СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/23487/25
пр. № 3/759/7713/25
13 листопада 2025 року м. Київ
Суддя Святошинського районного суду міста Києва Мордвінов А.О., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в місті Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1
за ст. 124 КУпАП,-
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_2
реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2
за ст. 124 КУпАП,-
ОСОБА_1 16.08.2025 о 20 годині 28 хвилин, вул. Пономарьова, неподалік вул. Будівельників у м. Києві, керуючи транспортним засобом «Toyota», державний номерний знак НОМЕР_3 , не вибрав безпечної швидкості руху, при виникненні небезпеки не вжив заходів аж до повної зупинки транспортного засобу або безпечного об'їзду перешкоди, а саме, транспортного засобу «Mazda», державний номерний знак НОМЕР_4 , внаслідок чого здійснив наїзд на перешкоду - дерево, в результаті чого транспортний засіб отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п. 12.1, п. 12.3 ПДР України.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 №463533 від 24.09.2025 ОСОБА_2 16.08.2025 о 20 годині 28 хвилин на перехресті нерівнозначних доріг вул. Пономарьова та Будівельників у м. Києві, керуючи транспортним засобом «Mazda», державний номерний знак НОМЕР_4 , при виїзді з другорядної дороги на головну не дала дорогу транспортному засобу, який для уникнення зіткнення скоїв виїзд з проїзної частини та скоїв наїзд на перешкоду - дерево, в результаті чого транспортний засіб отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушила п. 16.11 ПДР України.
ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, не визнав та пояснив, що керуючи автомобілем «Toyota», д.н.з. НОМЕР_3 , рухався по вул. Пономарьова від Великої окружної дороги в напрямку смт. Коцюбинського зі швидкістю близько 50 км/год. В салоні автомобіля крім нього перебували його дружина та їхня дворічна дитина. Рухаючись головною дорогою (про що свідчить знак «прилягання другорядної дороги справа»), під'їжджаючи до перехрестя з вул. Будівельників, приблизно за 100-150 метрів до перехрестя він помітив автомобіль «Mazda», який під'їхав до перехрестя і зупинився. ОСОБА_1 продовжив рух прямо і коли між його автомобілем та автомобілем «Mazda» була відстань приблизно 20 метрів, водій останнього почав рух, повертаючи на перехресті ліворуч. У цей момент ОСОБА_1 для уникнення зіткнення різко відвернув кермо ліворуч, одночасно гальмуючи. У результаті цього маневру його автомобіль виїхав на ліву обочину та в подальшому зіткнувся своєю передньою частиною з деревом. Вважає, що не порушував ПДР, натомість водійка автомобіля «Mazda» ОСОБА_2 не надала йому перевагу у русі, що і стало причиною ДТП.
ОСОБА_2 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, не визнала та пояснила, що керуючи автомобілем «Mazda», д.н.з. НОМЕР_4 , рухалась по вул. Будівельників від ТРЦ «Лавина» в напрямку вул. Пономарьова. На перехресті з вул. Пономарьова мала намір повернути ліворуч. Під'їхавши до перехрестя, вони увімкнула лівий покажчик повороту та, впевнившись у безпечності маневру, почала виїжджати на перехрестя, повертаючи ліворуч. У цей момент зліва від себе вона побачила автомобіль «Toyota», який на великій швидкості наближався до неї. Вона не встигла ніяк на це зреагувати, натомість автомобіль «Toyota» виїхав на ліве по напрямку його руху узбіччя, після чого зіткнувся з деревом. Наполягає на тому, що не повинна була давати дорогу автомобілю «Toyota», оскільки дане перехрестя є нерегульованим, жодні знаки пріоритету на ньому не встановлені, розмітка відсутня, покриття обох вулиць асфальтобетонне, тому вона не погоджується, що виїжджала з другорядної дороги на головну.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Поліщук П.П. у судовому засіданні пояснив, що відповідно до схеми організації дорожнього руху на даній ділянці дороги, яка витребувана ним з Департаменту регіонального розвитку Київської обласної державної адміністрації, по ходу руху ОСОБА_1 встановлено знак 1.21.1 - «прилягання другорядної дороги справа», відтак його підзахисний рухався головною дорогою. Водночас на перехресті вул. Пономарьова та вул. Будівельників для ОСОБА_2 встановлено знак 2.1 - «дати дорогу», відповідно остання рухалась другорядною дорогою та мала обов'язок дати дорогу транспортним засобам, що рухались по головній - по вул. Пономарьова, у т.ч. і автомобілю під керуванням ОСОБА_1 .
Адвокатом Поліщуком П.П. до суду надано висновок експерта ОСОБА_3 від 27.10.2025 за результатами проведення автотехнічного дослідження. Відповідно до висновку експерта в даній дорожній ситуації дії водія автомобіля «Mazda» ОСОБА_2 не відповідали вимогам п. 16.11 ПДР; в діях водія автомобіля «Toyota» ОСОБА_1 невідповідностей вимогам п. 12.1, 12.3 ПДР не вбачається; технічною причиною настання даної ДТП були однобічні дій водія автомобіля «Mazda» ОСОБА_2 , які не відповідали вимогам п. 16.11 ПДР.
Захисник ОСОБА_2 - адвокат Маншиліна К.О. заявила клопотання про закриття провадження у справі щодо ОСОБА_2 , оскільки остання не порушила п. 16.11 ПДР. Зазначає, що ні зі схеми ДТП, ні з протоколу огляду місця ДТП не вбачається, що ОСОБА_2 рухалась другорядною дорогою і повинна була дати дорогу іншому учаснику ДТП. Незважаючи на те, що на перехресті відсутні будь-які знаки пріоритету, дорожня розмітка, покриття обох доріг асфальтоване, працівники поліції без жодних доказів дійшли помилкового висновку про нерівнозначність доріг. За вказаних обставин, відповідно до ПДР України, вказане перехрестя є перехрестям рівнозначних доріг, а тому дорогу мав дати той транспортний засіб, до якого інший транспортний засіб наближається справа.
Також адвокат Маншиліна К.О. заперечувала проти визнання висновку експертного автотехнічного дослідження від 27.10.2025 допустимим доказом, оскільки дослідження проведено за зверненням учасника ДТП - ОСОБА_1 , який є зацікавленою особою, на підставі однобічних вихідних даних - зі слів ОСОБА_1 , не враховує всіх обставин справи, до проведення експертного дослідження іншу сторону не допущено, відтак експерт не може вважатися незалежним та об'єктивним, а саме дослідження проведено неповно.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснив, що він, керуючи автомобілем, мав намір повернути наліво з Великої кільцевої дороги в бік смт. Коцюбинське. Стояв на світлофорі, очікуючи дозволяючого сигналу. Коли загорівся зелений, автомобіль «пікап» білого кольору, який стояв за ним через одне авто (в подальшому ним виявився автомобіль «Toyota», д.н.з. НОМЕР_3 ), почав сигналити, щоб він швидше виконував поворот. Повернувши на світлофорі наліво, свідок рухався по вул. Пономарьова від Великої кільцевої дороги в напрямку смт. Коцюбинське зі швидкістю приблизно 70 км/год. У показнику швидкості впевнений, оскільки працює 20 років водієм. Автомобіль «Toyota» білого кольору рухався за ним через одне авто. Коли свідок наближався до перехрестя з вул. Будівельників, то помітив, що автомобіль, який рухався перед ним, включив правий покажчик повороту та, пригальмовуючи, почав повертати направо на вул. Будівельників. Приблизно у цей час свідок помітив, що вищевказаний автомобіль «Toyota» білого кольору пішов на обгін автомобіля, що рухався позаду свідка, та безпосередньо автомобіля свідка. Під час цього маневру «Toyota» рухалася зі швидкістю не менше 90 км/год. Далі водій даного автомобілю не впорався з керуванням, вилетів на ліву обочину та врізався в дерево. Іншого учасника ДТП - автомобіль “Mazda» свідок вперше побачив після того, як автомобіль, що рухався перед свідком, завершив свій поворот направо.
Свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що рухався за учасником ДТП - автомобілем “Mazda» по вул. Будівельників, під'їжджаючи до T-подібного перехрестя з вул. Пономарьова. Безпосередньо перед перехрестям “Mazda» зупинилась, включила лівий покажчик повороту, декілька разів починала рух та знову зупинялась, ніби оцінюючи безпечність маневру. Коли “Mazda» розпочала маневр повороту ліворуч та вже виїхала на перехрестя, перед нею на великій швидкості «пролетів» автомобіль «Toyota», вилетів на ліве узбіччя та врізався в дерево. Стверджує, що на перехресті для нього та водія автомобіля “Mazda» був відсутній дорожній знак «Дати дорогу». Перед ДТП дійсно був автомобіль, який рухався по вул. Пономарьова від ВКД і повертав направо на вул. Будівельників.
Свідок ОСОБА_6 пояснила, що є дружиною учасника ДТП - ОСОБА_1 та в момент ДТП перебувала в автомобілі «Toyota», д.н.з НОМЕР_3 , як пасажир, сиділа на передньому пасажирському сидінні. Її чоловік ОСОБА_1 був за кермом, а на задньому пасажирському сидінні в автокріслі знаходився їхній дворічний син. Коли вони рухались по вул. Пономарьова віл Великої кільцевої дороги в напрямку смт. Коцюбинське, то син постійно вередував, тому вона часто поверталася назад до нього і не звертала увагу на дорожню обстановку. Безпосередньо перед ДТП вона сіла рівно і дивилась прямо на дорогу, у цей час вона помітила автомобіль “Mazda», який ривками виїжджав з прилеглої справа дороги на їхню смугу руху. Для уникнення зіткнення чоловік взяв ліворуч, однак зустрічною смугою в зустрічному напрямку рухався інших автомобіль, тому чоловік виїхав ще лівіше - на узбіччя, де відбулося зіткнення з деревом. На думку свідка, безпосередньо перед ДТП швидкість руху їх транспортного засобу складала приблизно 60 км/год.
Заслухавши пояснення водіїв, їхніх захисників, дослідивши усі матеріали справи, суд приходить до таких висновків.
Відповідно до п. 12.1, п. 12.3 ПДР України, невиконання яких ставиться у вину ОСОБА_1 , під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним; у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.
Відповідно до п. 16.11 ПДР України, невиконання якого ставиться у вину ОСОБА_2 , на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.
Згідно з п. 1.10 ПДР України:
головна дорога - дорога з покриттям відносно ґрунтової або та, що позначається знаками 1.22, 1.23.1-1.23.4 і 2.3;
дати дорогу - вимога до учасника дорожнього руху не продовжувати або не відновлювати рух, не здійснювати будь-яких маневрів (за винятком вимоги звільнити займану смугу руху), якщо це може примусити інших учасників дорожнього руху, які мають перевагу, змінити напрямок руху або швидкість;
перевага - право на першочерговий рух стосовно інших учасників дорожнього руху;
Згідно з п. 16.12 ПДР України на перехресті рівнозначних доріг водій нерейкового транспортного засобу зобов'язаний дати дорогу транспортним засобам, що наближаються праворуч, крім перехресть, де організовано круговий рух.
Відповідно до п. 16.15 ПДР України якщо неможливо визначити наявність покриття на дорозі (темна пора доби, грязь, сніг тощо), а знаки пріоритету відсутні, водій повинен вважати, що перебуває на другорядній дорозі.
З дослідженого судом протоколу огляду місця ДТП вбачаються такі фактичні обставини на місці ДТП: вид події - виїзд ТЗ за межі проїзної частини та наїзд на перешкоду; вид та стан покриття - асфальтоване, сухе, чисте; дорожня розмітка - відсутня; спосіб регулювання руху на ділянці - не регулюється; дорожні знаки - не встановлено.
Зі схеми ДТП вбачається, що на перехресті вул. Пономарьова та вул. Будівельників будь-які дорожні знаки та розмітка відсутні, ширина обох доріг однакова - по 7 метрів.
Будь-які зауваження учасників події у протоколі огляду та схемі ДТП відсутні.
Аналіз зазначених документів, складених працівниками поліції на місці події, пояснення ОСОБА_2 , свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 дають підстави суду дійти висновку про те, що дане перехрестя є нерегульованим перехрестям, а для учасника дорожнього руху - водія автомобіля “Mazda» ОСОБА_2 - ще й перехрестям рівнозначних доріг, оскільки жодні елементи, передбачені ПДР України (знаки пріоритету, дорожня розмітка, дорожнє покриття) не вказували їй на те, що вона перебуває на другорядній дорозі. Відтак, правомірно розраховуючи, що вона перебуває на перехресті рівнозначних доріг, ОСОБА_2 , згідно з вимогами п. 16.12 ПДР України, зобов'язана була дати дорогу транспортним засобам, що наближаються праворуч. Однак, як свідчать матеріали справи, автомобіль «Toyota» під керуванням ОСОБА_1 наближався до перехрестя ліворуч.
При цьому, суд не бере до уваги схему організації дорожнього руху на даній ділянці, надану захисником ОСОБА_7 , оскільки її дані суперечать обставинам, зафіксованим на місці ДТП.
Також суд не бере до уваги висновки експертного автотехнічного дослідження від 27.10.2025, проведеного на замовлення ОСОБА_1 , оскільки для проведення дослідження експерту були надані вихідні дані, частина з яких не відповідає обставинам, які встановлені під час розгляду справи судом, тобто такі дані, які не відповідають матеріалам справи. При цьому клопотань про призначення експертизи судом від учасників справи не надходило.
До пояснень ОСОБА_1 та ОСОБА_6 суд ставиться критично, оскільки вони є зацікавленими у результатах розгляду справи на їх користь.
Враховуючи положення ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
З наведеного випливає, що нести тягар доказування, що є складовою презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини в сенсі ст. 62 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, є обов'язком органу (особи), яка склала протокол про адміністративне правопорушення, що в свою чергу звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до вчинення порушення.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Дослідженими судом матеріалами справи не підтверджуються, що водій автомобіля «Mazda» ОСОБА_2 порушила вимоги п.16.11 ПДР України. Порушень інших вимог ПДР України, виходячи з протоколу про адміністративне правопорушення, у вину ОСОБА_2 не ставиться.
Таким чином, провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Водночас, не дивлячись на невизнання вини, факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого cт. 124 КУпАП підтверджується зібраними та дослідженими по справі доказами, зокрема:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення, який відповідає вимогам ст.256 КУпАП та яким зафіксовано час, місце та обставини вчинення правопорушення;
- даними протоколу огляду місця ДТП, яким зафіксована фактична обстановка на місці події;
- даними схеми ДТП, яка складена відповідно до вимог Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС №1395 від 07.11.2015;
- поясненнями ОСОБА_2 , свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ;
- іншими матеріалами справи.
Зі встановлених обставин видно, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Toyota», державний номерний знак НОМЕР_3 , у межах населеного пункту не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку та при виникненні небезпеки (виїзд транспортного засобу «Mazda», державний номерний знак НОМЕР_4 , на смугу його руху) не вжив заходів до зменшення швидкості аж до повної зупинки транспортного засобу або безпечного об'їзду перешкоди. Наслідком порушення зазначених вимог ПДР стала ДТП з пошкодженням автомобіля «Toyota».
Заперечення ОСОБА_1 суд відхиляє, бо вони повністю спростовуються дослідженими судом доказами. До пояснень свідка ОСОБА_6 суд ставиться критично, оскільки вона є дружиною ОСОБА_1 та очевидно не може вважатися незацікавленою особою.
Також з причин, наведених вище, суд відхиляє висновки експертного автотехнічного дослідження від 27.10.2025 про відсутність в діях ОСОБА_1 порушень ПДР України.
Як вбачається з матеріалів справи, саме між діями водія ОСОБА_1 , а саме порушенням вимог п. 12.1, п. 12.3 ПДР України, та наслідками існує причинно-наслідковий зв'язок. У матеріалах справи відсутні належні, достовірні та допустимі докази, які б підтверджували версію ДТП, висловлену ОСОБА_1 .
Аналізуючи наведені докази, враховуючи місце та характер отриманих автомобілем «Toyota» пошкоджень, пояснення учасників дорожньо-транспортної пригоди та свідків, вважаю, що вина ОСОБА_1 у порушенні вимог п. 12.1, п. 12.3 ПДР України доведена належними та допустимими доказами у справі.
При накладенні адміністративного стягнення, беручи до уваги характер вчиненого правопорушення, обставини справи, особу порушника, ступінь вини, відсутність обставин, які обтяжують чи пом'якшують відповідальність, вважаю за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу.
Також, враховуючи вимоги ст. 40-1 КУпАП із ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.40-1, 124, 280, 283, 284, 291 КУпАП, суддя, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю в її діях складу та події адміністративного правопорушення.
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в дохід держави, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнути зі ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд міста Києва.
Штраф має бути сплачений добровільно не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу після набрання нею законної сили, а в разі оскарження постанови, не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу у добровільному порядку у встановлений строк, копія постанови буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з моменту набрання нею законної сили.
Суддя Андрій МОРДВІНОВ