Справа №760/31611/25
1-кс/760/13684/25
Про продовження запобіжного заходу
у виді домашнього арешту
18 листопада 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
підозрюваної ОСОБА_5 ,
розглянувши клопотання прокурора Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42025102090000054 від 02.04.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. ч. 1, 2 ст. 190 КК України, про продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно підозрюваної ОСОБА_5 , -
Виходячи із змісту поданого клопотання, Солом'янською окружною прокуратурою м. Києва здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №42025102090000054 від 02.04.2025, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 190 КК України, досудове розслідування у якому здійснює слідчий відділ Солом'янського УП ГУ НП у м. Києві. Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, пенсіонер, перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві, де їй призначено та нараховувалось пенсійне забезпечення, яке перераховувалось на картковий рахунок в АТ «ОТП БАНК» з реквізитами НОМЕР_1 , відкритому на ім'я останньої. ОСОБА_5 здійснювала догляд за своєю матір'ю ОСОБА_6 , проживала разом з нею, знала про стан її здоров'я, а ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 померла в умовах стаціонарного лікування в комунальному некомерційному підприємстві «… клінічна лікарня м. Києва» від коронавірусної хвороби COVID-19, про що складено лікарське свідоцтво про смерть №258 від 21.03.2023.
Приблизно в кінці березня 2023 року (точного часу досудовим розслідуванням не встановлено) ОСОБА_5 , достовірно знаючи про смерть своєї матері, розуміючи, що з моменту смерті особи припиняється право на отримання пенсійного забезпечення, а органи Пенсійного фонду України та відповідні інші органи державної влади мають бути повідомлені про факт смерті пенсіонера, умисно не повідомила Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві про смерть ОСОБА_6 , а також не поінформувала відповідні органи реєстрації актів цивільного стану та органи соціального захисту населення про обставини її смерті, намагаючись приховати зазначений факт та забезпечити подальше нарахування та перерахування пенсійних виплат на банківський рахунок, відкритий на ім'я померлої.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на заволодіння грошовими коштами, які належали до пенсійного забезпечення та розпорядником яких є Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, ОСОБА_5 , маючи фактичний доступ до платіжної картки АТ «ОТП БАНК» з реквізитами НОМЕР_1 , відкритої на ім'я ОСОБА_6 , у період часу з 06.04.2023 по 30.06.2024 умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправність своїх дій, продовжувала знімати грошові кошти, що надходили на вказаний банківський рахунок як пенсійні виплати для ОСОБА_6 , та розпоряджалась ними на власний розсуд, використовуючи їх на власні потреби, чим заволоділа грошовими коштами, які є пенсійним забезпеченням померлої особи.
Протиправними діями ОСОБА_5 завдано матеріальної шкоди державі Україна в особі Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на загальну суму 68 090,36 грн, що підтверджується, зокрема, відповіддю Головного управління Пенсійного фонду України щодо нарахування та виплати пенсійних виплат на ім'я ОСОБА_6 , банківськими відомостями АТ «ОТП БАНК» про рух коштів по рахунку, лікарським свідоцтвом про смерть №258 від 21.03.2023 та іншими матеріалами кримінального провадження.
Крім того, клопотанням та доданими матеріалами встановлено, що ОСОБА_5 з 01.12.2012 перебувала на обліку в управлінні соціального захисту населення як особа, яка здійснює постійний сторонній догляд за особою з інвалідністю I-II групи внаслідок психічного розладу - своєю матір'ю ОСОБА_6 . Нарахування щомісячної грошової допомоги для догляду за такою особою здійснювалось Департаментом соціальної та ветеранівної політики (структурним підрозділом Київської міської державної адміністрації), а перерахування цього виду соціальної допомоги здійснювалось на картковий рахунок в банківській установі з реквізитами НОМЕР_2 , відкритий на ім'я ОСОБА_5 .
Після смерті ОСОБА_6 . 21.03.2023 року ОСОБА_5 , достеменно усвідомлюючи, що фактично вона вже не здійснює догляду за особою з інвалідністю, на яку призначалась відповідна допомога, і що правові підстави для її виплати відпали, умисно не повідомила орган соціального захисту населення про смерть матері та продовжила отримувати зазначену соціальну виплату. В період з 01.04.2023 по 31.07.2025 Департаментом соціальної та ветеранської політики й надалі нараховувалась та перераховувалась на рахунок ОСОБА_5 щомісячна грошова допомога по догляду за особою з інвалідністю І-ІІ групи внаслідок психічного розладу, чим ОСОБА_5 заволоділа грошовими коштами, які належать державі Україна в особі Департаменту соціальної та ветеранської політики (Київської міської державної адміністрації), на загальну суму 64 232 грн, розпорядившись ними на власний розсуд.
Таким чином, за версією сторони обвинувачення, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянка України, уродженка та зареєстрована за відповідною адресою, фактично проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима, підозрюється у вчиненні умисних корисливих кримінальних правопорушень, пов'язаних із повторним заволодінням шляхом обману чужим майном, а саме грошовими коштами Пенсійного фонду України та органу соціального захисту, за обставин, викладених вище, що кваліфікується за ч. ч. 1, 2 ст. 190 КК України як шахрайство, вчинене повторно.
Підставами підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень прокурор у клопотанні вказує сукупність зібраних у кримінальному провадженні доказів, серед яких: рапорт прокурора Солом'янської окружної прокуратури у м. Києві ОСОБА_9 від 02.04.2025; заява про кримінальне правопорушення ОСОБА_7 ; копія лікарського свідоцтва про смерть №258 від 21.03.2023; відповіді Головного управління Пенсійного фонду України, Громадської організації «Школа Георгія Зантаря», Міністерства юстиції України - Центрального міжрегіонального управління з надання послуг у сфері державної реєстрації, що підтверджують факт смерті ОСОБА_6 та продовження виплат після її смерті; відомості, вилучені з АТ «ОТП БАНК» та АТ «Правекс БАНК» щодо руху коштів по банківських рахунках; протоколи огляду речей та документів, інші матеріали, які у своїй сукупності дають, на думку сторони обвинувачення, достатні підстави для висновку про обґрунтованість підозри.
З клопотання та доданих до нього матеріалів також убачається, що ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_8 від 23.10.2025 щодо ОСОБА_5 було обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту строком до 18.11.2025 включно. Досудове розслідування станом на час розгляду клопотання не завершено, оскільки, як зазначає прокурор, необхідно провести низку слідчих (розшукових) та процесуальних дій: отримати та приєднати додаткову банківську інформацію щодо руху коштів за банківськими рахунками за період з березня 2023 року по липень 2025 року; встановити всі обставини незаконного отримання пенсійних та соціальних виплат; перевірити можливу причетність до вчинення кримінального правопорушення інших осіб; підготувати та вручити повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри у зв'язку з додатково встановленими епізодами шахрайських дій; за результатами проведених слідчих дій вирішити питання остаточної правової кваліфікації дій підозрюваної та виконати вимоги ст. 290 КПК України.
Прокурор просить продовжити строк дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту, обраного щодо підозрюваної, до 18.12.2025 року, заборонивши ОСОБА_5 залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у період часу з 20 год. 00 хв. до 08 год. 00 хв. наступного дня, з покладенням на неї обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; утримуватися від спілкування з посадовими особами Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві та структурних підрозділів Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), які мають процесуальний статус потерпілих, свідків чи володіють істотною для провадження інформацією; без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду не покидати межі міста Києва; здати на зберігання органу досудового розслідування паспорт громадянина України для виїзду за кордон; повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про зміну місця проживання та працевлаштування.
Оцінюючи доводи клопотання, слідчий суддя виходить з такого. Відповідно до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи, метою яких, за змістом ст. 177 КПК України, є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків, інших учасників кримінального провадження, знищити, сховати або спотворити речі чи документи, що мають значення для кримінального провадження, чи іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, а також запобігання вчиненню іншого кримінального правопорушення. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність хоча б одного з ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Стаття 178 КПК України вимагає при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу оцінювати в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання винуватою, вік та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків, наявність постійного місця проживання, репутацію, поведінку до та після вчинення кримінального правопорушення, наявність судимостей, дотримання нею раніше покладених процесуальних обов'язків, а також інші обставини, що мають значення для оцінки ризиків. Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає у забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або в певний період доби та є одним із більш суворих, але водночас менш інтенсивних порівняно з триманням під вартою запобіжних заходів, що дозволяє, з одного боку, забезпечити належну процесуальну поведінку, а з іншого - не виходити за межі необхідного втручання у приватне та сімейне життя особи.
Слідчий суддя бере до уваги, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованих їй діянь підтверджується сукупністю доказів, на які посилається прокурор, зокрема документами про смерть ОСОБА_6 , відповідями органів Пенсійного фонду та соціального захисту, банківськими документами щодо руху коштів по рахунках, рапортом прокурора та заявою про кримінальне правопорушення, що свідчать про систематичне отримання підозрюваною пенсійних та соціальних виплат після смерті особи, на користь якої вони були призначені. Характер інкримінованих дій - тривале, систематичне заволодіння бюджетними коштами шляхом обману - свідчить про внутрішню стійкість злочинного умислу та цілеспрямованість поведінки підозрюваної.
Разом з тим, аналізуючи наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя враховує, що за даними клопотання підозрювана, усвідомлюючи потенційні наслідки притягнення до кримінальної відповідальності за вчинені нею дії, може вчинити дії з метою ухилення від правосуддя, а саме - переховуватися від органу досудового розслідування та суду. Значний розмір заподіяної державі шкоди, з урахуванням заволодіння пенсійними та соціальними виплатами), тривалість протиправної поведінки з квітня 2023 року по липень 2025 року, усвідомлення підозрюваною того, що злочинна схема викрита, об'єктивно посилюють вказаний ризик. Крім того, з огляду на те, що частина свідків у цьому провадженні є посадовими особами органів Пенсійного фонду України, органів соціального захисту, працівниками банківських установ, з якими підозрювана мала тривалі контакти у зв'язку з оформленням та отриманням виплат, існує реальна можливість незаконного впливу на них шляхом переконання, прохання, тиску чи іншим способом з метою зміни показань або відмови від їх надання.
Щодо ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, слідчий суддя бере до уваги, що інкриміновані ОСОБА_5 діяння носять не ситуативний, а багатоепізодний характер, обумовлений тривалим користуванням незаконно отримуваними коштами, що вказує на сформовану модель поведінки, спрямовану на шахрайське заволодіння бюджетними ресурсами. За таких обставин, враховуючи, що досудове розслідування ще триває, а частина епізодів, за твердженням сторони обвинувачення, потребує додаткової перевірки, ризик продовження чи повторення аналогічних дій у разі відсутності належного запобіжного заходу не можна вважати ілюзорним чи суто гіпотетичним.
Обґрунтовуючи ризики, прокурор посилається саме на конкретні докази: банківські документи, які свідчать про систематичність і тривалість незаконного отримання коштів; листи органів Пенсійного фонду та соціального захисту, які підтверджують, що органи влади не були вчасно повідомлені про смерть ОСОБА_6 ; заяву про злочин та рапорт прокурора, з яких убачається, що злочин виявлено не за ініціативою підозрюваної, а внаслідок перевірок та аналізу інформації компетентними органами. Саме ці документи, у сукупності з іншими матеріалами провадження, свідчать про наявність реальних, а не уявних ризиків переховування, незаконного впливу на свідків та продовження протиправної діяльності.
Разом з тим, при вирішенні питання про вид та міру запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний виходити з принципу мінімально необхідного втручання у права та свободи людини, закріпленого як у положеннях КПК України, так і в практиці Європейського суду з прав людини, згідно з якою будь-яке обмеження права на свободу та особисту недоторканність повинно бути пропорційним поставленій меті, а національні суди мають обґрунтовувати неможливість досягнення цієї мети шляхом застосування менш суворих заходів. Дані про особу ОСОБА_5 свідчать, що вона раніше не судима, має постійне місце проживання у м. Києві, міцні побутові зв'язки, покладений раніше запобіжний захід у вигляді домашнього арешту виконувала, випадків істотного порушення умов домашнього арешту суду не наведено.
Разом із тим, наведене не свідчить про відпадіння ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Навпаки, саме завдяки існуванню обраного раніше запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту та покладених процесуальних обов'язків вдалося забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної та не допустити реалізації вказаних ризиків. За відсутності такого заходу, враховуючи характер інкримінованих дій, ступінь завданої шкоди та незавершеність досудового розслідування, існує достатньо висока ймовірність того, що підозрювана може вжити заходів до переховування, впливу на свідків чи іншого протиправного перешкоджання кримінальному провадженню.
Оцінюючи можливість застосування більш м'яких запобіжних заходів, ніж домашній арешт, зокрема особистого зобов'язання, особистої поруки, застави, слідчий суддя виходить з того, що такі заходи, за своєю природою, передбачають лише покладання обов'язків або фінансове забезпечення їх виконання, але не містять реального фізичного обмеження свободи пересування особи у часі та просторі. Враховуючи наявні ризики незаконного впливу на свідків та повторення аналогічної протиправної поведінки, саме елемент просторового обмеження - заборона залишати місце проживання у визначений період доби - є ключовим для нейтралізації вказаних ризиків. Застосування лише особистого зобов'язання чи іншого нетримаючого заходу не створюватиме належних запобіжників від можливого контакту підозрюваної з працівниками органів, що здійснюють нарахування виплат, чи від її переміщення за межі населеного пункту з метою ухилення від слідства.
Водночас, з урахуванням того, що інкриміновані кримінальні правопорушення не належать до категорії особливо тяжких, підозрювана має сталі соціальні зв'язки, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась, має постійне місце проживання, а застосований раніше запобіжний захід у виді нічного домашнього арешту виявився ефективним, слідчий суддя приходить до висновку, що саме нічний, а не цілодобовий домашній арешт у поєднанні з покладенням передбачених законом обов'язків є тим запобіжним заходом, який у найменш обтяжливий спосіб для особи забезпечує досягнення його процесуальної мети. Запровадження цілодобового домашнього арешту за таких обставин було б надмірним втручанням у права підозрюваної та не відповідало б вимогам пропорційності, тоді як скасування домашнього арешту або заміна його на більш м'який захід не гарантуватимуть нейтралізації встановлених ризиків.
Беручи до уваги, що строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №42025102090000054 продовжений до 18.12.2025 року, основні слідчі дії, спрямовані на повне, всебічне та неупереджене з'ясування обставин кримінального правопорушення, ще не завершені, а ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не відпали і не зменшилися до рівня, який дозволив би відмовитися від застосування запобіжного заходу або замінити його на більш м'який, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність продовження строку дії запобіжного заходу у виді нічного домашнього арешту з одночасним продовженням строку покладених на підозрювану процесуальних обов'язків.
Керуючись ст. ст. 131, 132, 176-178, 181, 183, 194, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №42025102090000054 від 02.04.2025 про продовження запобіжного заходу щодо підозрюваної ОСОБА_5 - задовольнити.
Продовжити підозрюваній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянці України, раніше не судимій, яка фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , строк дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту, заборонивши їй залишати житло за вказаною адресою у період доби з 20 год. 00 хв. до 08 год. 00 хв. наступного дня.
Продовжити на цей же строк покладені на підозрювану ОСОБА_5 процесуальні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду залежно від стадії кримінального провадження;
- без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду не покидати межі міста Києва;
- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про зміну місця проживання та працевлаштування.
Роз'яснити підозрюваній, що у разі невиконання покладених на неї обов'язків, порушення умов домашнього арешту або вчинення дій, спрямованих на перешкоджання кримінальному провадженню, до неї може бути застосовано більш суворий запобіжний захід, передбачений КПК України.
Строк дії ухвали до 18 грудня 2025 р. включно.
Виконання ухвали доручити Солом'янському УП ГУНП м. Києва.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Солом'янської окружної прокуратури м. Києва.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали оголошено 25 серпня 2025 р.
Слідчий суддя ОСОБА_1