Справа № 761/42131/25
Провадження № 1-кс/761/26822/2025
03 жовтня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровськ, громадянина України, з вищою освітою, працевлаштованого, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 1112 КК України, у кримінальному провадженні №22025000000000019 від 10.01.2025,
До Шевченківського районного суду міста Києва надійшло клопотання слідчого Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 1112 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному 10.01.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №22025000000000019.
В обґрунтування поданого клопотання слідчий зазначає про те, що у провадженні ГСУ СБ України перебувають матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 22025000000000019 від 10.01.2025, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 1112 КК України.
02.10.2025 о 12 год. 46 хв., в порядку ст. 208, п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 1112 КК України затримано ОСОБА_5
03.10.2025 вручене письмове повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 1112 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому вищевказаного кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: рапортом ЄО №7 від 08.01.2025; рапортом; протоколом огляду від 20.02.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 ; протоколом додаткового допиту ОСОБА_7 ; протоколом огляду від 27.08.2025; протоколом огляду від 27.08.2025; протоколом огляду від 15.08.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 02.10.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 02.10.2025; протоколом про проведення НСРД від 20.08.2025; протоколом про проведення НСРД від 20.08.2025; протоколом про проведення НСРД від 05.09.2025; протоколом про проведення НСРД від 10.06.2025; протоколом про проведення НСРД від 10.06.2025; протоколом про проведення НСРД від 20.08.2025; іншими матеріалами кримінального провадження, які у своїй сукупності дають можливість обґрунтовано підозрювати ОСОБА_5 у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні.
В обґрунтування свого клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчим зазначено, що враховуючи характер вчиненого підозрюваним ОСОБА_5 кримінального правопорушення, з метою забезпечення досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження, а також беручи до уваги обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме: наявність вагомих доказів, що підтверджують факт вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої, що згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжкого злочину, враховуючи наявність ризиків що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, а також той факт, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, слідчий за погодженням із прокурором просив застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити з підстав у ньому наведених і застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
Захисник ОСОБА_10 в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання та застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки вважав, що висунута ОСОБА_5 підозра є необґрунтованою та не підтверджується долученими до клопотанням матеріалами, а ризики позапроцесуальної поведінки також недоведені. На обґрунтування вказаних доводів зазначив, що ОСОБА_5 має постійне місце проживання, працевлаштований, одружений, позитивно характеризується. Крім того, також зазначив, що ОСОБА_5 не має наміру переховуватися від органу досудового розслідування та суду, має намір доводити свою невинуватість. Таким чином захисник просив застосувати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав доводи свого захисника, та також просив застосувати відносно нього запобіжний захід не пов'язаний з триманням в умовах не свободи.
Заслухавши доводи прокурора, захисника та підозрюваного, дослідивши клопотання слідчого та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність часткового задоволення клопотання з огляду на наступне.
У судовому засіданні встановлено, що у провадженні ГСУ СБ України перебувають матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №22025000000000019 від 10.01.2025, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 1112 КК України.
02.10.2025 о 12 год. 46 хв., в порядку ст. 208, п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 1112 КК України затримано ОСОБА_5
03.10.2025 вручене письмове повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 1112 КК України.
Згідно зі ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно з положеннями ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність у нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Так, обґрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_5 , та причетність підозрюваного до вчинення кримінального правопорушення підтверджується долученими до клопотання матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Слід зазначити, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 Рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, п.32, Series A, N 182).
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Такий висновок узгоджується з правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994, в яких суд зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.
Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Водночас, слідчому судді під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не надається весь обсяг доказів, зібраних під час досудового розслідування та дані щодо джерел їх отримання. Такі матеріали мають надаватися суду при судовому провадженні відповідного кримінального провадження та саме на цій стадії, передбачено здійснення оцінки доказів з точки зору належності, допустимості, достовірності та сукупності доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, яким закінчується судове провадження.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).
При цьому, на стадії досудового розслідування кримінального провадження, слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування відносно неї запобіжного заходу
Так, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів лише щодо пред'явленої підозри з точки зору їх достатності та взаємозв'язку, не вирішуючи наперед питання про винуватість підозрюваного у вчиненні інкримінованих йому злочинів, правильність кваліфікації його дій, допустимість доказів щодо встановлення винуватості підозрюваного, вважає, що зміст клопотання та долучених до нього матеріалів кримінального провадження можуть свідчити про існування фактів і інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_5 міг вчинити інкриміноване йому кримінальне правопорушення.
Відтак, з урахуванням змісту долучених до клопотання матеріалів кримінального провадження в їх сукупності слідчим суддею встановлено, що зазначені у клопотанні обставини підозри підтверджуються на даному етапі розслідування достатньою сукупністю доказів.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відзначає, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити. Отже, ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови достатньої їх ймовірності.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя бере до уваги, що існує ймовірність того, що ОСОБА_5 , з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, вчинить дії щодо ухилення від органу досудового розслідування та суду.
Так, інкриміноване ОСОБА_5 діяння відповідно до ст. 12 КК України віднесене до особливо тяжкого злочину, відповідальність за який передбачено виключно позбавлення волі строком від десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої, у зв'язку з чим є всі підстави вважати, що тяжкість покарання у разі визнання судом його винним сама по собі може бути обставиною, яка може обумовити ризик переховування останнього від органів досудового розслідування, суду.
Водночас, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «W. проти Швейцарії» небезпеку переховування не можна вимірювати тільки залежно від суворості можливого покарання, її треба визначати, зокрема, з урахуванням характеру підозрюваного, його моральних якостей, наявності у нього коштів, зв'язків з державою, у якій його переслідують.
Наявність у підозрюваного сім'ї, постійного місця проживання, позитивної характеристики, хоча і мінімізує ризик переховування ОСОБА_5 від органу досудового розслідування та суду, однак повністю його не виключає.
Також ґрунтуються на матеріалах клопотання і доводи сторони обвинувачення про наявність ризику знищення, приховування або спотворення речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки досудове розслідування у даному кримінальному провадженні перебуває на початковій стадії, стороною обвинувачення здійснюються слідчі та процесуальні дії для встановлення всіх обставин у справі.
Надаючи оцінку можливості впливу на свідків у даному кримінальному провадженні, слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання, зокрема, показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
За таких обставин, ризик впливу на свідків та інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та підозрюваних та дослідження їх судом.
Таким чином, слідчий суддя вважає доведеними часткову наявність заявлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.
Беззаперечних даних, які б виключали вказані ризики, слідчим суддею на даний час не встановлено.
Разом з тим, суд приходить до висновку, що наведений стороною обвинувачення ризик, а саме, ризик того, що підозрюваний ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення, не знайшов свого підтвердження, оскільки підозрюваний раніше до кримінальної відповідальності не притягався.
Слідчим суддею також враховано, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до особливо тяжкого злочину, вагомість доказів щодо його можливої причетності до вчинення тяжкого кримінального правопорушення, покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винним, значний суспільний резонанс, з урахуванням встановлених ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, тих обставин, що суду не надано даних на підтвердження таких достатніх стримуючих факторів, які б переважали встановлений високий ступінь ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, здійснення перешкод органу досудового розслідування, можливість знищення або спотворення речей і документів, які мають істотне значення для кримінального провадження, а тому, враховуючи викладене у слідчого судді відсутні підстави вважати, що застосування менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
При застосуванні запобіжного заходу слідчим суддею враховано також вік підозрюваного, його стан здоров'я, дані про сімейні та соціальні зв'язки і спосіб життя, а також наявність у кримінальному провадженні реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного.
При цьому, будь-яких даних на підтвердження поганого стану здоров'я або існування інших обставин, що виключали би можливість тримання під вартою останнього, слідчому судді не надано.
Так, згідно з ч. 3 ст. 183 КПК слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Водночас, з урахуванням вимог ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-1142, 258-2586, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 КК України. В той же час, прокурором не доведено обставин, які давали підстави не визначати альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, а лише зроблено посилання на вказану норму закону.
Крім того, слідчий суддя також враховує, те що в своєму рішенні №7-р(ІІ)/2024 від 19.06.2024 Конституційний Суд України зазначив, що законодавець закріпив дискрецію слідчого судді, суду під час застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за ч. 6 ст. 176 КПК не визначати або визначати розмір застави з урахуванням підстав та обставин, установлених ст. ст. 177, 178 Кодексу.
Відтак, слідчий суддя, при розгляді клопотання, враховуючі вік підозрюваного, його стан здоров'я, сімейний стан, конкретні обставини справи, можливість забезпечення виконання обов'язків, приходить до висновку про необхідність визначення розміру застави як альтернативного заходу.
Відповідно до ч. 4 та п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно з п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, розмір застави визначається у таких межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За таких умов, слідчий суддя вважає, що розмір застави, визначений підозрюваному ОСОБА_5 повинен у повній мірі гарантувати виконання покладених на нього обов'язків. Цей розмір має бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від порушення встановлених процесуальними нормами таабо покладених судом на нього обов'язків, забезпечувала його належну процесуальну поведінку, та не була надмірною. Водночас, слідчий суддя також враховує, що застава може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною та/або юридичною особою (заставодавцем), що передбачено ч. 2 ст. 182 КПК.
Зважаючи на тяжкість злочину, у якому підозрюється ОСОБА_5 , обставини кримінального правопорушення та відомості про підозрюваного, його матеріальний стан, слідчий суддя вважає, що розмір застави, який належить визначити підозрюваному має бути встановлений в максимально передбаченому розмірі п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 908 400 грн., такий розмір є виправданим за наявних обставин, а тому може бути застосований.
Визначаючи розмір застави, слідчий суддя враховує не лише обсяг повідомленої підозри, а також і правові позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до яких розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підозрюваного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі. Органи влади повинні докладати максимум зусиль як для встановлення належного розміру застави, так і під час вирішення питання про необхідність продовження тримання під вартою (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гафа проти Мальти»).
Оскільки слідчим суддею вирішено застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, то у разі внесення застави в розмірі, визначеному цією ухвалою, на нього слід покласти також обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КК України.
Слідчий суддя приходить до висновку, що вказані обов'язки, у разі внесення застави, здатні забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та не зашкодять інтересам досудового розслідування.
Зазначені обов'язки покладаються на підозрюваного строком на два місяці з моменту внесення застави (ч. 7 ст. 194 КПК).
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про часткове задоволення клопотання.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою визначити в межах строку досудового розслідування, тобто до 30 листопада 2025 року включно.
Визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 300 (триста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 908 400 (дев'ятсот вісім тисяч чотириста) грн. 00 коп., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави:
Отримувач: ТУДСАУ в місті Києві,
ЄДРПОУ: 26268059,
МФО: 820172,
Банк: Державна казначейська служба України м. Київ,
р/р: № UA128201720355259002001012089,
призначення платежу: застава за ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 03.10.2025 у справі №761/42131/25.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за кожною вимогою;
- не відлучатися за межі м. Дніпро, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади за місцем свого проживання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Визначити строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ухвалою слідчого судді обов'язків - 60 днів з моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави у розмірі, визначеному судом, але в межах строку досудового розслідування.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником, протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_1