Справа № 758/18294/25
19 листопада 2025 року м. Київ
Суддя Подільського районного суду міста Києва Левицька Я.К., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дітей та визнання майнових прав за дітьми,
У провадження Подільського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій остання просить суд:
-розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 29.11.2008 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Оболонського районного управління юстиції м. Київ, актовий запис № 1398, серія НОМЕР_1 ;
-визначити, що після розірвання шлюбу дитина ОСОБА_3 , 8 років проживатиме із матір'ю - ОСОБА_1 , а дитина ОСОБА_4 проживатиме з батьком - ОСОБА_2 ;
-визнати за дітьми сторін майнові права на об'єкт нерухомості придбаний у шлюбі, а саме квартиру, що будується за адресою: АДРЕСА_1 , яка знаходиться на 5 поверсі будинку (шоста черга будівництва на схемі генерального плану) шляхом визначення за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - 1/2 частки майнових прав, за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - частки майнових прав;
-зобов'язати відповідного державного реєстратора внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про право власності дітей на вказану квартиру після введення об'єкта в експлуатацію.
Дослідивши матеріали заяви, суд дійшов висновку щодо необхідності залишення її без руху, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 ЦПК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Згідно з ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: - повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; - зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; - зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; - виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; - відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; - відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; - перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; - попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; - підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Частиною 6 ст. 175 ЦПК України визначено, що у позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
Відповідно до ч. 1 ст. 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Слід зауважити, що в позові об'єднано три позовні вимоги, а саме: розірвання шлюбу, визначення місця проживання дітей та поділ майна подружжя які, на думку суду, не можуть бути розглянуті в одному позовному провадженні, оскільки відсутня спільність предмету позову, позовні вимоги є неоднорідними, потребують встановлення різних обставин, дослідження різних доказів.
При цьому, в справах про розірвання шлюбу, передбачена можливість надання сторонам строку для примирення та зупинення в зв'язку з цим провадження у справі і що в свою чергу не передбачено при розгляді справ про визначення місця проживання дітей та поділ майна подружжя, що може призвести до безпідставного затягування розгляду вищевказаних позовних вимог.
Таким чином, у позові не викладено обставин і не зазначено доказів того, у чому конкретно полягає однорідність позовних вимог про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дітей та поділ майна подружжя, які не взаємопов'язані між собою, регулюються різними нормами права і правильність вирішення позовних вимог про розірвання шлюбу не залежить від правильності вирішення вимог про визначення місця проживання дітей та поділ майна подружжя.
Крім того, строки розгляду позовних вимог про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини проживання дітей та поділ майна подружжя є різними.
При цьому, щодо вимоги про визначення місця проживання дитини, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, згідно з ч. 1, 2 ст. 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
За змістом ч. 4, 5 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Пунктом 72 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року № 866, передбачено, що для розв'язання спору, що виник між батьками, щодо визначення місця проживання дитини, один з батьків подає службі у справах дітей за місцем проживання дитини заяву, копію паспорта, довідку з місця реєстрації (проживання), копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (у разі наявності), копію свідоцтва про народження дитини, довідку з місця навчання, виховання дитини, довідку про сплату аліментів (у разі наявності).
Під час розв'язання спорів між батьками, щодо визначення місця проживання дитини служба у справах дітей має захищати інтереси дитини з урахуванням рівних прав та обов'язків матері та батька щодо дитини.
Працівник служби у справах дітей за місцем проживання дитини проводить бесіду з батьками та відвідує їх за місцем проживання, про що складає акт.
Після обстеження житлово-побутових умов, проведення бесіди з батьками та дитиною служба у справах дітей складає висновок про визначення місця проживання дитини і подає його органу опіки та піклування для прийняття відповідного рішення.
Виходячи з вищенаведеного, позивачу для усунення недоліків позовної заяви необхідно:
- викласти обставини та зазначити докази, які підтверджують наявність спору між батьками щодо визначення місця проживання дітей;
- додати до матеріалів позовної заяви висновок органу опіки і піклування щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, які бажають проживати з дитиною, а також на підставі інших документів, що стосуються справи, як це передбачено ст. 19 СК України;
- надати довідки та характеристики з місця роботи і місця проживання, інші документи, що характеризують батьків і їх відношення до дітей, поведінку за місцем роботи і за місцем проживання, а також акти обстеження житлових умов батьків, на предмет визначення місця проживання дітей.
Також, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору в установлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Як вбачається з позовної заяви, позивачем заявлено три позовні вимоги, дві з яких є вимогами немайнового характеру (розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей), і одну вимогу майнового характеру (поділ майна подружжя).
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. За подання позовної заяви про розірвання шлюбу з одночасним поділом майна судовий збір справляється за розірвання шлюбу і за поділ майна.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» у 2025 році розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня становить 3 028 грн.
Таким чином, за подання до суду позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.
До позовної заяви позивачем долучено квитанцію № 9450-6419-7749-6064 від 14.11.2025 року про сплату судового збору за подання позову у розмірі 1 211,20 грн.
Отже, позивачем сплачено судовий збір за однією вимогою немайнового характеру.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна.
У позовній заяві позивачем не зазначено ціни позову щодо вимог про поділ майна подружжя та не надано суду доказів, що підтверджують сплату судового збору за такою позовною вимогою.
Враховуючи вищевикладені обставини, суддя вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що для усунення недоліків позовної заяви йому необхідно сплатити судовий збір за вимогою немайнового характеру у розмірі 1 211,20 грн та за вимогою майнового характеру у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При цьому, позивач повинен надати суду оригінал та/або копію платіжного документа про сплату судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175-177 ЦПК України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху та надання строку позивачу для усунення зазначених в ухвалі недоліків, оскільки позовна заява не відповідає вимогам процесуального закону.
На підставі викладеного, керуючись ст. 175-177, 185, 260, 261,353 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дітей та визнання майнових прав за дітьми- залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви у десять днів з дня отримання ухвали, про що у вказаний термін надати суду документальне підтвердження.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог у встановлений в ухвалі строк, позовна заява буде вважатись неподаною та повернута позивачеві.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Я.К. Левицька