Справа №760/22505/25 3/760/6587/25
11 листопада 2025 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Педенко А.М., розглянувши матеріали, які надійшли від Солом'янського УП ГУНП у місті Києві про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )
за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, -
09.08.2025 року о 23 год. 46 хв. за адресою: АДРЕСА_2 ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно співмешканки громадянки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: словесно ображав, принижував, хватав за руку, чим міг завдати шкоди психологічному здоров'ю потерпілій, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
В судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 з'явився, вину не визнає. Повідомив, що на момент інциденту проживав спільно з потерпілою. Визнає факт домашньої сварки. Пояснив, що ОСОБА_2 вирішила посеред ночі вимагати від ОСОБА_1 залишити помешкання. Зазначив, що відомості, викладені у протоколі, не відповідають дійсності. ОСОБА_1 стверджував, що за руку потерпілу не чіпав. Підтверджує, що на той момент перебував у стані алкогольного сп'яніння. Залишив помешкання через 5 днів.
Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні зазначила, що ОСОБА_1 зазвичай ображає її у вечірній час. Стверджує, що образи були спрямовані не лише на неї, але й на дітей. До цього інциденту сторони вже обговорювали можливість роздільного проживання. Раніше конфлікти вирішувалися без залучення поліції. ОСОБА_2 не вперше викликає працівників поліції з приводу конфліктів. Цього разу мирним шляхом врегулювати спір не вдалося.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Борщ Ю.О. в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_1 вказує, що події зазначені в протоколі не відбувалися. Працівниками поліції не долучені докази, якими підтверджується наявність психологічної шкоди та в чому полягала загроза такої шкоди.
В матеріалах справи відсутні будь-які підтвердження умислу. В протоколі додана лише заява потерпілої, де вона вказує за завданння її психологічного тиску.
Крім того, в матеріалах справи не містяться пояснення свідків та самого ОСОБА_1 , не долучено фото або відео фіксації події.
Захисник просить закрити справу за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Заслухавши думку учасника, дослідивши матеріали провадження, суд приходить до наступного висновку.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозицією ст. 173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису. З наведеного убачається, що об'єктивна сторона правопорушення передбачає наявність обов'язкових складових: діяння - вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного, економічного характеру та наслідків у вигляді настання / або можливості настання / шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілої.
Відповідно ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Зазначене у цій же статті визначення пояснює, що психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Вина ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №632498 від 09.08.2025 року, рапортами, поясненням ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , терміновим заборонним приписом стосовно кривдника серії АА №482834 від 09.08.2025 року, формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства в їх сукупності.
Доказів, які б спростували обставини, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, суду не надано.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, а його дії такими, що підпадають під ознаки правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення на особу, що притягається до адміністративної відповідальності, суд враховує наступне.
Згідно ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником,
так і іншими особами.
Згідно ст. 38 КУпАП, якщо справа про адміністративне правопорушення підвідомча суду, адміністративне стягнення може бути накладене не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.
Встановлено, що адміністративне правопорушення ОСОБА_1 вчинив 09.08.2025 року, тобто на момент розгляду справи строки, передбачені статтею 38 КУпАП закінчились, тому суддя приходить до висновку про закриття провадження в справі згідно п. 7 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 33-36, 38, 173-2 ч. 1, 251, 252, 266, 283-284, 287-291 КУпАП, суд, -
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Закрити провадження №3/760/6587/25 у справі №760/22505/25 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1
ст. 173-2 КУпАП, у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту винесення до Київського апеляційного суду через Солом'янський районний суд міста Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя: А.М. Педенко