Справа №760/25990/25
2-а/760/1554/25
про залишення позовної заяви без руху
24.10.2025 м. Київ
Суддя Солом'янського районного суду міста Києва Застрожнікова К.С., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції України Управління патрульної поліції у м. Києві відділу адміністративної практики про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 207022 від 04.10.2024 р.,
До Солом'янського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції України Управління патрульної поліції у м. Києві відділу адміністративної практики про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 207022 від 04.10.2024 р.
Під час ознайомлення з матеріалами зазначеної позовної заяви судом встановлено, що її подано без додержання вимог, визначених ст. 160, ч. 2 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), з огляду на таке.
1. Пунктом 4 частини третьої статті 160 КАС України визначено, що позовна заява повинна містити зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Позивач зазначає відповідачем Управління патрульної поліції у м. Києві, яке входить до структури Департаменту патрульної поліції.
Положеннями статті 222 КУпАП покладено функціональний обов'язок на органи Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені, в тому числі частиною 1 статтею 126.
Суд звертає увагу на те, що органом Національної поліції у цьому випадку є Департамент патрульної поліції, тобто суб'єкт владних повноважень, від імені якого винесена постанова про накладення адміністративного стягнення, оскільки Управління патрульної поліції у Вінницькій області є територіальним підрозділом Департаменту патрульної поліції.
Слід звернути увагу, що визначення відповідача, предмета і підстав спору є правом позивача.
2. Як вбачається з матеріалів справи позивач оскаржує постанову про накладення адміністративного стягнення, яка оскаржується згідно з ст.ст.287-289 КУпАП.
Відповідно до ст.289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом та одночасно просив поновити строк на оскарження постанови, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 04 жовтня 2024 року позивачку було зупинено працівниками поліції, після чого винесено постанову про притягнення її до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу за здійснення неправдивого виклику швидкої медичної допомоги. Копію зазначеної постанови позивачка не отримала ні в день її винесення, ні поштовим відправленням, у зв'язку з чим про її існування та про порушення своїх прав дізналася лише 23 червня 2025 року після отримання постанови про відкриття виконавчого провадження
Згідно з датою, зазначеною у позовній заяві, позивачкою подано її 25 червня 2025 року шляхом направлення на електронну адресу суду. Канцелярією суду позов зареєстровано 17 вересня 2025 року та передано для автоматизованого розподілу між суддями. Водночас із долучених до позовної заяви матеріалів убачається, що серед доказів міститься лист-роздруківка з електронної пошти від 14 серпня 2025 року, що суперечить даті подання позовної заяви, зазначеній позивачкою.
Враховуючи наведені обставини, суд зазначає, що питання поновлення строку на оскарження постанови у справах про адміністративні правопорушення вирішується з урахуванням наявності поважних причин його пропуску в строк , які повинні бути підтверджені належними та допустимими доказами.
Разом із тим, з наданих матеріалів убачається, що позивачкою не подано жодних належних доказів, які б підтверджували направлення позовної заяви саме 25 червня 2025 року. Виявлені розбіжності між зазначеною у заяві датою подання та долученими доказами (листом-роздруківкою з електронної пошти від 14 серпня 2025 року) ставлять під сумнів доводи позивачки щодо звернення до суду саме 25 червня 2025 року.
Також частиною другою статті 122 КАС чітко визначено момент, з яким пов'язано початок відліку строку звернення до адміністративного суду, а саме з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Порівняльний аналіз словоформ «дізналася» та «повинна була дізнатися» дає підстави виснувати про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх прав. Щоб переконатись, що особа могла і повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод, інтересів), суд повинен установити обставини, які б беззаперечно свідчили, що обізнаність особи була ймовірною, а ступінь ймовірності був високим і достатнім для висновку, що строк звернення до суду особа пропустила з поважних причин. Велика Палата Верховного Суду наголошує, що підставою для поновлення пропущеного строку на звернення до адміністративного суду можуть бути визнані лише обставини, які становили об'єктивну непереборну перешкоду для звернення до суду. Натомість позивач як у заяві про поновлення строку звернення до суду таких обставин не вказав.
Відповідно до частин першої-третьої статті 169 КАС України суддя, встановивши що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу; якщо позивач не усунув недоліки у встановлений судом строк, заява вважатиметься неподаною і повертається позивачеві.
Усуваючи недоліки, позивачеві необхідно взяти до уваги викладене та надати суду позовну заяву в новій редакції, визначивши коло учасників відповідно до норм чинного законодавства.
З огляду на викладене, позовна заява підлягає залишенню без руху.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 160-161, 169, 248 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції України Управління патрульної поліції у м. Києві відділу адміністративної практики про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 207022 від 04.10.2024 р., - залишити без руху.
Надати позивачу строк у десять днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення зазначених недоліків.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк, позов буде вважатися неподаним та повернутий позивачу.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили негайно після її підписання суддею, заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя К.С. Застрожнікова