Справа №760/26140/25
3/760/7323/25
13 листопада 2025 року Cуддя Солом'янського районного суду міста Києва Кравченко Я.В., розглянувши питання про об'єднання справ про адміністративні правопорушення відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.188-28 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, серії ЕПР1 №449265 від 10.09.2025, 10.09.2025 о 10:50 у м. Київ, пров. Індустріальний, 2, ОСОБА_1 , будучи відповідальною особою на будівельному майданчику по будівництву ЖК «Генезіс», начальник дільниці ТОВ «Євро Транс», не виконав законну вимогу (припис) №414 від 29.08.2025 посадової особи уповноваженого підрозділу Національної поліції щодо усунення порушень правил норм та стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, а саме: не вжив заходів щодо відновлення пішохідного тротуару. Дії ОСОБА_1 кваліфіковано, як порушення вимог ДСТУ 8749:2022 та п. 1.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст.188-28 КУпАП.
У судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про розгляд справи, шляхом направлення судових повісток про виклик в судове засідання на вказану в протоколі адресу місця проживання та на вказаний ОСОБА_1 номер телефону, про що матеріали справи містять відповідні відомості.
Крім того, під час складання протоколу у справі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 повідомлено про місце розгляду справи. Таким чином, ОСОБА_1 безперечно розумів, що за вказаною ним адресою та номером телефону судом будуть здійснюватися його виклики для розгляду вказаної справи та жодних зауважень з приводу викладеного при складанні протоколу не висловив.
З урахуванням викладеного та положень ст. 268 КУпАП, суд проводить розгляд справи за відсутності особи, що притягається до відповідальності на підставі наявних матеріалів справи.
Дослідивши наявні матеріали справи: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР №449265 від 10.09.2025 (а.с.1), акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 10.09.2025 (а.с.3), вимогу (припис) №414 від 29.08.2025 (а.с.4), фотоматеріали (а.с.5,6), суд дійшов наступних висновків.
Так, відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративне правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з п.1, 2 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Допустимість доказів це придатність їх для використання у адміністративному процесі за формою, на відмінну від їх належності придатність для використання за змістом.
При цьому, у відповідності до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У п. 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п. 1.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306, дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб неповинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху,загрожувати життю або здоров'ю громадян,завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити уповноважений підрозділ Національної поліції, власника дороги або уповноважений ним орган.
Статтею 188-28 КУпАП передбачена відповідальність за невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб уповноважених підрозділів Національної поліції щодо усунення порушень правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Так, об'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 188-28 КУпАП, є суспільні відносини у сфері управління та забезпечення безпеки дорожнього руху. Об'єктивна сторона правопорушення виражається у невиконанні законних вимог (приписів) посадових осіб уповноважених підрозділів Національної поліції щодо усунення порушень правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху (формальний склад). Суб'єктом адміністративного правопорушення є як громадяни, так і посадові особи. Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.
Для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.
Посадові особи, згідно ст. 14 КУпАП, підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв'язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров'я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов'язків.
Водночас, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять належних та допустимих доказів, які би підтверджували, що ОСОБА_1 є посадовою особою та відповідно до своїх посадових обов'язків мав об'єктивну можливість виконати вимогу (припис), але умисно не виконав її.
Суду не надано посадову інструкцію ОСОБА_1 , як начальника дільниці ТОВ «Євро Транс», інші локальні нормативно-правові акти, які би передбачали повноваження ОСОБА_1 .
При цьому, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Слід звернути увагу на те, що суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка визначає межі розгляду справи судом, оскільки є викладом обставин вчинення адміністративного правопорушення, що ставиться у вину особі, винуватість якої у скоєнні правопорушення має доводитися в суді, а не судом; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки суд, діючи таким чином, буде порушувати вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, перебираючи на себе функції прокурора та позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
Відповідно до положень статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом.
Як наслідок, на переконання суду, дані відображенні поліцейським про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 188-28 КУпАП, є безпідставними з вищезазначених підстав, а наявність сумнівів не узгоджується зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту».
Стаття 62 Конституції України визначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
Аналогічного роду положення закріплено і уст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
У п.43 рішення від 14 лютого 2008 року у справі Кобець проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм поза розумним сумнівом. Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і взаємоузгоджених.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, враховуючи відсутність об'єктивних та безсумнівних доказів факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, доходжу висновку, що підстав для притягнення останнього до відповідальності за ст. 188-28 КУпАП не вбачається через відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, у зв'язку з чим провадження у справі підлягає закриттю, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Судовий збір відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП стягненню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 1, 7, 9, 188-28, ч. 1 ст. 247, 283-284, 287-291 КУпАП -
Провадження в справі про адміністративне правопорушення про притягнення, до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ст.188-28 КУпАП - закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту винесення до Київського апеляційного суду через Солом'янський районний суд міста Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя: Я.В.Кравченко