Справа №760/33998/24 1-кс/760/831/25
10 липня 2025 року слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , захисника власника майна ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на майно в кримінальному провадженні №22024101110001310 від 16.12.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 114-1КК України, -
Прокурор Київської міської прокуратури ОСОБА_3 звернувся з клопотанням про накладення арешту на майно, вилучене 24.12.2024 на підставі ч. 3 ст. 233 КПК України під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: мобільний телефон «iPhone 14 Pro Max», номер моделі: НОМЕР_15, ІМЕІ1: НОМЕР_1 ІМЕІ2: НОМЕР_2 , з сім-картою в чохлі чорного кольору.
В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024101110001310 від 16.12.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Зазначено, що досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні встановлено, що відповідно до відомостей внесених до ЄРДР, суб'єктом підприємницької діяльності з 2022 року, здійснюється перешкоджання законній діяльності ЗСУ, спрямоване на ухилення від мобілізації шляхом бронювання осіб під приводом надання послуг здійснення денного догляду за особами з психічними та поведінковими розладами.
Відповідно до рапорту про виявлене кримінальне правопорушення, який надійшов з ГВ «І» УЗНД ГУ СБ України у м. Києві та Київській області отримано інформацію щодо сприяння в ухиленні від мобілізації та можливого заволодіння бюджетними коштами службовими особами Департаменту соціальної та ветеранської політики КМДА (далі - Департамент) у змові з посадовими особами ТОВ «Міцне здоров'я».
Так, протягом 2022-2024 років Департаментом перераховано на користь ТОВ «Міцне здоров'я» (код ЄДРПОУ 43834760, м. Київ, п-кт Оболонський, буд. 26, оф. 183, далі - Товариство) 109 млн. грн. з призначенням платежу «за здійснення денного догляду за особами з психічними та поведінковими розладами», «здійснення паліативного догляду». Вказано, що розрахунок за наданими соціальними послугами між Товариством та Департаментом здійснюється шляхом оплати відповідно до наданих людино-годин послуг співробітниками організації.
Проте, встановлено, що фізично співробітниками Товариства не може надаватись така кількість людино-годин, яке Товариство декларує для виплат перед Департаментом, що свідчить про факт фіктивності надання послуг.
Також, вказано, що грошові кошти не були використані за призначенням та можливо були привласнені посадовими особами Товариства за попередньою змовою з службовими особами Департаменту, шляхом виведення коштів з Товариства через підконтрольних фізичних осіб-підприємців.
Разом з тим, зазначено, що за оперативною інформацією встановлено, що частина працевлаштованих чоловіків Товариства, призивного віку перебувають за межами Київського регіону, що унеможливлює здійснення ними догляду на професійній основі за недієздатними особами, що свідчить про факт фіктивності їх працевлаштування і ухилення від мобілізації.
Відповідно до відповіді на доручення, яке надійшло з ГВ «І» УЗНД ГУ СБ України у м. Києві та Київській області отримано інформацію щодо можливого заволодіння бюджетними коштами службовими особами Департаменту соціальної та ветеранської політики м. Києва (код ЄДРПОУ 37441694, адреса реєстрації: м. Київ, п-кт Любомира Гузара, буд. 7, далі - Департамент) у змові з посадовими особами ТОВ «Міцне здоров'я» (код ЄДРПОУ 43834760, адреса реєстрації м. Київ, п-кт Оболонський, буд. 26, оф. 183, далі - Товариство) шляхом виведення грошових коштів через підконтрольних фізичних осіб-підприємців.
Прокурором вказано, що протягом 2022-2024 років Департаментом перераховано на користь Товариства понад 109,3 млн. грн. з призначенням платежу «за здійснення денного догляду за особами з психічними та поведінковими розладами», «здійснення паліативного догляду».
Зазначено, що дані кошти Товариство за вказаний період здебільшого виплатило на рахунки фізичних осіб-підприємців, так ФОП ОСОБА_6 (ІПН НОМЕР_3 ) отримав понад 14 млн. грн. за послуги з надання харчування, ФОП ОСОБА_7 (ІПН НОМЕР_4 ) отримала понад 2,6 млн. грн. за послуги з надання харчування, ФОП ОСОБА_8 (ІПН НОМЕР_5 ) отримав понад 2,1 млн. грн. за послуги з технічного обслуговування техніки та понад 1,2 млн. грн. за послуги з надання транспортного засобу в оренду, ФОП ОСОБА_9 (ІПН НОМЕР_6 ) отримала понад 2 млн. грн. за послуги з надання транспортних засобів в оренду та понад 1,5 млн. грн. за послуги з надання в оренду функціональних ліжок, ФОП ОСОБА_10 (ІПН НОМЕР_7 ) отримала понад 13 млн. грн. за послуги з надання в оренду транспортних засобів, ОСОБА_11 (ІПН НОМЕР_8 ) отримав понад 5,9 млн. грн. за послуги з надання в оренду транспортних засобів та понад 1,2 млн. грн. за послуги з надання в оренду інвентарю, ФОП ОСОБА_12 (ІПН НОМЕР_9 ) отримав понад 8,8 млн. грн. за послуги з надання в оренду транспортних засобів та 1,3 млн. грн. за послуги з надання в оренду нерухомості, ФОП ОСОБА_13 (ІПН НОМЕР_10 ) отримала понад 2,9 млн. грн. за послуги з надання в оренду транспортних засобів та понад 2,6 млн. грн. за послуги з надання в оренду нерухомості, ФОП ОСОБА_14 (ІПН НОМЕР_11 ) отримав понад 1,6 млн. грн. за послуги з надання в оренду транспортного засобу, ФОП ОСОБА_15 (ІПН НОМЕР_12 ) отримала понад 2,9 млн. грн. за миючі засоби та понад 2,9 млн. грн. за послуги з надання в оренду транспортних засобів, ФОП ОСОБА_16 (ІПН НОМЕР_13 ) отримав понад 2,2 млн. грн. за дезинфікуючі засоби та засоби індивідуального захисту та понад 0,5 млн. грн. за послуги з надання в оренду транспортних засобів, ФОП ОСОБА_17 (ІПН НОМЕР_14 ) отримала понад 5,3 млн. грн. за дезинфікуючі засоби та засоби індивідуального захисту.
Пояснено, що відповідно до висновку, який надійшов з Державної податкової служби, аналітичного дослідження фінансово-господарської діяльності ТОВ «Міцне здоров'я» щодо наявності ознак правопорушень, пов'язаних з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму або фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, ознак використання схем мінімізації податків з метою ухилянні від оподаткування, та/або інших правопорушень за період з 01.01.2022 по 17.12.2024 - фінансові операції із перерахуванням ТОВ «Міцне здоров'я» на користь ймовірно пов'язаних (підконтрольних) осіб ФОП ОСОБА_6 , ФОП ОСОБА_7 , ФОП ОСОБА_8 , ФОП ОСОБА_9 , ФОП ОСОБА_18 , ОСОБА_11 , ФОП ОСОБА_12 , ФОП ОСОБА_13 , ФОП ОСОБА_14 , ФОП ОСОБА_15 , ФОП ОСОБА_16 , ФОП ОСОБА_17 грошових коштів у загальному розмірі 69 429 966,04 грн. у якості оплати за оренду нерухомого майна, транспортних засобів, машино-місць, господарських товарів, продуктів харчування та інших товарів-послуг, які здійснені за завищеною вартістю та або фактично не надавались, ймовірно здійснені без розумної економічної причини (ділової мети), не підпадають під визначення господарської діяльності, та спрямовані виключно на отримання забезпечення умови для протизаконного виведення бюджетних коштів, отриманих від Департаменту соціальної та ветеранської політики м. Києва містять ознаки злочину згідно ч. 5 статті 191 Кримінального кодексу України, та містять ознаки легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму що в свою чергу має бути доведене слідством.
Відповідно до відповіді на доручення, яке надійшло з ГВ «І» УЗНД ГУ СБ України у м. Києві та Київській області, встановлено, що речі та документи, що мають значення для досудового розслідування можуть знаходитися за адресою: АДРЕСА_1 , в якій фактично проживає ОСОБА_4
24.12.2024 на підставі ч. 3 ст. 233 КПК України, проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 в ході якого виявлено та вилучено: мобільний телефон «iPhone 14 Pro Max», номер моделі: НОМЕР_15, ІМЕІ1: НОМЕР_1 ІМЕІ2: НОМЕР_2 , з сім-картою в чохлі чорного кольору.
У подальшому, ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва надано дозвіл на проведення обшуку за адресою: м. Київ, просп. Любомира Гузара, буд. 7.
Вищевказаний мобільний телефон визнано слідчим речовим доказом.
Сторона обвинувачення вважає, що вказане майно відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, може бути знищено, пошкоджено або втрачено, а тому підлягає арешту на підставі ч. 2 ст. 170 КПК України з метою збереження речових доказів.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав з наведених у ньому підстав, просив задовольнити.
Захисник власника майна ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 заперечувала проти задоволення клопотання, обґрунтовуючи свою позицію тим, що відсутні правові підстави для арешту майна, а також у клопотанні сторони обвинувачення відсутнє посилання на сукупність підстав і підозр вважати, що вилучене майно є доказом у кримінальному провадженні. Також зазначив, що вилучене майно не містить ознаки, що характерні речовому доказу відповідно до ст. 98 КПК України.
Положеннями ст.ст. 2, 7 КПК України визначені завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: верховенство права, недоторканість права власності, забезпечення права на захист.
Відповідно до положень ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі і при вирішенні питання про накладення арешту на майно, слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
При розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст.ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні слідчого та відповідати вимогам закону.
Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.
У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним.
Відповідно до ч. 1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна зокрема допускається з метою збереження речових доказів.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
У відповідності до п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, щодо який є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом.
На підставі ч. 1 ст.173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим ч. 1 ст. 170 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Обшук проводився на підставі ч.3 ст.233 КПК України.
Слідчий визнав вилучений в ході обшуку мобільний телефон речовим доказом, про що виніс відповідну постанову.
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 30.12.2024 надано дозвіл на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .
Представник власника майна в судовому засіданні стверджувала, що вилучене майно не містить ознаки, що характерні речовому доказу відповідно до ст. 98 КПК України.
Доводи представника власника майна є слушними, оскільки у постанові слідчого про визнання майна речовим доказом та у клопотанні про арешт майна не зазначено, якими доказами підтверджуються доводи сторони обвинувачення про те, що належний ОСОБА_4 мобільний телефон відповідає критеріям, передбаченим ч. 1 ст. 98, ч. 2 ст. 167 КПК України, а саме: був об'єктом кримінально протиправних дій, був набутий в результаті вчинення кримінального правопорушення, підшуканий, виготовлений, пристосований чи використаний як засіб чи знаряддя кримінального правопорушення, зберіг на собі його сліди та інше.
Як вбачається з долучених до клопотання прокурором матеріалів, вони містять дані про внесення до ЄРДР відомостей про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, за якими здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22024101110001310 від 16.12.2024. Однак, у клопотанні прокурора не зазначені і в судовому засіданні на доведені підстави вважати, що вилучене майно може мати доказове значення у кримінальному провадженні саме щодо вказаного кримінального правопорушення.
Таким чином, не дивлячись на те, що вилучена річ (мобільний телефон) була визнана слідчим речовим доказом, на думку слідчого судді, стороною обвинувачення не було доведено необхідність її арешту, а також наявність ризиків передбачених абзацом 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, що тягне за собою відмову у задоволенні клопотання. При цьому враховується також те, що за період з моменту вилучення майна 24.12.2024 сторона обвинувачення не була обмежена у проведені будь яких необхідних і можливих слідчих дій (проведення огляду, призначення експертизи та інше) з предметом, визнаним речовим доказом.
Слідчий суддя вважає, що надані стороною обвинувачення не відповідають вимогам ч. 2 ст. 171 КПК України, оскільки не підтверджують підстави, мету та не містять відповідного обґрунтування необхідності арешту майна.
У своєму клопотанні прокурор, всупереч вимогам ч. 4 ст. 170 КПК України, не вказав жодної підстави яка обґрунтовано свідчила б про те, що зазначене майно може бути втрачено, пошкоджено чи використано таким чином, що може перешкодити кримінальному провадженню.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя вважає, що клопотання прокурора задоволенню не підлягає
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 98, 131, 132, 170-173 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні клопотання відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1