Справа №760/4202/24 2/760/3591/25
09 жовтня 2025 року Солом'янський районний суд м. Києві в складі:
головуючого-судді - Усатової І.А.,
при секретарі - Омельяненко С.В.,
за участю:
представника позивача за первісним позовом, представника відповідача за зустрічним позовом - ОСОБА_1 ,
представника відповідача за первісним позовом, представника позивача за зустрічним позовом - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву представника позивача за первісним позовом, представника відповідача за зустрічним позовом - Прудникової Н.Г. про встановлення способу виконання ухвали від 11.03.2024 у цивільній справі за первісним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Солом'янський районної в м.Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини із матір'ю та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Солом'янський районної в м.Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини, суд,-
11.09.2024 представник позивача за первісним позовом, представник відповідача за зустрічним позовом - ОСОБА_1 звернулася до Солом'янського районного суду м. Києва із заявою про встановлення способу виконання ухвали від 11.03.2024 у цивільній справі за первісним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Солом'янський районної в м.Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини із матір'ю та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Солом'янський районної в м.Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини, та просить: встановити порядок виконання ухвали Солом?янського районного суду міста Києва від 11 березня 2024 року, якою визначено час спілкування малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір?ю - ОСОБА_3 , за її місцем проживання: АДРЕСА_1 , щомісячно з 16:00 години кожної першої п?ятниці до 18:00 години кожної першої неділі та з 16:00 години кожної третьої п?ятниці до 18:00 години кожної третьої неділі без присутності батька, зобов?язано батька дитини - ОСОБА_4 , місце реєстрації якого: АДРЕСА_2 , передавати малолітню дитину - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , його матері ОСОБА_3 , відповідно до визначеного судом часу спілкування, з моменту постановлення ухвали та до набрання остаточного рішенням у справі законної сили, в наступний спосіб: зобов'язати батька дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , передавати малолітню дитину - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , його матері ОСОБА_3 , щомісячно о 16:00 годині кожної першої п?ятниці та кожної третьої п?ятниці, за адресом проживання батька дитини реєстрації якого: АДРЕСА_2 .
В обґрунтування заяви зазначає, що ухвалою Солом?янського районного суду міста Києва від 11.03.2024 визначено час спілкування малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з матір'ю - ОСОБА_3 за її місцем проживання: АДРЕСА_3 , щомісячно з 16:00 години з 16:00 години кожної першої п?ятниці до 18:00 години кожної першої неділі та з 16:00 години кожної третьої п?ятниці до 18:00 години кожної третьої неділі без присутності батька. Зобов?язано батька дитини - ОСОБА_4 , місце реєстрації якого: АДРЕСА_2 , передавати малолітню дитину - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , його матері ОСОБА_3 , відповідно до визначеного судом часу спілкування, з моменту постановлення ухвали та до набрання остаточного рішенням у справі законної сили.
Починаючи з березня 2024 року ОСОБА_4 жодного разу не надав можливості матері зустрітися з сином, ухвалу в добровільному порядку не виконує.
Зазначено, що у визначений судом час ОСОБА_3 прибуває за адресою реєстрації ОСОБА_4 : АДРЕСА_2 , та просить його виконати рішення суду та передати їй дитину. Відповідач ухвалу суду не виконує, внаслідок чого ОСОБА_3 викликає поліцію та фіксує зазначений факт. При цьому в більшості випадків відповідач знаходиться дома з дитиною та надає пояснення поліції. У зв?язку із невиконанням ухвали суду ОСОБА_4 в добровільному порядку, ОСОБА_6 звернулася до Солом?янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Також зазначено, що 26 липня 2024 року державним виконавцем Солом?янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства прийняття до виконання. У мотивувальній частині зазначено, що на думку виконавця спілкування матір?ю з дитиною визначено за місцем проживання стягувача, а саме: АДРЕСА_4 , що відноситься до Ірпінського відділу державної виконавчої служби. Необхідно зазначити, що відповідно до ухвали суду визначено час спілкування дитини з матір?ю за місцем її проживання. Далі за текстом ухвали суду є висновок зобов?язального характеру відповідно до якого ОСОБА_4 , місце реєстрації якого: АДРЕСА_2 , зобов?язано передавати малолітню дитину - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , його матері ОСОБА_3 . Тобто ухвалою суду не визначалося місце передачі дитини. Позивачка сприймає місце передачі дитини як місце за яким проживає відповідач. Позивачка готова приїжджати за своєю дитиною за місцем проживання позивача, оскільки само такий механізм забезпечує можливість фіксування невиконання ухвали суду з боку відповідача і є зрозумілим для виконання.
З наведеного заявник стверджує, що є необхідність у встановленні порядку виконання ухвали суду про забезпечення позову, оскільки він є незрозумілим для сторін, а також для виконавчої служби.
У судовому засіданні представник позивача за первісним позовом, представник відповідача за зустрічним позовом - Прудникова Н.Г. просила задовольнити заяву.
У судовому засіданні представник відповідача за первісним позовом, представник позивача за зустрічним позовом - Бабенко Ю.С. просив відмовити у задоволенні заяви.
Суд, заслухавши думку сторін, розглянувши заяву про встановлення способу виконання ухвали, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, дійшов до наступних висновків.
Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Виконання судового рішення відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України N 5-рп/2013 від 26.06.2013 року у справі N 1-7/2013, є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий судовий розгляд та закріплює принцип верховенства права, на якому будується демократичне суспільство, і найважливішу роль судової системи в здійсненні правосуддя. Проте, право на справедливий суд було б позбавлено сенсу, якщо б допускало невиконання остаточних судових рішень, які набрали законної сили.
У розумінні практики Європейського суду частина 1 статті 6 Конвенції передбачає не лише доступ до правосуддя і встановлення порядку судового розгляду, а й гарантує виконання судових рішень з метою запобігання заподіяння шкоди одній із сторін.
Право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання рішення залишилося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід'ємна частина «судового процесу» для цілей ст. 6 Конвенції.
Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб правового захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Відтак, невиконання судових рішень, які набрали законної сили, є неприпустимим і, виходячи з обставин цієї конкретної справи, не може бути виправданим.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» примусовому виконанню підлягають ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.
Вирішення питання про встановлення чи зміни способу або порядку виконання судового рішення регламентується статтею 435 ЦПК України, яка розміщена у розділі VI «Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)».
За заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом) - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання (частина перша статті 435 ЦПК України).
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (частина третя статті 435 ЦПК України).
Згідно з частиною третьою статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Відповідно до ухвали Солом'янського районного суду м. Києва від 11 березня 2024 року заяву позивача ОСОБА_3 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Солом'янської районної у м.Києві державної адміністрації, про визначення місця проживання дитини - задоволено.
Визначено час спілкування малолітньої дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з матір?ю - ОСОБА_3 , за її місцем проживання: АДРЕСА_3 , щомісячно з 16:00 години кожної першої п?ятниці до 18:00 години кожної першої неділі та з 16:00 години кожної третьої п?ятниці до 18:00 години кожної третьої неділі без присутності батька.
Зобов?язано батька дитини - ОСОБА_4 , місце реєстрації якого: АДРЕСА_2 , передавати малолітню дитину - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , його матері ОСОБА_3 , відповідно до визначеного судом часу спілкування, з моменту постановлення ухвали та до набрання остаточного рішенням у справі законної сили.
Постановою Київського апеляційного суду від 08.07.2024 ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від 11.03.2024 залишено без змін.
Виконанням виконавчого документа досягається єдина мета - виконання відповідного рішення суду. У виконавчому провадженні безумовно має застосовуватися принцип розумної обачності.
26.07.2024 повідомленням державного державного виконавця солом'янського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Стужук К.В. повернуто виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання на підставі п. 10 ч. 4 ст. 4 (ВД пред'явлено не за місцем виконання). Спілкування дитини з матірю визначено за місцем проживання стягувача, а саме: АДРЕСА_4 , що відноситься до Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Обов'язковою умовою для встановлення або зміни способу і порядку виконання рішення є доведення заявником факту існування обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення та/або роблять його неможливим.
Підставою для застосування статей 435 ЦПК України і 33 Закону України «Про виконавче провадження» є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим.
Так, заявниця посилається на те, що порядок виконання ухвали суду є незрозумілим для сторін та виконавчої служби.
Як вбачається з ухвали суду від 11.03.2024, судом встановлено порядок виконання ухвали суду шляхом зобов'язання батька дитини - ОСОБА_4 , передавати малолітню дитину - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , його матері ОСОБА_3 , відповідно до визначеного судом часу спілкування.
Що стосується посилань заявника на невизначення в ухвалі суду місця передачі малолітнього ОСОБА_5 та у зв'язку з цим встановлення порядку виконання ухвали суду шляхом зобов'язання батька дитини ОСОБА_4 передавати малолітню дитину ОСОБА_5 його матері ОСОБА_3 за адресою місця проживання батька дитини: АДРЕСА_5 , суд зазначає, що вказане місце передачі дитини не було предметом розгляду заяви про забезпечення позову, сторона про це не просила, та визначення в ухвалі конкретної адреси є недоцільним, з огляду на можливість зміни ОСОБА_4 свого місця проживання.
Також суд зазначає, що позивачка за первісним позовом, відповідачка за зустрічним позовом ОСОБА_3 не позбавлена права на оскарження рішення, дій або бездіяльність державного виконавця, у разі незгоди з його діями, відповідно до ст. 447-1 ЦПК України.
У даному ж випадку, заявником не наведено доводів та не надано конкретних доказів наявності в нього виняткових обставин, які б дозволили суду задовольнити заяву про встановлення порядку виконання ухвали.
Заявником не доведено наявність виняткових обставин, що виникли в ході виконання ухвали суду та мають особливий характер і ускладнюють виконання ухвали суду або роблять її неможливим, з наявністю яких положення ст. 435 ЦПК України пов'язує можливість здійснити встановлення порядку виконання ухвали.
Враховуючи вищевикладене, вивчивши наведені в обґрунтування заяви про встановлення способу виконання ухвали доводи заявника, які не підкріплені жодними належними та допустимими доказами та не свідчать про наявність будь-якого виняткового випадку, що обумовлює об'єктивні ускладнення при виконанні ухвали, чи робить її виконання неможливим, суд дійшов до висновку про недоведеність заявником належними та допустимими доказами підстав для встановлення способу виконання ухвали, а тому, заява представника позивача за первісним позовом, представника відповідача за зустрічним позовом - ОСОБА_1 про встановлення способу виконання ухвали від 11.03.2024 не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 435, 258-261, 353-355 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя: І.А.Усатова