Справа №760/20371/25
1-кс/760/9790/25
04.11.2025 м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Солом'янського районного суду м. Києва за адресою: м. Київ, вул. Максима Кривоноса, буд. 25 клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів регіональними органом безпеки Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024101110000614 від 07.08.2024, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України, керуючись ст. ст. 40, 42, 276, 277, 278, 279 КПК України, -
До Солом'янського районного суду міста Києва клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів регіональними органом безпеки Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024101110000614 від 07.08.2024, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України, керуючись ст. ст. 40, 42, 276, 277, 278, 279 КПК України.
Клопотання прокурора мотивоване тим, що розуміючи обставини введеного на території України воєнного стану громадянка України ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також іншими невстановленими особами, маючи вплив на відповідних посадових осіб та тісні взаємозв'язки з іншими працівниками лікарень м. Києва, налагодила протиправний механізм із отримання неправомірної вигоди за надання послуг військовозобов'язаним особам з ухилення від призову та мобілізації шляхом формування фіктивних лікарських висновків, які в подальшому стають підставою для отримання інвалідності.
Разом з тим, ОСОБА_4 , являючись громадянкою України, достеменно знаючи, що Російська Федерація здійснила збройну агресію проти України, а також той факт, що Постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024 встановлено порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, а в Україні діє правовий режим воєнного стану, розуміючи, що перешкоджання законній діяльності ЗС України та інших військових формувань в особливий період, являється протиправним, маючи корисливу мету, прийняла добровільне рішення про перешкоджання законній діяльності ЗС України та інших військових формувань в особливий період, шляхом налагодження схеми серед свого лікарського оточення, за допомогою яких, в подальшому підроблялися лікарські висновки, що виражалося у невідповідності фактичному стану здоров'я людини, а також здійсненні медичного дослідження без присутності особи, усвідомлюючи при цьому, що своїми діями остання перешкоджає законній діяльності структурним підрозділам ЗС України, зокрема територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки (далі - ТЦК), в проведенні мобілізаційних заходів, що полягають в підготовці та накопиченні військово-навчених людських ресурсів призовників, військовозобов'язаних та резервістів для комплектування посад, передбачених штатами військового часу.
Так, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, у невстановленому досудовим розслідуванням місці, не пізніше 13.01.2025, громадянка України ОСОБА_4 , маючи на меті отримання прибутку у вигляді частини від суми грошових коштів отриманих від осіб, які до неї звернуться за наданням допомоги в ухиленні від призову на військову службу, використовуючи власні зв'язки та тісні взаємовідносини з іншими працівниками лікарень м. Києва, маючи фактичну можливість забезпечити учаснику ухилення від призову на військову службу, шляхом зняття їх з військового обліку, прийняла рішення про здійснення перешкоджання законній діяльності ЗС України та інших військових формувань в особливий період, за попередньою змовою групою осіб, шляхом зниження мобілізаційного потенціалу ЗС України та інших військових формувань.
Діючи на виконання свого злочинного умислу та переслідуючи корисливий мотив, громадянка України ОСОБА_4 , за невстановлених органом досудового розслідування обставин, вступила у попередню змову з невстановленими досудовим розслідуванням особами лікарями Так, 26.02.2025 року приблизно о 14 годині 50 хвилині ОСОБА_4 за грошову винагороду в розмірі 100$ організувала ОСОБА_5 проходження для подальшого здійснення перешкоджання законній діяльності ЗС України та інших військових формувань в особливий період консультацію у лікаря ІНФОРМАЦІЯ_2 . За результатами проведеної консультації, ОСОБА_5 безпідставно виписано направлення на стаціонарне лікування, а також направлення на медичні дослідження, що надасть змогу останньому в подальшому видати фіктивні лікарські документи, які стануть підставою для отримання ним групи інвалідності та зняття з військового обліку.
Після чого, не пізніше 12.03.2025 року ОСОБА_5 за вказівкою від ОСОБА_4 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 , де його було фіктивно розміщено на стаціонарне лікування.
В подальшому, невстановлена досудовим розслідуванням особа за попередньою домовленістю з ОСОБА_4 та на виконання вказівок останньої, виписала ряд медичних направлень, а також аналізів, для подальшого проходження їх ОСОБА_5 та формуванням медичної справи, яка в подальшому слугувала для оформлення інвалідності.
У подальшому, 18.03.2025 за невстановлених розслідуванням обставин ОСОБА_5 повідомлено, що 20.03.2025 йому необхідно з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 , для завершення проходження так званого стаціонарного лікування та передачі другої частини грошових коштів у розмірі 900$ ОСОБА_4 .
З метою підтвердження фіктивного діагнозу ОСОБА_5 та з метою перешкоджання законній діяльності ЗС України та інших військових формувань в особливий період за сприяння ОСОБА_4 та інших невстановлених осіб ОСОБА_5 надали результати начебто проведеного лікарського дослідження, без його належного проведення, та виписали на підставі фіктивного дослідження консультаційний висновок.
Разом з цим, з метою аргументації підстав для отримання інвалідності, ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливим мотивом та з метою перешкоджання законній діяльності ЗС України та інших військових формувань в особливий період направила ОСОБА_5 19.05.2025 для проходження обстеження нижніх кінцівок.
Сформована таким чином лікарська справа стосовно ОСОБА_5 за невстановлених розслідуванням обставин подана на розгляд до ІНФОРМАЦІЯ_4 , як наслідок ОСОБА_5 призначено прибути до лікарні на засідання лікарів 17.07.2025 для ухвалення рішення на підставі вищевказаних документів групи інвалідності та зняття з військового обліку.
Надалі, 17.07.2025 у вказаному кримінальному провадженні за місцем здійснення службової діяльності ОСОБА_6 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , кабінет завідуючого відділення КНП КОР « ІНФОРМАЦІЯ_5 », проведено невідкладний обшук, в ході якого вилучено:
1. мобільний телефон «iPhone 13 mini» IMEI: НОМЕР_1 ;
2. ноутбук марки «Dell» ST: FW5NNL3.
Враховуючи те, що виявлені та вилучені речі у ході проведення обшуку за місцем здійснення службової діяльності ОСОБА_6 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , кабінет завідуючого відділення КНП КОР « ІНФОРМАЦІЯ_5 » містять інформацію про вчинення кримінального правопорушення та мають значення для досудового розслідування, 17.07.2025 їх визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 22024101110000614.
Враховуючи викладені доводи, прокурор просить накласти арешт на вказане майно.
У судове засідання прокурор не прибув, до суду надійшла заява про розгляд клопотання у його відсутність та копія ухвали слідчого судді про легалізацію проведеного обшуку від 19.09.2025.
Власник майна в судове засідання не з'явився, до суду надійшли заперечення щодо задоволення даного клопотання.
Вивчивши клопотання та дослідивши матеріали, додані до клопотання слідчий суддя дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно з ч. ч. 1, 5 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження, а тому у відповідності до ч. 1 ст. 131 КПК України має застосовуватись з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України слідчий суддя здійснює повноваження в порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Під час досудового розслідування, слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що надані суду матеріали є достатніми для застосування в рамках даного кримінального провадження заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є тимчасовий доступ до речей та документів.
Положеннями п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України та ч. 1 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження, який забезпечує тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у ІНФОРМАЦІЯ_6 , інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у ІНФОРМАЦІЯ_6 , інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
Так, під час розгляду клопотання, слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024101110000614, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань від 07.08.2025, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України.
17.07.2025 у вказаному кримінальному провадженні за місцем здійснення службової діяльності ОСОБА_6 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , кабінет завідуючого відділення КНП КОР « ІНФОРМАЦІЯ_5 », проведено невідкладний обшук, в ході якого вилучено:
1. мобільний телефон «iPhone 13 mini» IMEI: НОМЕР_1 ;
2. ноутбук марки «Dell» ST: FW5NNL3.
Враховуючи те, що виявлені та вилучені речі у ході проведення обшуку за місцем здійснення службової діяльності ОСОБА_6 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , кабінет завідуючого відділення КНП КОР « ІНФОРМАЦІЯ_5 » містять інформацію про вчинення кримінального правопорушення та мають значення для досудового розслідування, 17.07.2025 їх визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 22024101110000614.
19.09.2025 ухвалою слідчого судді було надано дозвіл на проведення обшуку.
Слідчим суддею були досліджені матеріали кримінального провадження, які в копіях долучені до клопотання.
Таким чином, проаналізувавши подані до суду матеріали кримінального провадження, із врахуванням доводів прокурора, викладених в клопотанні, слідчий суддя дійшов до висновку, що прокурором доведено наявність підстав вважати, що на даному етапі досудового розслідування існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, а також те, що вилучене в ході обшуку майно, відповідає ознакам, зазначеним в ст. 98 КПК України, що згідно з п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України дає підстави для арешту вказаного у клопотанні майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
У зв'язку із викладеними обставинами, суд дійшов до висновку про задоволення клопотання прокурора.
Керуючись ст. ст. 131, 170-173, 175, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора, - задовольнити.
З метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні № 22024101110000614 від 07.08.2024, накласти арешт на майно, вилучене 17.07.2025 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , кабінет завідуючого відділення КНП КОР « ІНФОРМАЦІЯ_5 », проведено невідкладний обшук, в ході якого вилучено:
1. мобільний телефон «iPhone 13 mini» IMEI: НОМЕР_1 ;
2. ноутбук марки «Dell» ST: FW5NNL3.
Контроль за виконанням ухвали покласти на Київську міську прокуратуру.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з моменту її оголошення або отримання її копії, безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Роз'яснити сторонам кримінального провадження, що підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за їх клопотанням, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя ОСОБА_1