року в справі № 522/3885/19 (провадження № 61-10952св21) з посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 14 вересня 2021 року у справі № 359/5719/17 (провадження № 14- 8цс21) зроблено висновок, що: "Якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від (стягнення з) цієї особи нерухомого майна. […] Інвестор наділений правами, тотожними правам власника нерухомого майна, пов'язаними зі створенням об'єкта нерухомого майна, а тому в разі порушення його речових прав він має право на звернення до суду за їх захистом шляхом пред'явлення позову про визнання за ним його майнових прав та витребування своєї власності з незаконного володіння іншої особи".
Відповідно до частин 1, 5-6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з ч. 1 ст. 77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
В ході розгляду справи відповідачем не було надано суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у позивача права власності на вище вказане майно.
Натомість позивач довів, що він як інвестор будівництва, виконав свої грошові зобов'язання за Договорами про участь у ФФБ, у зв'язку з чим наділений правами, тотожними правам власника.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, а тому підлягають задоволенню.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, а відтак з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 5 178,00 грн.
Керуючись ст. ст. 177, 190, 316, 328, 331, 392, 387, 388 ЦК України, статтями 2-7, 10, 12, 19, 76-81, 133, 141, 263-265, 268, 273, 280-282, 289,352, 354, 355 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Беламі Юа», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Житло-Капітал», про витребування нерухомого майна з чужого володіння - задовольнити.
Витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю «Беламі Юа» на користь ОСОБА_1 паркомісце НОМЕР_3 у складі об'єкту будівництва - комплексу житлових будинків з вбудованими приміщеннями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки: 8000000000:91:005:0019) (поштова адреса: АДРЕСА_2 ).
Витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю «Беламі Юа» на користь ОСОБА_1 паркомісце НОМЕР_4 у складі об'єкту будівництва - комплексу житлових будинків з вбудованими приміщеннями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки: 8000000000:91:005:0019) (поштова адреса: АДРЕСА_2 ).
Витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю «Беламі Юа» на користь ОСОБА_1 паркомісце НОМЕР_5 у складі об'єкту будівництва - комплексу житлових будинків з вбудованими приміщеннями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки: 8000000000:91:005:0019) (поштова адреса: АДРЕСА_2 ).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Беламі Юа» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 5 178,00 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Реквізити учасників:
ОСОБА_1 , адреса місце проживання - АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_2 ;
Товариство з обмеженою відповідальністю «Беламі Юа», адреса місцезнаходження - м. Київ, вул. Круглоуніверситетська, буд. 17, код ЄДРПОУ 42808572;
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Житло-Капітал», адреса місцезнаходження - м. Київ, вул. Ярославів Вал, буд. 33-Б, код ЄДРПОУ 35393445.
Суддя: Н.В. Аббасова