Справа № 761/46372/24
Провадження № 2/761/4194/2025
03 вересня 2025 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Мальцев Д.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Національний науковий центр радіаційної медицини, гематології та онкології Національної академії медичних наук України» про визнання незаконним наказу про застосування дисциплінарного стягнення, -
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державної установи «Національний науковий центр радіаційної медицини, гематології та онкології Національної академії медичних наук України» про визнання незаконним наказу про застосування дисциплінарного стягнення.
Позовні вимоги мотивує тим, що 01.11.2004 року ОСОБА_1 , була прийнята на роботу до Державної установи «Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України» на посаду старшого інспектора відділу кадрів, з 06.02.2017 року на посаді начальника відділу кадрів по теперішній час.
«Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України» з 01.01.2024 року перейменовано у зв'язку з реорганізацією, як Державна установа «Національний науковий центр радіаційної медицини, гематології та онкології Національної акаднмії медичних наук України».
25 листопада 2024 року за №172 було підписано наказ. В.о. генерального директора В.Сушком , про застосування до позивача, як начальника юридичного відділу кадрів ОСОБА_1, захід дисциплінарного стягнення у вигляді догани. Повідомити, начальника відділу кадрів про те, що у випадку якщо протягом року з дня накладення дисциплінарного стягнення працівника не буде піддіно дисциплінарному стягненню то він вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення. Ознайомити під розписку начальника відділу кадрів ОСОБА_1 зі змістом вказаного наказу.
Однак, на думку позивача зазначений наказ є незаконним, винесений з порушенням трудового законодавства, а саме за відсутності складу відповідного дисциплінарного проступку та доказів його вчинення позивачкою.
Оскільки в досудовому порядку вирішити спір не можливо, позивачка вимушена була звернутись до суду з вказаним позовом, для захисту своїх трудових прав.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.12.2024 року матеріали справи передані на розгляд судді Макаренко І.О.
На підставі розпорядження № 01-08-791 від 24.03.2025 року щодо повторного автоматизованого розподілу справи № 761/46372/24 за підписом керівника апарату Шевченківського районного суду м. Києва Зборщік А.О., протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.03.2025, матеріали позову передані на розгляд судді Мальцеву Д.О.
25.03.2025 року ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Києва Мальцева Д.О. відкрито провадження у справі, прийнято рішення про розгляд справи за правилами позовного провадження в спрощеному порядку без повідомлення сторін. Також, вказаною ухвалою відповідачу було встановлено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву, а також клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
06.05.2025 року на адресу суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач проти позову заперечив, зазначивши, що притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності відбулося з дотриманням вимог трудового законодавства, оскільки відповідачем, як роботодавцем було встановлено невиконання позивачкою розпорядження в.о. генерального директора відповідача В. Сушко, а саме проект наказу 23.10.2024 р. підготовлений не був, на підпис керівнику не поданий, працівник (за списком) про необхідність з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_1 за місцем їх реєстрації та оновити свої військові документи до 25.10.2024 р. повідомлені не були, без поважних причин. Також сторона відповідача наголошувала, що у встановленому законом порядку, позивачці було запропоновано надати письмові пояснення, щодо невиконання розпорядження. Позивачка не скористалась своїм правом і ненадала роботодавцю відповідні пояснення. За наслідками розгляду обставин вчинення дисциплінарного проступку, відповідачем було оголошено позивачці догану.
На думку відповідача, ним правомірно було видано оспорюваний наказ, та не були порушені трудові права позивачки.
Відповідь на відзив стороною позивача до суду не подавалась.
Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Згідно зі ст. 139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
Відповідно до ч. 1 ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.
Згідно із ст. 148 цього Кодексу дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
За ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 22 Постанови «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 6 листопада 1992р. № 9, судам необхідно з'ясувати чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.
Відповідно до вимог ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно положень ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, та не оспорюється сторонами, що 01.11.2004 року ОСОБА_1 , була прийнята на роботу до Державної установи «Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України» на посаду старшого інспектора відділу кадрів, з 06.02.2017 року на посаді начальника відділу кадрів по теперішній час.
«Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України» з 01.01.2024 року перейменовано у зв'язку з реорганізацією, як Державна установа «Національний науковий центр радіаційної медицини, гематології та онкології Національної акаднмії медичних наук України».
Судом встановлено, що 23.10.2024 року розпорядженням в.о. генерального директора відповідача В. Сушко , позивачу було доручено наступне: підготувати до кінця робочого дня 23.10.2024 р. перелік працівників відповідача, які не оновили свої військові документи; підготувати та надати на підпис до кінця робочого дня 23.10.2024 р. наказ про оповіщення конкретних певних працівників (за списком) про необхідність з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_1 за місцем їх реєстрації та оновити свої військові документи; в строк до 25.10.2024 року ознайомити працівників відповідача з цим наказом про необхідність з'явитись до до ІНФОРМАЦІЯ_1 за місцем їх реєстрації та оновити свої військові документи.
Проте, до встановленого часу розпорядження в.о. генерального директора відповідача виконано не було: проект наказу 23.10.2024 року підготовлений не був, на підпис керівнику не поданий, працівники (за списком) про необхідність з'явивтись до ІНФОРМАЦІЯ_1 за місцем їх реєстрації та оновити свої військові документи до 25.10.2024 р. повідомлені не були.
За наслідками такого ігнорування розпоряджень керівництва, три заступники генерального директора звернулись до в.о. керівника відповідача В. Сушко з колективною службовою запискою від 28.10.2024 року, в якій просили застосувати до позивача міри дисциплінарного характеру з метою недопущення ним у майбутньому порушень трудової дисципліни та блокування роботи державної установи (а.с. 7-8).
Згідно резолюції в.о. генерального директора відповідача В.Сушко на зазначеній колективній службовій записці від 29.10.2024 року, позивачу було запропоновано надати свої письмові пояснення щодо причини невиконання розпоряджень керівника.
З метою отримання додаткової інформації щодо підстав невиконання розпоряджень керівництва, для отримання пояснень та підтверджуючих документів від позивачаюридичним відділом відповідача був підготовлений до позивача запит, який був вручений позивачу з резолюцією керівника 19.11.2024 року.
Як зазначає позивач не погоджуючись на покладену на неї функцію, відповідно до посадових свої інструкцій, які містяться в додатках до позовної заяви, вона висловила письмове заперечення та повідомила про неможливість, а саме про відсутність посадових обов'язків у неї як у начальника відділу кадрів готувати, розробляти чи оформлювати накази.
При цьому, конкретний перелік обов'язків позивача, як начальника відділу кадрів, визначається посадовою інструкцією, затвердженою 20.03.2018 р.
Так, згідно п. 1.2 посадової інструкції начальник відділу кадрів відповідача мета роботи начальника відділу кадрів - забезпечити облік працівників ННЦРМ, організаціно кадрового діловодства, виконання норм законодавства про працю при здійсненні кадрових процедур, контроль за дотриманням законодавства про працю та зайнятість населення всіма підрозділами та працівниками підприємства, забезпечити облік військовозобов'язаних та призовників, що працюють в ННЦРМ.
Крім того, в частині 3 п. 1.4.1 посадової інструкції начальника відділу кадрів відповідача передбачено, що у роботі начальник відділу кадрів керується наказами та розпорядженнями керівника відповідача.
Також згідно п. 2.1.4 Посадової інструкції начальника відділу кадрів відповідача, позивач керує працівниками відділу кадрів. До складу працівників відділу кадрів належать, зокрема усі інспектори з кадрів, навіть інспектор з кадрів, який відповідає за ведення військового обліку у відповідача.
При цьому посада працівника, який виконує у відповідача обов'язки щодо ведення військового обліку, має назву «інспектор відділу кадрів», тобто вказаний інспектор з кадрів згідно п. 1.5 його діючої посадової інструкції, безпосередньо підпорядковується позивачу.
Крім того, додаткові права та обов'язки, а також відповідальність позивача містяться в положені про відділ кадрів відповідача, щ обув затверджений у 2018 році та особисто підписаний позивачем.
Так, частиною 6 п. 2.1. розділу 2 Положення про відділ кадрів відповідача визначено, що відділ кадрів веде військовий облік військовозобов'язаних і призовників та бронювання військовозобов'язаних за установою на період мобілізації та воєнного часу, а також облік працівників і контролює їх надання. Аналогічна функція відділу кадрів міститься в п. 3.8 Положень про відділ кадрів відповідача.
Згідно ч. 3 пункту 5.1 Положень про відділ кадрів начальник відділу кадрів несе персональну відповідальність за:
-дотримання вимог чинного законодавства та внутрішніх організаційно-розпорядчих документів при здійсненні покладених на відділ кадрів обов'язків;
-виконання функцій, покладених на відділ кадрів, використання повною мірою наданих працівникам цього відділу прав;
-достовірність відомостей, статистичної звітності та іншої довідково - інформаційної документації з питань діяльності відділу кадрів.
Отже, підготовка наказів по установі щодо дотримання працівниками відповідача військового обліку, а також ознайомлення працівників у станови з їх обов'язкми, як військовозобов'язаних, є прямими обов'язками відділу кадрів відповідача.
Невиконання працівниками відділу кадрів усного розпорядження в.о. генерального директора відповідача під час наради (та письмового розпорядження у вигляді резолюції на ім'я начальника відділу кадрів та інспектора з кадрів, який веде військовий облік, а саме: підготувати та надати на підпис до кінця встановленого строку наказу про оповіщення певних працівників (за списком) про необхідність з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_1 за місцем їх реєстрації та оновити свої військові документи, а також невиконання працівниками відділу кадрів розпорядження про ознайомлення до кінця встановленого строку певних працівників (за списком) з таким наказом - є результатом порушення позивачем своїх посадових обов'язків, оскільки ним не була належним чином організована робота відділу кадрів (у тому числі робота інспектора з кадрів, який веде військовий облік).
При цьому, протягом всього часу розгляду справи в суді, стороною позивача не було надано до суду жодних належних і допустимих доказів на спростування зазначених доводів сторони відповідача, наведених у відзиві на позов, і наданих письмових доказів.
Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач як на підставу для задоволення позову не знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, суд ухвалює рішення про відмову у задоволенні позову за його недоведеністю.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову, то з відповідача не підлягає стягненню судові витрати.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 17-19, 76-82, 89, 141, 258, 259, 263-266, 268, 274, 352, 354, 355 ЦПК України; ст. 43 Конституції України; ст. ст. 139, 147-149, 232, 233 КЗпП України, в редакції які діяли на час спірних правовідносин; Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06 листопада 1992р. за № 9 з подальшими змінами та доповненнями, суд, -
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Державної установи «Національний науковий центр радіаційної медицини, гематології та онкології Національної академії медичних наук України» про визнання незаконним наказу про застосування дисциплінарного стягнення.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: