Справа № 758/14897/25
Номер провадження 3/758/5162/25
06 листопада 2025 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі головуючої судді Левицької Я.К., розглянувши матеріали, які надійшли від Подільського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомо, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 173 КУпАП,
01 вересня 2025 року о 21 год 15 хв., за адресою: м. Київ, вул. Сагайдачного, 41, ресторан «КFC», ОСОБА_1 розбив скло ресторану, відтак вчинив дрібне хуліганство та порушення порядку, що виражає неповагу до суспільства, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, клопотань, заяв про відкладення розгляду справи до суду від нього не надходило.
На виконання ч. 2 ст. 268 КУпАП, Постановою Подільського районного суду м. Києва від 10 жовтня 2025 року стосовно ОСОБА_1 застосовано привід, однак станом на дату розгляду справи, явку ОСОБА_1 забезпечено не було.
03.11.2025 від Подільського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві Національної поліції України надійшла відповідь, в якій зазначено, що в ході проведення перевірки було здійснено виїзд за адресою: АДРЕСА_1 . В бесіді з сусідами, останні повідомили гр. ОСОБА_1 не знають, про місце перебування останнього їм не відомо. В даний час проводяться заходи по встановленню фактично місця знаходження останнього.
У рішеннях Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України», «Олександр Шевченко проти України» (Заява № 8371/02) від 26.04.2007 (п.27) «Трух проти України» (заява № 50966/99) від 14 жовтня 2003 року наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.
З огляду на те, що при повідомленні судом про місце і час розгляду справи, та вжиття всіх заходів щодо унеможливлення порушення процесуальних прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, про що свідчить відмітка у ньому про те, що розгляд адміністративної справи відбудеться у Подільському районному суді м. Києва, (протокол підписано ОСОБА_1 власноручно) з моменту складання протоколу (04 вересня 2025 року) по день винесення постанови суду, не дивлячись на достатність часу для того, щоб з'явитися до суду та дізнатися про рух справи, не вжив заходів для явки до суду, не подав письмових заперечень проти протоколу, тому суд вважає, що справу може бути розглянуто під час відсутності цієї особи.
Також, враховуючи принцип судочинства, зазначений у практиці Європейського суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, рівень уваги до розгляду справ такої категорії, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
На думку суду неявка особи, що притягається до адміністративної відповідальності до суду, яка повинна добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, свідчить про безпідставне умисне затягування справи, нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст.1 КУпАП).
Дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, суддя дійшов висновку про наступне.
Ст. 173 КУпАП, передбачає адміністративну відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Винність ОСОБА_2 у вищезазначеному адміністративному правопорушенні встановлена дослідженими доказами, зокрема:
- протоколом про адміністративне правопорушення від 04 вересня 2025 року серії ВАД № 635253, який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та яким зафіксовано час, місце та обставини вчинення правопорушення;
- рапортом Управління патрульної поліції в місті Києві інспектора Марусева Ю.В. від 01 вересня 2025 року, згідно якого 01.09.2025 отримано заяву та зареєстровано ЄО за № 42845 від 01.09.2025 року як «хуліганство». 01.09.2025 о 21:16 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що за адресою: м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, буд. 41, ресторан «KFC», заявник-директор повідомляє, що чоловік у нетверезому стані буянить та розбив у закладі вікно. 01.09.2025 о 22:15 прибувши на місце виклику було виявлено адміністратора ресторану «KFC», який повідомив, що невідома особа чоловічої статі розбила рукою скло у вікні закладу. Під час опрацювання виклику було встановлено, що особа на яку вказує заявник документів при собі немає. Назвався ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який пояснив, що під час очікування замовлення випадково рукою розбив скло. Було відібрано пояснення, заяву передано до Подільського УП для подальшого розбору. На місці також працювали ТОР. Наразі допомоги поліції та ШМД ніхто не потребує. Бк № 477750, 473641;
- рапортом начальника сектору дізнання Подільського УП ГУНП у м. Києві капітана поліції Дашкевича О.;
- рапортом ДОП Подільського УП ГУНП у м. Києві лейтенанта поліції Тенетко А. від 01.09.2025;
- рапортом ДОП Подільського УП ГУНП у м. Києві лейтенанта поліції Вініченка М.;
- заявою представника потерпілої особи від 01.09.2025 року ОСОБА_3 ;
- поясненнями ОСОБА_1 від 01.09.2025.
Згідно з п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України №10 від 22.12.2006 «Про судову практику у справах про хуліганство» дрібне хуліганство - це умисне порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, яке не супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.
Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №288/1158/16-к підтримання громадського порядку є одним із важливих чинників захисту честі, гідності, здоров'я, безпеки громадян, їх спокійного відпочинку та безперешкодної праці, втілення інших природних, соціальних і культурних прав членів людської спільноти. При цьому хуліганські дії завжди посягають на громадський порядок.
При цьому такі дії мають вчинятися безпричинно, з неповаги до громадського порядку і спокою громадян.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, є наслідки у вигляді порушення громадського спокою і спокою громадян.
З суб'єктивної сторони правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.
Тобто, дрібне хуліганство відноситься до правопорушень, які посягають на суспільний порядок. Елементом суб'єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.
Крім того, за змістом диспозиції ст. 173 КУпАП обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони, яка є складовою правопорушення, наявність хуліганського мотиву поведінки особи, яка вчиняє зазначені вище дії. Тобто, суб'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі.
Посягання на ці відносини здійснюються в активній формі, в основному з ініціативи правопорушника або через використання незначного (нікчемного) приводу, як правило, відбуваються в публічних (громадських, людних) місцях, супроводжуються ненормативною (брутальною, нецензурною) лексикою та/або фізичним насильством.
«Інші подібні дії» у розумінні статті 173 КУпАП є різноманітними. Вони можуть включати в себе (але не обмежуються): вторгнення в громадські місця всупереч забороні певних осіб, які слідкують за порядком; безпідставне порушення спокою громадян телефонними дзвінками, лихослів'я по телефону; співання непристойних пісень; вигуки, свист під час демонстрації кінофільмів; ґвалт, крики з хуліганських мотивів біля вікон громадян у нічний час; справляння природних потреб у не відведених для цього місцях; поява у громадському місці в оголеному вигляді; самовільна без потреби зупинка комунального транспорту; нанесення непристойних малюнків на тротуари, стіни, паркани, двері чи вчинення написів нецензурного змісту; неправдиве повідомлення про смерть родичів, знайомих, якщо це не призвело до тяжких наслідків; грубе порушення черг, яке супроводжується ображенням громадян та проявленням неповаги до них; знищення або пошкодження з хуліганських мотивів якого-небудь майна у незначних розмірах тощо.
Таким чином, суд, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності вважає, що ОСОБА_1 підлягає адміністративній відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу та майновий стан правопорушника, обставини, що пом'якшують його відповідальність, та відсутність, що обтяжують, а також суспільну шкідливість вчиненого ним правопорушення, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити стягнення у виді штрафу в межах санкції, передбаченої ст. 173 КУпАП, яке за своїм видом і розміром буде справедливим, а також необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень.
Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір, що дорівнює 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст.ст. 23, ст. 173, 221, 284, 287, 289, 289, 294, 303, 307, 308 КУпАП, суд
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 3 (трьох) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 (п'ятдесят одна) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Штраф має бути сплачений добровільно не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу після набрання нею законної сили, а в разі оскарження постанови, не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу у добровільному порядку у встановлений строк, копія постанови буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Згідно з ст. 308 КУпАП України у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та витрати на облік правопорушення.
Суддя Я.К. Левицька