СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2/759/10518/25
ун. № 759/24189/25
17 листопада 2025 року м. Київ
Святошинський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Горбенко Н.О., за участю секретаря судового засідання Чугай В.М., за відсутності сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін заяву позивача ОСОБА_1 про залишення позову без розгляду, подану у межах розгляду цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
У провадженні Святошинського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 16 жовтня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
17 листопада 2025 року ОСОБА_1 за допомогою підсистеми «Електронний суд» подала заяву про залишення позовної заяви без розгляду на підставі ст. 257 ЦПК України.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не викликались.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється у зв'язку із розглядом справи без повідомлення (виклику) сторін.
Суд, дослідивши подану заяву, позовну заяву та додані до неї документи, дійшов висновку про наступне.
Вирішуючи питання про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду, суд керується наступним.
Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Залишення позовної заяви без розгляду на підставі заяви позивача - це форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення. Зазначена процесуальна дія - це диспозитивне право позивача, передбачене нормами ЦПК України. При цьому суд не перевіряє підстави подання такої заяви.
Отже, саме по собі подання заяви про залишення позову без розгляду не є необґрунтованими діями позивача, так як це є його диспозитивним правом, передбаченим нормами ЦПК України, яке не містить обмежень в його реалізації.
Оскільки подання заяви про залишення позову без розгляду є правом позивача, яке не може бути обмежено судом, то заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
За змістом ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Крім того, у відповідності до ч. 3 ст. 257 ЦПК України в ухвалі про залишення позову без розгляду можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з державного бюджету.
П. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» встановлює, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
Зважаючи на те, що позовна заява залишена позивачем без розгляду за його заявою, судовий збір поверненню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 3, 12, 13, 42, 58, п. 8 ч. 1 ст. 257, 258, 260, 353, 354 ЦПК України, суд,-
Заяву позивача ОСОБА_1 про залишення позову без розгляду - задовольнити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без розгляду.
Роз'яснити, що відповідно до положень ч. 2 ст. 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складення).
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому даної ухвали суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до Київського апеляційного суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею.
Повний текст ухвали складено 17 листопада 2025 року.
Суддя Н.О.Горбенко