Справа №760/29299/25
3/760/8080/25
13 листопада 2025 року Суддя Солом'янського районного суду міста Києва Кравченко Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Києві матеріал про адміністративне правопорушення, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Жовтневим РВ УМВС України в Миколаївській області 21 червня 1995 року, працевлаштованого викладачем в Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут імені ОСОБА_2 »,зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не притягувався до адміністративної відповідальності,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративне правопорушення,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 636623 від 11.10.2025, 11.10.2025 близько о 16:18 на спец лінію 102 надійшло повідомлення про те, що за адресою: м. Київ, вул. В. Гетьмана на шляхопроводі біля ТЦ «Більшовик», метро Шулявка, стоїть молода особа та намагається стрибнути до низу. В подальшому було встановлено, що гр. ОСОБА_1 , неналежним чином виконував батьківські обов'язки по відношенню своєї доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що призвело до того, що остання спробувала вчинити самогубство.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 184 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 суду пояснив що він з дружиною намагаються постійно проводити з донькою свій вільний час, оскільки в доньки наразі підлітковий вік і її поведінка інколи є непрогнозованою. Наголосив на тому, що його донька має крихку психіку, що ускладнилось унаслідок падіння поблизу їх будинку уламків збитої ракети. Донька має депресивний розлад, перебуває на лікуванні у психіатра та проходить відповідне лікування., на підтвердження чого надав відповідні медичні документи.
Вислухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , дослідивши протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 636623 від 11.10.2025 (а.с.1), рапорти № 35130, 35136 від 11.10.2025 (а.с.2,3), рапорт старшого лейтенанта поліції Іванюженка Р. від 11.10.2025 (а.с.4), заяву ОСОБА_1 від 11.10.2025(а.с.5), заключення дитячого психолога від 11.10.2025 (а.с.6), письмові пояснення ОСОБА_1 від 11.10.2025 (а.с.10), письмові пояснення ОСОБА_3 від 11.10.2025 (а.с.11), суд дійшов висновку, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП України, виходячи з наступного.
Так, відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративне правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності,запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з п. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Склад адміністративного правопорушення - це сукупність законодавчо-визначених ознак, наявність яких дає підстави дійти висновку у кожному конкретному випадку щодо належної правової кваліфікації дій особи, та як наслідок прийняти рішення щодо можливості притягнення такої особи до юридичної відповідальності.
Частиною 1 ст. 184 КУпАП встановлена відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей .
Відповідно до положень ст.150 СК України, батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Відповідно до сталої судової практики з питань розгляду справ по ухиленню батьків від виховання своїх дітей, наслідком чого може бути і позбавлення їх батьківських прав (зокрема відповідно до п.16 постанови Пленуму ВСУ №3 від 30.03.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав»), ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу: не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами.
Згідно із ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Із пояснень ОСОБА_1 , наданих у судовому засіданні, убачається, що він та дружина приділяють доньці належну увагу, проводять з нею вільний час, намагаються забезпечити емоційну підтримку, усвідомлюючи її підлітковий вік та непрогнозованість поведінкових реакцій.
Матеріали справи також свідчать, що донька ОСОБА_1 має депресивний розлад, перебуває під наглядом психіатра та проходить відповідне лікування. Наявні медичні документи та висновок психолога підтверджують, що дії дитини були зумовлені нестабільним психоемоційним станом, який погіршився внаслідок стресових подій, пов'язаних з обстрілами та наслідками падіння уламків ракети неподалік їхнього будинку. За таких обставин відсутні докази, що саме неналежне виконання батьком обов'язків стало причиною вчинення дитиною спроби самогубства.
Враховуючи надані в судовому засіданні пояснення, досліджені матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення за ч.1 ст.184 КУпАП, належними та допустимими доказами не доведена, а обставини зазначені у протоколі поза розумним сумнівом не знайшли свого підтвердження, зокрема не підтверджено факт неналежного виконання батьківськіх обов'язків по відношенню своєї доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Статтею 62 Конституції України закріплений принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, суд вважає за необхідне провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП.
Судовий збір відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП стягненню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 184, 247, 280, 283, 284, 294 КУпАП, суд -
Провадження в справі про адміністративне правопорушення про притягнення, до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 ст.184 КУпАП - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту винесення до Київського апеляційного суду через Солом'янський районний суд міста Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя: Я.В.Кравченко