СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/7329/25
ун. № 759/27196/25
14 листопада 2025 року м.Київ
Слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого СВ Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_7 , та подане у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 листопада 2025 року за № 12025100080003301, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , УБД, який неодружений, має батьків, які є особами похилого віку, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, -
До Святошинського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого СВ Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_7 , та подане у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 листопада 2025 року за № 12025100080003301, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України .
Клопотання обґрунтовано тим, що у провадженні слідчого відділу Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві знаходиться кримінальне провадження № 12025100080003301 від 12.11.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» ОСОБА_8 призвано на військову службу по мобілізації та з 12.01.2024 останній проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
Згідно з ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Відповідно до ст. ст. 27, 28 Конституції України, обов'язок держави - захищати життя людини. Кожен має право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань, ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.
Так під час проходження військової служби ОСОБА_4 відповідно до вимог ст. ст. 11, 49, 56 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, повинен свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, постійно бути зразком високої культури, скромності і витримки, берегти військову честь, захищати свою і поважати гідність інших людей, під час перебування поза розташуванням військової частини поводитися з гідністю і честю, не допускати порушень громадського порядку та негідних вчинків.
Однак, усупереч вищенаведених нормативно-правових актів, ОСОБА_4 вирішив стати на злочинний шлях та вчинив злочин проти життя та здоров'я особи за наступних обставин.
Так, 11.11.2025, у вечірній період доби, ОСОБА_4 спільно із ОСОБА_9 та ОСОБА_10 перебували на дитячому майданчику, який розташований поблизу будинку № 34, по вулиці Клавдіївській у місті Києві, де проводили особисте дозвілля, розпиваючи алкогольні напої. Цього ж дня, близько 23 години 30 хвилин, на ґрунті розпивання алкогольних напоїв між ОСОБА_4 та ОСОБА_9 утворився словесний конфлікт, що переріс в штовханину. Поведінка ОСОБА_9 обурила ОСОБА_4 та останній, відчуваючи до нього раптово виниклу особисту неприязнь, вирішив заподіяти йому тілесні ушкодження.
Так, безпосередньо реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на умисне заподіяння тілесних ушкоджень, ОСОБА_4 11.11.2025 близько 23 години 40 хвилин, продовжуючи перебувати на дитячому майданчику, за адресою: м. Київ, вул. Клавдіївська, 34, дістав із зовнішньої кишені своєї куртки предмет схожий ніж, та утримуючи його в правій руці, наблизився з ним до ОСОБА_9 .. Перебуваючи від останнього на відстані витягнутої руки, ОСОБА_4 усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи умисно, з метою умисного заподіяння тілесних ушкоджень, розуміючи, що вказаний ніж, за своїми характеристиками здатен заподіяти тяжкі тілесні ушкодження, наніс ним один удар в область живота ОСОБА_9 , чим заподіяв останньому тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення передньої черевної стінки з наскрізним пошкодженням стінки тонкого кишечника та великого сальника. Відразу після чого, ОСОБА_11 не надавши будь-якої допомоги потерпілому, з місця події пішов, однак невдовзі був затриманий працівниками поліції.
12 дистопада 2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколами огляду місця події від 12.11.2025, протоколом допиту потерпілого від 12.11.2025, протокол впізнання за фотознімками за участі потерпілого від 12.11.2025, протоколом допиту свідка ОСОБА_10 протоколом допиту свідка ОСОБА_12 , протоколом допиту свідка ОСОБА_13 , довідкою №0007975/652 від 12.11.2025, виданою КНП «Київська міська клінічна лікарня № 5», іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Підставою застосування відносно підозрюваного до ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою є згідно ч. 2 ст. 177, ст. 194 КПК України наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому за погодженням з прокурором звернутися з клопотанням до суду про обрання запобіжного заходу у зв'язку з тим, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме вчинити спроби: переховуватися від органів досудового розслідування або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення; незаконно впливати на свідків.
Про наявність перелічених вище ризиків свідчить наступне:
ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, яке згідно ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів та за вчинення якого, передбачене покарання у виді виключно позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років. Тобто, тяжкість покарання, яка загрожує підозрюваному у разі визнання судом його винуватим, вже обґрунтовує ризик того, що з метою уникнення покарання він може вчинити спробу переховування. Крім того, згідно з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», на всій території України введений воєнний стан від 24 лютого 2022 року, який в подальшому було неодноразово продовжено та який діє по сьогоднішній день. Тобто, ОСОБА_4 користуючись ситуацією в країні, має змогу переховуватися від органів досудового розслідування, зокрема, в місцях постійного проведення бойових дій або місцях непідконтрольних органам державної влади України. Про ризик можливого переховування від органу досудового розслідування та суду може свідчити й той факт, що підозрюваний ОСОБА_4 після вчинення злочину, не надавши будь-якої допомоги потерпілому, з місця вчинення злочину втік, що в свою чергу підтверджує наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім того, є підстави вважати, що у випадку не застосування відносно підозрюваного такого запобіжного заходу як тримання під вартою, останній може вчинити інше кримінальне правопорушення. Так, відповідно до матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_4 являється військовослужбовцем, до місця несення служби у визначений час не з'явився та на момент вчинення кримінального правопорушення перебував у розшуку за самовільне залишення військової частини.
Крім того, перебуваючи не під вартою, підозрюваний ОСОБА_4 може чинити спроби незаконного впливу на свідків. Так, ключовим свідком у вказаному кримінальному провадженні є ОСОБА_10 який знайомий із підозрюваним ОСОБА_4 . Тому враховуючи даний факт, є підстави вважати, що у випадку незастосування відносно підозрюваного такого запобіжного заходу як тримання під вартою, останній може чинити незаконний вплив на свідка з метою зміни чи взагалі відмови від дачі показів та уникнення від кримінальної відповідальності. Враховуючи, що злочин, в якому на даний момент підозрюється ОСОБА_4 є тяжким, насильницьким, вчинений у громадському місці, тому є підстави вважати, що підозрюваний, перебуваючи на волі може здійснювати вплив на вказаного свідка в тому числі шляхом залякування, примусу, погроз або застосування насильства з метою зміни або ненадання ним викривальних показань щодо обставин вчинення кримінального правопорушення.
У судому засіданні прокурор вказане клопотання підтримав та просив задовольнити.
Захисник ОСОБА_5 , думку якого підтримав підозрюваний ОСОБА_4 , в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора, посилаючись на те, що ризики прокурором не доведені та не обґрунтовані, оскільки ОСОБА_4 має постійне місце проживання, міцні соціальні зв'язки, має на утриманні батьків, які є пенсіонерами, є війсковослужбовцем ЗСУ, має статус УБД. Просив застосувати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши надані з клопотанням матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Не вдаючись до детального аналізу, оцінки дій, винуватості особи та не порушуючи презумпції невинуватості на цій стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об'єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення у якому її підозрюють. При цьому, до наданих доказів обґрунтованості підозри не висувається таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду.
В ході судового розгляду встановлено, що у провадженні слідчого відділу Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві знаходиться кримінальне провадження № 12025100080003301 від 12.11.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
2 дистопада 2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколами огляду місця події від 12.11.2025, протоколом допиту потерпілого від 12.11.2025, протокол впізнання за фотознімками за участі потерпілого від 12.11.2025, протоколом допиту свідка ОСОБА_10 протоколом допиту свідка ОСОБА_12 , протоколом допиту свідка ОСОБА_13 , довідкою №0007975/652 від 12.11.2025, виданою КНП «Київська міська клінічна лікарня № 5», іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
При цьому, на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначив, що причетність підозрюваної до вчинення злочину, підозра у якій йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.
Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Белчев проти Болгарії» наголосив, що обґрунтування будь-якого періоду позбавлення свободи повинно бути переконливо доведено державними органами.
Кримінальний процесуальний закон покладає аналогічний обов'язок на сторону обвинувачення, зазначаючи, що остання має довести суду, крім обґрунтованості обвинувачення та наявності ризиків неналежної процесуальної поведінки особи, ще й неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Вирішуючи питання щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує мету застосування запобіжного заходу, тяжкість кримінального правопорушення, що інкримінується ОСОБА_4 , а також обставини, у відповідності до вимог ст. 178 КПК України, що характеризують підозрюваного, який раніше не судимий, має місце реєстрації та постійне місце проживання, є військовослужбовцем в/ч НОМЕР_1 , УБД, має батьків, які є особами похилого віку.
За встановлених у судовому засіданні обставин, слідчий суддя вважає, що підозрюваний знаючи, що за кримінальне правопорушення, вчинення якого йому інкримінується, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, може переховуватися від органів досудового розслідування чи суду.
Суд оцінює наявність ризику можливості переховування підозрюваного від суду, як цілком ймовірний, з огляду на додані до клопотання слідчого матеріали, при цьому враховуючи також тяжкість можливого покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, що може спонукати його до вчинення спроби ухилитися від органів досудового розслідування.
Щодо існування інших, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, на наявність яких у клопотанні посилається слідчий, слідчий суддя вважає, що в цій частині клопотання є недоведеним, та є припущенням з боку органу досудового розслідування, що не доведено і прокурором в судовому засіданні.
При цьому, слід звернути увагу, що Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Разом з тим, прокурором у судовому засіданні не доведено, що більш м'який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, який би міг бути застосованим до підозрюваного ОСОБА_4 не зможе в повній мірі запобігти ризику, передбаченому п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Оскільки обставин, необхідності обмеження права особи на свободу, передбаченого кримінальним процесуальним законом України, ст. 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини в контексті зазначеного кримінального провадження немає, з огляду на встановлені обставини та особу підозрюваного, слідчий суддя приходить до стійкого переконання про можливість застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Застосовуючи такий вид запобіжного заходу, слідчий суддя виходить із необхідності уникнення ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, щодо можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Згідно вимог ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п. п. 1 та 2 ч. 1 цієї статті, але не доведе обставини, передбачені п. 3 ч. 1 цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені ч.5 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного слідчим та прокурором у обґрунтуванні клопотання.
Так, враховуючи встановлені в судовому засіданні ризики та дані про особу підозрюваного, слідчий суддя дійшов висновку, що в даному провадженні існують підстави для застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_4 у вигляді цілодобового домашнього арешту з носінням електронного засобу контролю в межах строку досудового розслідування, що на думку слідчого судді, зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, та який, з урахуванням усіх обставин справи, буде достатнім запобіжним заходом для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання виникненню ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
Також, відповідно до ч.5 ст.194 КПК слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного певні обов'язки.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193, 206, 208, 376 КПК України, слідчий суддя,
В задоволенні клопотання старшого слідчого відмовити.
Обрати стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України запобіжний захід у цілодобового домашнього арешту за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , за виключенням необхідності отримання медичної допомоги або/та необхідності забезпечення особистої безпеки у період дії воєнного стану, шляхом перебування у захисних спорудах (бомбосховищах) на випадок оголошення повітряної тривоги в м. Києві, в межах строку досудового розслідування, тобто до 12 січня 2026 року включно.
Покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування, тобто до 12 січня 2026 року включно , обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: цілодобово не залишати місце постійного проживання, за адресою: АДРЕСА_1 ; прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду; утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій закордонний паспорт, інші документи, які дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну, носити електронний засіб контролю.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_8 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід, а також накладено грошове стягнення.
Звільнити ОСОБА_4 з-під варти в залі суду негайно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали оголосити о 16 год. 30 хв. 18 листопада 2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1