Справа № 761/44202/25
Провадження № 1-кс/761/28138/2025
06 листопада 2025 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженого слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, у кримінальному провадженні №62023100120000862 від 02.11.2023, яка полягає у нерозгляді заяви від 09.10.2025 про визнання потерпілим,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженого слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, у кримінальному провадженні №62023100120000862 від 02.11.2023, яка полягає у нерозгляді заяви від 09.10.2025 про визнання потерпілим.
Скаргу заявник обґрунтовує тим, що 09.10.2025 засобами електронного зв'язку звернувся до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві з заявою про визнання його потерпілим у кримінальному провадженні №62023100120000862 від 02.11.2023, яка була отримана того ж дня. Проте, уповноваженим слідчим не надано постанови про визнання потерпілою або про відмову у визнанні його потерпілим. У зв'язку з викладеним, ОСОБА_3 просить визнати протиправною бездіяльність слідчого, яка полягає у нерозгляді його заяви від 09.10.2025 та зобов'язати уповноваженого слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, у кримінальному провадженні №62023100120000862 від 02.11.2023 розглянути заяву про визнання його потерпілим, в порядку визначеному ст.ст. 55, 220 КПК України.
ОСОБА_3 , будучи належним чином повідомленим про день та час судового розгляду, в судове засідання не прибув. При цьому, 05.11.2025 звернувся до суду із заявою про проведення судового розгляду у його відсутність.
З врахуванням того, що для розгляду вказаної категорії скарг встановлено скорочені терміни, а особа, яка подала скаргу, будучи повідомленою про час та дату розгляду скарги, в судове засідання не з'явилась, з метою дотримання вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, слідчий суддя вважає за доцільне розглянути скаргу у відсутність скаржника.
Уповноважений слідчий Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, у кримінальному провадженні №62023100120000862 від 02.11.2023, в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не відомі.
Враховуючи, що відповідно до ч.3 ст.306 КПК України, відсутність слідчого, дізнавача, прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується не є перешкодою для розгляду скарги, слідчий суддя вважає за можливе розглянути скаргу у відсутності особи, бездіяльність якої оскаржується.
Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Як убачається з матеріалів скарги, Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62023100120000865 від 02.11.2023, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України.
05.10.2025 ОСОБА_3 засобами електронного зв'язку, звернувся до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві з заявою про визнання його потерпілим у кримінальному провадженні №62023100120000865 від 02.11.2023,, яка органом досудового розслідування була отримана того ж дня.
При цьому, відповідно до положень ст.55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, яким кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. За наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим.
Статтею 2 КПК України встановлено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ст.220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
Згідно із ст. 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
Так, відповідно до п.1 ч.1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, що полягає, зокрема, у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Враховуючи, що на час розгляду скарги, уповноваженим слідчим Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, у кримінальному провадженні №62023100120000865 від 02.11.2023, заяву ОСОБА_3 від 05.10.2025 про залучення його до провадження як потерпілого не розглянуто у порядку, визначеному ст.55 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість доводів скарги, в зв'язку з чим скарга підлягає задоволенню в цій частині.
В той же час, розглядаючи прохання ОСОБА_3 щодо визнання протиправною бездіяльності слідчого, яка полягає у нерозгляді його заяви від 09.10.2025, слідчий суддя зауважує наступне.
Згідно з п.18 ч.1 ст. 3 КПК України слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч.3 ст.26 КПК України слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, які винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.
Згідно вимог ч.2 ст.307 КПК України слідчий суддя за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може ухвалити рішення про скасування рішення слідчого чи прокурора, зобов'язання припинити дію, зобов'язання вчинити певну дію, відмову у задоволенні скарги.
Отже, оскільки до повноважень слідчого судді при розгляді даної скарги на бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора під час досудового розслідування віднесено саме прийняття рішення щодо нерозгляду заяви в порядку ст.220 КПК України, слідчий суддя не вбачає передбачених законом підстав для визнання протиправною бездіяльності слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, у кримінальному провадженні №62023100120000865 від 02.11.2023, яка полягає у нерозгляді його заяви від 09.10.2025, а тому скарга в цій частині не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3, 26, 36, 55, 220, 303, 304, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя,
Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженого слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, у кримінальному провадженні №62023100120000862 від 02.11.2023, яка полягає у нерозгляді заяви від 09.10.2025 про визнання потерпілим - задовольнити частково.
Зобов'язати уповноваженого слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, у кримінальному провадженні №62023100120000862 від 02.11.2023, розглянути заяву ОСОБА_3 від 09.10.2025, яка була отримана того ж дня, в порядку, передбаченому ст.ст. 55, 220 КПК України.
В задоволенні інших вимог скарги - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя