Справа №760/19242/25 3/760/5814/25
11 листопада 2025 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Бурлака О.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Управління патрульної поліції у м. Києві ДПП, відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 ,
про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, -
ОСОБА_1 27.06.2025, о 16 годині 00 хвилин, в м. Києві по вул. Ніжинська, 31, керував транспортним засобом марки «Cadillac CTS», д.н.з. НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння, зі згоди водія, у встановленому законом порядку, проводився із застосуванням приладу «Drager 7510», що зафіксовано на нагрудні камери поліцейських. Результат огляду перевищує верхню межу вимірювального діапазону приладу, більше 5,0 ‰.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9а) ПДР України, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Борсуківська К.О. у судовому засіданні проти складеного протоколу заперечувала, просила провадження у справі закрити за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування своїх заперечень вказувала на те, що за кермом транспортного засобу був знайомий ОСОБА_1 , авто злетіло на тротуар через технічні несправності. З метою узгодження питання щодо буксирування транспортного засобу останній звернувся до найближчого СТО для проведення ремонту. ОСОБА_1 залишився в автомобілі, маючи при собі пляшку коньяку, яку пив по дорозі. Однак, повернувшись на місце ДТП, знайомий дізнався, що на ОСОБА_1 працівники поліції вже склали протокол про адміністративне правопорушення.
Крім того, зазначила, що працівниками поліції були порушені вимоги ст. 266 КУпАП, оскільки поліцейські не з'ясували чи згодна особа з результатами огляду на стан алкогольного сп'яніння, не роз'яснили, що у разі незгоди з результатами, ОСОБА_1 буде направлений для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. Також, в матеріалах справи відсутні належні докази того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом. З пояснень свідка вбачається, що останній не бачив чи керував ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння та чи саме ОСОБА_1 здійснив наїзд на огорожу.
Суд, заслухавши сторону захисту, дослідивши надані докази, вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується такими доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №374373 від 27.06.2025, у якому викладені встановлені судом обставини; розпискою щодо передачі транспортного засобу на зберігання, тобто ОСОБА_1 було відсторонено від керування транспортним засобом; чеком приладу «Drager Alkotest 7510» з результатами тесту на стан алкогольного сп'яніння від 27.06.2025, результат якого перевищує верхню межу вимірювального діапазону приладу, більше 5,0 ‰; актом огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; відеозаписами події, які підтверджують обставини, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення.
З оглянутого в судовому засіданні відеозапису з нагрудної камери працівника поліції, який долучено до матеріалів справи, встановлено, що зі згоди ОСОБА_1 було проведено огляд на місці зупинки із застосуванням приладу «Drager Alkotest 7510». Після проведення тесту на визначення стану алкогольного сп'яніння працівниками поліції було поставлено запитання щодо згоди особи з отриманими результатами, на що ОСОБА_1 повідомив, що погоджується з результатом тесту, що зафіксовано на нагрудну камеру поліцейського № 374373, диск №1, 54 хв. 04 сек.
Після складання протоколу про адміністративне правопорушення працівники поліції повідомили, що у разі згоди з викладеними у ньому відомостями особа проставляє свій підпис у протоколі. Однак, ОСОБА_1 відмовився від підписання протоколу про адміністративне правопорушення.
Наведені докази узгоджуються між собою, є належними та допустимими, підстави ставити під сумнів їх достовірність відсутні, а тому в своїй сукупності підтверджують обставини, встановлені в суді. При цьому, достатні та допустимі дані, які б спростовували чи ставили під сумнів наведені досліджені докази, вказували про порушення вимог ст.266 КУпАП під час їх отримання, у справі відсутні і не встановлені.
Жодні обґрунтовані підстави ставити під сумнів допустимість, достовірність та належність зібраних поліцейськими доказів відсутні. Будь-яких обґрунтованих відомостей, які б ставили під сумнів об'єктивність поліцейських у справі, суду не надано, їх зацікавленість під час провадження у справі стосовно ОСОБА_1 не встановлена.
Разом з тим, судом встановлено, що відеозапис здійснювався при фіксації дій, передбачених ст.ст. 266, 254, 256 КУпАП. При цьому, жодних обставин, які б спростовували достовірність даних, відображених на відеозаписі, суду не надано.
Відповідно до вимог п.2.9а) Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Доводи захисту про недоведеність факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, суд оцінює як такі, що дані з метою уникнення відповідальності за вчинене, оскільки спростовуються сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів.
З відеозапису встановлено, що ОСОБА_1 перебував у транспортному засобі, двигун якого був увімкнений. На прохання працівників поліції зв'язатись зі своїми знайомими з метою організації буксирування автомобіля, ОСОБА_1 , проявляючи ознаки агресивної поведінки, повідомив, що може здійснити це самостійно. Крім того, на відеозаписі чітко зафіксовано факт надання ОСОБА_1 згоди на проведення тесту щодо стану алкогольного сп'яніння, а також його згоду з отриманими результатами перевірки. Доказів, які б спростували обставини, зазначені в протоколі, суду не надано.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке, з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною національного законодавства, зазначив, що будь - яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
У зв'язку з цим, дослідивши матеріали справи, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, оскільки він 27.06.2025 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
При накладенні стягнення згідно з вимогами ст.33 КУпАП суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Із врахуванням наявних відомостей про особу винного і зазначених обставин, зважаючи на те, що ч.1 ст.130 КУпАП визначено безальтернативне стягнення, суд вважає за можливе накласти на ОСОБА_1 стягнення у межах закону, який він порушив, у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
На підставі п.9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору, оскільки стороною захисту надано копію посвідчення № НОМЕР_1 про інвалідність II групи загального захворювання.
Керуючись ст.ст.33, 40-1, 130 ч.1, 283, 284, 285 КУпАП та Закону України «Про судовий збір», суд
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти на нього стягнення у виді штрафу, в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Штраф підлягає сплаті за такими банківськими реквізитами: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/21081300 Код отримувача (код ЄДРПОУ): 37993783; номер рахунку (IBAN): UA698999980313040149000026001; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код класифікації доходів бюджету: 21081300; призначення платежу: адмін.штраф у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (постанова суду у справі №760/19242/25).
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через 15-ть днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через 15-ть днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
У разі несплати правопорушником штрафу у вищевказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в поряду, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначений у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту винесення до Київського апеляційного суду через районний суд.
Постанова пред'являється до виконання протягом трьох місяців.
Суддя О.В.Бурлака