Справа № 761/43153/24
Провадження № 2-др/761/249/25
31 жовтня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді: Саадулаєва А.І.,
за участі секретаря: Лишняк А.О.,
від позивача: ОСОБА_1 , представник Намчук В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Київпастранс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_2 , про стягнення матеріальної та моральної шкоди,
встановив:
В провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Київпастранс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_2 , про стягнення матеріальної та моральної шкоди.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 22.09.2025 позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Київпастранс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_2 , про стягнення матеріальної та моральної шкоди - задоволено частково.
22.09.2025 від представника позивача - адвоката Намчука В.М. до суду надійшла заява про винесення додаткового рішення.
Зокрема, представник позивача просить вирішити питання про розподіл судових витрат, а саме стягнути з відповідача суму витрат на професійну правничу допомогу, що становить 28060,00 грн.
У судовому засіданні представник позивача - адвокат Намчук В.М. вимоги заяви підтримав у повному обсязі та просив задовольнити.
У судове засідання, яке відбулось 31.10.2025, відповідач та третя особа не з'явилися, про розгляд заяви повідомлені належним чином.
Від відповідача надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу.
Оскільки рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 22.09.2025 позов було задоволено частково, однак, судом не вирішено питання про судові витрати, суд дійшов висновку про необхідність ухвалення додаткового рішення по справі.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Згідно з ч. 4 ст. 270 ЦПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, окрім іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Пунктом 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан сторін.
Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Також, суд звертає увагу, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (п. 49 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Наталія Михайленко проти України», від 30 травня 2013 року, заява 49069/11).
Відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 р. по справі №905/1795/18, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Так, представником позивача - адвокатом Намчуком В.М. в підтвердження витрат на професійну правничу допомогу надано наступні докази: копія договору про надання правничої допомоги від 07.08.2024; копія Акта приймання-передачі № 1/22/09/25 від 22.09.2025.
Згідно з Актом приймання-передачі № 1/22/09/25 від 22.09.2025, адвокатом надано наступний обсяг виконаних робіт:
1. 28.09.2024 - заява-повідомлення до КП «Київпастранс» про відшкодування матеріальної шкоди - 1 320,00 грн
2. 13.11. - 15.11.2024 складання позовної заяви - 8 год. 4 хв. - 5 040,00 грн
3. 30.12.2024 підготовка відповіді на відзив - 6 год. 20 хв. - 3 720,00 грн
4. 15.01.2025 участь в судовому засіданні як представник позивача - 4 000,00 грн
5. 12.02.2025 участь в судовому засіданні як представник позивача - 4 000,00 грн
6. 19.08.2025 ознайомлення з матеріалами справи - 600,00 грн
7. 27.08.2025 участь в судовому засіданні як представник позивача - 4 000,00 грн
8. 22.09.2025 участь в судовому засіданні як представник позивача - 4 000,00 грн
9. 22.09.2025 складання заяви про стягнення судових витрат на правову допомогу - 1 380,00 грн.
Загалом 28 060,00 грн.
На думку суду, заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу не відповідає принципам співмірності, розумності та справедливості з огляду на наступне.
Щодо витрат, пов'язаних зі складання та подання позову, підготовки відповіді на відзив, то суд звертає увагу на те, що сама позовна заява не значна за обсягом, а складання такої заяви не вимагає значного проміжку часу, оскільки, за своєю формою та змістом така позовна заява є типовою, тобто не відповідає заявленому часу, вказаному в вище вкзаному Акті. Це ж стосується і відповіді на відзив.
При цьому, як встановлено із матеріалів справи, позовна заява та відповідь на відзив підписані/подані позивачем. Також, суд окремо зауважує, що позивачем при поданні позовної заяви від 15.11.2024 було зазначено: «попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат: судовий збір в сумі 5007,44 грн та оплата за складання експертного дослідження в сумі 10968,00 грн», та в заяві про усунення недоліків від 28.11.2024 на виконання вимог ухвали від 19.11.2024 було зазначено ідентичний попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат. Тобто, позивачем, відповідно до п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, при поданні позовної заяви було визначено саме такий попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. Судових витрат на правничу допомогу зазначено не було, як і підтверджуючих документів на представництво адвокатом інтересів позивача. Тобто, адвокатом не доведено п. 1, 2, 3 Акту приймання-передачі № 1/22/09/25 від 22.09.2025.
Щодо витрат, пов'язаних зі складання заяви про стягнення судових витрат на правову допомогу, то відповідно до висновку, викладеного у постанові КГС ВС від 02.02.2024 у справі №910/9714/22, подання стороною заяви про розподіл судових витрат не може бути ототожнено з витратами на професійну правничу допомогу, які пов'язані з розглядом справи по суті спору. Тому заява про стягнення/розподіл судових витрат є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв'язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню.
Крім цього, суд бере до уваги, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 22.09.2025 позов задоволено частково - у розмірі 93,48% від загальної ціни позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як вбачається із висновків у постановах ВС від 24.01.2019 року у справі № 910/15944/17, від 19.02.2019 року у справі № 917/1071/18, якщо суд під час розгляду клопотання про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу (заперечень щодо розміру стягнення витрат на професійну правничу допомогу) визначить, що заявлені витрати є неспівмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру та їх стягнення становить надмірний тягар для іншої сторони, що суперечить принципу розподілу таких витрат, суд має дійти висновку про зменшення заявлених до стягнення з іншої сторони судових витрат на професійну правничу допомогу.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність ухвалення по справі додаткового рішення, яким частково задовольнити вимоги про стягнення судових витрат, а саме з огляду на заперечення відповідача щодо розміру понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу, а також, зважаючи на те, що заявлені витрати не знайшли свого підтвердження в повному обсязі при розгляді, суд дійшов висновку про зменшення витрат на професійну правничу допомогу позивача до 15330,72 грн.
Керуючись ст. 133, 137, 141, 270 ЦПК України, суд
вирішив:
Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення -задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства «Київпастранс» (ЄДРПОУ: 31725604) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15330 (п'ятнадцять тисяч триста тридцять) грн 72 коп.
В задоволенні іншої частини заяви - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 05.11.2025.
Суддя: