Справа № 761/12041/25
Провадження № 1-кс/761/8521/2025
26 березня 2025 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 220 230 000 000 006 43 від 27.06.2023, у якому
гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка сел. Комишуваха Оріхівського району Запорізької області, громадянка України, українка, з вищою освітою, головний бухгалтер ПрАТ «СПКТБ «Запоріжгідросталь», за сумісництвом консультант з економічних питань ПП «ПроектГідросталь», у зареєстрованому шлюбі не перебуває, зареєстрована та фактично мешкає за адресою - АДРЕСА_1 , не судима,
підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло погоджене прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 клопотання слідчого ГСУ СБ України ОСОБА_6 про застосування до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
На обґрунтування клопотання зазначено, що 20.03.2025ОСОБА_4 повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 1112 КК України, відповідно до якої підозрювана, будучи членом наглядової ради ПрАТ «Спеціальне проектне та конструкторсько-технологічне бюро «Запоріжгідросталь», обіймаючи посаду консультанта з економічних питань ПП «ПроектГідросталь», діючи спільно з іншими особами згідно з заздалегідь розробленого плану, з метою завдання шкоди Україні шляхом реалізації і підтримки рішень та дій держави-агресора та окупаційної адміністрації держави-агресора, передачі матеріальних ресурсів представникам держави-агресора та її окупаційній адміністрації, вчинили дії на реалізацію і підтримку рішень та дій держави-агресора, передачу матеріальних ресурсів підприємствам - представникам держави-агресора.
Слідчий вважав, що підозрювана ОСОБА_4 може переховуватись від органу досудового слідства та суду, незаконно впливати на інших підозрюваних та свідків у кримінальному провадженні, знищити, спотворити чи сховати речі та документи, що мають істотне значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, а також продовжити злочинну діяльність.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив його задовольнити з підстав, які у ньому зазначені.
ПідозрюванаОСОБА_4 просила у задоволенні клопотання відмовити, зазначивши переховуватись від органу досудового розслідування наміру не має, оскільки на її утриманні перебуває мати похилого віку. Також, просила врахувати, що добровільно передала стороні обвинувачення документи щодо діяльності вищезазначених підприємств та співпрацює зі слідством, тому ризики щодо впливу на інших підозрюваних чи знищення або спотворення документів, які мають істотне значення для становлення обставин вчинення інкримінованого правопорушення є надуманими.
Крім того, підозрювана просила врахувати, що підозра необґрунтована, оскільки ПрАТ «Спеціальне проектне та конструкторсько-технологічне бюро «Запоріжгідросталь» та ПП «ПроектГідросталь» мали господарські відносини з підприємствами Узбекистану, однак подальший рух експортованого до Узбекистану обладнання їй невідомий.
Захисник також просив відмовити у задоволенні ініційованого стороною обвинувачення клопотання, оскільки підозра за ч. 1 ст. 111-2 КК Українипобудована на припущеннях, доказів матеріали клопотання не містять.
Крім того захисник просив врахувати, що його підзахисна активно співпрацює зі слідством, має на утриманні матір похилого віку, тобто намірів вчиняти позапроцесуальні дії з метою перешкоджання органу досудового розслідування не має, тому зазначені прокурором ризики останнім необґрунтовані.
Враховуючи викладене, захисник просив застосувати до ОСОБА_4 більш м'який запобіжний захід.
Слідчий суддя, заслухавши сторони кримінального провадження, вивчивши надані суду матеріали, дійшов висновку про таке.
У силу ч.2 ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
Частиною 1 статті 194 КПК на слідчого суддю під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу покладений обов'язок встановити, чи доведені обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри; чи наявні ризики, передбачені статтею 177 КПК, на які вказує слідчий; чи не є достатнім застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Тлумачення наведених процесуальних норм у їх логічному зв'язку з положеннями Глави 4 КПК приводить слідчого суддю до висновку, що під час вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів оцінка наданих доказів має спрямовуватися не на досягнення остаточного переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «K.F. проти Німеччини» обґрунтованість підозри передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин.
Отже, розглядаючи щодо застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема, запобіжних заходів, предметом перевірки слідчого судді є наявність складу кримінального правопорушення та достатність доказів для повідомлення особі про підозру.
Таким чином, перевіряючи наявність підстав для підозри, слідчий суддя зобов'язаний дослідити дані, які вказують на її обґрунтованість, тобто існування таких відомостей, які у сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, та які підтверджуються наданими слідчому судді доказами.
Крім того, слідчий суддя бере до уваги, що у рішенні Київського апеляційного суду від 15.08.2024 (справа № 757/21510/24-к) останній зазначив, що чим більшим є втручання у права, свободи і законні інтереси людини, тим більшою має бути «вага» і «якість» доказів, якими обґрунтовується її причетність до скоєння відповідного кримінального правопорушення. Отже, стандарт доказування (переконання) поступово зростає з перебігом ефективного розслідування, а втручання у права і свободи особи потребує більш глибокого обґрунтування, що повною мірою узгоджується з об'єктивним розширенням можливостей сторони обвинувачення в цьому напрямку.
З огляду на викладене, слідчий суддя враховує усталену практику Київського апеляційного суду (справи № 757/2348/24-к, 761/25379/24, 761/15266/24), згідно з якою слідчий суддя не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не має права оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину, однак зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Відповідно до оголошеної гр. ОСОБА_4 підозри від 20.03.2025 остання, обіймаючи посаду консультанта з економічних питань ПП «ПроектГідросталь» та будучи членом наглядової ради ПрАТ «Спеціальне проектне та конструкторсько-технологічне бюро «Запоріжгідросталь», яке має тісні зв'язки з громадянами Російської Федерації, приймала участь у передачі на користь останніх матеріальних ресурсів (коштів), отриманих від виробничої діяльності ПрАТ «СПКТБ «Запоріжгідросталь».
Вказана інформація, на думку ініціатора клопотання, свідчить про передачу посадовими особами ПрАТ «СПКТБ «Запоріжгідросталь» матеріальних ресурсів (коштів) до підприємств держави-агресора, які в подальшому здійснюють фінансування ЗС РФ для ведення війни на території України.
Отже, ОСОБА_4 підозрюється у пособництві у здійсненні фінансово-господарської діяльності, тобто реалізації матеріальних ресурсів представникам держави-агресора.
Оцінка долучених до клопотання матеріалів дає підстави для висновку про певний ступінь причетності ОСОБА_4 до діяльності з метою передачі матеріальних ресурсів суб'єктам господарювання, що знаходяться на території РФ.
Отже, наданими слідчому судді матеріалами певною мірою підтверджується наявність у діях підозрюваної ОСОБА_4 кримінального правопорушення, яке полягає в економічних стосунках з державою-агресором шляхом провадження господарської діяльності із суб'єктами господарювання на території РФ.
У той же час, описані стороною обвинувачення у клопотанні та долучених до нього матеріалах обставини вчинення інкримінованих гр. ОСОБА_4 дій містять певні ознаки причетності останньої до вчинення кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 1111 КК України, оскільки саме зазначена норма КК України у повній мірі охоплює усі кваліфікуючи ознаки таких дій та передбачає відповідальність саме за провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором.
Таким чином, зогляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами певною мірою підтверджується наявність у діях підозрюваної ОСОБА_4 ознак вчинення кримінального правопорушення, однак, враховуючи сутність інкримінованих підозрюваній дій, звертає увагу на невідповідність їх кваліфікації стороною обвинувачення.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваної, слідчий суддя відмічає, що ризиком, у даному випадку, є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Надаючи оцінку можливості підозрюваної переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя приймає до уваги, що відповідно до рішення ЄСПЛ «Бекчієв проти Молдови» ризик переховування оцінюється також з урахуванням характеру людини, її моральних принципів, місця проживання, місця роботи, статків, сімейних стосунків, відносин з державою.
Керуючись наведеним, слідчий суддя враховує дані про особу ОСОБА_4 , її соціальний статус, репутацію, наявність постійного місця мешкання на території України та роботи, перебування на її утриманні матері похилого віку, відсутність судимостей.
Крім того, слідчий суддя бере до уваги, що підозра ОСОБА_4 оголошена 20.03.2025, з клопотанням про застосування до останньої запобіжного заходу слідчий звернувся 25.03.2025, отже упродовж п'яти днів підозрювана не вчинила дій, спрямованих на переховування від органу досудового розслідування чи суду.
Сукупність зазначених даних, відсутність у наданих стороною обвинувачення матеріалах підтвердження ймовірності вчинення з боку підозрюваної дій, спрямованих на умисне ухилення від органу досудового розслідування або реальних намірів вдатися до таких дій приводить до висновку про низьку ймовірність існування вказаного вище ризику.
Також, реальність ризиків можливого продовження підозрюваним злочинної діяльності чи вчинення дій з метою спотворити чи сховати речі та документи, що мають істотне значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, стороною обвинувачення не доведені.
Однак, слідчий суддя не виключає, що підозрювана з метою уникнення відповідальності, може вчинити незаконний вплив на інших підозрюваних чи свідків у цьому провадженні.
Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК.
Крім того, слідчий суддя бере до уваги, що згідно з ч. 6 ст. 176 КПК під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються, зокрема, у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114 КК України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК, застосовується запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Водночас слідчий суддя звертає увагу, що ЄСПЛ у своєму рішенні у справі «Хайредінов проти України» зазначив, що тримання особи під вартою буде свавільним, якщо національні суди не розглянули можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Також, слідчий суддя враховує, що рівень обґрунтованості, доведеності підозри має бути співмірним зі ступенем обмеження прав і свобод підозрюваного, що випливають та/або можуть бути пов'язані із прийняттям відповідного процесуального рішення чи вчинення процесуальної дії.
Крім того, слідчий суддя не може залишити поза увагою позицію Київського апеляційного суду (справа № 757/2348/24-к), відповідно до якої метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків з одночасним дотриманням пропорційності наявних ризиків, та у світлі фактичних обставин справи, задля недопущення порушень прав підозрюваного та меті, яку переслідує кримінальне провадження.
Отже, керуючись практикою ЄСПЛ, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину, зокрема обґрунтованості оголошеної підозри, та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади), поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Керуючись викладеним, слідчий суддя враховує дані про особу ОСОБА_4 , у тому числі вік, міцність соціальних зв'язків, наявність утриманця, відсутність у підозрюваної судимостей, репутацію та майновий стан, тому вважає, що пропорційним тому ступеню небезпеки, ризик якого існують у кримінальному провадженні, а також тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, є запобіжний захід у виді застави, з покладанням на неї обов'язків, передбачених ст. 194 КПК.
На підставі викладеного, керуючись ст. 176-179, 182, 183, 193, 194, 206, 208, 309 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання слідчого ГСУ СБ України ОСОБА_6 відмовити.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави у сумі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 302 800 (триста дві тисячі вісімсот) грн.
Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві (код ЄДРПОУ - 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України в м. Києві, розрахунковий рахунок № UA 128201720355259002001012089, призначення платежу - застава за (ПІБ, дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали (назва суду) від (дата ухвали) по справі №…, внесені (П.І.Б. особи, що вносить заставу).
Покласти на підозрювану такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;
- не відлучатися за межі міста Запоріжжя без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання та/або роботи;
- здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
Строк дії покладених на ОСОБА_4 обов'язків встановити по 20 травня 2025 року включно, у межах строку досудового розслідування.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого ГСУ СБ України ОСОБА_6 .
Роз'яснити підозрюваній, що вона зобов'язана не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду.
Внесення застави може бути здійснене пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент внесення коштів не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, у тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрювана зобов'язана виконувати покладені на неї обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
На ухвалу слідчого судді до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваною, її захисником упродовж п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_1