Справа №760/20963/25 3/760/6192/25
13 листопада 2025 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Бурлака О.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Солом'янського УП ГУНП у м. Києві відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працює, ІПН: НОМЕР_1 ,
про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №628495 від 24.07.2025, ОСОБА_1 24.07.2025, о 19:05 год., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно колишньої дружини ОСОБА_2 , а саме словесно ображав, штовхав, хватав за руки, бив по тілу, чим завдав шкоду психологічному та фізичному здоров'ю. Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 та захисник Кваша І.С. заперечували обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, стверджували, що колишня дружина провокувала останнього на конфлікт, чинила психологічний тиск. Також, вважали, що справа підлягає закриттю, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
ОСОБА_2 у судовому засіданні вказувала на те, що колишній чоловік систематично завдає шкоди психологічному та фізичному здоров'ю.
Захисник ОСОБА_2 - адвокат Сердюк Ю.А. надала копію довідки №3 від 18.11.2024 з Солом'янської районної в м. Києві Державної адміністрації “Центр сім'ї», що ОСОБА_2 зверталась в центр за психологічною допомогою, у зв'язку з випадком домашнього насильства. Крім того, згідно листа №67 від 05.06.2025 від Солом'янської районної в м. Києві Державної адміністрації “Центр сім'ї», ОСОБА_2 отримувала неодноразово психологічну допомогу.
Суд, заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, приходить до такого висновку.
Згідно зі ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Суд, відповідно до ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Згідно з вимогами статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозицією ч. 3 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Диспозицією ч. 1ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Так, Законом № 3733-ІХ від 22.05.2024, який набрав чинності 19.12.2024, внесено зміни до КУпАП та ст. 173-2 цього Кодексу викладена у новій редакції.
Вказаним Законом скасовано відповідальність за вчинення домашнього насильства, внаслідок чого могла бути завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, та встановлено відповідальність за вчинення домашнього насильства, внаслідок чого було завдано шкоду фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до пункту 14 частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», психологічне насильство, це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Об'єктивна сторона ст.173-2 КУпАП передбачає існування обов'язкової ознаки - настання фізичної чи психологічної шкоди, яка була завдана потерпілій.
Будь-яких об'єктивних доказів, в тому числі пояснень свідків, які б давали можливість встановити вину ОСОБА_1 та довести об'єктивну сторону правопорушення, яке полягає у вчиненні домашнього насильства, матеріали справи не містять.
Сам лише факт наявності між учасниками справи конфліктної ситуації не може свідчити про вчинення домашнього насильства, зокрема психологічного, фізичного в розумінні вимог ст.173-2 КУпАП та Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Відтак, враховуючи, що на підтвердження психологічного та фізичного насильства, вчиненого відносно ОСОБА_1 , матеріали справи містять лише пояснення та рапорт поліцейського, і не підтверджується будь-якими іншими належними доказами.
Отже, наразі обов'язковою ознакою об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП, є наслідки у виді реального заподіяння шкоди фізичному чи психічному здоров'ю потерпілого.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №628495 від 24.07.2025 вбачається, що ОСОБА_1 завдав шкоди психічному та фізичному здоров'ю ОСОБА_2 , однак не зазначено чи була завдана шкода психічному та фізичному здоров'ю потерпілій із конкретизацією її виду та наслідків.
Разом з тим, в матеріалах справ відсутні будь-які докази на підтвердження факту вчинення насильства та їх наслідків для психічного та фізичного здоров'я потерпої, та які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
Згідно з ч.1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
При оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України»). Приймаючи до уваги дане рішення, суд керується саме цим принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі "Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Відповідно, державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, а відтак усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на його користь.
Судом визначається наявність події та складу правопорушення в межах обставин, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення, самостійно змінювати формулювання обвинувачення суд не може, оскільки перебере на себе функцію обвинувачення, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є неприпустимим.
Згідно зі ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, а тому провадження відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю у відповідності до п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 173-2 ч.1, 247 ч.1 п.1, ст.ст. 251, 252, 283, 284, 285 КУпАП, суд
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст. 173-2 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту винесення до Київського апеляційного суду через районний суд.
Суддя О.В. Бурлака