Справа №760/20527/25
3/760/6092/25
13 листопада 2025 року Cуддя Солом'янського районного суду міста Києва Кравченко Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Києві матеріал про адміністративне правопорушення, який надійшов з Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, посвідчення водія НОМЕР_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
09.07.2025 о 00 год 50 хв в м. Києві, вул. Михайла Донця, 27, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «Toyota Prius», д.н.з. НОМЕР_3 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя. Від проходження огляду на визначення стану сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився на службові камери 473799, 470887.
Отже, своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 130 КУпАП.
Особа, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заяв чи клопотань до суду не надіслав. Адвокат Задорожня В.О. у судовому засіданні долучила до матеріалів справи письмові пояснення ОСОБА_1 , з яких вбачається, що останній не погоджується зі складним щодо нього протоколом про адміністративне правопорушення та зазначає, що 08.07.2025 він перебував за місцем свого проживання та збирався відпочивати, однак близько 23 години в місті Києві було оголошено повітряну тривогу по причині здійснення пусків повітряних цілей країною агресором. На момент оповіщення про можливість ударів з повітря, він ще вагався чи потрібно йому їхати до укриття, однак після початку роботи сил ППО та перших вибухів - сумніви відпали та він швидко одягнувся та вибіг до автомобіля, задля того, щоб якнайшвидше дістатися до найближчого укриття, де він завжди перебуває під час ворожих атак (розташоване в приміщенні спеціалізованої школи № 173 за адресою: м. Київ, Відрадний проспект, 20). Проте, не встигши проїхати і кількасот метрів, був безпідставно зупинений працівниками патрульної поліції, які просто перегородили проїжджу частину службовим автомобілем. Після цього до його автомобіля підбіг поліцейський із запитанням, куди я «так лечу» та не пояснюючи причину за якої його було зупинено, відразу почав звинувачувати у тому, що він їде без увімкненого світла та всіляко намагався знайти якісь порушення, що стали б підставою для «подальшої ретельної перевірки». Наголошує на тому, що після його відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки по причині незрозумілої упередженості та необ'єктивності з боку поліцейських, останні взагалі не забажали запропонувати йому пройти огляд в медичному закладі, а якомога швидше намагалися роздрукувати, складений заздалегідь протокол про відмову. Вважає, що працівниками поліції - грубо порушено його права, починаючи з моменту безпідставної зупинки під час повітряної тривоги та вимоги надати для перевірки посвідчення водія та документи на автомобіль, не встановлення жодної ознаки алкогольного сп?яніння (яка б стала законного підставою для пропозиції проведення огляду), порушення процедури проведення огляду на місці зупинки та не роз'яснення процедури огляду в медичному закладі, до моменту формального, в порушення процедури, складення та зачитування протоколу. Зважаючи на вищевикладене, просив закрити провадження по справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
З урахуванням участі в розгляді справи захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Задорожньої В.О., її думки стосовно можливості проведення судового розгляду за відсутності особи, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 та положень ст. 268 КУпАП, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності останнього, в присутності його захисника на підставі наявних матеріалів справи.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Задорожня В.О. подала до суду клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення та підтримала вказане клопотання у судовому засіданні. Клопотання обґрунтоване тим, що безпосередньо ОСОБА_1 не допущено порушень Правил дорожнього руху, чи інших дій, за які його транспортний засіб слід було зупинити. Більш того, відеозаписом чітко задокументовано, що працівниками патрульної поліції здійснено зупинку транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 під час оголошення повітряної тривоги в м. Києві. Також, зазначає, що поліцейські грубо порушили вимоги ч.3 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію» та не пред'явили на вимогу службове посвідчення. Наголошує на тому, що вимога поліцейського щодо проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп'яніння без фактичного встановлення цих ознак або взагалі за їх відсутності є необґрунтованою та безпідставною, тому не породжує у водія обов'язку проходити огляд на стан сп'яніння. Крім того, відповідно до п.6 ч.1 ст.31 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський при оформленні матеріалів, з метою дотримання процедури та прав ОСОБА_1 , мав би застосувати до останнього превентивний захід у вигляді обмеження пересування, однак працівниками поліції вказаного зроблено не було. Окремо зазначає, що наявне в матеріалах справи направлення не може бути належним та допустимим доказом, по причині того, що проходження огляну в медичному закладі пропонується поліцейським не лише усно, а шляхом вручення водієві письмового направлення на медичний огляд до закладу охорони здоров'я, однак таке направлення не складалось та не вручалось ОСОБА_1 . Поміж того, в матеріалах справи взагалі відсутній акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, що також є суттєвим порушенням.
Заслухавши пояснення захисника - адвоката Задорожньої В.О., дослідивши протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР №385756 від 09.07.2025 року (а.с.1); картку обліку адміністративного правопорушення (а.с.3), направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.07.2025 (а.с. 4), постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5176447 від 09.07.2025 згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП (а.с.5), витяг з підсистеми «Армор» щодо ОСОБА_1 (а.с.6), реєстраційну картку транспортного засобу «Toyota Prius», д.н.з. НОМЕР_3 (а.с.7), відеозаписи з нагрудних БК 473799, 470887, клопотання про закриття провадження у справі та надані останньою документи, суд дійшов наступних висновків.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.
Згідно з статтею 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Як зазначено в ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 9 КУпАП правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Допустимість доказів це придатність їх для використання у адміністративному процесі за формою, на відмінну від їх належності придатність для використання за змістом.
При цьому, у відповідності до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У п. 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року (далі Порядок), та регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 (далі Інструкція).
Відповідно до положень п. 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров"я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно з п. 6 Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров"я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 (із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України № 18 від 19 грудня 2008 року), судам слід ураховувати, що стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли остання почала рухатись.
Як вказувалося вище, право органів Національної поліції вимагати пройти у встановленому порядку медичний огляд у відповідності до п. 2.5 ПДР кореспондується із обов'язком водія не керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
У разі невиконання вимог п. 2.5 ПДР передбачена адміністративна відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП, а саме: за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Об'єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а також безпеки на річковому транспорті та маломірних суднах.
Об'єктивна сторона зазначеного правопорушення виражається, зокрема у формі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суб'єкт адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП спеціальний - водій транспортного засобу, або інша особа, яка керувала транспортним засобом.
Суб'єктивна сторона даного правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.
Диспозиція статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
У рішенні по справі "О'Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007 року Європейський суд з прав людини постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі. Суд неодноразово наголошував на тому, що користування джерелом підвищеної небезпеки покладає на водія транспортного засобу певні додаткові обов'язки, які пов'язані із необхідністю забезпечення безпечного використання транспортних засобів і таке обмеження прав конкретної особи повністю відповідає інтересам суспільства щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 09.07.2025 о 00 год. 45 хв в м. Києві по вул. Михайла Донця, 27, керував автомобілем «Toyota Prius», д.н.з. НОМЕР_3 з ознаками алкогольного сп'яніння: а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя. Від проходження огляду на визначення стану сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився під відезозапис на службові бодікамери 473799, 470887, чим порушив п. 2.5 ПДР.
Обґрунтовані та визначені законом підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП настали в момент його відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, що підтверджується змістом досліджених у судовому засіданні наступних доказів, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР №385756 від 09.07.2025 року (а.с.1);
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.07.2025 (а.с. 4),
-постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5176447 від 09.07.2025, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП (а.с.5),
- витягом з підсистеми «Армор» щодо ОСОБА_1 (а.с.6),
- реєстраційною карткою транспортного засобу «Toyota Prius», д.н.з. НОМЕР_3 (а.с.7),
- відеозаписом з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) від 09.07.2025, використання яких передбачено ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» та Інструкцію про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них», затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції №100 від 03.02.2016.
Дані докази у розумінні ст. 251 КУпАП, суд визнає належними, допустимими, та такими, які повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення.
Надані суду відеозаписи від 09.07.2025 містять фіксацію обставин зупинки працівниками поліції 09.07.2025 о 00 год. 50 хв. у м. Києві по вул. Михайла Донця, 27, транспортного засобу «Toyota Prius», д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_1 , факт відмови останнього від проходження огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest та в закладі охорони здоров'я КМНКЛ Соціотерапія у лікаря нарколога. Зокрема, на відеозаписі зафіксовано як 09 липня 2025 року о 00:50 по вул. Михайла Донця, 27, працівник патрульної поліції зупиняє автомобіль «Toyota Prius», д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_1 на направляється до нього з питанням «Куди ви їдете з такою великою швидкістю?», після чого працівник патрульної поліції одразу зазначає причину зупинки транспортного засобу, а саме: порушення водієм ч.2 ст.122 КУпАП (рух без увімкнених фар). Під час розмови водій автомобіля повідомляє, що рухається в укриття. Під час перевірки документів, працівником патрульної поліції у ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя, у зв'язку з чим працівником патрульної поліції було запропоновано водієві пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатору Drager Alcotest, при цьому зазначивши, що огляд буде проводитись в укритті. О 01:00 водій автомобіля, зазначає, про те, що не відмовляється від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, однак такий огляд буде проходити за присутності свого адвоката. Далі, поліцейський запитує у особи чи буде він рухатись до укриття для проходження огляду на стан сп'яніння, на що водій зазначає про те, що з працівниками патрульної поліції нікуди їхати не буде та на місці зупинки транспортного засобу буде чекати свого адвоката. О 01:07 поліцейський повторно пропонує водію пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, однак водій наголошує на тому, що від проходження огляду він не відмовляється, однак буде чекати свого адвоката. Після чого, патрульний поліцейський зазначає, що останній може скористатись консультацією адвоката за допомогою мобільного зв'язку, однак о 01:09 водій чітко не відповідає на питання поліцейського. Далі, на відео зафіксовано як о 01:17 водій погоджується пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатору Drager Alcotest, поліцейський відкриває мундштук та надає його особі, однак особа ухиляється від проходження огляду та не правильно проходить вказаний тест. О 01:23 водій ОСОБА_1 чітко повідомляє, що відмовляється від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. Після чого співробітники патрульної поліції роз'яснюють водієві його права та складають протокол про адміністративне правопорушення.
У судовому засіданні захисник Задорожня В.О. зазначала про те, що вказаний транспортний засіб був зупинений у порушення вимог діючого законодавства, тому працівники поліції не мали права перевіряти водія. Однак, суд не погоджується із цими доводами, оскільки відповідно до пункту 11 частини першої статті 23Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. Відповідно до п. 4 ч.1ст. 31 Закону України "Про Національну поліцію" поліція може застосовувати такі превентивні заходи: у тому числі п.4) зупинення транспортного засобу. Підстави для зупинки транспортного засобу визначені у статті 35 Закону України «Про національну поліцію». Відповідно до положень п.1 ч.1ст.35 вказаного Закону, поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
Як убачається з відеозапису події, зупинка транспортного засобу «Toyota Prius», д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_1 відбулася у зв'язку із порушенням Правил дорожнього руху, а саме: рух в темну пору доби без ввімкнених фар, про що водію ОСОБА_1 було повідомлено в ході спілкування зі співробітником поліції
Крім того, суд зважає і на те, що у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №67/2022,затвердженимЗаконом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, на території України з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан терміном на 30 днів, а також запроваджено заходи правового режиму воєнного стану. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, введено воєнний стан в Україні на 30 діб, період якого в подальшому був продовжений згідно зі змістом відповідних нормативних актів до 03 лютого 2026 року.
Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 року №1456 «Про затвердження Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення правового режиму воєнного стану», уповноважена особа має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, у таких випадках:
- якщо особа має зовнішні ознаки, схожі на ознаки особи, яка перебуває в розшуку, або безвісно зниклої особи;
- якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення;
- якщо особа перебуває на території чи об'єкті із спеціальним режимом;
- якщо в особи є зброя, боєприпаси, наркотичні засоби та інші речі, обіг яких обмежений або заборонений або для зберігання, використання чи перевезення яких потрібен дозвіл, якщо встановити такі права іншим чином не можливо;
- якщо особа перебуває в місці вчинення кримінального, адміністративного правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події;
- якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об'єктом вчинення правопорушення;
- порушення особою відповідних заборон, введених на території, де запроваджено правовий режим воєнного стану.
Викладене узгоджується із Законом України «Про правовий режим воєнного стану».
Отже, матеріали справи містять інформацію про законність зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 .
Доводи адвоката Задорожньої В.О. про те, що у ОСОБА_1 не було жодних ознак алкогольного сп'яніння, суд відхиляє та звертає увагу на те, що висновок поліцейського про наявність у особи ознак сп'яніння містить суб'єктивний характер та такі ознаки встановлюються на місці зупинки водія транспортного засобу. Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення, у ньому зазначені ознаки, які дали поліцейському підстави висунути вимогу про необхідність проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп'яніння.
Суд також зазначає, що у контексті застосування положень статті 130 КУпАП процедура огляду фактично розпочинається з моменту встановлення у водія ознак сп'яніння та пропозиції поліцейського пройти огляд на стан сп'яніння з метою підтвердження або спростування стану водія, встановленого працівниками поліції. У подальшому, в залежності від волевиявлення водія, або проводиться відповідний огляд на стан сп'яніння у передбачений законом спосіб, або, у разі відмови водія від проходження такого огляду, настають наслідки, передбачені ст. 130 КУпАП.
На посилання адвоката Задорожньої В.О. про те, що ОСОБА_1 надав відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння через оголошення повітряної тривоги, у зв'язку з цим поліцейські повинні були зупинити проведення будь-яких дій та продовжити їх лише після закінчення повітряної тривоги, слід зазначити, що чинним законодавством не встановлено обмежень виконання працівниками поліції свої службових повноважень під час сигналу "Повітряна тривога". Більш того, з відеозапису, який міститься в матеріалах справи вбачається, що працівниками патрульної поліції ОСОБА_1 було оголошено, що в разі його згоди на проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, вказаний огляд буде проведено в укритті та патрульні поліцейські неодноразово пропонували ОСОБА_1 проїхати до укриття, однак останній не погоджувався на вказані пропозиції.
Доводи адвоката Задорожньої В.О. щодо упередженого ставлення працівників поліції під час складання протоколу щодо ОСОБА_1 , суд вважає безпідставними, оскільки в матеріалах справи відсутні докази на користь такого. Оглянутий відеозапис на предмет цього твердження наочно демонструє відповідність дій працівників патрульної поліції вимогам законодавства, зокрема і етичним нормам, прояви упередженості відсутні.
У судовому засіданні захисник наполягала на тому, що ОСОБА_1 не вручили направлення на огляд до медичного закладу, що є порушенням вимог Інструкції. Однак, суд вважає ці доводи необґрунтованими, оскільки відповідно до п.12 розділу 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Так, у матеріалах справи наявне направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.07.2025(а.с. 4), у якому зафіксовані виявлені у ОСОБА_1 ознаки сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя, що відповідає ознакам алкогольного сп'яніння. Таким чином, працівники поліції мали підстави для направлення водія на огляд, про що повідомили водієві, після чого склали відповідне направлення. При цьому, діюче законодавство не вимагає обов'язкового вручення бланку направлення правопорушнику з огляду і на те, що відповідно до ст. 266 КУпАП огляд у закладі охорони здоров'я та складання висновку за результатами огляду проводиться у присутності поліцейського.
Аналізуючи твердження адвоката Задорожньої В.О. про допущені порушення під час складання протоколу, зокрема, невручення правопорушнику акту огляду на стан сп'яніння, суд звертає увагу на таке.
Відповідно до пункту 10 розділу другого Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, акт огляду складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається у поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення у разі встановлення стану сп'яніння. Проте, ОСОБА_1 не проходив огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, оскільки відмовився від проходження такого огляду.
Є безпідставними й доводи захисника про те, що працівниками поліції порушені приписи ст. 266 КУпАП, оскільки матеріали справи не містять доказів, які б вказували, що працівниками поліції проведено відсторонення водія ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, оскільки відсутність у матеріалах справи розписки про відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом не свідчить про зворотне, а відповідно до відеозапису працівник поліції попередив ОСОБА_1 про заборону керувати транспортним засобом, тобто, дії працівника поліції відповідають вимогам ч. 1 ст. 266 КУпАП.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, що підтверджується зібраними доказами, які не викликають у суду сумнівів, оскільки вони є логічними, послідовними та узгоджуються з матеріалами справи.
З огляду на викладене, суд вважає, що ОСОБА_1 порушивши вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з санкцією ч.1 ст.130 КУпАП передбачено відповідальність у виді накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
При накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини та майновий стан, зокрема матеріали справи не містять відомостей про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення інших правопорушень, відтак суд визнає останнього таким, що раніше не притягувався до адміністративної відповідальності, є особою середнього віку, не є інвалідом.
Обставин, що згідно ст.ст. 34-35 КУпАП, пом'якшують та обтяжують відповідальність, судом не встановлено.
При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення суд, дотримуючись принципу індивідуалізації стягнення, закріпленого у ст. 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність та приходить до висновку про необхідність призначення ОСОБА_1 стягнення в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, що буде необхідним і достатнім, з метою виховання особи в дусі додержання законів України, поваги до Правил дорожнього руху, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст.40-1 КпАП України судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь держави судовий збір у сумі 605 грн. 60 коп.
Керуючись ст. ст.33, 34,35, 40-1, 130, 283-285, 287, КУпАП, суд,-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в дохід держави в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити, що у випадку несплати накладеного на штрафу у передбачений законом строк, може бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду у десятиденний строк з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Солом'янський районний суд м. Києва.
Суддя Я.В. Кравченко