Справа № 761/48353/25
Провадження № 2-з/761/390/2025
21 листопада 2025 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді: Левицької Т.В.
при секретарі: Яцишині А.О.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про забезпечення позову, -
До Шевченківського районного суду м. Києва 19.11.2025 року надійшла заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про забезпечення позову до пред'явлення позову.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.11.2025 року визначено головуючого суддю Левицьку Т.В.
Заявник звернувся до суду із заявою, в якій просить суд забезпечити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору іпотеки недійсним шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме: квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 до набрання рішенням законної сили.
Метою вжиття заходів забезпечення позову заявником вказано унеможливлення відчуження вищезазначеного нерухомого майна, що знаходиться у власності ОСОБА_1 .
Під час вивчення матеріалів заяви, суд прийшов до висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів може істотно ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутись до суду.
Відповідно до роз'яснень п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі, а п. 4 вказаної Постанови, передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір і існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, в тому числі, забороною вчиняти певні дії.
У відповідності до п. 7 ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Із змісту прохальної частини заяви вбачається, що заявник просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме: квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 до набрання рішенням законної сили.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 12 ЦПК України регламентовано, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Особа, яка подала заяву про забезпечення, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із врахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної заяви, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Вказана правова позиція відображена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 вересня 2019 року у справі № 320/3560/18.
Разом з тим, заявником не подано доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
В заяві про забезпечення позову відсутнє достатнє обґрунтування та докази, які підтверджують доцільність та необхідність такого виду забезпечення позову.
За таких обставин, дослідивши заяву та враховуючи обставини, характер правовідносин, предмет та підстави позову, суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви про забезпечення позову необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 151, 153, 259-261, 353 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги, протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено законом.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.
Суддя: