Справа №752/2222/24
2/760/3340/25
20 листопада 2025 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого-судді - Букіної О.М.,
за участю секретаря - Черчукан В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
22.01.2024 до Голосіївського районного суду м. Києва надійшли матеріали позовної заяви ТОВ «ФК «ЄАПБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якій позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на його користь суму заборгованості за кредитним договором № 00-6378912 в розмірі 22 582,20 грн, з яких: 6 300 грн сума заборгованості за основним боргом; 16 282,20 грн. сума заборгованості за відсотками.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 30.12.2022 між ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 00-6378912, відповідно до умов якого ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» зобов'язалося надати ОСОБА_1 кредит у сумі 6 300 грн, а остання зобов'язалася повернути кредит та сплачувати відсотки за його користування.
ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» свої зобов'язання за кредитним договором виконало та надало ОСОБА_1 кредит у сумі 6 300 грн., проте остання кредит не повернула та не сплатила відсотки за користування кредитом у зв'язку із чим виникла заборгованість в розмірі 22 582,20 грн, з яких: 6 300 грн сума заборгованості за основним боргом; 16 282,20 грн сума заборгованості за відсотками.
25.07.2023 між ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 25072023, у відповідності до умов якого ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників від 25.07.2023 до договору факторингу № 25072023 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 00-6378912 в розмірі 22 582,20 грн.
Позивач посилається на те, що всупереч умовам Кредитного договору, незважаючи на повідомлення про відступлення права вимоги, відповідач не виконав свого зобов'язання. Після відступлення права грошової вимоги позивачу відповідач не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора.
Виходячи з цього, невиконання відповідачем умов кредитних договорів, позивач просить позов задовольнити з підстав, викладених у позові.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 08.02.2024 матеріали справи передано на розгляд до Солом'янського районного суду м. Києва.
10.07.2024 на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями дану справу було передано до провадження судді Букіної О.М.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 11.07.2024 у справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін.
У наданий в ухвалі час від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
10.12.2024 відповідачем подані письмові пояснення на позовну заяву, у яких вона проти позовних вимог заперечувала.
Заперечення мотивувала тим, що позивач не надав доказів видачі ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» грошових коштів відповідачу шляхом перерахування їй на картковий рахунок.
Крім цього, при укладанні договору із ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» їй не надавалися будь-які правила надання коштів у позику, як не знайшла їх на сайті Товариства;
Натомість позивач додає до позовної заяви Паспорт споживчого кредиту начебто, до договору, проте його також не можна ідентифікувати, частиною якого кредитного договору він
Тому не зрозуміло, які саме Правила, Паспорт і з якими датами були доведені до її відома, хоча це взагалі не робилось. Отже нарахування заборгованості і відсотків здійснювалося в обхід погоджених між сторонами умов кредитного договору,
Вказує, що наданий розрахунок заборгованості є неналежним доказом, позаяк це по суті є інформативна довідка (таблиця) де просто визначена сума нарахованого боргу первісним кредитором ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» на момент переуступки боргу ТОВ «ФК «ЄАПБ».
Зазначає, що позивачем протиправно нараховано суму комісії у розмірі 6 00 грн., а не 300 грн., а положення про її нарахування є нікчемними.
Позивачем здійснено нарахування відсотків за користування кредитом поза строком дії кредитного договору, що суперечить вимогам закону.
Посилається, що позивачем не надано доказів набуття права вимоги за кредитним договором.
Тому у задоволенні позовних вимог просила відмовити.
Судом встановлено, що 30.12.2022 між ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 00-6378912, відповідно до умов якого ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» зобов'язалося надати ОСОБА_1 кредит у сумі 6 300 грн, а остання зобов'язалася повернути кредит та сплачувати відсотки за його користування (а.с. 5-7).
25.07.2023 між ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 25072023 (а.с. 13-14).
Відповідно до витягу з Реєстру боржників від 25.07.2023 до договору факторингу № 25072023 від 25.07.2023, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 00-6378912 в розмірі 22 582,20 грн.
Перевіряючи факт набуття позивачем прав вимоги до відповідача за кредитним договором № 00-6378912 від 30.12.2022, та, як наслідок, право на звернення до суду із цим позовом, суд дійшов висновку, що ТОВ «ФК «ЄАПБ» не надало суду належних та допустимих доказів на підтвердження цих обставин.
Як передбачено п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
У відповідності до вимог ст. 512, 514, 517 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Відповідно до п.2.1 договору факторингу в порядку та на умовах, визначених в цьому Договорі, Фактор зобов'язуєть передати (сплатити) Клієнту Суму Фінансування, а Клієнт зобов'язується відступити Фактор Права вимоги за укладеними кредитними договорами згідно Реєстру Боржників, в обсязі та к умовах, що існують на Дату відступлення Прав Вимоги.
Пунктом 2.2. договору факторингу визначено, що з дати відступлення Прав Вимоги, Клієнт перестає бути стороною за укладеним Кредитними договорами, а Фактор стає виключним та єдиним кредитором за укладеним кредитними договорами, згідно Реєстру Боржників та набуває всіх прав за ним.
Наданий договір факторингу є рамковим, у тексті договору не визначено які саме права вимоги передаються/відступаються на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ».
Відтак, сам по собі текст договору факторингу № 25072023 від 25.07.2023не підтверджує перехід прав вимоги за договором № 00-6378912 від 30.12.2022 між ОСОБА_1 та ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» до ТОВ «ФК «ЄАПБ».
Окрім цього, до матеріалів позовної заяви не додано відповідних Реєстрів прав вимоги, з яких можна було б встановити, що ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» передало ТОВ «ФК «ЄАПБ» право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 00-6378912 від 30.12.2022 та розмір такого права вимоги.
Витяг з Реєстру боржників від 25.07.2023 до договору факторингу № 25072023 від 25.07.2023 (а.с. 15) не підписано представником первісного кредитора та не завірено його печаткою.
Фактично наданий суду витяг не є витягом з реєстру боржників, оскільки являює собою аркуш паперу, на якому позивачем надрукована певна інформація, яка на його думку відповідає інформації, наявній в реєстрі боржників, що є додатками до зазначеного договору факторингу. Іншими словами, зазначений документ є лише твердженням позивача, які підлягають доведенню на загальних підставах.
При цьому, позивач не звернув уваги, що подані в такий спосіб витяги, не є ідентичним поданню стороною письмового доказу в розумінні ст. 95 ЦПК України, та не є копією, як оригіналу документу (реєстру) так і витягу з нього.
У відповідності до вимог ч. 2-5 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Оскільки оригінальний реєстр боржників, є документом, що підписується всіма учасниками правочину, витяг з нього, як його частина, що стосується конкретного боржника, також має бути підписана як «Фактором» так і «Клієнтом».
Відсутність підпису «Фактора» на витягу з реєстру боржників не дає суду підстав вважати доведеним факт передачі права вимоги таким фактором «Клієнту», тільки тому, що останній стверджує про таку передачу.
Отже, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів передачі права вимоги від первісного кредитора до позивача за договором № 00-6378912 від 30.12.2022, що свідчить про відсутність у позивача права вимоги та є самостійною та достатньою підставою до відмови в задоволенні позову, незалежно від обґрунтованості вимог позивача по суті спору.
Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до вимог ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Згідно зі ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Виходячи з викладеного вище, позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки матеріали справи не містять доказів наявності у позивача права вимоги за кредитним договором.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати слід залишити за позивачем.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 15, 16, 512, 514, 517 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 5, 10, 12, 13, 76 -81, 89, 133, 141, 259, 263, 264-265, 273, 274, 354 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 20.11.2025.
Суддя О.М. Букіна