760/939/25
СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА
20 листопада 2025 року Солом'янський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Кицюк В.С., за участю: секретаря Губар Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради про встановлення факту проживання однією сім'єю та визнання права власності в порядку спадкування,-
У січні 2025 року позивач звернувся до суду із вищезазначеним позовом, у якому просив: встановити факт проживання однією сім'єю ОСОБА_1 з ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини; визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 у порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 .
В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що починаючи з 1998 року по 16 січня 2023 року позивач проживав разом із ОСОБА_2 однією сім'єю без реєстрації шлюбу в квартирі АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_2 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, вели спільне господарство, спільно відпочивали, відзначали свята. Позивач постійно турбувався про стан здоров'я ОСОБА_2 , приносив їй необхідні речі, купував ліки, також у позивача наявні рахунки на оплату житлово-комунальних послуг квартири за адресою спільного проживання, наявні спільні фотографії. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 померла, її похованням займався ОСОБА_1 та позивач отрима свідоцтво про смерть. Після смерті ОСОБА_2 позивач 14 липня 2023 року звернувся до приватного нотаріуса КМНО із заявою про прийняття спадщини, однак нотаріусом відмовлено у вчиненні нотаріальної дії. Відтак, метою встановлення факту проживання однією сім'єю є необхідність оформлення спадщини.
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 03 лютого 2025 року відкрито загальне позовне провадження у справі.
04.04.2025 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів.
10.04.2025 через систему «Електронний суд» надійшов відзив, у якому представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову. В обгрунтування зазначає, що за адресою: АДРЕСА_2 , відсутні зареєстровані особи. Саме по собі подання заяви про прийняття спадщини позивачем, який не є родичем спадкодавця, не свідчить про право на прийняття спадщини та отримання статусу спадкоємця. Позивач на підтвердження факту проживання однією сім'єю зі спадкодавцем ОСОБА_2 долучив до матеріалів справи: фотокартки, повідомлення (квитанції) по нарахуванню за комунальні послуги, договір про надання послуг від 19.07.2022, договір на поховання, медичні виписки (обстеження) покійної ОСОБА_2 , доручення від 12.01.2023 на отримання пенсії, договір банківського вкладу від 05.12.2006, довіреність від 06.01.2006 на представництво інтересів в банку, довідку про причини смерті, свідоцтво про смерть, копію паспорта та коду ОСОБА_2 , однак зазначене не є належним доказом факту проживання однією сім'єю.
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 30 квітня 2025 року витребувано у приватного нотаріуса КМНО Савенко Ірини Вікторівни належним чином завірену копію спадкової справи №11/2023 (номер у Спадковому реєстрі 70939262), заведеної після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
03.06.2025 до суду надійшли витребувані докази від приватного нотаріуса КМНО Савенко Ірини Вікторівни.
Протокольною ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 05 червня 2025 року задоволено клопотання представника позивача про виклик та допит свідків, задоволено клопотання представника позивача про допит позивача у судовому засіданні у якості свідка та закрито підготовче судове засіданні і призначено справу до судового розгляду по суті.
У судовому засіданні 23 липня 2025 року допитано позивача у якості свідка.
У судовому засіданні 16 вересня 2025 року приведено до присяги та допитано свідків: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .
У судове засідання сторони не з'явились, повідомлялись належним чином.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч.2 ст.247 ЦПК України).
Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду і вирішення справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 17 січня 2023 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На підтвердження факту спільного проживання однією сім'єю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без реєстрації шлюбу позивач надає:
- копію нотаріально посвідченої довіреності від 06 січня 2006 року, відповідно до якої ОСОБА_2 уповноважила ОСОБА_1 бути її представником в АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк» з питань внесення змін до п.1.2. договору №136 банківського вкладу (вклад «Гарант»), укладеного 04 лютого 2005 року, або укласти з АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк» новий договір банківського вкладу на умовах за його розсудом (а.с.15);
- копію договору №3510 банківського вкладу (вклад «Капітал») від 05 грудня 2006 року (а.с.16);
- копію доручення ЖБК «Проектувальник-3» від 12 січня 2023 року №01/23, яким ОСОБА_2 уповноважила ОСОБА_1 одержувати у відділенні поштового зв'язку 03049 її пенсію, допомогу, перекази (а.с.17);
- медичну документацію ОСОБА_2 (а.с.18, 19, 20, 21, 22, 23, 24);
- копію договору про надання послуг від 19 липня 2022 року з квитанціями, укладеного між ФОП ОСОБА_9 та ОСОБА_1 , відповідно до якого замовник діє в інтересах підопічного ОСОБА_2 (а.с.25-29);
- копію свідоцтва про поховання від 09 лютого 2023 року, відповідно до якого ОСОБА_1 здійснив поховання померлої ОСОБА_2 (а.с.30) та копію договору-замовлення №3.33641К на організацію поховання від 09 лютого 2023 року з квитанціями (а.с.31-32);
- копії повідомлень-рахунків на оплату житлово-комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.36-58);
- спільні фотографії (а.с.59-65);
- копію довідки ЖБК «Проектувальник-3» від 10 лютого 2025 року №01/25, відповідно до якої ОСОБА_1 з серпня 2022 року сплачує за умправління будинку за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.104);
- копію вітальної листівки (а.с.105-106).
Також у судовому засіданні позивач, допитаний у якості свідка, та інші свідки кожен окремо повідомили, що дійсно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали однією сім'єю, відносини між ними були притаманні відносинам подружжя, вони підтримували один одного та позивач доглядав померлу під час хвороб.
Крім того, 14 липня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса КМНО Савенко І.В. із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Внаслідок чого заведено спадкову справу №11/2023 (а.с.137).
Відповідно до копії відповіді ЖБК «Проектувальник-3» від 13 вересня 2023 року №05/23, ОСОБА_2 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , з 1965 року по 17 січня 2023 року була членом ЖБК «Проектувальник-3», ордер на отримання квартири виданий 24 грудня 1965 року на підставі рішення виконкому Ленінської районної Ради від 15 листопада 1965 року №765 (а.с.145).
Постановою про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом від 24 червня 2024 року, приватний нотаріус КМНО Савенко І.В. відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщини за законом на квартиру АДРЕСА_1 , як на спадкове майно, що залишилось після померлої ОСОБА_2 . Постанова мотивована тим, що ОСОБА_1 документально не підтвердив, що є спадкоємцем четвертої черги ОСОБА_2 та не надав правовстановлюючих документів, які підтверджували право власності спадкодавця ОСОБА_2 на спадкове майно (а.с.149).
Так, за загальним правилом кожна особа має право на захист свого цивільного права лише в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з приписами ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст.79 ЦПК України).
Частиною 1 ст.80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Згідно з ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Отже таким, що прийняв спадщину, вважається спадкоємець четвертої черги, якщо він проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, встановлення вказаного юридичного факту позивачу необхідне саме для реалізації свого права на спадкування як спадкоємця четвертої черги.
У постанові від 03 липня 2019 року у справі №554/8023/15-ц Велика Палата Верховного Суду зауважила, що, вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти спільного проживання однією сім'єю; спільний побут; взаємні права та обов'язки (ст.ст.3, 74 СК України).
Таким чином, для встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню, і предметом доказування у таких справах є факти спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім'ї, наявності між сторонами взаємних прав та обов'язків, притаманних подружжю.
Згідно з абзацом п'ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року №5-рп/99 обов'язковими умовами для визнання осіб членами сім'ї, крім спільного проживання, є ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.
Законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім'ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім'ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов'язки (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі №644/6274/16-ц).
У постанові Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі №343/1821/16-ц зазначено, що для встановлення спільного проживання однією сім'єю до уваги беруться показання свідків про спільне проживання фактичного подружжя та ведення ними спільного побуту, документи щодо місця реєстрації (фактичного проживання) чоловіка та жінки, фотографії певних подій, документи, що підтверджують придбання майна на користь сім'ї, витрачання коштів на спільні цілі (фіскальні чеки, договори купівлі-продажу, договори про відкриття банківського рахунку, депозитні договори та інші письмові докази) тощо. Одне лише спільне проживання не є достатнім для визнання фактичного подружжя сім'єю без наявності інших ознак сім'ї.
У постанові Верховного Суду від 05 лютого 2020 року у справі №712/7830/16-ц зазначено, що належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу є, зокрема, докази спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім'ї, наявності між сторонами подружніх взаємних прав та обов'язків, інших доказів, які вказують на наявність встановлених між сторонами відносин, притаманних подружжю.
У той же час, необхідно звернути увагу, що інститут фактичних шлюбних відносин введений у національне законодавство Сімейним Кодексом України.
Відповідно до ст.74 СК України якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об'єктом спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюється положення глави 8 цього Кодексу.
Згідно з п.1 р.VII СК України цей Кодекс набирає чинності з набранням чинності Цивільним Кодексом України.
Пунктом першим Прикінцевих і перехідних положень ЦК України встановлено, що цей Кодекс набирає чинності з 01 січня 2004 року.
Таким чином, норми ст.74 СК України розповсюджуються на правовідносини, які виникли чи існували з січня 2004 року.
Інститут спільного проживання осіб як чоловіка і жінки було введено в національне законодавство СК України, який набрав чинності одночасно з набранням чинності ЦК України. Кодекс про шлюб та сім'ю Української РСР, який діяв до 01 січня 2004 року, таких положень не містив. Тому вказаний факт може бути встановлений лише з 01 січня 2004 року.
Оскільки наявними у матеріалах справи доказами доведено проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу з 1998 року, то цей факт має бути встановлений саме з 01 січня 2004 року, тобто з дня набрання чинності СК України. Отже, дослідивши матеріали справи та подані докази, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали однією сім'єю з 01 січня 2004 року.
Так, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ст.1216 ЦК України).
Спадкування здійснюється за законом або за заповітом (ст.1217 ЦК України).
Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ст.1220 ЦК України).
Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. В разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст.1261-1265 ЦК України (ст.1223 ЦК України).
У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (ст.1264 ЦК України).
Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30 травня 2008 року, свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Згідно зі ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно зі ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку (п.3.1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року).
Беручи до уваги вищенаведене, враховуючи те, що судом встановлено факт спільного проживання позивача ОСОБА_1 та померлої ОСОБА_2 однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини, а нотаріусом відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину, суд доходить до висновку про задоволення позовних вимог у тому числі щодо визнання права власності на спадкове майно.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац десятий п.9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп2003).
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до п.27 Постанови Пленуму ВСУ №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.
На підставі викладеного, позов підлягає задоволенню..
Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 89, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Київської міської ради про встановлення факту проживання однією сім'єю та визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити.
Встановити факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 01 січня 2004 року по 16 січня 2023 року.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , право власності на квартиру АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Вікторія КИЦЮК