СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/22947/25
пр. № 3/759/7610/25
17 листопада 2025 року суддя Святошинського районного суду міста Києва Кравець В.М., розглянувши матеріали, що надійшли з Святошинського УП ГУНП у м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП в матеріалах справи відсутній, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП,
20.09.2025 приблизно 18:00 год., за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 порушила покладені на неї батьківські обов'язки, передбачені ст.150 Сімейного кодексу України щодо виховання своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого остання за вказаною адресою вилізла на дах 16-ти поверхового будинку задля розваги наражаючи себе на небезпеку, що могло завдати шкоди життю та здоров'ю дитини, чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.
ОСОБА_1 викликалась в судове засідання для розгляду справи, проте не з'явилась, причини неявки суд не повідомила, заяв, клопотань про відкладення розгляду справи від останньої не надходило.
Відповідно до ч.2 ст. 268 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст.184 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою.
У зв'язку з тим, що суд вживав заходів щодо повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи та прибуття її у судове засідання, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, суд вважає за можливе провести розгляд справи у її відсутність.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 184 КУпАП, ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, - тягне за собою попередження або накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Стаття 150 Сімейного кодексу України встановлює такі обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини: батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; батьки зобов'язані поважати дитину; передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї; забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини; забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства" виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, за викладених вище обставин, повністю доведена та підтверджується, наступними доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №635714 від 20.09.2025; рапортом старшого інспектора СЮП ВП Святошинського УП ГУНП в м.Києві М. Пікузи; письмовими поясненнями від 20.09.2025 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .
Зазначені вище докази є такими, що доповнюють один одного, повними, безсумнівними, належними та допустимими, а також зібрані в порядку, встановленому законом та не викликають у суду сумнівів.
Враховуючи викладене, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 містяться ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, та зважаючи на завдання КУпАП та мету адміністративного стягнення (ст. ст. 1 та 23 КУпАП), беручи до уваги характер вчиненого правопорушення, відомості про особу ОСОБА_1 , яка раніше до адміністративної відповідальності не притягувалась, ступінь її вини, приходить до висновку про накладення на неї адміністративного стягнення у виді попередження.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь держави судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
Керуючись ст. ст. 23, 24, 26, 33, 184, 221, 276, 280, 283, 284 КУпАП, суд
Визнати ОСОБА_1 винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, та накласти на неї стягнення у виді попередження.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги через Святошинський районний суд міста Києва до Київського апеляційного суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя В.М. Кравець