Справа №760/27891/25 Провадження№2/760/15132/25
про залишення позовної заяви без руху
«17» листопада 2025 року м. Київ
Суддя Солом'янського районного суду міста Києва Тесленко І. О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СІРОКО ФІНАНС», треті особі: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Притуляк Валерій Миколайович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
У жовтні 2025 року ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Зачепіло З.Я., звернулась до Солом'янського районного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СІРОКО ФІНАНС», треті особі: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Притуляк Валерій Миколайович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
09 жовтня 2025 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали цивільної справи передані судді Тесленко І.О. Фактично справу передано судді згідно реєстру передачі справ 15 жовтня 2025 року.
Судом направлявся запит щодо надання інформації про місцезнаходження відповідача у справі. Відповідь на запит надійшла судді 07 листопада 2025 року.
В період з 10 листопада 2025 року по 14 листопада 2025 року суддя перебувала у відпустці, тому питання про відкриття провадження не вирішувалось.
Вирішуючи питання щодо можливості відкриття провадження у справі, суддя зважає на наступне.
Дослідивши матеріали справи суддею встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України, з наступних підстав.
Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Так, позивач, посилаючись на норми Закону України «Про захист прав споживачів», вважає, що він звільнений від сплати судового збору.
Відповідно до п. 22 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 12.04.1996р.«Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів», позовна заява про захист прав споживача повинна містити відомості: про те, яке право споживача порушено; коли і в чому це виявилося; про способи захисту, які належить вжити суду; про розмір сум, щодо яких заявлено вимоги, з відповідними розрахунками і обґрунтуванням; про докази, що підтверджують позов. До заяви повинні бути додані необхідні документи - залежно від заявлених вимог (наприклад, договір, квитанція-замовлення, квитанція-зобов'язання, транспортна чи інша накладна, чек, касовий ордер).
У частині третій статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником. Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
У постанові Верховного Суду від 19 жовтня 2022 року у справі № 743/1481/21 зазначається, що при стягненні за виконавчим написом нотаріуса боржник не позбавлений права на захист своїх прав. Стягнення провадиться в рамках виконавчого провадження, яке дозволяє боржнику користуватися правом захисту, в тому числі судового. Предметом позову в таких справах є спір про право, зокрема позивач заперечує наявність у нього суми заборгованості перед кредитором, яка вказана у виконавчому написі.
Таким чином, позов про визнання виконавчого напису про стягнення заборгованості за кредитним договором таким, що не підлягає виконанню, стосується кредитних правовідносин. У випадку пред'явлення такого позову споживачем фінансових послуг підлягає застосуванню положення частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів».
Також у вказаній постанові Верховний Суд дійшов висновку, що споживач, що звернувся до суду з позовом про захист своїх прав, звільнений від сплати судового збору як за подання позовної заяви про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, так і на наступних стадіях цивільного процесу.
Водночас, у постанові Верховного Суду від 12 серпня 2020 року у справі № 638/6060/18 йдеться про необхідність суду з'ясувати, чи пов'язаний позов з порушенням прав споживача. Так, колегія суддів Верховного Суду відхилила аргумент касаційної скарги про те, що позов стосується захисту прав споживача, оскільки позивач не зазначив жодних доводів та доказів того на які саме потреби було надано кредит, чи здійснювалось кредитування з метою задоволення боржником особистих економічних та побутових потреб, в чому полягало порушення прав позивача як споживача.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, згідно із постановою Верховного Суду у справі № 922/404/19 від 09.07.2020 року, зроблено висновок: «позовом є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. При цьому під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 03 листопада 2021 року справа № 757/40852/17, провадження № 61-3024св21, Закон України «Про захист прав споживачів» застосовується до спорів, які виникли з кредитних правовідносин, лише в тому разі, якщо підставою позову є порушення порядку надання споживачеві інформації про умови отримання кредиту, типові процентні ставки, валютні знижки тощо, які передують укладенню договору.
Отже, для того, щоб особа була звільнена від сплати судового збору, недостатньо зазначити, що це є позов про захист прав споживачів, оскільки такий позов повинен містити предмет та обставини, які вказують на порушення прав позивача як споживача послуг. Тобто, предмет та підстави позову повинні вказувати на те, що такий позов пов'язаний з порушенням права споживача, з зазначенням такого права та способу захисту відповідно до положень, передбачених Законом України «Про захист прав споживачів».
Тобто, в даному випадку предметом позову є визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, тобто правовідносини, які виникли з приводу вчинення приватним нотаріусом виконавчого напису, а не відносини, які виникли з приводу надання позивачу кредиту, який виданий не на конкретні споживчі цілі.
Разом з тим, позивач не зазначає в чому полягає порушення його прав, саме як споживача фінансових послуг.
Тому доводи позивача про звільнення його від сплати судового збору з посиланням на Закон України «Про захист прав споживачів» є помилковими.
Таким чином, відсутні підстави для звільнення позивача від сплати судового збору за подання даної позовної заяви.
За вказаних підстав, позивачу необхідно сплатити судовий збір та надати оригінал документу, що підтверджує оплату судового збору за подання позову у розмірах, визначених відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та ст. 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік», а саме в розмірі 1211, 20 грн.
Отже, позивачу слід сплатити судовий збір у розмірі 1211,20 грн. на рахунок №UA388999980313181206000026010, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, код банку отримувача (МФО): 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030101, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Соломян.р-н/22030101.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, суддею встановлено, що є підстави для залишення позовної заяви без руху та надання позивачу строку для усунення недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -
позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СІРОКО ФІНАНС», треті особі: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Притуляк Валерій Миколайович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у випадку якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 ЦПК України, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.
Суддя І. О. Тесленко