Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/16836/25
18 листопада 2025 року слідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , заявника - адвоката ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна,
Адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням про скасування арешту майна.
Зазначав, що відповідно до ухвали слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 01.10.2025 було накладено арешт на автомобіль - Mercedes, н.з. НОМЕР_1 , якій належить на праві власності ОСОБА_5 .
ОСОБА_5 придбала зазначений автомобіль частково за грошові кошти, отримані від результатів господарської діяльності, частково за грошові кошти, отримані внаслідок пролажу квартири.
Оскільки автомобіль не відповідає критеріям речових доказів, а тому арешт накладено необґрунтовано, просив скасувати арешт на автомобіль - Mercedes, н.з. НОМЕР_1 , якій належить на праві власності ОСОБА_5 .
У судовому засіданні заявник підтримав клопотання з викладених у ньому підстав та просив його задовольнити.
Прокурор у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечив, просив у його задоволенні відмовити у повному обсязі.
Відповідно до ст. 174 КПК України слідчий суддя ухвалив розглядати клопотання за відсутності учасників справи.
Слідчий суддя, вивчивши клопотання та додані до нього документи, дійшов наступного висновку.
Установлено, що відповідно до ухвали слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 01.10.2025 було накладено арешт на автомобіль - Mercedes, н.з. НОМЕР_1 , якій належить на праві власності ОСОБА_5 .
Частиною 1 ст. 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
З досліджених у судовому засіданні матеріалів справи № 758/15328/25 вбачається те, що у клопотанні про накладення арешту на зазначений вище автомобіль, слідчий СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 вказувала на те, що арешт автомобіля необхідний з метою конфіскації майна як виду покарання.
ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 209 КК України - у заволодінні чужим майном шляхом обману, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах та у набутті, володінні, використанні та розпорядженні майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, внаслідок здійснення фінансових операцій, що вчинено особою, яка знала, що таке повністю одержане злочинним шляхом, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.
Санкція ч. 5 ст. 190 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Санкція ч. 2 ст. 209 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
Обґрунтовуючи ухвалу про накладення арешту на автомобіль, слідчий суддя зазначав, що метою арешту є забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
Частиною 5 ст. 170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Таким чином в силу норм ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано, якщо особи, зазначені в ч. 1 ст. 174 КПК України доведуть, що в подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Доказів того, що арешт накладено необґрунтовано та у його застосуванні відпала потреба заявником не надано, а тому приходжу до висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання про скасування арешту майна.
Керуючись ст. ст. 170, 174, 309 КПК України, слідчий суддя -
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Cлідчий суддя ОСОБА_1