Справа № 761/27360/25
Провадження № 4-с/761/126/2025
20 жовтня 2025 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:
головуючого судді: Савицького О.А.,
при секретарі: Тихій П.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця, заінтересовані особи: Заступник директора Департаменту - начальник відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадим Іван Сергійович, Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра»,
27.06.2025 р. ОСОБА_1 звернулась до суду зі скаргою на бездіяльність Заступника директора Департаменту - начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадима І.С., у якій просить:
- визнати неправомірною бездіяльність Заступника директора Департаменту - начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадима І.С. щодо незняття арешту з майна боржника ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № НОМЕР_3, та щодо невчинення дій щодо реєстрації припинення обтяження майна боржника ОСОБА_1 , а саме транспортного засобу марки «Hammer H3», номер шасі НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 ;
- зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України зняти арешт з майна ОСОБА_1 , а саме транспортного засобу марки «Hammer H3», номер шасі НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 , накладений постановою від 04.10.2016 р. у виконавчому провадженні № НОМЕР_3;
- зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України вчинити дії щодо реєстрації припинення обтяження майна ОСОБА_1 , а саме транспортного засобу марки «Hammer H3», номер шасі НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 , шляхом внесення відповідного запису про припинення обтяження, накладеного постановою від 04.10.2016 р. у виконавчому провадженні № НОМЕР_3.
Свою скаргу заявник обґрунтовує тим, що у провадженні Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебувало виконавче провадження № НОМЕР_3 з примусового виконання виконавчого листа № 761/15902/14-ц, виданого 16.07.2015 р. Шевченківським районним судом м.Києва, про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованості за кредитним договором № 40/П/56/2008-840 від 14.03.2008 р. у сумі 439388,32 дол. США та 395879,55 грн, а також судового збору у сумі 1827,00 грн. 04.10.2016 р. державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, а у подальшому винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. Матеріали виконавчого провадження станом на цей час знищено у зв'язку із закінченням строків зберігання. Заявник зазначає, що постановою Київського апеляційного суду від 11.12.2024 р. у справі № 761/15902/14-ц скасовано рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 07.09.2022 р., на підставі якого видавався виконавчий лист. Представник заявника звертався до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України із заявою про зняття арешту з майна боржника, однак вона була залишена без задоволення. Посилаючись на те, що бездіяльність Заступника директора Департаменту - начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадима І.С. щодо незняття арешту з майна порушує її права, заявник вважає таку бездіяльність неправомірною, оскільки виконавче провадження завершено, а рішення, на підставі якого видавався виконавчий лист, скасовано, а тому звернулась до суду з даною скаргою.
Ухвалою від 30.06.2025 р. скаргу прийнято до розгляду та призначено судове засідання.
Представник заявника в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав, просив суд задовольнити їх у повному обсязі з підстав викладених в скарзі.
Представник заінтересованої особи Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в судовому засіданні проти заявлених вимог заперечив, просив суд відмовити у їх задоволенні з підстав викладених в поданих ним запереченнях.
Представник заінтересованої особи ПАТ «КБ «Надра» в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином у встановленому законом порядку, причин неявки не повідомив.
Враховуючи, що відповідно до ч.2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду, тому суд вважає за можливе розглянути скаргу за відсутності заінтересованої особи.
Вислухавши пояснення представника заявника та представника заінтересованої особи, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Перевіряючи обставини справи судом встановлено, що у провадженні Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебувало виконавче провадження № НОМЕР_3 з примусового виконання виконавчого листа № 761/15902/14-ц, виданого 16.07.2015 р. Шевченківським районним судом м.Києва, про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованості за кредитним договором № 40/П/56/2008-840 від 14.03.2008 р. у сумі 439388,32 дол. США та 395879,55 грн, а також судового збору у сумі 1827,00 грн.
04.10.2016 р. державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, а у подальшому винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.
Матеріали виконавчого провадження станом на цей час знищено у зв'язку із закінченням строків зберігання.
Постановою Київського апеляційного суду від 11.12.2024 р. у справі № 761/15902/14-ц скасовано рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 07.09.2022 р., на підставі якого був виданий виконавчий лист, за яким відкривалось виконавче провадження № НОМЕР_3, у межах якого державним виконавцем накладався арешт на майно заявника та оголошувалась заборона на його відчуження.
Представник заявника звертався до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України із заявою про зняття арешту з майна боржника, однак вона була залишена без задоволення.
Згідно з ч.1 ст. 4 ЦПК України передбачає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Звертаючись до суду з даною скаргою, заявник, як на підставу для її задоволення, посилається на неправомірну бездіяльність Заступника директора Департаменту - начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадима І.С. щодо незняття арешту з його нерухомого майна, оскільки виконавче провадження завершено, а рішення, на підставі якого видавався виконавчий лист, скасовано, а тому вважає, що вказаною бездіяльністю порушені її права.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 р. № 1404-VІІІ (далі - Закон № 1404-VІІІ) встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 5 Закону № 1404-VІІІ визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 18 Закону № 1404-VІІІ виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Так, з метою примусового виконання рішення суду державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого проваджень № НОМЕР_3, при цьому постановою від 04.10.2016 р. накладено арешт та встановлено заборону на відчуження майна боржника ОСОБА_1 , а саме транспортного засобу марки «Hammer H3», номер шасі НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 .
Відповідно до листа РСЦ ГСЦ МВС в м.Києві від 19.07.2024 р., у Єдиному державному реєстрі транспортних засобі наявне обтяження рухового майна боржника ОСОБА_1 , а саме арешт та заборона відчуження транспортного засобу марки «Hammer H3», номер шасі НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 , накладені постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у межах виконавчого провадження № НОМЕР_3 від 04.10.2016 р.
Також судом встановлено, що державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні № НОМЕР_3.
Виконавче провадження № НОМЕР_3 перебувало на виконанні у період з 2016 року по 2020 рік, а станом на цей час матеріали знищено у зв'язку із закінченням строків зберігання.
Відповідно до ч.ч.4, 5 ст. 59 Закону № 1404-VIII підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.
Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який застосовується для забезпечення реального виконання судового рішення, що підлягає примусовому виконанню.
Водночас, у випадку повного виконання виконавчого документа та сплати витрат, пов'язаних з його примусовим виконанням, підстави для збереження чинності арешту майна боржника відсутні.
Відповідно до частини 5 статті 13 Закону № 1404-VIII постанова про зняття арешту постановляється виконавцем не пізніше наступного робочого дня після надходження до нього документів, що підтверджують наявність підстав, передбачених частиною четвертою статті 59 цього Закону, та надсилається в той самий день органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника. За порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавці несуть відповідальність в порядку, встановленому законом.
Водночас, Законом України «Про виконавче провадження» не врегульовано правовідносини щодо припинення заходів примусового виконання виконавчого документа у зв'язку з його добровільним виконанням після повернення виконавчого документа стягувачу та/або закінчення виконавчого провадження.
При цьому наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном (подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 07.07.2021 р. у справі № 2-356/12, від 03.11.2021 р. у справі № 161/14034/20, від 22.12.2021 р. у справі № 645/6694/15).
Оскільки судом встановлено, що виконавчий лист № 761/15902/14-ц, виданий Шевченківським районним судом м.Києва, після його повернення стягувачу повторно протягом встановленого законом строку до примусового виконання не пред'являвся, виконавче провадження на його підставі не відкривалось, майнові претензії до заявника у подальшому не заявлялись, при цьому рішення, на підставі якого видавався цей виконавчий лист, за яким відкривалось виконавче провадження, у межах якого державним виконавцем накладався арешт на майно заявника та оголошувалась заборона на його відчуження, скасовано в апеляційному порядку 11.12.2024 р., тому суд вважає, що наявність протягом п'яти років з дня завершення виконавчого провадження нескасованого арешту та заборони на відчуження, накладених на майно заявника, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.
Отже, суд вважає, що незняття Заступником директора Департаменту - начальником відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадимом І.С. арешту та заборони на відчуження з майна заявника, накладеного у виконавчому провадженні № НОМЕР_3, за встановлених у справі обставин, є протиправною бездіяльністю цієї посадової особи органу ДВС.
За таких обставин, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності та враховуючи те, що Заступником директора Департаменту - начальником відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадимом І.С., внаслідок допущення бездіяльності, яка оскаржується, не вирішено питання про скасування арешту та заборони на відчуження з майна боржника, хоча з врахуванням відсутності виконавчого провадження, незаявлення надалі до заявника майнових претензій та крім того скасування в апеляційним судом рішення суду, на виконання якого видавався виконавчий лист, необхідність у подальшому застосуванні цього арешту та заборони на відчуження відсутня, при цьому наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту та заборони на відчуження порушує права боржника, а тому суд приходить до висновку про необхідність задоволення даної скарги.
Керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76-81, 259-261, 268, 352-355, 447-451 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд
Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця, заінтересовані особи: Заступник директора Департаменту - начальник відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадим Іван Сергійович, Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» - задовольнити.
Визнати неправомірною бездіяльність Заступника директора Департаменту - начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадима Івана Сергійовича щодо незняття арешту з майна боржника ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № НОМЕР_3, та щодо невчинення дій щодо реєстрації припинення обтяження майна боржника ОСОБА_1 , а саме транспортного засобу марки «Hammer H3», номер шасі НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 , за заявою представника боржника ОСОБА_1 - Волкової Марини Юріївни про зняття арешту з майна від 06.03.2025 р.
Зобов'язати уповноважених осіб Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України зняти арешт з майна ОСОБА_1 , а саме транспортного засобу марки «Hammer H3», номер шасі НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 , накладений постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 04.10.2016 р. у виконавчому провадженні № НОМЕР_3.
Зобов'язати уповноважених осіб Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України вчинити дії щодо реєстрації припинення обтяження майна ОСОБА_1 , а саме транспортного засобу марки «Hammer H3», номер шасі НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 , шляхом внесення відповідного запису про припинення обтяження у вигляді арешту, накладеного постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 04.10.2016 р. у виконавчому провадженні № НОМЕР_3.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя: